головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 10/2005 
Персонал № 10/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Найближчі завдання українських патріотів

Георгій ЩОКІН,
голова Української Консервативної партії

22 серпня у Києві відбулась нарада керівників регіональних організацій Української Консервативної партії. Перед учасниками наради виступив голова Української Консервативної партії Георгій Щокін із доповіддю, у якій проаналізував сучасний політич­ний та економічний стан України. Го­лова УКП запропонував створити при регіональних осередках УКП Ук­раїнські культурно-просвітницькі цен­три (УКПЦ) для піднесення української культури. Він окреслив основні на­прямки в роботі УКПЦ, а саме робота з творчою інтелігенцією, з учителями української мови та історії України, а також сприяння розвитку мережі сільських та районних бібліотек. На думку Георгія Щокіна, основа основ українського суспільства українська територіальна громада, cтрижнем якої має стати українське козацтво. Гро­мадська організація «Українська гро­мада», зі статутом якої були ознайом­лені присутні, об'єднує своїх членів на засадах гуманізму, демократії, наці­ональної свідомості і спрямована на задоволення та захист соціальних, економічних, національно-культурних потреб громадян. При УКПЦ пропо­нується створити Народні університе­ти, які б учили основ політичної думки, правознавства та економічних знань. Виходячи зі специфіки регіонів, при УКПЦ мають діяти консультаційні пункти.

Із доповіддю про стан та перспективи розбудови Української Консерватив­ної партії виступив перший заступник голови УКП Микола Дробноход. Серед обговорених питань: створення регі­ональних громадських організацій «Українська громада» та козацьких формувань з охорони громадського порядку; розгортання системи партій­но-політичного навчання УКП; ство­рення Федерації юристів України і її регіональних підрозділів. Про фінансово-економічний стан регіональних підрозділів УКП розповів перший віце-президент з соціально-економічного розвитку Ростислав Щокін.

В обговоренні питань взяли участь Ле-онтій Сандуляк (Чернівці), Віталій Дя-ченко (Харків).

Політичні партії створюються на базі певної ідеології і прагнуть, щоб її носії опинилися при владі. Тому розбудова партії — це насамперед роз­будова майбутнього державного устрою. Без за­вчасної підготовки партією моделі бажаного май­бутнього та «владних команд» від районного до державного рівня прихід до влади є безперспек­тивним і взагалі непотрібним. Звідси випливає, що партійне будівництво — будівництво майбут­ньої державної влади на певній ідеологічній ос­нові.

Ідеологія нашої партії — це український кон­серватизм, тобто націоналізм, який спирається на українську духовність, моральність, традиції та звичаї. Головними для нас є Бог і Україна, Ук­раїнська нація, українська родина та українська власність. Ми бачимо, що нинішня державна вла­да не відповідає Українській національній ідеї, а її особистий склад — переважно неукраїнський. Зруйновані промисловість і сільське господарст­во, руйнуються освіта, наука і культура. Народна українська власність опинилася в неукраїнських руках: підприємства, ЗМІ, банки, корисні копали­ни, торгівля і багато інших галузей народного гос­подарства України. Величезну кількість парла­ментських та урядових місць (до 45%) посідають представники однієї національної меншини — єврейської, яка становить лише 0,2% населення нашої країни. Така надзвичайно висока непро­порційність у володінні народною власністю та у державній владі є, вочевидь, не результатом чес­ної конкуренції, а швидше — організованого по­грабування та поневолення представниками цієї меншини (серед останніх ЗМІ називають чималу кількість кримінальних злочинців і навіть психічно хворих людей).

Сподівання на нову владну команду В. Ющенка не виправдалися, оскільки злочинний кучмізм замінено на не менш загрозливий кумізм, де прізвища Порошенка, Зінченка, Безсмертного, Червоненка, Жванії, Турчинова, Рибачука та бага­тьох інших жодного національного оптимізму не викликають. Тому нам усім потрібно відмовитися від утопічної мрії про «доброго царя» та зро­зуміти одне — єдиним порятунком Української нації є її самоорганізація. Націоналізм — самоор­ганізація — українська державність є, таким чи­ном, необхідними складниками розбудови нашо­го бажаного національного майбутнього.

ОРГАНІЗОВАНЕ УКРАЇНСТВО ТА ЙОГО ІНСТИТУЦІЇ

Державною ідеологією ми бачимо український консерватизм, який повинен стати стрижнем національного солідаризму. Для цього необхідно на базі обласних і районних організацій УКП створити організаційні структури Українських територіальних громад, які стануть необхідним середовищем для відбору та підготовки національних кадрів для всіх рівнів державної влади. Організованість українства — єдиний шлях до розбудови української України. При Ук­раїнських громадах повинні постійно діяти Ук -раїнські культурно-просвітницькі центри, які ма­ють стати незгасним вогнищем великої ук­раїнської культури. Такі центри мають плідно співпрацювати насамперед із творчими спілками, вчителями української мови та літератури, вчите­лями історії та суспільствознавства, а також із працівниками бібліотек та архівів. Саме ці ук­раїнські люди є зберігачами та носіями ук­раїнської культурної спадщини, яку необхідно до­нести до всього українського загалу. Постійно працюючи з представниками зазначених про­фесій, Українські культурно-просвітницькі цент­ри зможуть донести свою місію до кожного ук­раїнського села.

