РУБРИКИ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
№ 2/2005 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
архів номерів
|
Міжнародний ринок злиттів і поглинань: останні тенденції і перспективи ростуНгуен ТХІ ХАНТ, аспірант Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України Міжнародні злиття і придбання (M&A), особливо за участю гігантських транснаціональних корпорацій (ТНК), які витрачають величезні суми для захоплення фірм в інших країнах, — це аспект глобалізації. Нині такі угоди — це форма прямих іноземних інвестицій; за обсягами залучених коштів вони значно випереджають інвестиції у нові підприємства («greenfield» investments). У різних галузях компанії перетворюються в холдинги, здобуваються активи, проходять реорганізація й збільшення компаній [5]. Більшість угод M&A заключають індустріально розвинені країни, збільшується їхня роль і для країн, які розвиваються (найчастіше у формі придбань, тому що злиття з місцевими фірмами трапляються рідко). Найактивніше ці процеси розгортаються в країнах Західної Європи і США, меншою мірою — в Азії і Латинській Америці. Дослідженням тенденцій на світовому ринку M&A займаються провідні міжнародні агентства і консалтингові групи, зокрема Група корпоративних фінансів КПМГ, компанія Dealogic, аудиторсько-консалтингові фірми Pricewaterhouse Coopers, Ernst&Young та ін. Про це опубліковано безліч праць відомих аналітиків. Статті присвячені новітнім тенденціям на світовому ринку злиттів і поглинань, а також перспективам його росту в майбутньому [9; 11]. Д. Стафєєв аналізує вплив новітніх технологій на активізацію ТНК і ріст угод M&A у міжнародному масштабі [10]. У роботах західних аналітиків П. Гуімареса, Д. Вуд-ворда, О. Фігуеірідо основна увага зосереджена на факторах, важливих для ТНК при виборі цільового регіону і ринку при здійсненні угод зі злиття і поглинання [18]. Англійська дослідниця С. Лалл присвятила низку досліджень впливу угод M&A на економіку приймаючих країн [19]. У зв'язку зі зростаючою нестабільністю у світі і реформуванням економіки низки країн, які розвиваються, залишається актуальною проблема адекватної оцінки передумов міжнародних злит-тів і поглинань, і наслідків цих угод як для ТНК, так і для приймаючих країн. Учені сперечаються також про перспективи розвитку цього сегмента світового ринку, оскільки до 2003 р. спостерігався істотний загальносвітовий спад ділової активності в сфері злиттів і поглинань. У цій статті ми спробуємо визначити особливості сучасного етапу на міжнародному ринку злиттів і поглинань; проаналізувати динаміку міжнародних угод зі злиття і поглинання на основі останніх статистичних даних; визначити перспективи розвитку ринку M&A; означити позитивні і негативні моменти при укладанні M&A-угод як з боку розвинених країн і найбільших ТНК, так і з боку країн, які розвиваються. Міжнародні угоди зі злиття і придбання значно впливають на приймаючі країни і найчастіше призводять до реструктуризації їх економіки. Вони також можуть сприяти зміні позицій придбаного підприємства на світових і місцевих ринках і об'єднанню міжнародних виробничих, інноваційних і маркетингових мереж [20]. Крім того, у процесі поглинань можливий розрізнений розпродаж активів фірми, яку купують, так званий «демонтаж активів». Багато індустріальних країн не підтримують ідеї захоплення національних підприємств або їхньої власності іноземними компаніями. Однак країни, які розвиваються, уразливіші через неконкурентноздатність їхніх фірм на міжнародному ринку і більш зацікавлені в розвитку підприємництва усередині країни. Усе-таки більшість ТНК прагнуть проникнути на нові ринки через злиття і поглинання місцевих компаній, а обмеження такої діяльності може істотно перешкоджати припливу іноземних інвестицій у національну економіку [19]. У роки 90-ті ХХ ст. у світовій практиці почався так званий період мегазлиттів. Цей період характеризувався зростанням міжнародних M&A-операцій, причому поєднувалися конкуренти, особливо англійські компанії з американськими. Лідером у міжнародних процесах злиття і поглинання були англійські компанії. Посилення процесів злиття і поглинання спостерігалося в усіх галузях, але найбільший розвиток був у сфері комунікацій, інформаційних технологій, банківських і фінансових послуг, медичної індустрії і транспорту. В останні роки, на відміну від попередніх десятиліть, коли багато компаній були змушені укладати схожі угоди під тиском, нині сторони намагаються домовлятися про злиття і поглинання «мирно». Це сприяє розвитку нових інструментів і технологій при здійсненні M&A-операцій. Не можна недооцінювати роль новітніх технологій, які дали змогу розміщувати складові виробництва у різних країнах, зберігаючи при цьому прямі організаційні й інформаційні контакти, здійснювати пряме управління товарними і фінансовими потоками. Усе це забезпечило компаніям можливість росту. Головний стимул при проведенні злиття і поглинань полягав у досягненні синергетичного ефекту, що є збільшенням ефективності діяльності об'єднаної компанії: кожна з компаній повинна виконувати більше (відомий у бізнесі як ефект 2+2=5). Нині M&A є життєво важливою стратегію розвитку компаній, при цьому вміння успішно використовувати інформаційні технології гарантує життєздатність компанії в умовах конкуренції на міжнародному і на національному ринку. Розвиток компанії уже неможливо уявити без погодженої взаємодії існуючих і нових інформаційних систем, які супроводжують бізнес-процеси компаній [10]. Аналізуючи нинішній період, можна помітити, що з 2001 року активність на ринку злиттів і поглинань неухильно знижувалася. Не дуже вдалим для цього ринку видався і минулий рік. Так 2003 року було укладено понад 15 тис. угод зі злиття, що на 25% менше, ніж 2002 року (майже 21 тис. угод); у грошовому еквіваленті загальна вартість завершених угод знизилася на 16% — з 1,2 трлн дол. до 1,0 трлн доларів (див. діаграму 1). На думку фахівців дослідницького центра Economist Intelligence Unit, основна причина низького числа оголошених і завершених угод M&A у тому, що фірми прагнули Таблиця 1 Найбільші міжнародні угоди зі злиття і поглинання, укладені 2003 року [1]
витрати й іти з непрофільних для себе сфер діяльності [15]. Однак вже в першому півріччі 2003 року на ринку злиттів і поглинань позначився істотний ріст. Особливо це стало помітно після завершення воєнних дій в Іраку. Прагнення компаній до здійснення угод зі злиття і поглинання зросло, і ситуація на ринку покращилася. Дані з найбільших міжнародних угод зі злиття і поглинання, які були укладені 2003 року представлені в табл.1. Початок 2004 року позначений сплеском світової активності в галузі злиття і поглинання. Тільки за два перших місяці оголошено про угоди на суму понад 300 млрд дол. [8]. Поліпшення ситуації у світовій економіці призвело до різкого збільшення кількості й обсягу угод зі злиття і поглинання компаній. Почався 2004 рік з покупки J. P. Morgan Chase за 58 млрд дол. чи-кагського BankOne. Наприкінці січня одна з провідних стільникових компаній світу — британська Vodafone — оголосила про намір придбати американську телекомунікаційну компанію AT&T. Спочатку за AT&T пропонувалося близько 30 млрд дол., однак фахівці впевнені: впродовж декількох тижнів ціна зросте, адже інтерес до покупки AT&T виявила не тільки Vodafone, а й інші компанії. Приблизно тоді ж стало відомо про намір французької фармацевтичної компанії Sanofi-Synthelabo придбати іншу французьку компанію — Aventis. За неї запропонували ледве більше 63 млрд дол., однак керівництво Aventis відмовилося: ціна була занадто низькою. Так що і тут можна сподіватися на істотне підвищення вартості угоди — до 80–90 млрд доларів. Угод такого масштабу не було з кінця 90-х років, і більшість експертів думають, що спад у цьому сегменті інвестиційного бізнесу минув [9]. Загальносвітовий обсяг злиття і поглинання збільшився з 1,19 трлн дол. у 2002 р. до 1,26 трлн на початку 2004-го. Лідером у сфері злиття і поглинання знову стали США, загальна сума угод яких зросла з 432 млрд дол. до 490 млрд. Серед найбільших угод у цій сфері варто виділити об'єднання Bank of America з Fleet Boston Financial (48 млрд дол.), злиття компаній з виробництва медичного устаткування WellPoint Health Networks і Anthem, американського телевізійного холдингу NBC з розважальними програмами Vivendi Universal у США, а також звукозаписних компаній Sony Music і BMG. В Азії було зареєстровано два великих злиття: японських торгових домів Nissho Iwai і Niehimen (вартість угоди — 7 млрд дол.); австралійської News Corporation c американською компанією Hughes Electronics (6,5 млрд дол.) [21]. У Центральній і Східній Європі (за винятком Росії і країн СНД) вже 2003 року спостерігається невеликий ріст загальної вартості угод злиття і поглинання (всіх угод, у яких Центрально- і Східноєвропейські компанії були покупцями або об'єктами придбання) у порівнянні з 2002 роком. Вартість угод, укладених компаніями Центральної і Східної Європи, збільшилася на 3% — з 8950 млн дол. США в 2002 році — до 9196 млн дол. США 2003 року. Однак цей приріст досягнутий переважно у першому півріччі 2003 року, коли вартість угод зросла на 39% порівняно з першим півріччям 2002 року; у другому півріччі загальна вартість угод знизилася на 32% — з 4 522 до 3 060 млн дол. США [6] (графік 1). Галузева структура угод зі злиття і поглинання за минулий рік представлена на діаграмі 2. Консультанти зі злиття і поглинання стверджують, що нині уже готові для консолідації фінансів, які обслуговують промисловість і охорону здоров'я. У Сполучених Штатах Америки, де сфера фінансових послуг, на думку економістів, фрагментована, кількість угод за участю банків і страхових компаній у 2003 році дорівнювала третині загального обсягу злиття і поглинання. Оскільки перспектива підвищення процентних ставок значно знижує чисту процентну маржу, банки і страхові компанії з надійним балансом швидше за усе вступлять у гостру конкурентну боротьбу. Збільшення кількості угод зі злиття спричинене поліпшенням економічної ситуації в розвинених країнах. Практично усі великі компанії незабаром змінять тактику і переорієнтуються на експансію. За оцінками фахівців аудиторсько-консалтингової фірми Ernst&Young, певну роль у цьому відіграють позитивні тенденції, які переважають на фінансових ринках. Рано або пізно процентні ставки почнуть підвищуватися, що знизить привабливість позикового капіталу для фінансування нестатків компаній. Але зате зросте привабливість фондового ринку. Уже нині в усьому світі спостерігається ріст котирувань. При злитті частина угоди передбачає обмін акціями, тому вищі котирування акцій означають для компаній здешевлення реальної вартості угоди [16]. Під час економічного росту керівництво компаній прагне розширити бізнес. З іншого боку, власники цільових компаній, тобто тих, які поглинаються, можуть отримати вищу ціну при угоді. Крім того, у період бурхливого економічного росту компанії, як правило, мають достатньо коштів на балансі для здійснення угод; причому отримати кредит під час економічного зросту значно простіше [13]. Помітною тенденцією є ріст індексу CEO Confidence (індекс, який виявляє настрій топ-менеджерів). Це означає, що керівники знову планують розширення компаній і захоплення більшої частки ринку. Разом із тим зростає активність на фондових ринках, що підганяє і ринок M&A. Вагомою причиною підвищення активності в сфері злиття і поглинання повинна стати фінансова допомога з боку банків. Кредитні організації в 2003 році зіштовхнулися з різким зменшенням кількості звертань за іпотечними кредитами. Тепер ці організації будуть намагатися запропонувати не-затребувані засоби клієнтам, які, наприклад, запланували найближчим часом злиття. До останнього часу банки відмовлялися надавати компаніям кредити на суму, яка у 2–2,25 рази перевищує їхній прибуток. Тепер же банки будуть згодні дати кредит, який навіть більше ніж у три рази перевищує прибуток тієї або іншої компанії [2]. Останнім часом банкіри також зазначають, що деякі компанії продають або якимсь іншим чином відсівають зі своєї структури підрозділи, діяльність яких не збігається із ключовим напрямком розвитку бізнесу компанії. А це сприятиме збільшенню укладання угод фірмами, які займаються прямими інвестиціями. На них у 2003 році було транзакцій на суму понад 50 млрд доларів. І нині вже немає сумнівів, що це число за підсумками 2004 року буде значно більше. Така тенденція підсилюється, і очевидно, що цей рік для компаній, які спеціалізуються в сфері прямих часток інвестицій, буде характеризуватися найбільшою активністю за досить довгий період. Банки готуються до підвищення транснаціональної активності, особливо серед європейських фірм, які прагнуть скористатися високим курсом єврова-люти щодо долара. Завдяки саме нинішньому співвідношенню долара до євро кількість міжнародних угод значно зросте. Напевно, в найближчому майбутньому ми станемо свідками низки великих угод з придбання американських компаній європейськими [9]. Наприкінці 2003 — на початку 2004-го року збільшилася не тільки кількість угод, а й кількість спроб недружнього поглинання. Це свідчить про зростаючу довіру до ринку. Також було відзначене скорочення термінів завершення великих угод (понад 1 млрд дол.), що свідчить про підвищення інтересу компаній до об'єднання [11]. Втім, динаміка ринку M&A багато в чому залежатиме від того, чи вдасться компаніям успішно завершити оголошені наприкінці минулого — початку нинішнього року великі угоди. Тільки тоді можна буде всерйоз говорити про те, що ріст активності на ринку злиття і поглинання набув рис довгострокової тенденції. Економічний підйом у розвинених країнах — головний фактор росту M&A — поки досить хитливий. Бізнес і корпоративні інвестиції не можуть відіграти роль локомотиву росту, яким вони були в 90-х роках. І настільки бурхлива активність на ринку M&A на початку росту може бути не досить ефективною для економіки. Проведене компанією BCG дослідження 277 компаній довело, що найбільш ефективним інструментом з погляду створення і росту вартості є злиття, зроблені в період спаду, тому що вони на 15% ефективніші, ніж злиття, які відбулися під час росту. Мало того, дослідження довело, що угоди M&A, зроблені в період росту, найчастіше призводять до зниження вартості компаній. Так що сплеск активності на ринку злиття і поглинання може знизити ефективність бізнесу, а тому погіршити перспективи економічного росту в розвинених країнах [13]. Не менше впливають на ринок M&A і рушійні мотиви його учасників. Уже торік означилася тривожна тенденція: багато інвестиційних банків у надії на те, що в майбутньому вони отримають перевагу при фінансовому обслуговуванні компаній, консультували угоди зі злиття безкоштовно. Такий консалтінг змінює звичний розподіл ролей і саму суть конкуренції в інвестиційному бізнесі [11]. Однозначно відповісти, які наслідки активізації процесів злиття і поглинання неможливо. З одного боку, вони можуть мати позитивний результат, особливо з корпоративної точки зору, якщо мають синергічний ефект, сприяють диверсифікації, економії на масштабах, поліпшенню менеджменту і є вигідними для економіки і споживачів у цілому. Позитивним ефектом злиття і поглинання є активізація міжнародного співробітництва. На міжнародному рівні поява великих компаній після M&A веде до росту конкуренції і перерозподілу впливу між найбільшими транснаціональними корпораціями. Доки більшість товарних ринків і ринків послуг не будуть монополізовані, конкуренція залишиться важливим фактором-гарантом необхідності й ефективності операцій злиття і поглинання. Однак досягти ефекту за допомогою злиття і поглинання вдається не завжди. Емпіричні дослідження, проведені із середини 60-х років, переконують, що значна частина угод зі злиття і поглинання не створює додаткової вартості для акціонерів компаній, які купують компанію, а в деяких випадках і зовсім її руйнує. Причиною негативного злиття і поглинання є відсутність належної інтеграції компаній, які об'єдналися [10]. Водночас на місцевих ринках M&A ведуть до формування олігополістичних структур і обмеження конкуренції, що може загрожувати стабільності національної економіки і негативно впливати на споживачів. Багато фахівців вважають, що нова хвиля злиттів і поглинань неминуче призведе до росту безробіття, а це, у свою чергу, спричинить загострення соціальної обстановки і вимагатиме додаткових витрат із бюджету. Щоб обмежити негативні наслідки процесів M&A і не допустити надмірної концентрації, антиконкурентної поведінки і підвищення цін, необхідний контроль з боку держави. Основними напрямками такого контролю в розвинених країнах мають бути: 1. Антитрастове регулювання. 2. Регулювання операцій з цінними паперами. 3. Оподатковування, бо від обсягу податкових виплат залежить і безпосередня вартість угоди злиття або поглинання [3]. Опираючись на дослідження міжнародного ринку злиттів і поглинань, а також на статистику останнього року, можна стверджувати, що кількість і обсяг міжнародних угод із злиття і поглинання зростає. Аналіз тенденцій і закономірностей на світовому ринку M&A дає змогу також зробити такі висновки про механізми і структурні особливості міжнародних злиттів і поглинань. 1. Фірми, які володіють технологічними перевагами, більш схильні створювати підприємства в нових секторах економіки, а технологічно відсталі компанії найчастіше здобувають технології через поглинання закордонних підприємств. 2. Технологічно диверсифіковані компанії звичайно проникають на нові ринки через поглинання місцевих фірм. 3. В останні десятиліття (з 1980 р.) лідерами на глобальному ринку злиття і поглинання виступають фірми з великим досвідом діяльності на міжнародному ринку. 4. Як правило, великі ТНК випереджали дрібніші компанії за кількістю M&A-угод, хоча останнім часом через зниження трансакційних витрат спостерігається активізація невеликих фірм. 5. Перспективність угод зі злиття і поглинання між двома країнами багато в чому визначається їх культурною й економічною близькістю. 6. Інвестиції в нові підприємства («greenfield» investments) надають інвесторам більше можливостей для контролю і реорганізації приймаючих підприємств, ніж поглинання. Крім того, при здійсненні інвестицій у нові підприємства досягаються великі обсяги внутрішньокорпоративної торгівлі. 7. Придбання часто призводять до недооцінки активів підприємств, які продаються або істотному зниженню цін на ці активи [17]. 8. Горизонтальні злиття і придбання, зазвичай, проводяться з метою отримання доступу на нові ринки і розширення випуску оригінальної продукції, а не зниження витрат виробництва. Такі придбання можуть призвести до так званої «раціоналізації активів», а це, у свою чергу, несприятливо позначитися на компанії, яку купують [14]. 9. У період після безпосереднього здійснення угоди, як правило, технологія передається однобічно (з боку компанії, яка купує). Згодом, однак, даний процес може розвитися в двосторонньому напрямку. У тому випадку, коли злиттями управляють технології і глобалізація економіки, а не бажання компаній домінувати на ринках і підвищувати ціни, можна говорити про позитивні наслідки; інакше позитивні наслідки можуть бути короткостроковими й в основному на рівні самих підприємств. Література 1. Анализ Группы корпоративных финансов КПМГ www.kmpg.ru 2. Аудиторско-консалтинговая фирма «Pricewater-house Coopers» www.pwcglobal.com 3. Зав'ялова О. Гіганти об'єднуються http://sapien-ti.kiev.ua/5/a03_ua.html 4. Компания «Dealogic» 2003 http://www.dealo-gic.com 5. Материалы сайта Assioinvest http://www.assoin-vest.ru 6. Материалы сайта GAAP.ru http://www.gaap.ru/biblio/corpfin/fusion/pv_017.htm 7. Материалы сайта Zahvatu.net http://www.zaxva-tu.net/?article_id=59&numb_id=7 8. Политический журнал. — 2004. — 21 июня. — № 21(24). — http://www.politjournal.ru 9. Руднев А. Перспективы мирового рынка слияний и поглощений // электронный журнал «Защита вашей собственности». — 2004. — Май. — № 7. 10. Стафеев. Д. А. Влияние IT-технологий на процесс слияния бизнеса компаний // Государственный Университет Управления, Россия http://nit.miem.edu.ru/2004/section/35.htm 11. Сычев В., Кокшаров А. Время сливаться//журнал «Эксперт». — 2004. — 10 февраля. www.expert.ru 12. Bertrand O., Muccchielli J.-L., Zitouna H. Location Choices of Multinational Firms: The Case of Mergers and Acquisitions — November 26, 2003 // University of Paris. Pantheon-Sorbonne and CNRS. — 33 p. 13. Boston Consulting Group (BCG) www.bcg.com 14. Capron L. The long-term performance of horizontal acquisitions: empirical evidence of US and European firms // INSEAD, Fontainebleau (Draft). — 1999. 15. Economist Intelligence Unit http://portal.eiu.com 16. Ernst &Young www.ey.com 17. Gonzalez P. , Vasconcellos G. M. and Kish R. J. Cross-border mergers and acquisitions: the undervaluation hypothesis // The Quarterly Review of Economics and Finance. — 1998. — № 38(1) — P. 25–45. 18. Guimaraes P. , Woodward D., Figueiredo O. A tractable approach to the firm location decision // Review of Economics and Statistics. — 2003. — #85(1) — P. 201–204. 19. Lall S. Implications of Cross-Border Mergers and Acquisitions by TNCs in Developing Countries: A Beginner's Guide // QEH Working Paper Series, Working Paper.— June 2002. — № 88. — 12 p. 20. Maucher, H. O. View: mergers and acquisitions as a means of restructuring and repositioning in the global market — business, macroeconomic and political aspects // Transnational Corporations — 1998. — № 7(3). — P. 153–183. 21. Thomson Financial www.thomsonfinancial.com |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
передплатний індекс 09881 | про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту |