головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 11/2005 
Персонал № 11/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Дослідження настроїв

Тест

Мета дослідження: діагностика настрою як емоційного стану особистості.

Матеріал і устаткування: шкала колірного діапазону настроїв, яку запропонував А. М. Лутошкін. Це набір із восьми кольорів: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, фіолетовий, чорний і білий. Комплект кольорів складають із кольорового паперу у вигляді квадратів розміром 3D 3 см.

Процедура дослідження

Дослідження проводять за методикою кольоропису як із одним випробуваним, так і з групою до 16–20 осіб. У випадку групового інструктування кожен учасник має бути забезпечений набором кольорів, з якого потрібно вибрати той, що відповідає настрою досліджуваного.

Для визначення емоційного стану за допомогою кольору випробуваним дають шкалу колірного діапазону настроїв і пояснюють принцип її використання.

Шкала колірного діапазону настроїв

червоний — захоплений
оранжевий — радісний
жовтий — приємний
зелений — спокійний, урівноважений
блакитний — сумний
фіолетовий — тривожний
чорний — украй незадовільний
білий — важко визначити

 

Інструкція досліджуваному: «Гляньте на шкалу колірного діапазону настроїв. Орієн­туючись на позначення кольорів цієї шкали, виберіть зі свого колірного набору той колір, що відповідає вашому настрою сьогодні».

Діагностика настроїв може бути одно­разовою, і тоді досить одноденного дослід­ження. Але може бути поставлене завдання досліджувати динаміку настроїв у період певного часу, і тоді дослідження повто­рюються щодня упродовж тижня, місяця або більше.

Завдання дослідника або його помічника — фіксувати визначений випробуваним настрій у матриці кольорів за допомогою кольорових олівців або фломастерів.

Оперативна матриця кольорів настроїв учасників дослідження така.

Оперативна матриця кольорів настроїв

№ п/п

ПІП
учасника
дослідження

Дата дослідження числа місяця

1

2

3

4

5

6

7

8

9

і т. д.

1

Анд-ков В. А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Бон-ко В. Н.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

Ков-в О. Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

Нік-а Л. Є.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

...

і т. д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Настрій кожного учасника фіксують у клітинці, яка розташована на перетині його номера або прізвища з днем, що відповідає даті дослідження.

Крім фіксації у матриці кольорів резуль­татів самодіагностики учасниками своїх нас­троїв, досліднику важливо вести щоденник спостережень. У щоденнику записують чи відповідає самодіагностований настрій тому, що реально можна спостерігати, і основні події дня, що могли вплинути на настрій, якщо вивчається їхня динаміка в групі студентів. Наприклад: майбутній іспит, результати контрольних робіт, сварки в групі, святкові дні тощо.

Обробка результатів

Результати опрацьовують у випадках, коли досліджується одночасно група учасників або коли проводиться багаторазова самодіагностика настроїв учасників.

Мета обробки результатів: вирахувати індивідуальні і групові показники настроїв.

Для отримання індивідуальних показників настроїв підраховують частоту кожного кольору, представленого в шкалі колірного діапазону настроїв.

Щоб порівняти настрої усіх учасників дослідження, готують підсумкову матрицю кольорів настроїв.

Підсумкова матриця кольорів настроїв

 

№ п/п

ПІП
участника
дослідження

Кількість днів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

і т. д.

1

Анд-ковВ.А.

ч

ч

ч

о

о

о

ж

ж

з

ф

 

2

Бон-ко В. Н.

ч

ч

о

о

ж

з

б

б

ф

ф

 

3

Ков-в О. Г.

ч

о

о

о

ж

ж

ж

з

з

б

 

4

Нік-а Л. Є.

ч

о

о

ж

ж

ж

ж

з

б

ф

 

...

і т. д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У матриці кольорів буквами або за до­помогою зафарбовування відповідної кіль­кості клітинок кольором, що позначає настрій, фіксують кількість днів, коли був той або інший настрій. При цьому починають із захопленого, потім — радісний, потім — приємний і т. д.

Аналіз результатів

Аналіз даних оперативної матриці ко­льорів настрою можна проводити і щодня, і наприкінці кожного тижня, і наприкінці кожного місяця.

Щоденний аналіз даних матриці кольорів зіставляють із реальними життєвими по­діями випробуваного. Такий аналіз допомагає людині збагнути причини своїх переживань і є гарним засобом емоційного самоконтролю. При цьому важливо встановити ступінь адекватності емоційної реакції індивіда залежно від подій його життя.

Загальна оцінка емоційного стану відпо­відає настрою, що превалює за весь період часу дослідження (тиждень, місяць тощо). Така оцінка передбачає можливість відхи­лення від норми в переживаннях, емоційних станах досліджуваного. Це такі відхилення:

  • занадто тривалий стан смутку, тривоги, незадоволення;
  • невідповідність емоційних станів життє­вим ситуаціям;
  • надмірне хронічне емоційне збудження (радісно-захоплений настрій);
  • різка полярність у тональності емоційних станів;
  • одноманітність емоційних станів.

У процесі аналізу важливо врахувати, щодеякі хронічні захворювання людини, на­приклад, гастрит, холецистит, виразкові хво­роби, хвороби серця тощо, сильно впливають на емоційний стан особистості, змінюючи життєвий тонус, активність і характер реак­цій. До впливових факторів належать емо­ційно-психологічний клімат у родині, нав­чальній групі, стосунки з друзями і близь­кими.

За матеріалами:
Пашукова Т. И., Допира А. И., Дьяконов Г. В.,
Психологические исследования:
Практикум по общей психологии для
студентов педагогических вузов.
Учеб. пособие. — М.: Изд-во «Институт
практической психологии», 1996.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту