Самооцінка особистості
Інструкція. Кожна людина має певне уявлення про ідеал та найцінніші властивості особистості. На ці якості люди орієнтуються в процесі самовиховання. Що Ви найбільше цінуєте в людях? У різних людей уявлення про ці якості не однакові, а тому не збігаються результати самовиховання. Які ж уявлення про ідеал маєте Ви? Розібратися у цьому допоможе наступне завдання, яке виконується у два етапи.
I етап
1. Поділіть листок паперу на чотири рівні частини, позначте кожну частину римськими цифрами I, II, III, I V.
2. Запропоновано чотири набори слів, які характеризують позитивні якості людей. Ви маєте у кожному наборі якостей виділити найцінніші для Вас особисто, яким надаєте перевагу. Які це якості і скільки їх — кожен вирішує сам.
3. Уважно прочитайте слова першого набору якостей. Випишіть у стовпчик найцінніші для Вас якості разом з їхніми номерами, які стоять ліворуч. Тепер переходьте до другого набору якостей — і так до самого кінця. У результаті Ви маєте отримати чотири набори ідеальних якостей.
Щоб створити умови для однакового розуміння якостей усіма учасниками психологічного обстеження, наводимо тлумачення цих якостей.
Набір якостей особистості
I. Міжособистісні стосунки, спілкування.
1. Ввічливість — дотримання правил поведінки, чемність.
2. Турботливість — думки та дії, спрямовані на добробут людей; піклування, догляд.
3. Щирість — демонстрація справжніх почуттів, правдивість, відвертість.
4. Колективізм — здатність підтримувати загальну роботу, загальні інтереси.
5. Чуйність — готовність відгукнутися на прохання.
6. Привітність — щире, ласкаве ставлення, яке поєднується з гостинністю, з готовністю бути корисним.
7. Співчуття — чуйне, співчутливе ставлення до переживань, нещастя людей.
8. Тактовність — почуття міри, яке створює вміння поводити себе в суспільстві, не зачіпати гідності людей.
9. Терплячість — вміння без ворожості ставитися до іншої думки, характеру, звичок.
10. Чуйність — співчуття, здатність легко розуміти людей.
11. Доброзичливість — бажання людям добра, готовність сприяти їх добробуту.
12. Привітність — уміння виражати почуття власної приязні.
13. Привабливість — змога приваблювати, притягувати до себе.
14. Товариськість — здатність легко входити у спілкування.
15. Обов'язковість — вірність слову, обов'язку, обіцянкам.
16. Відповідальність — здатність відповідати за свої вчинки та дії.
17. Відвертість — відкритість, доступність для людей.
18. Справедливість — об'єктивна оцінка людей відповідно до істини.
19. Сумісність — вміння поєднувати свої зусилля з активністю інших при вирішенні загальних задач.
20. Вимогливість — суворість, очікування від людей виконання своїх зобов'язань.
II. Поведінка
1. Активність — вияв зацікавленого ставлення до оточуючого світу і самого себе, до справ колективу, енергійні вчинки та дії.
2. Гордість — почуття власної гідності.
3. Добродушність — м'якість характеру, позитивне ставлення до людей.
4. Порядність — чесність, нездатність до підлих та антисуспільних вчинків.
5. Сміливість — здатність приймати та реалізовувати свої рішення без страху.
6. Твердість — вміння настояти на своєму, не піддаватися тиску, непохитність, стійкість.
7. Упевненість — віра у правильність вчинків, відсутність коливань, сумнівів.
8. Чесність — прямота, щирість у стосунках та вчинках.
9. Енергійність — рішучість, активність вчинків та дій.
10. Ентузіазм — сильне піднесення.
11. Добросовісність — чесне виконання своїх обов'язків.
12. Ініціативність — прагнення до нових форм діяльності.
13. Інтелігентність — висока культура, освіченість, ерудиція.
14. Настійливість — упертість у досягненні мети.
15. Рішучість — непохитність, твердість у вчинках, здатність швидко приймати рішення, долаючи внутрішні коливання.
16. Принциповість — уміння притримуватися твердих принципів, переконань, поглядів на речі та події.
17. Самокритичність — прагнення оцінити свою поведінку, вміння бачити свої помилки та недоліки.
18. Самостійність — здатність діяти без чужої допомоги, своїми силами.
19. Урівноваженість — рівний, спокійний характер і поведінка.
20. Цілеспрямованість — наявність чіткої мети, прагнення її досягнути.
III. Діяльність
1. Вдумливість — глибоке проникнення в суть справи.
2. Діловитість — знання справи, підприємливість, толковість.
3. Майстерність — високе мистецтво у будь-якій галузі.
4. Тямовитість — вміння зрозуміти зміст, кмітливість.
5. Швидкість — стрімкість вчинків та дій.
6. Зібраність — зосередженість, підтягнутість.
7. Точність — вміння діяти відповідно до зразка.
8. Працелюбство — любов до праці, суспільно-корисної діяльності, яка потребує напруги.
9. Захопленість — вміння повністю віддаватись якій-небудь справі.
10. Ретельність — старанність у тому, що потребує терпіння.
11. Акуратність — дотримання у всьому порядку, ретельність роботи, старанність.
12. Уважність — зосередженість на діяльності, яка виконується.
13. Далекоглядність — прозорливість, здатність передбачати наслідки, прогнозувати майбутнє.
14. Дисциплінованість — звичка до дисципліни, розуміння обов'язку перед суспільством.
15. Справність — старанність, гарне виконання завдань.
16. Допитливість — допитливість розуму, схильність до набуття нових знань.
17. Дотепність — здатність швидко знаходити вихід із складних ситуацій.
18. Послідовність — вміння виконувати завдання, діяти в суворому порядку, логічно, чітко.
19. Працездатність — здатність багато і продуктивно працювати.
20. Скрупульозність — точність до дрібниць, загальна ретельність.
IV. Переживання, почуття
1. Бадьорість — відчуття повноти сили, діяльності, енергії.
2. Сміливість — відсутність страху, хоробрість.
3. Веселість — безтурботно-радісний стан.
4. Душевність — дружелюбність, доброзичливість до людей.
5. Милосердя — готовність допомогти, вибачити із співчуття, любові до людей.
6. Ніжність — вияв любові, ласки.
7. Свободолюбство — любов та прагнення до свободи, незалежності.
8. Сердечність — задушевність, щирість у стосунках.
9. Завзятість — здатність цілком віддаватись захопленню.
10. Соромливість — здатність відчувати почуття сорому.
11. Схвильованість — міра переживання, душевне занепокоєння.
12. Захоплення — велике піднесення почуттів, захват.
13. Жалісливість — схильність до почуття жалості, співчуття.
14. Життєрадісність — постійне почуття радості, відсутність смутку.
15. Велелюбність — здатність сильно та багатьох любити.
16. Оптимістичність — життєрадісне світо сприйняття, віра в успіх.
17. Стриманість — здатність стримати себе від вияву почуттів.
18. Задоволення — відчуття втіхи від здійснення бажань.
19. Холоднокровність — здатність зберігати спокій та витримку.
20. Чуттєвість — легкість виникнення переживань, почуттів, підвищена чутливість до дій ззовні.
II етап
Уважно розгляньте якості особистості, виписані вами з першого набору та знайдете серед них притаманні вам. Обведіть цифри при них . Тепер переходьте до другого набору якостей, потім до третього і четвертого.
Обробка
1. Підрахуйте, скільки ви знайшли у себе реальних якостей (Р).
П = Р ….
2. Підрахуйте кількість ідеальних якостей, виписаних вами (І), а потім порахуйте їх процентне співвідношення.
Результати порівняйте з оціночною шкалою. (див. табл)
Прогностична шкала до тесту
|
Рівень самооцінки |
Неадекватно низький |
Низький |
Нижчий від середнього |
Середній |
Вищий від середнього |
Високий |
Неадекватно високий |
|
Чоловіки |
0–10 |
11–34 |
35–45 |
46–54 |
55–63 |
64–66 |
67 |
|
Жінки |
0–15 |
16–37 |
38–46 |
47–57 |
58–65 |
66–68 |
69 |
Самооцінка особистості може бути адекватною, завищеною або заниженою.
Адекватна самооцінка відповідає двом позиціям (рівням) психодіагностичної шкали: «середній», «вищий від середнього».
За адекватної самооцінки суб'єкт соціальної взаємодії правильно (реально) зіставляє свої можливості і здібності, достатньо критично ставиться до себе, ставить перед собою реальні завдання, вміє прогнозувати адекватне відношення оточуючих до результатів своєї діяльності. Поведінка такого суб'єкта неконфліктна, в конфлікті він поводить себе конструктивно. Внутрішніх конфліктів майже не зазнає.
При самооцінці «високий рівень», «вищий від середнього»: людина справедливо цінить та поважає себе, задоволена собою, у неї розвинене почуття власної гідності.
При самооцінці «середній рівень»: людина поважає себе, але знає свої слабкі сторони і прагне до самовдосконалення.
Завищена самооцінка відповідає рівню «неадекватно високий» за психодіагностичною шкалою. При завищеній самооцінці у людини виникає неправильна уява про себе, ідеалізований образ своєї особистості. Вона переоцінює свої можливості, орієнтована на успіх, ігнорує невдачі. Сприйняття реальності у неї часто емоційне, невдачу або неуспіх вона розцінює як наслідок чиїхось помилок або обставин, які склались несприятливо. Справедливу критику на свою адресу сприймає як причепливість. Така людина конфліктна, схильна до завишення образу конфліктної ситуації, в конфлікті поводить себе активно, роблячи ставку на перемогу.
Занижена самооцінка відповідає трьом позиціям (рівням) в психодіагностичній шкалі: «неадекватно низький», «низький» і «нижчий від середнього».
При заниженій самооцінці у людини існує комплекс неповноцінності. Вона невпевнена в собі, несмілива, пасивна. Такі люди відрізняються надмірною вимогливістю до себе і ще більшою вимогливістю до інших. Вони нудні, у себе та інших бачать тільки недоліки.
Такі люди конфліктні. Причини конфліктів часто виникають через їх нетерплячість до інших людей.
За матеріалами:
Емельянов С. М.
Практикум по конфликтологии. — СПб.:
Питер, 2001. — С. 178–185.