Червоний терор у Києві в 1919 році
А) СИНОДИК «КИЄВЛЯНИНА»
Нижче наведений перелік осіб, убитих комуністичною партією в 1919 році (з лютого по серпень), складено за жалобними оголошеннями, що з'явилися в «Киевлянине». Як відомо, Київ був відібраний денікінцями в більшовиків 15 серпня і знову відданий більшовикам 3 грудня 1919 року. У цей тримісячний «світлий проміжок» люди, які втратили близьких, могли сповістити рідних і друзів про своє горе за допомогою газет, що було немислимо при більшовиках.
Зрозуміло, цей список далеко не повний. Багато хто з тих чи інших причин зовсім не дав жалобних оголошень, деякі відіслали їх до інших, окрім «Киевлянина», газет. Але попри те все цей список дає уявлення, на кого обру-шилися чекісти в Києві, що ж стосується провінції, то вона тільки у виняткових випадках подала свій «жалобний голос», тому що «звільнений Київ» був відрізаний від Краю.
Список складено не за абеткою, а хронологічно, тобто за надходженням сумних оголошень у «Киевлянин». У розпорядженні автора не було повного комплекту номерів газети, проте цей синодик містить 132 особи**, зокрема: Флоринский, Тимофей Дмитриевич, проф. Унив. св. Владимира.
Армашевский, проф. Университета св. Владимира. Страхов, В. В., почетный мировой судья. Мальшин, Н. В., служил в Гос. Контроле. Можаловский, П. И., член суда. Башин, И. А., член Киевской 1 биржевой артели. Цитович, Александр Львович, управляющий Обществом Взаимного Кредита.
Янковский, Дмитрий Порфириевич, директор 6-й гимназии.
Фомок, ученик 6-й гимназии. Бушмакин, ученик 6-й гимназии. Радзимовский, Валериан, почет. мир. судья. Мартынова, О. В., сестра милосердия. Шпика, Иосиф, чех.
Паукер, Герман Антонович, инженер-путеец. Вигура, Константин Андреевич, член Судебной Палаты. Жевахов, князь Дмитрий Владимирович, товарищ председателя Окружного Суда. Бимман, Евгений Павлович, поручик. Львович, Василий Ипполитович, чинов. акцизн. упр. Недашковский, Василий Семенович, председатель домов. комитета.
Ткаченко, Иван Николаевич, штаб-ротмистр. Калинин, Адриан Федорович, товарищ прокурора.
Солнцев, Дмитрий Дмитриевич, юнкер. Савицкий, П. П., товарищ прокурора. Квятковский, Н. И., товарищ прокурора. Максимович, М. И., товарищ прокурора. Калиновский, А. П., товарищ прокурора. Матусевич, Н. В., товарищ прокурора. Раич, Н. П., товарищ председателя Окружного Суда. Гудим-Левкович, В. П., товарищ председателя Окружного Суда.
Милобендзкий, Виктор Казимирович, ротмистр.
Попов, Владимир Николаевич, штаб-ротмистр.
Снигуровский, Евгений Степанович, полковник.
Филиппченко, Леонид Иванович, поручик.
Смирнов, Владимир Васильевич, генерал.
Бомбах, Николай Викторович, подполковник.
Медер, Петр Владимирович, генерал-лейтенант.
Волков, Аркадий Николаевич, генерал-от-инфантерии.
Павлович, Иосиф Яковлевич, директор 8-й гимназии.
Сабанеев Лазарь.
Сабанеев, Даниил. Ученики гимназии
Севастьянов, Вадим.
Пересвет-Солтан, Иордан Николаевич, присяжный поверенный.
Генрихсен, Борис Густавович, товарищ прокурора. Трубецкой, князь Иван Петрович, мировой судья. Лабепский, Семен Андреевич, журналист. Былинский, Владимир Романович, полковник. Шиманский, капитан.
Матченко, Иван Павлович, педагог, почет. мир. судья. Громов, Александр Семенович, инженер-технолог. Добрынин, Михаил Николаевич, присяжный поверенный.
Киркин, Михаил Михайлович, подполковник. Никольский, Сергей Александрович, поручик. Полибин, Александр Владимирович, статский советник. Кононов, Федор Яковлевич, банковский служащий. Суковкин, Николай Иосафович, киевский губернатор, сенатор.
Вороненко, Апполинарий Александрович, агроном. Рагоза, Александр Францевич, генерал-от-инфантерии. Плейер, Иван Осипович, штабс-ротмистр. Цитович, Клеоник Игнатьевич, основатель Союза русских рабочих.
Красовский, Александр Иванович, член губ. земской управы.
Науменко, Владимир Павлович, редактор «Киевской Старины».
Неминский, Н. С, служащий Киевского земельного банка. Остромыслянский, Н. В., из прокуратуры. Пащенко, Александр Савич, редактор «Двуглавого Орла». Бех, П. С, преподаватель Фундуклеевской гимназии.
Лобков, Владимир Михайлович, доброволец (на ст. Фастов).
Павлов, Федор Федорович, полковник. Кратохвиль, Ян, чех.
Чайковский, Николай Николаевич, штабс-ротмистр и другие.
Б) СВІДЧЕННЯ ВАЛЕРА
У збірнику «На чужой стороне» (випуск XI, 1925 р.) надруковано свідчення такого собі Валера, справжнє прізвище якого — Болєросов. Свідчення це узято з матеріалів «Особливої Слідчої Комісії на Півдні Росії».
У своєму свідченні Валер, між іншим, говорить:
«У цей період відбувалося комплектування Че-Ка, і за національностями можна сміливо говорити про перевагу над усіма іншими євреїв. Через те, що кількість співробітників Че-Ка коливалася від 150 до 300, то й точні цифри навести тут не можна. Я не помилюся, якщо скажу, що відсоткове відношення євреїв до інших співробітників Че-Ка дорівнювало 75:25, а командні посади перебували майже винятково в їхніх руках.
Найбільш вразливі і крикливі за природою, вони своєю метушнею у приміщенні Че-Ка створювали обстановку нероздільного панування. Правда, цей період я все-таки називаю єврейським із двох міркувань: 1) величезна більшість (7:3) членів комісії були євреї, 2) за цей період не було жодної страти єврея (крім співробітника Че-Ка, Каца).
Цей період багатий зате на особливий відтінок роботи (Союз російського народу, складання списків для проведення червоного терору) і добросердим ставленням до справ євреїв, які, на думку більшості членів комісії, через непорозуміння не розуміють революції і її завдань».
Валер наводить і особовий склад командних посад у Київській надзвичайці:
1) Председатель — Блувштейн (еврей).
2) Дехтяренко Петр (русский) — заместитель председателя и заведующий секретным отделом.
3) Шуб (еврей) — секретарь комиссии.
4) Цвибак Самуил (еврей) — заведующий юридическим отделом.
5) Цвибак Михаил (евреи) — заместитель заведующего оперативным отделом (заведующим был Яков Лиф-шиц — еврей).
6) Фаерман-Михайлов (еврей) — комендант.
7) Кац (еврей) — заведующий тюремным подотделом.
8) Каган (еврей) — заведующий хозяйством.
9) Ганиотский (вероятно еврей, но не наверное) — заведующий общей канцелярией.
10) Финкельштейн (еврей) — командир Особого отряда при Че-Ка.
11) Мотя Гринштейн (еврей) — заведующий спекулятивным подотделом.
12) Рабичев (вероятно, еврей) — бухгалтер.
13) Савчук (русский).
14) Шварцман (еврей) — заместитель заведующего секретным отделом.
15) Манькин (еврей) — заместитель заведующего юридическим отделом.
16) Яковлев (русский) — инспектор секретного отдела.
17) Ковалев (русский) — инспектор секретного отдела.
18) Лошкевич (не выяснено) — инспектор секретного отдела.
19) Рубенштейн Наум (еврей) — секретарь юридического отдела.
20) Мантейфель (еврей) — член коллегии юридического отдела.
ВАЛЕР ДАЄ ХАРАКТЕРИСТИКУ ДЕЯКИХ ЧЕКІСТІВ:
«Блувштейн (він же Сорін)... відігравав роль великого вельможі, що знає свою високу питому вагу в більшовиків...». «Його участь в убивстві позбавленого влади Імператора Миколи II і його родини створювала особливий революційний ореол». «Спонукаючи молодших співробітників закріплювати свою революційну свідомість власноручним розстрілом жертв Че-Ка, Сорін сам особисто брав участь у розстрілах...»
«...Цвібак Самуїл, родом із Сімферополя. Студент-юрист другого курсу. Впертий і злий... грубий до рукоприкладства, брав участь сам у розстрілах...»
«...Цвібак Михайло... гумор і незлобивість створили йому серед службовців Че-Ка загальну любов. Попри все те ця людина, ймовірно — з наслідування, брав участь у розстрілах жертв Че-Ка...»
«...Ліфшиц Яків — сильний оратор серед робочих... Не був членом комісії, але мав колосальний вплив на справи Че-Ка. Жорстокий до безмежності... У розстрілах жертв Че-Ка брав участь не як гастролер, а як професіонал...»
«...Фаєрман-Михайлов, комендант Че-Ка... жорстокий, боягуз, нахабний, самовпевнений, сластолюбний, і, у результаті, покинений усіма, був розстріляний Одеською Че-Ка (такі чутки)... був довго катом Київської Че-Ка...»
«…Шварцман Яків, член Комісії... непересічний політичний працівник і діяч. Жорстокий. Особисто розстрілював. Бив і катував арештованих...»
«Рубінштейн — дипломат, підступний, сластолюбний, по-своєму добрий, жорстокий з ув'язненими. Беручи участь у розстрілах з цікавості, він смакував агонії жертв, в одну з яких випустив послідовно близько 30 куль...»
Із книги В. Шульгіна
«Что нам у них не нравится»
* Дикий А Евреи в России и СССР. Исторический очерк. — Новосибирск: Благовест. —
1994. — С 471-476.
** Список подається відповідно до оригіналу, що друкується російською мовою.