РУБРИКИ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
№ 11/2005 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
архів номерів
|
Дослідження настроївТест Мета дослідження: діагностика настрою як емоційного стану особистості. Матеріал і устаткування: шкала колірного діапазону настроїв, яку запропонував А. М. Лутошкін. Це набір із восьми кольорів: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, фіолетовий, чорний і білий. Комплект кольорів складають із кольорового паперу у вигляді квадратів розміром 3D 3 см. Процедура дослідженняДослідження проводять за методикою кольоропису як із одним випробуваним, так і з групою до 16–20 осіб. У випадку групового інструктування кожен учасник має бути забезпечений набором кольорів, з якого потрібно вибрати той, що відповідає настрою досліджуваного. Для визначення емоційного стану за допомогою кольору випробуваним дають шкалу колірного діапазону настроїв і пояснюють принцип її використання. Шкала колірного діапазону настроїв
Інструкція досліджуваному: «Гляньте на шкалу колірного діапазону настроїв. Орієнтуючись на позначення кольорів цієї шкали, виберіть зі свого колірного набору той колір, що відповідає вашому настрою сьогодні». Діагностика настроїв може бути одноразовою, і тоді досить одноденного дослідження. Але може бути поставлене завдання досліджувати динаміку настроїв у період певного часу, і тоді дослідження повторюються щодня упродовж тижня, місяця або більше. Завдання дослідника або його помічника — фіксувати визначений випробуваним настрій у матриці кольорів за допомогою кольорових олівців або фломастерів. Оперативна матриця кольорів настроїв учасників дослідження така. Оперативна матриця кольорів настроїв
Настрій кожного учасника фіксують у клітинці, яка розташована на перетині його номера або прізвища з днем, що відповідає даті дослідження. Крім фіксації у матриці кольорів результатів самодіагностики учасниками своїх настроїв, досліднику важливо вести щоденник спостережень. У щоденнику записують чи відповідає самодіагностований настрій тому, що реально можна спостерігати, і основні події дня, що могли вплинути на настрій, якщо вивчається їхня динаміка в групі студентів. Наприклад: майбутній іспит, результати контрольних робіт, сварки в групі, святкові дні тощо. Обробка результатівРезультати опрацьовують у випадках, коли досліджується одночасно група учасників або коли проводиться багаторазова самодіагностика настроїв учасників. Мета обробки результатів: вирахувати індивідуальні і групові показники настроїв. Для отримання індивідуальних показників настроїв підраховують частоту кожного кольору, представленого в шкалі колірного діапазону настроїв. Щоб порівняти настрої усіх учасників дослідження, готують підсумкову матрицю кольорів настроїв. Підсумкова матриця кольорів настроїв
У матриці кольорів буквами або за допомогою зафарбовування відповідної кількості клітинок кольором, що позначає настрій, фіксують кількість днів, коли був той або інший настрій. При цьому починають із захопленого, потім — радісний, потім — приємний і т. д. Аналіз результатівАналіз даних оперативної матриці кольорів настрою можна проводити і щодня, і наприкінці кожного тижня, і наприкінці кожного місяця. Щоденний аналіз даних матриці кольорів зіставляють із реальними життєвими подіями випробуваного. Такий аналіз допомагає людині збагнути причини своїх переживань і є гарним засобом емоційного самоконтролю. При цьому важливо встановити ступінь адекватності емоційної реакції індивіда залежно від подій його життя. Загальна оцінка емоційного стану відповідає настрою, що превалює за весь період часу дослідження (тиждень, місяць тощо). Така оцінка передбачає можливість відхилення від норми в переживаннях, емоційних станах досліджуваного. Це такі відхилення:
У процесі аналізу важливо врахувати, щодеякі хронічні захворювання людини, наприклад, гастрит, холецистит, виразкові хвороби, хвороби серця тощо, сильно впливають на емоційний стан особистості, змінюючи життєвий тонус, активність і характер реакцій. До впливових факторів належать емоційно-психологічний клімат у родині, навчальній групі, стосунки з друзями і близькими. За матеріалами: |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
передплатний індекс 09881 | про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту |