головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 3/2005 
Персонал № 3/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Растворы гипохлорита натрия.
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Американська корпорація Fannie Mae рятує репутацію

Віра ЄВТУШИНА

Один із найбільших гравців на американському ринку нерухомості — Державна іпотечна асоціація Fannie Mae — звинувачена у підтасовуванні звітності. Управління з нагляду за державним житловим будівництвом (OFHEO) виявило й оголосило, що топ-менеджери Fannie Mae спотворювали звітність, аби змалювати помилкове благополуччя компанії й підняти ціну акцій, а також отримати більше бонусів до заробітної плати.


Представники OFHEO заявили, що в Fannie Mae внут­рішній контроль не на належному рівні, і що компанія не має у своєму розпорядженні достатніх засобів для забезпе­чення тих ризиків, які бере на себе, підтримуючи ринок житла.

У свою чергу Міністерство юстиції США порушило про­ти топ-менеджерів Fannie Mae кримінальну справу. Цього може бути достатньо, щоб компанія, створена Конгресом 1938 року для підтримки стабільності на ринку іпотечного кредитування, втратила державні при­вілеї і довіру акціонерів. Масштаб виявлених «приписок» змушує згадати про ситуацію, яка призвела до банкрутства компаній Enron й Worl­dcom, але оскільки Fannie Mae має на економіку США величезний вплив, доля попередників ком­панії, швидше за все, їй не загрожує.

Розслідування OFHEO щодо житлових корпора­цій почалося ще влітку 2003 року. Тоді про перек­ручування даних про свої доходи за 2000–2002 ро­ки на суму 5 млрд дол. заявило інше іпотечне агентство, аналогічне до Fannie Mae — Державна корпорація з кредитів на житло Freddie Maе. Кіль­ка десятиліть ці дві компанії мали унікальний ста­тус, гарантований їм спеціальними актами амери­канського конгресу.

Розвиток американської системи державної під­тримки іпотечного кредитування по­чався ще в 30-ті роки ХХ століття, у часи правління президента Рузвель­та. Так, 1933 року було створено Фе­деральну житлову адміністрацію, яка надавала кредити на будівниц­тво і купівлю будинків, а також стра­хувала кредити, видані іншими фі­нансовими установами.

1938 року в США був прийнятий закон про створення Федеральної іпотечної асоціації, яка серед звичайних амери­канців більш відома як торговельна марка Fannie Mae. Завданням асоціації була підтримка стабіль­ності на ринку іпотечного кредитування за раху­нок викупу заставних у первинних позикодавців. Таким чином, у Сполучених Штатах був створе­ний гарний інструмент для розвитку вторинного ринку іпотечних кредитів, через який прості аме­риканці отримували доступ до дешевих іпотечних кредитів на тривалі строки.

У 1954 році Fannie Mae перетворили на корпора­цію зі змішаною власністю: її привілейовані акції були в руках держави, а звичайні — у приватних акціонерів. У такому вигляді вона проіснувала не­довго. У США тривали пошуки оптимальної структури для національного іпотечного ринку, і в 1968 році Федеральна іпотечна асоціація знову піддалася реструктуризації.

Цього разу її розділили на дві юридичні особи. Одна з них — Державна національна іпотечна асо­ціація (скорочено — Ginnie Mae) — це держкорпо-рація, створена для управління федеральними іпотечними програмами. Друга «половинка» збе­регла колишню назву Fannie Mae, але при цьому стала приватною компанією, акції якої з 1970 року обертаються на Нью-Йоркській фондовій біржі. Утім, держава зберегла певні можливості впливати на діяльність Fannie Mae: з 18 членів правління 13 обирають акціонери, а 5 — призначає президент США.

1972 року у «Фанні» з'явилася молодша сес­тра — Федеральна корпорація іпотечного креди­тування Freddie Mac. Функції, якими держава наділила цю компанію, приблизно ті самі, що й в Fannie Mae: рефінансування іпотечних кредитів і підтримка стабільності на ринку житлового кредитування. Здавалося б, Freddie Mac й Fannie Mae мали б конкурувати між собою в одних пи­таннях і співпрацювати в інших, однак аналіти­ки часто називають ці компанії сіамськими близнюками.

Свій нехитрий бізнес компанії ведуть так: беруть іпотечні кредити в банках, перетворюють на облі­гації, забезпечені нерухомим майном, і продають їх інвесторам або тримають у своїх портфелях.

Найчастіше інвесторами, зацікав­леними в облігаціях Fannie Mae і Freddie Mac, є страхові компанії і недержавні пенсійні фонди, які таким чином розміщують свої кошти у не-високоприбутковий, але надійний фінансовий інструмент.

Операції цих компаній забезпечу­ють постійний приплив коштів на ринок іпотечного кредитування США і впливають на фінансову сис­тему цієї країни. Удвох Fannie Mae й Freddie Mac тримають або гарантують більше 44% від сукупно­го обсягу іпотечних кредитів у США, що переви­щує 6,7 трлн доларів.

Формально цінні папери Fannie Mae й Freddie Mac не мають гарантій уряду США. Однак серед інвесторів існує стійке переконання, що держа­ва, якщо буде потрібно, допоможе цим компані­ям. Тому облігації цих компаній практично не відрізняються від державних. Вони не афішують свого наближення до держави, але й не заперечу­ють його, при цьому вигоди зі свого «продержав-ного іміджу» мають дуже солідні.

У спробі довести свою благонадійність через назріваючі скандали, у липні 2002 року обидві компанії добровільно погодилися відкрити доступ до своїх фінансових документів аудиторам комісії із бірж і цінних паперів. Міністерство фінансів США прихильно сприйняло таку свідомість, зая­вивши тоді, що немає необхідності переглядати законодавство, яке стосується компаній із подіб­ним статусом.

Але після заяви OFHEO про те, що компанії Fan­nie Mae має переглянути свої фінансові показники за останні п'ять років і показати в них 9 млрд доларів збитків, зі своїми кріслами попрощалися деякі керівники компанії.

Посади залишили: голова ради директорів — го­ловний виконавчий директор компанії Франклін Рейнс, який раніше працював в адміністрації пре­зидента Білла Клінтона, а в парі з ним — головний фінансовий директор Тімоті Ховард. Франклін Рейнз став головним виконавчим директором компанії у січні 1999 року, і за час його перебуван­ня на цій посаді виторг Fannie Mae зріс в серед­ньому на 18% за рік. Правда, необхідно визнати, що зростання доходів багато в чому було зумовле­не ростом цін на нерухомість у США. За даними Федерального резервного банку Нью-Йорка, з 1995 року ціни на нерухомість у житловому сек­торі зросли на 36%.

Тепер обов'язки глави компанії тимчасово вико­нує Деніел Мадд, який до цього займав пост віце-президента й головного операційного директора. А головою ради директорів замість Рейнза стане Стівен Ащлі; призначений один із директорів компанії й голова асоціації іпотечних банкірів.

Однак регулювальні органи США почали пере­вірку Fannie Mae на предмет компенсаційних вип­лат звільненим Рейнсу й Ховарду. Не виключено, що виплата компенсацій екс-топ-менеджерам Fannie Mae буде заморожена з ініціативи Управ­ління з нагляду за державним житловим будів­ництвом.

OFHEO, зокрема, намагається встановити, чи були в трудові контракти Ховарда й Рейнса вне­сені якісь зміни після їх звільнення. А також на­полягає на призупиненні компенсаційних виплат до одержання остаточних результатів розсліду­вання щодо компанії.

Раніше передбачалося, що колишній голова ра­ди директорів і виконавчий директор Fannie Mae Франклін Рейнс після звіль­нення отримуватиме пенсію в розмірі близько 4 млн дол. що­річно, а також має право на одержання 7 млн дол. у вигля­ді відстроченої компенсації.

Система так званої відстро­ченої компенсації дає змогу співробітникам компанії ско­ротити поточні податки, від­кладаючи частину зарплати, премії або інші компенсації. Виплати видаються під час виходу на пенсію або коли особа залишає компанію, але часто це відбувається раніше. 55-літньому пану Рейнсу на­лежить опціон на покупку 1,6 млн акцій, а також опціон на придбання додаткових 369,8 тис. акцій, що, відповідно до контракту, повинен набути чинності після звіль­нення. Крім того, поки колишньому виконавчому директорові не виповниться 60 років, компанія оплачуватиме його страховку в кілька мільйонів доларів.

Адвокат пана Рейнса сподівається, що «компа­нія все-ж таки виконає домовленості, передбачені контрактом, тим більше, він раніше був схвале­ний OFHEO».

Компенсаційні виплати менеджерам Fannie Mae уже розкритиковані деякими членами кон­гресу. Так, Річард Бейкер, представник республі­канців у штаті Луізіана і давній опонент Fannie Mae, помітив, що 2002 року пану Рейнсу вже бу­ла надана свого роду компенсація в розмірі 7 млн доларів.

Поки триватимуть розбирання зі старим керів­ництвом, нове налаштоване досить оптимістично. Філософія менеджерської команди полягає в то­му, щоб чесно розбиратися із численними пробле­мами, які постають перед компанією. «Ми хочемо бути настільки відкритими й прозорими, наскіль­ки це можливо із законодавцями, Конгресом і гро­мадськістю. Це саме те, чого вправі очікувати від нас народ», — значиться в офіційному повідом­ленні компанії.

Підготувала Віра ЄВТУШИНА
(За матеріалами журналів
«FORTUNE», «Forbs»)



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту