Формувати справжню національну еліту

За всієї об’єктивно консервативної суті система освіти, а найперше окремі вищі навчальні заклади України демонструють дійсно революційні здобутки — результати своєї діяльності, бо саме їм судилося бути взірцем демократичного, прогресивного поступу, відчутного сприяння у творенні національної Української держави. З-поміж досить все ж невеликої кількості вузів України справжнім взірцем можна вважати МАУП — надто молодий, але помітний і авторитетний ВНЗ, осередок формування справжньої української еліти. Які є підстави так вважати, з якими здобутками МАУП завершила 2004–2005 навчальний рік і з якими сподіваннями вступає до нового навчального року. Про це — наша розмова із першим віце-президентом, ректором МАУП, головою Правління Конфедерації недержавних вищих закладів освіти України, доктором політичних наук, професором Миколою ГОЛОВАТИМ.

—  Миколо Федоровичу, як би бодай коротко можна було б охарактеризувати досягнуте колективом МАУП у навчальному році, що за­вершився?

—  Показників, що свідчать про потужну ходу МАУП всього лише на шістнадцятому році свого існування достатньо. Скажімо такі: МАУП — найбільший вуз України (50 тис. студентів), що має понад 60 навчальних структур в Україні, близькому зарубіжжі, Європі, 36 кафедр лише в Президентському університеті (м. Київ). Кількість напрямів, спеціальностей, спеціалізацій, за якими готуються фахівці в Академії, нині сягає 60. Академія має майже всі рівні фахової, про­фесійної, наукової підготовки — ліцей, технікуми, інститути, аспірантуру, докторантуру, систему пе­репідготовки (здобуття другої кваліфікації), систему підготовки докторів філософії за європейсь­кою системою (чого, між іншим, вимагає Болонсь­кий процес), військову кафедру тощо. Можна на­вести і такі вражаючі дані: 2005 року МАУП уп’яте поспіль була визнана кращим вузом уп­равління і як недержавний ВНЗ за підсумками Всеукраїнського рейтингу «Софія Київська». По­казово й те, що МАУП посідає 6 місце за усіма по­казниками серед ВНЗ України, а за показниками «матеріально-технічне забезпечення ВНЗ» і «ор­ганізація книговидавничої діяльності» — 4 місце, «впровадження новітніх технологій навчання» — 5 місце, «організація позанавчальної виховної ро­боти» — 8 місце, «за розвиток культури, традицій, літератури, мови» — 8 місце тощо. Є багато ваго­мих підстав бути задоволеними від зробленого. Але і справ попереду дуже багато.

— Якби Вас запитали, які події з життя ВНЗ справили на Вас найбільше враження, що б Ви пригадали насамперед?

— Назвемо таке. Академія лише за вісім місяців поточного року отримала 10 ліцензій, акредитува­лася зі спеціальностей: «правознавство», «фізич­не виховання», «педагогіка і методика середньої освіти», «адміністративний менеджмент», «фізична реабілітація». Повністю з шести спеціальностей акредитовано Економіко-право-вий технікум МАУП, 15 інститутів і філій МАУП підготувалися до ліцензування відповідно до рішення ДАК України. Проведено декілька, без сумніву, унікальних наукових конференцій, серед яких найпомітнішими є «Роль православних ду­ховних цінностей у формуванні національної свідомості та громадянської позиції сучасної мо­лоді»; «Діалог цивілізацій: сіонізм як найбільша загроза світовій цивілізації». Споруджено й відкрито унікальні Міжнародний бібліотечно-інформаційний центр, Парк трипільської культу­ри. Видано низку чудових наукових видань, зок­рема «Видатні постаті України», «Людство і віра» 2 т. (Г. В. Щокіна), «Малий етнополітичний слов­ник», «Кобзар» Т. Шевченка. Серед студентів МАУП з’явився чемпіон Олімпійських ігор, бо­рець Ельбрус Тадеєв, збірна студентська команда МАУП із футболу стала третім призером євро-пейського чемпіонату серед університетських ко­манд. Знаковою подією є також створення Ук­раїнської Консервативної партії, з якою ми пов’я­зуємо наші надії на надпотужну розбудову Ук­раїнської держави, в якій Українська титульна нація дійсно посідатиме гідне, визначене їй історією місце. Все згадане доводить, що МАУП закономірно є визнаним лідером в освіті. Врешті цього року лише до ВНЗ Президентського універ­ситету (м. Київ) вступило на третину більше сту­дентів, ніж минулого року, значно збільшили набір навчальні підрозділи Академії у Хмельницькому, Чернігові, Одесі, інших містах. Якщо діти орієнтуються на освіту МАУП, а батьки довіряють нам підготовку і виховання своїх дітей, то якого ще більшого визнання нашого статуту і пріоритету потрібно? Необхідно відверто сказати і про те, що авторитет, популярність МАУП не лише в Україні, а й поза її межами, далеко не всім до вподоби, особливо окремим чиновникам кучмівського ґатунку. Такі «діячі» намагаються віднайти в Академії будь-які неіснуючі вади, особливо елементи міжнаціональної незлагоди. Наголосимо, що з різних питань МАУП минуло­го навчального року перевіряли тричі (зокрема з питань прийому до ВНЗ), а окремі структурні підрозділи в регіонах по два-три рази, — жодного разу політичні наклепи, упередження не підтвер­дилися. Бо й не могли підтвердитися. Це добре мають усвідомити усі «друзі» МАУП.

— З року в рік все помітнішим стає наукове життя МАУП, хоча окремі наукові розробки досить-таки неоднозначно сприймають учені України, громадські, політичні діячі. Як і чим це можна пояснити?

— Якщо бути об’єктивними, то модель, особли­вості наукової роботи в МАУП також не схожі на ті, що існують у багатьох ВНЗ і, відверто ка­жучи, нічого справді цінного для науки не дода­ють. Звернемо увагу на таке. Науковий пошук 36 кафедр, сотень учених Академії, які працюють майже по усій Україні, сконцентрований на дослідженні численних проблем становлення са­мостійної демократичної держави, організації життя в ній, управління як окремою структурою (економічною, соціальною), так і суспільством в цілому. Об’єднуючим началом такого наукового пошуку є, головним чином, три наукові проекти всесвітнього, всеукраїнського рівня: «Діалог ци­вілізацій», «Православні духовні цінності», «Го­лодомори ХХ століття в Україні». Це — комп­лексні наукові проблеми, які тривають уже три-чотири роки. Так, цього року вже вчетверте відбулася Всесвітня наукова конференція «Діалог цивілізацій». Перша була присвячена проблемам нового влаштування світу, друга — глобалізації, третя — ролі латентних структур у політичному протиборстві. Науковці 23 країн світу обговорювали одне з найгостріших питань — загрозу цивілізованому існуванню світу з боку відверто фашистського за змістом і діяльністю єврейського сіонізму. Зрозуміло, що позицію ко­лективу вчених МАУП у цьому та інших науко­вих питаннях поділяють не всі. Так, окрім тих, хто бажає замовчати ідеологію і практику сіо­нізму, яка дійсно є найсерйознішою загрозою для становлення української національної держави, є чимало тих, хто намагається уникнути правди про голодомори-геноциди в Україні, стверджуючи, що це були не спеціально сплано­вані і організовані акції проти свідомого ук­раїнства, а результат неврожаїв, помилок у політичному, господарському, партійному керівництві. Щоб встановити істину у згаданих проблемах МАУП проводила і проводитиме чис­ленні наукові заходи, збільшуватиме видання спеціальної літератури. Нині, наприклад, спла­новано видання спеціальної бібліотеки україно­мовної патріотичної літератури, Енциклопедії, «Голодомори в Україні ХХ століття». У наступ­ному навчальному році тематика наукових досліджень вчених значно розшириться. Так, пе­редбачається сформувати спеціальні творчі нау­кові колективи, експертні групи, які мають всебічно дослідити проблеми економіки, грошо­вої системи України, регіональної побудови Ук­раїни як унітарної держави. Така робота буде продовженням наукових напрацювань, які були започатковані проектами соціальної, кадрової, освітньої концепцій та реформ, підготовлених у попередні роки.

— Окрім дорослої науки є і, умовно кажучи, молода, студентська наука. Який її стан у МАУП ?

— Позитивно, що з року в рік інтерес студентсь­кої молоді до наукової діяльності зростає. Мину­лого навчального року великий інтерес виклика­ли такі студентські наукові конференції: «ІІ учнівська наукова конференція ліцею МАУП», «Простір арт-терапії: можливості і перспективи», «Молодь у сучасному суспільстві: психологічні проблеми», «Актуальні проблеми менеджменту зовнішньоекономічної діяльності», «Соціологія в контексті сучасних соціальних змін». Політичними соціально-науко­вими явищами ве­ликого громадянсь­кого впливу на мо­лодь стали круглі столи: «Українське традиційне свято як основа вихован­ня молоді», «Ук­раїнська жінка: бе­региня та воїтель-ка», «Галерея вели­ких українців» та інші, які були зор­ганізовані за ініціа­тиви Управління виховної роботи МАУП, кафедр українознавства, соціології, філо­софії, політології тощо. Сюди треба додати цікаві науково-суспільні акції, пов’язані з формуванням активної громадянської позиції майбутніх фахівців: презентації книг, громадсько-політичні читання, зустрічі з видатними людьми сучасності. Зокрема в Україно-Азербайджанському інституту соціальних наук ім. Гейдара Алієва відбулися вельми цікаві громадсько-політичні читання, присвячені пам’яті видатного громадського, політичного діяча. Іншою важливою складовою студентської науки є участь вихованців Академії у численних конкурсах і олімпіадах. Достатньо навести такі дані. У першому етапі Всеукраїнської студентської олімпіади понад 500 студентів МАУП змагалися з 33 навчальних дисциплін та 16 спе­ціальностей. На другому етапі олімпіади 56 сту­дентів Академії змагалися в 11 олімпіадах з нав­чальних дисциплін та 15 олімпіадах зі спеціаль­ностей. При цьому вони вибороли 2 перших місця, 4 — других, 1 — третє місце. Характерно, що серед тих, хто працював зі студентами на олімпіадних змаганнях, були видатні вчені, гро­мадські діячі, більшість з яких працює в Академії. Це професори В. В. Козловський (Київський національний університет), П. П. Кононенко (Ін­ститут українознавства МОН України), С. Д. Мак-сименко (Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України), А. П. Чуприков (Київська медич­на академія післядипломної освіти), Г. В. Ложкін (Національний університет фізичного виховання та спорту України) та багато інших. Предметні олімпіади супроводжувалися круглими столами, зустрічами з керівництвом МАУП, провідними вченими, екскурсіями, відвідуваннями пам’ятних місць Києва й України. Традиційно, що окрім дипломів і сертифікатів не лише переможці, а й усі учасники олімпіад отримують пам’ятні сувеніри, збірки науково-популярної, навчальної літерату­ри (Г. В. Щокін «Людство і віра», Л. Лук’яненко «Національна ідея і національна воля», Ю. Ши­лов «Истоки славянской цивилизации», Ю. Бон­дар «Свобода слова: українська мірка» тощо).

— Загальновідомо, що після підписання Бо­лонської конвенції система освіти України має певним чином трансформуватися, видозміни­тися. Які зміни очікують Академію, що роби­тиметься задля вступу в європейський освітній простір.

— Болонський процес — явище неоднозначне. Кращі європейські ВНЗ дійсно мають досяг­нення, якими не можна нехтувати, однак і ук­раїнська система освіти не стояла і не стоїть на місці. Тобто є потреба сприяти більшій мобіль­ності вищих навчальних закладів, студентів, що здобувають освіту у ВНЗ Європи, вдосконален­ню системи безперервної освіти, здобуття нау­кових ступенів, впровадження кредитно-мо­дульної системи навчання тощо. Проте варто дбати і про вдосконалення національних засад власної системи вищої освіти, збереження нав­чальних, педагогічних набутків і традицій, оскільки далеко не все в системах освіти євро­пейських країн і ВНЗ є справді досконалішим. Так, в МАУП вже другий рік поспіль діє тристу­пенева система контролю знань. Щорічно роз­робляється понад сто нових навчальних планів і програм, які багато в чому адаптовані до вимог Болонського процесу. Ми провели низку спеціальних всеукраїнських наукових конфе­ренцій, семінарів, круглих столів, на яких де­тально обговорили методику, навчальні техно­логії, інноваційні засади організації навчання відповідно до вимог зазначеного процесу. У травні цього року в м. Судак (АР Крим) відбу­лася вже IV наукова конференція у руслі озна­ченої тематики з проблеми «Шляхи до мобіль­ності студентів, академічного та адміністратив­ного персоналу в рамках загальноєвропейсько­го простору вищої освіти». Важливо, що такі конференції МАУП організовують під патрона­том Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти АР Крим, за участю пра­цівників ВНЗ різного статусу: державних, не­державних, муніципальних. До проведення та­ких заходів активно долучаються Конфедерація недержавних вищих закладів освіти України, Міжнародна Кадрова Академія. З метою запро­вадження навчання упродовж всього життя, МАУП створила багаторівневу систему освіти, з вересня ц. р. започаткує підготовку фахівців за допомогою системи телевізійного зв’язку, що дає можливість принципово по-іншому ор­ганізувати систему дистанційного навчання, щоб ще більше наблизити навчальні послуги до їх споживача. Ще задовго до Болонської декла­рації МАУП організувала підготовку фахівців за системою докторів філософії: щороку близько ста фахівців не лише з України, а й із багатьох інших країн нада­ють перевагу цій системі прис­воєння вчених звань, а не ваківсь-кій, яка, як відомо, давно практич­но дискредитувала себе і потребує радикальних змін. Потрібно, згід­но із Болонським процесом, воче­видь, подбати про навчальну мо­більність студентів (можливість здобувати знання і професії у ВНЗ різних країн), про соціальну підтримку та захист молоді, яка навчається, особливо обдарованої, соціально не забезпеченої. Не от­римуючи нині жодної копійки з бюджету, сплачуючи до того ж не­об’єктивно визначені податки, МАУП безкоштовно навчає понад тисячу дітей-сиріт, надає мож­ливість вчитися у кредит, зі зниж­ками тим, хто має здібності: від­мінникам, переможцям олімпіад і конкурсів, дітям, батьки яких де­кілька років працюють в Академії,' присвячують свої знання і працю задля авторитету Академії.