При Українських територіальних громадах не­обхідно створити також Українські народні університети, які б забезпечи­ли викладання для дорослого українського населення таких блоків знань: основи христи­янської віри, українознавство, основи політичної науки, ос­нови економіки та підприє­мництва, основи правознавст­ва, основи психології. На­вчання в народних універси­тетах потребує необхідного викладацького складу та науково-методичного забезпе­чення, а також функціонуван­ня різноманітних консуль­таційних центрів — правни­чих, підприємницьких, ук­раїнознавчих, психологічних та ін. Відповідно до місцевих особливостей народні універ­ситети мали б і відповідну специфіку (промисло­ву, аграрну, торговельну та ін.), оскільки головна мета народного всеобучу — надати кваліфіковану допомогу населенню в організації власного соціально-економічного життя. Забезпечити ство­рення і роботу таких народних університетів нам із вами до снаги.

Необхідним складником Українських тери­торіальних громад повинні стати регіональні цен­три кооперативного руху, мета яких — відрод­ження українського господарювання на основах національного солідаризму. Головним завданням таких центрів є навчання селян через систему на­родних університетів ефективної практики госпо­дарювання в кооперативних умовах (економічні, правові, агротехнічні знання), а також створення кас взаємодопомоги та інших структур взаємодії.

«ПАРАЛЕЛЬНІ» ОРГАНИ САМОВРЯДУВАННЯ

Однак і це ще не все. Українські територіальні громади повинні сформувати «паралельні», «за­пасні» органи самоуправління села, району, міста, області, держави з відповідними напрямами діяльності. Ці «паралельні» владні структури по­винні постійно вивчати стан справ на своїй тери­торії, розробляти відповідні проекти та виносити їх на розгляд чинної влади. Робота у «паралель­них» органах влади стане ефективною школою управління для майбутніх державних посадовців, яким не треба буде витрачати час на ознайомлен­ня зі станом справ.

Із місцевих та територіальних органів владної «паралелі» буде формуватися і «тіньовий» кабінет міністрів, який розроблятиме відповідні проекти для центральних органів виконавчої вла­ди. З огляду на це нашої постійної уваги потребує діяльність вищої школи з підготовки молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів, кандидатів і докторів наук, які повинні бути патріотами України і працювати на її національне відродження. Ми з вами знаємо, що відповідна підготовка та перепідготовка 25% працездатного населення робить рух через національні реформи потужним і незворотним.

Важливе місце в національно­му відродженні, створенні ефек­тивних органів самоврядування належить українському ко­зацтву. При МАУП створено Український військово-козаць­кий інститут ім. Великого князя Святослава. Настав час поши­рити його досвід на всіх теренах України, створивши разом із місцевими козацькими форму­ваннями факультети та відді­лення цього інституту на місцях. Наступний крок — створення військово-козацьких ліцеїв. Уп­родовж року буде створено всеук­раїнський козацький табір, де курсан­ти зможуть проходити відповідну практику та вчитися вести козацьке господарство. Для такої практики не­обхідно створювати при українських громадах, відповідно до чинного зако­нодавства, козацькі формування з охорони кордонів і громадського пра­вопорядку. Такі формування та проду­мана система військово-козацької підготовки сприятимуть появі в Ук­раїні професійної військової верстви, а згодом — і боєздатної професійної армії. Сьогоднішнє нищення армії не­обхідно зупинити. Всі ці розмови нинішніх урядовців про те, що «НАТО нас захистить», є невиправданою недо­лугістю або свідомою зрадою. Най­більша в Європі держава, якою є Україна, повин­на мати і відповідну армію для захисту свого на­роду і території.

І насамкінець. Ідеї потребують поширення. Для цього необхідно: забезпечити вільний продаж га­зет і журналів Федерації патріотичних видань Ук­раїни в усіх містах та районах, де створено наші осередки; кожному осередку випускати свою «ма-лотиражку» (до 1 тис. примірників), що збільшить сукупний наклад патріотичної преси ще на кілька десятків тисяч; щомісяця відкривати у своїх містах і районах торговельні точки з роз­повсюдження патріотичних видань. Усе це дасть змогу нашим співвітчизникам знати правду про стан справ у державі за умови чужинської інфор­маційної експансії, а правда завжди перемагає. Якщо Українство стане організованим і озб­роєним Правдою, воно навіки залишиться пере­можним.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту