головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 2/2005 
Персонал № 2/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
ось тут https://audit-invest.com.ua/ua/ аутсорсингові бухгалтерські послуги
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Міжнародний ринок злиттів і поглинань: останні тенденції і перспективи росту

Нгуен ТХІ ХАНТ,
аспірант Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Міжнародні злиття і придбання (M&A), особливо за участю гігантських транснаціональних корпо­рацій (ТНК), які витрачають величезні суми для захоплення фірм в інших країнах, це аспект глобалізації. Нині такі угоди це форма прямих іноземних інвестицій; за обсягами залучених коштів вони значно випереджають інвестиції у нові підприємства («greenfield» investments). У різ­них галузях компанії перетворюються в холдин­ги, здобуваються активи, проходять реорганізація й збільшення компаній [5].

Більшість угод M&A заключають індустріально розвинені країни, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються (найчастіше у формі придбань, тому що злиття з місцевими фірмами трапляються рідко). Найактивніше ці процеси розгортаються в країнах Західної Європи і США, меншою мірою в Азії і Латинській Аме­риці.

Дослідженням тенденцій на світовому ринку M&A займаються провідні міжнародні агентства і кон­салтингові групи, зокрема Група корпоративних фінансів КПМГ, компанія Dealogic, аудиторсько-консалтингові фірми Pricewaterhouse Coopers, Ernst&Young та ін. Про це опубліковано безліч праць відомих аналітиків. Статті присвячені но­вітнім тенденціям на світовому ринку злиттів і поглинань, а також перспективам його росту в майбутньому [9; 11].

Д. Стафєєв аналізує вплив новітніх технологій на активізацію ТНК і ріст угод M&A у міжнародному масштабі [10].

У роботах західних аналітиків П. Гуімареса, Д. Вуд-ворда, О. Фігуеірідо основна увага зосереджена на факторах, важливих для ТНК при виборі цільо­вого регіону і ринку при здійсненні угод зі злиття і поглинання [18].

Англійська дослідниця С. Лалл присвятила низку досліджень впливу угод M&A на економіку прий­маючих країн [19].

У зв'язку зі зростаючою нестабільністю у світі і ре­формуванням економіки низки країн, які розви­ваються, залишається актуальною проблема адекватної оцінки передумов міжнародних злит-тів і поглинань, і наслідків цих угод як для ТНК, так і для приймаючих країн. Учені сперечаються та­кож про перспективи розвитку цього сегмента світового ринку, оскільки до 2003 р. спостерігався істотний загальносвітовий спад ділової активнос­ті в сфері злиттів і поглинань. У цій статті ми спробуємо визначити особливості сучасного етапу на міжнародному ринку злиттів і поглинань; проаналізувати динаміку міжнарод­них угод зі злиття і поглинання на основі останніх статистичних даних; визначити перспективи роз­витку ринку M&A; означити позитивні і негативні моменти при укладанні M&A-угод як з боку роз­винених країн і найбільших ТНК, так і з боку кра­їн, які розвиваються.

Міжнародні угоди зі злиття і придбання значно впливають на приймаючі країни і найчастіше призводять до реструктуризації їх економіки. Во­ни також можуть сприяти зміні позицій придба­ного підприємства на світових і місцевих ринках і об'єднанню міжнародних виробничих, інновацій­них і маркетингових мереж [20]. Крім того, у про­цесі поглинань можливий розрізнений розпродаж активів фірми, яку купують, так званий «демон­таж активів». Багато індустріальних країн не під­тримують ідеї захоплення національних підпри­ємств або їхньої власності іноземними компанія­ми. Однак країни, які розвиваються, уразливіші через неконкурентноздатність їхніх фірм на між­народному ринку і більш зацікавлені в розвитку підприємництва усередині країни. Усе-таки біль­шість ТНК прагнуть проникнути на нові ринки через злиття і поглинання місцевих компаній, а обмеження такої діяльності може істотно переш­коджати припливу іноземних інвестицій у націо­нальну економіку [19].

У роки 90-ті ХХ ст. у світовій практиці почався так званий період мегазлиттів. Цей період характе­ризувався зростанням міжнародних M&A-опера­цій, причому поєднувалися конкуренти, особливо англійські компанії з американськими. Лідером у міжнародних процесах злиття і поглинання були англійські компанії. Посилення процесів злиття і поглинання спостерігалося в усіх галузях, але най­більший розвиток був у сфері комунікацій, інфор­маційних технологій, банківських і фінансових пос­луг, медичної індустрії і транспорту.

В останні роки, на відміну від попередніх десяти­літь, коли багато компаній були змушені укладати схожі угоди під тиском, нині сторони намагаються домовлятися про злиття і поглинання «мирно». Це сприяє розвитку нових інструментів і технологій при здійсненні M&A-операцій.

Не можна недооцінювати роль новітніх техноло­гій, які дали змогу розміщувати складові вироб­ництва у різних країнах, зберігаючи при цьому прямі організаційні й інформаційні контакти, здій­снювати пряме управління товарними і фінансо­вими потоками. Усе це забезпечило компаніям можливість росту. Головний стимул при проведен­ні злиття і поглинань полягав у досягненні синер­гетичного ефекту, що є збільшенням ефективності діяльності об'єднаної компанії: кожна з компаній повинна виконувати більше (відомий у бізнесі як ефект 2+2=5). Нині M&A є життєво важливою стратегію розвитку компаній, при цьому вміння успішно використовувати інформаційні технології гарантує життєздатність компанії в умовах конкуренції на міжнародному і на національному ринку. Розвиток компанії уже неможливо уявити без погодженої взаємодії існуючих і нових інформацій­них систем, які супроводжують бізнес-процеси компаній [10].

Аналізуючи нинішній період, можна помітити, що з 2001 року активність на ринку злиттів і погли­нань неухильно знижувалася. Не дуже вдалим для цього ринку видався і минулий рік. Так 2003 року було укладено понад 15 тис. угод зі злиття, що на 25% менше, ніж 2002 року (майже 21 тис. угод); у грошовому еквіваленті загальна вартість заверше­них угод знизилася на 16% — з 1,2 трлн дол. до 1,0 трлн доларів (див. діаграму 1). На думку фахівців дослідницького центра Economist Intelligence Unit, основна причина низького числа оголошених і за­вершених угод M&A у тому, що фірми прагнули

Таблиця 1

Найбільші міжнародні угоди зі злиття і поглинання, укладені 2003 року [1]

Повна назва
компанії—
учасниці торгів

Країна

Повна назва компанії — об'єкта придбання

Країна

Дата закриття

Вартість
угоди, млн
дол.

Pfizer

США

Pharmacia

США

16 квітня

57 822

Olivetti

Італія

Telecom Italia Sp (59,65%)

Італія

4 серпня

24 392

Credit Agricole

Франція

Credit Lyonnais (79,78%)

Франція

26 травня

16 192

HSBC Holdings

Великобританія

Household International

США

28 березня

14 465

BP

Великобританія

«Альфа-Груп», Access/Renova (ТНК)

Росія

29 серпня

7 700

Liberty Media

США

QVC (57%)

США

17 вересня

7 672

France Telecom

Франція

MobilCom (UMTS Assets — 90%)

Німеччина

4 березня

7 109

Merck (акціонери)

США

MedcoHealth Solutions (80,1%)

США

20 серпня

6 809

Edizione Holding

Італія

Autostrade (54,8%)

Італія

22 лютого

6 463

витрати й іти з непрофільних для себе сфер діяльності [15].

Однак вже в першому півріччі 2003 року на рин­ку злиттів і поглинань позначився істотний ріст. Особливо це стало поміт­но після завершення воєн­них дій в Іраку. Прагнення компаній до здійснення угод зі злиття і поглинан­ня зросло, і ситуація на ринку покращилася. Дані з найбільших міжнарод­них угод зі злиття і погли­нання, які були укладені 2003 року представлені в табл.1.

Початок 2004 року поз­начений сплеском світової активності в галузі злиття і поглинання. Тільки за два перших місяці оголошено про угоди на суму понад 300 млрд дол. [8].

Поліпшення ситуації у світовій економіці приз­вело до різкого збільшення кількості й обсягу угод зі злиття і поглинання компаній. Почався 2004 рік з покупки J. P. Morgan Chase за 58 млрд дол. чи-кагського BankOne. Наприкінці січня одна з про­відних стільникових компаній світу — британська Vodafone — оголосила про намір придбати амери­канську телекомунікаційну компанію AT&T. Спо­чатку за AT&T пропонувалося близько 30 млрд до­л., однак фахівці впевнені: впродовж декількох тижнів ціна зросте, адже інтерес до покупки AT&T виявила не тільки Vodafone, а й інші компанії. Приблизно тоді ж стало відомо про намір фран­цузької фармацевтичної компанії Sanofi-Synthelabo придбати іншу французь­ку компанію — Aventis. За неї запропонували ледве більше 63 млрд дол., од­нак керівництво Aventis відмовилося: ціна була за­надто низькою. Так що і тут можна сподіватися на істотне підвищення вар­тості угоди — до 80–90 млрд доларів. Угод такого масштабу не було з кінця 90-х років, і більшість екс­пертів думають, що спад у цьому сегменті інвести­ційного бізнесу минув [9].

Загальносвітовий обсяг злиття     і     поглинання збільшився з 1,19 трлн дол. у 2002 р. до 1,26 трлн на початку 2004-го. Лідером у сфері злиття і погли­нання знову стали США, загальна сума угод яких зросла з 432 млрд дол. до 490 млрд. Серед найбіль­ших угод у цій сфері варто виділити об'єднання Bank of America з Fleet Boston Financial (48 млрд до­л.), злиття компаній з виробництва медичного ус­таткування WellPoint Health Networks і Anthem, аме­риканського телевізійного холдингу NBC з розва­жальними програмами Vivendi Universal у США, а також звукозаписних компаній Sony Music і BMG. В Азії було зареєстровано два великих злиття: японських торгових домів Nissho Iwai і Niehimen (вартість угоди — 7 млрд дол.); австралійської News Corporation c американською компанією Hughes Electronics (6,5 млрд дол.) [21].

У Центральній і Східній Європі (за винятком Ро­сії і країн СНД) вже 2003 року спостерігається невеликий ріст загальної вартості угод злиття і погли­нання (всіх угод, у яких Центрально- і Східноєвро­пейські компанії були покупцями або об'єктами придбання) у порівнянні з 2002 роком. Вартість угод, укладених компаніями Центральної і Східної Європи, збільшилася на 3% — з 8950 млн дол. США в 2002 році — до 9196 млн дол. США 2003 року. Од­нак цей приріст досягнутий переважно у першому півріччі 2003 року, коли вартість угод зросла на 39% порівняно з першим півріччям 2002 року; у другому півріччі загальна вартість угод знизилася на 32% — з 4 522 до 3 060 млн дол. США [6] (графік 1).

Галузева структура угод зі злиття і поглинання за минулий рік представлена на діаграмі 2. Консуль­танти зі злиття і поглинання стверджують, що нині уже готові для консолідації фінансів, які обслуго­вують промисловість і охорону здоров'я.

У Сполучених Штатах Америки, де сфера фінан­сових послуг, на думку економістів, фрагментована, кількість угод за участю банків і страхових ком­паній у 2003 році дорівнювала третині загального обсягу злиття і поглинання. Оскільки перспектива підвищення процентних ставок значно знижує чис­ту процентну маржу, банки і страхові компанії з на­дійним балансом швидше за усе вступлять у гостру конкурентну боротьбу.

Збільшення кількості угод зі злиття спричинене поліпшенням економічної ситуації в розвинених країнах. Практично усі великі компанії незабаром змінять тактику і переорієнтуються на експансію. За оцінками фахівців аудиторсько-консалтингової фірми Ernst&Young, певну роль у цьому відіграють позитивні тенденції, які переважають на фінансо­вих ринках. Рано або пізно процентні ставки поч­нуть підвищуватися, що знизить привабливість по­зикового капіталу для фінансування нестатків ком­паній. Але зате зросте привабливість фондового ринку. Уже нині в усьому світі спостерігається ріст котирувань. При злитті частина угоди передбачає обмін акціями, то­му вищі котирування акцій означа­ють для компаній здешевлення ре­альної вартості угоди [16].

Під час економічного росту керів­ництво компаній прагне розширити бізнес. З іншого боку, власники цільових компаній, тобто тих, які пог­линаються, можуть отримати вищу ціну при угоді. Крім того, у період бурхливого економічного росту компанії, як правило, мають достат­ньо коштів на балансі для здійснен­ня угод; причому отримати кредит під час економічного зросту значно простіше [13]. Помітною тенденцією є ріст ін­дексу CEO Confidence (індекс, який виявляє нас­трій топ-менеджерів). Це означає, що керівники знову планують розширення компаній і захоплен­ня більшої частки ринку. Разом із тим зростає ак­тивність на фондових ринках, що підганяє і ринок M&A.

Вагомою причиною підвищення активності в сфері злиття і поглинання повинна стати фінансо­ва допомога з боку банків. Кредитні організації в 2003 році зіштовхнулися з різким зменшенням кількості звертань за іпотечними кредитами. Тепер ці організації будуть намагатися запропонувати не-затребувані засоби клієнтам, які, наприклад, запла­нували найближчим часом злиття. До останнього часу банки відмовлялися надавати компаніям кре­дити на суму, яка у 2–2,25 рази перевищує їхній прибуток. Тепер же банки будуть згодні дати кре­дит, який навіть більше ніж у три рази перевищує прибуток тієї або іншої компанії [2].

Останнім часом банкіри також зазначають, що деякі компанії продають або якимсь іншим чином відсівають зі своєї структури підрозділи, діяльність яких не збігається із ключовим напрямком розвит­ку бізнесу компанії. А це сприятиме збільшенню укладання угод фірмами, які займаються прямими інвестиціями. На них у 2003 році було транзакцій на суму понад 50 млрд доларів. І нині вже немає сумнівів, що це число за підсумками 2004 року бу­де значно більше. Така тенденція підсилюється, і очевидно, що цей рік для компаній, які спеціалізу­ються в сфері прямих часток інвестицій, буде ха­рактеризуватися найбільшою активністю за досить довгий період.

Банки готуються до підвищення транснаціональ­ної активності, особливо серед європейських фірм, які прагнуть скористатися високим курсом єврова-люти щодо долара. Завдяки саме нинішньому співвідношенню долара до євро кількість міжнародних угод значно зросте. Напевно, в найближчому майбутньому ми станемо свідками низки великих угод з придбання американських компаній європейськими [9].

Наприкінці 2003 — на початку 2004-го року збільшилася не тільки кількість угод, а й кількість спроб недружнього поглинання. Це свідчить про зростаючу довіру до ринку. Також було відзначене скорочення термінів завершення великих угод (по­над 1 млрд дол.), що свідчить про підвищення інте­ресу компаній до об'єднання [11].

Втім, динаміка ринку M&A багато в чому залежа­тиме від того, чи вдасться компаніям успішно завершити оголошені наприкінці минулого — почат­ку нинішнього року великі угоди. Тільки тоді мож­на буде всерйоз говорити про те, що ріст активнос­ті на ринку злиття і поглинання набув рис довгос­трокової тенденції.

Економічний підйом у розвинених країнах — го­ловний фактор росту M&A — поки досить хитли­вий. Бізнес і корпоративні інвестиції не можуть ві­діграти роль локомотиву росту, яким вони були в 90-х роках. І настільки бурхлива активність на рин­ку M&A на початку росту може бути не досить ефективною для економіки. Проведене компанією BCG дослідження 277 компаній довело, що най­більш ефективним інструментом з погляду ство­рення і росту вартості є злиття, зроблені в період спаду, тому що вони на 15% ефективніші, ніж злиття, які відбулися під час росту. Мало того, дослід­ження довело, що угоди M&A, зроблені в період росту, найчастіше призводять до зниження вартос­ті компаній. Так що сплеск активності на ринку злиття і поглинання може знизити ефективність бізнесу, а тому погіршити перспективи економічно­го росту в розвинених країнах [13].

Не менше впливають на ринок M&A і рушійні мо­тиви його учасників. Уже торік означилася тривож­на тенденція: багато інвестиційних банків у надії на те, що в майбутньому вони отримають перевагу при фінансовому обслуговуванні компаній, консульту­вали угоди зі злиття безкоштовно. Такий консалтінг змінює звичний розподіл ролей і саму суть конкуренції в інвестиційному бізнесі [11].

Однозначно відповісти, які наслідки активі­зації процесів злиття і поглинання неможливо. З одного боку, вони можуть мати позитивний результат, особливо з корпоративної точки зо­ру, якщо мають синергічний ефект, сприяють диверсифікації, економії на масштабах, поліп­шенню менеджменту і є вигідними для еконо­міки і споживачів у цілому.

Позитивним ефектом злиття і поглинання є активізація міжнародного співробітництва. На міжнародному рівні поява великих компаній після M&A веде до росту конкуренції і пере­розподілу впливу між найбільшими трансна­ціональними корпораціями. Доки більшість товарних ринків і ринків послуг не будуть монополізовані, конкуренція залишиться важли­вим фактором-гарантом необхідності й ефек­тивності операцій злиття і поглинання.

Однак досягти ефекту за допомогою злиття і поглинання вдається не завжди. Емпіричні дос­лідження, проведені із середини 60-х років, пе­реконують, що значна частина угод зі злиття і поглинання не створює додаткової вартості для акціонерів компаній, які купують компанію, а в деяких випадках і зовсім її руйнує. Причиною негативного злиття і поглинання є відсутність на­лежної інтеграції компаній, які об'єдналися [10].

Водночас на місцевих ринках M&A ведуть до формування олігополістичних структур і обме­ження конкуренції, що може загрожувати стабіль­ності національної економіки і негативно вплива­ти на споживачів. Багато фахівців вважають, що нова хвиля злиттів і поглинань неминуче призве­де до росту безробіття, а це, у свою чергу, спричи­нить загострення соціальної обстановки і вимага­тиме додаткових витрат із бюджету.

Щоб обмежити негативні наслідки процесів M&A і не допустити надмірної концентрації, антиконкурентної поведінки і підвищення цін, необхідний контроль з боку держави. Основними напрямками такого контролю в розвинених країнах мають бути:

1.  Антитрастове регулювання.

2.  Регулювання операцій з цінними паперами.

3.  Оподатковування, бо від обсягу податкових виплат залежить і безпосередня вартість угоди злиття або поглинання [3].

Опираючись на дослідження міжнародного рин­ку злиттів і поглинань, а також на статистику ос­таннього року, можна стверджувати, що кількість і обсяг міжнародних угод із злиття і поглинання зростає. Аналіз тенденцій і закономірностей на сві­товому ринку M&A дає змогу також зробити такі висновки про механізми і структурні особливості міжнародних злиттів і поглинань.

1.  Фірми, які володіють технологічними перева­гами, більш схильні створювати підприємства в но­вих секторах економіки, а технологічно відсталі компанії найчастіше здобувають технології через поглинання закордонних підприємств.

2.  Технологічно диверсифіковані компанії зви­чайно проникають на нові ринки через поглинання місцевих фірм.

3.  В останні десятиліття (з 1980 р.) лідерами на глобальному ринку злиття і поглинання виступа­ють фірми з великим досвідом діяльності на міжна­родному ринку.

4.  Як правило, великі ТНК випереджали дрібніші компанії за кількістю M&A-угод, хоча останнім ча­сом через зниження трансакційних витрат спосте­рігається активізація невеликих фірм.

5.  Перспективність угод зі злиття і поглинання між двома країнами багато в чому визначається їх культурною й економічною близькістю.

6.  Інвестиції в нові підприємства («greenfield» in­vestments) надають інвесторам більше можливостей для контролю і реорганізації приймаючих підпри­ємств, ніж поглинання. Крім того, при здійсненні інвестицій у нові підприємства досягаються великі обсяги внутрішньокорпоративної торгівлі.

7.  Придбання часто призводять до недооцінки ак­тивів підприємств, які продаються або істотному зниженню цін на ці активи [17].

8.  Горизонтальні злиття і придбання, зазвичай, проводяться з метою отримання доступу на нові ринки і розширення випуску оригінальної продук­ції, а не зниження витрат виробництва. Такі прид­бання можуть призвести до так званої «раціоналі­зації активів», а це, у свою чергу, несприятливо поз­начитися на компанії, яку купують [14].

9.  У період після безпосереднього здійснення угоди, як правило, технологія передається однобіч­но (з боку компанії, яка купує). Згодом, однак, да­ний процес може розвитися в двосторонньому нап­рямку.

У тому випадку, коли злиттями управляють тех­нології і глобалізація економіки, а не бажання ком­паній домінувати на ринках і підвищувати ціни, можна говорити про позитивні наслідки; інакше позитивні наслідки можуть бути короткострокови­ми й в основному на рівні самих підприємств.

Література

1.   Анализ Группы корпоративных финансов КПМГ www.kmpg.ru

2.   Аудиторско-консалтинговая фирма «Pricewater-house Coopers» www.pwcglobal.com

3.   Зав'ялова О. Гіганти об'єднуються http://sapien-ti.kiev.ua/5/a03_ua.html

4.  Компания «Dealogic» 2003 http://www.dealo-gic.com

5.  Материалы сайта Assioinvest http://www.assoin-vest.ru

6.  Материалы сайта GAAP.ru http://www.gaap.ru/biblio/corpfin/fusion/pv_017.htm

7.  Материалы сайта Zahvatu.net http://www.zaxva-tu.net/?article_id=59&numb_id=7

8.   Политический журнал. — 2004. — 21 июня. — № 21(24). — http://www.politjournal.ru

9. Руднев А. Перспективы мирового рынка слияний и поглощений // электронный журнал «Защита вашей собственности». — 2004. — Май. — № 7.

10. Стафеев. Д. А. Влияние IT-технологий на процесс слияния бизнеса компаний // Государственный Уни­верситет Управления, Россия http://nit.miem.edu.ru/2004/section/35.htm

11. Сычев В., Кокшаров А. Время сливаться//журнал «Эксперт». — 2004. — 10 февраля. www.expert.ru

12. Bertrand O., Muccchielli J.-L., Zitouna H. Location Choices of Multinational Firms: The Case of Mergers and Acquisitions — November 26, 2003 // University of Paris. Pantheon-Sorbonne and CNRS. — 33 p.

13. Boston Consulting Group (BCG) www.bcg.com

14. Capron L. The long-term performance of horizontal acquisitions: empirical evidence of US and European firms // INSEAD, Fontainebleau (Draft). — 1999.

15. Economist Intelligence Unit http://portal.eiu.com

16. Ernst &Young www.ey.com

17. Gonzalez P. , Vasconcellos G. M. and Kish R. J. Cros­s-border mergers and acquisitions: the undervaluation hypothesis // The Quarterly Review of Economics and Fi­nance. — 1998. — № 38(1) — P. 25–45.

18. Guimaraes P. , Woodward D., Figueiredo O. A trac­table approach to the firm location decision // Review of Economics and Statistics. — 2003. — #85(1) — P. 201–204.

19. Lall S. Implications of Cross-Border Mergers and Ac­quisitions by TNCs in Developing Countries: A Beginner's Guide // QEH Working Paper Series, Working Paper.— Ju­ne 2002. — № 88. — 12 p.

20. Maucher, H. O. View: mergers and acquisitions as a means of restructuring and repositioning in the global market — business, macroeconomic and political as­pects // Transnational Corporations — 1998. — № 7(3). — P. 153–183.

21. Thomson Financial www.thomsonfinancial.com



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту