головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 11/2005 
Персонал № 11/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Вступ України до СОТ: перспективи та можливі негативні наслідки

Юрій Петровський,
керівник Департаменту зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства промислової політики України

Світова організація торгівлі (СОТ) — це міжнародна економічна органі­зація, членами якої вже нині є 148 країн, частка яких в обсягах світо­вої торгівлі становить близько 95%. Після приєднання низки країн, які нині є кандидатами на вступ, СОТ здійснюватиме майже весь світовий торговельний оборот товарів та послуг.

За останні роки значно розши­рилася сфера діяльності СОТ, яка нині далеко виходить за межі власне торговельних операцій. Вона є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною вико­нувати функції міжнародного економічного регулю­вання. Членство у СОТ стало практично обов'язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.

Процес вступу України до СОТ розпочато ще у 1993 р. Нині він фактично вступив у свою завершальну фазу і, як будь-який складний економічний процес, має свої плюси і мінуси. Від дня подання заявки на вступ минуло вже десять років, лише нещодавно інтеграція до цієї економічної структури стала реальністю для зовнішньоекономічної політики України. Ни­ні підписано вже 35 із 46 двосторонніх про­токолів, ведуться активні переговори із США, Австралією, Норвегією.

Процеси створення, становлення і розши­рення СОТ не були простими та одноз­начними. За останні 30 років кількість основ­них правил організації надзвичайно зросла, проте основою є принцип двосторонніх угод між членами з метою взаємного відкриття їх ринків. Члени СОТ, формулюючи вимоги до країн-претендентів стосовно доступу до їх ринків, відстоюють інтереси власних ком­паній, захищаючи власне виробництво та ро­бочі місця, тому переговорний процес складний і, як правило, тривалий. Упродовж 2004–2005 років Указами Президента, пос­тановами Верховної Ради, розпорядженнями Уряду України було створено належну законодавчу базу інтеграції до СОТ.

Приєднання до СОТ має для України стратегічне значення з точки зору двох важливих факторів: це умова для подальшої поступової, інтеграції України у європейські та світові процеси і структури, і системного реформування національної економіки згідно з принципами лібералізації та відкритості ринку. Крім то­го, інтеграції до СОТ — це ознака сталого розвитку краї­ни — економіч­ного, політич­ного, соціаль­ного.

З огляду на це, вступ до СОТ становить низ­ку   невирішених проблем, які досі гальмують розвиток еконо­міки країни: необ­хідність ефектив­ної реструктури­зації промислово­сті і сільського господарства, підвищення стандартів вироб­ництва та управління, налагодження нових ефективних механізмів захисту інтересів вітчизняного виробника. А це процес дов­гостроковий.

Хоча Україна значно наблизилася до вступу до СОТ, проте й досі тривають дебати навколо доцільності членства у цій організації. Нині, перебуваючи поза межами СОТ, Україна зазнає дискримінаційного тиску внаслідок антидемпінгових розслідувань, введення квот на експорт низки вітчизняних товарів, у питаннях захисту інтелектуальної власності тощо. Наша держава позбавлена можливості брати участь у міжнародних переговорах про вдосконалення світового торговельного се­редовища. Відсутність членства в СОТ створює певні проблеми у євроінтеграційних процесах України, а розширення Європей­ського Союзу загострює проблеми адекват­ного використання власного зовнішньоторго­вельного потенціалу. Членство в СОТ сто­сується не тільки урядовців і політиків, — це важливо для всіх активних учасників еконо­мічного процесу: окремих національних під­приємств та галузей, власників бізнесу та ме­неджерів, державних службовців та науковців. Набуття членства в СОТ не повинно викликати побоювання у суспільстві, адже ми йдемо дорогою, яку торували 148 країн світу, причому далеко не всі вони за своїм по­тенціалом перевищують Україну. Відгородившись від СОТ, не захистиш вітчизняний ринок від іноземної продукції, від зростання конкуренції. Вступ до СОТ — це, насамперед, приєднання до загальноприйнятих правил цивілізованого ринку, які мають значні пе­реваги. Інакше кажучи, вступ до СОТ необ­хідно сприймати в цілому як стимул до на­ціонального розвитку України, який сприяти­ме розгортанню адекватних адаптаційних програм та механізмів, інформаційних кам­паній, тренінгів та інших комунікативних заходів.

Нині важливо належно підготуватися до функціонування у системі СОТ, аби скорис­татися її перевагами та нейтралізувати можливі негативні наслідки. Проте, аналізуючи стан підготовки України до вступу у СОТ, мусимо констатувати недостатній рівень поширення інформації та обмежену участь представників українського бізнесу, громадськості та науков­ців у конструктивному обговоренні заходів для підготовки галузей економіки та регіонів до функціонування в умовах нової системи міжнародних економічних зв'язків.

Вступ України до СОТ означатиме подаль­шу лібералізацію зовнішньої торгівлі, що матиме як позитивні, так і можливі негативні наслідки для економіки України. Набуття Україною членства в СОТ сприятиме зрос­танню реального національного валового внутрішнього продукту, збільшенню експорту української продукції, що буде пов'язано насамперед із зменшенням втрат від антидем­пінгових розслідувань та послабленням та­рифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на зовнішні ринки, збільшенню надходжень іноземної валюти та передбачає стабільніший курс гривні до світових валют.

Зі вступом України до СОТ буде скасовано більшість пільг на сплату ввізного мита, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Це призведе до суттєвого збіль­шення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початок 2005 року питома вага оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту становила близько 25 %). Очікується, що втрати від зниження митних тарифів будуть компенсовані завдяки збільшенню оподаткованого імпорту.

Створення однакових умов для платників податків, у свою чергу, також сприятиме покращенню інвестиційного клімату, збіль­шенню інвестицій та прискоренню еконо­мічного зростання. Це позитивно впливатиме на надходження у бюджет.

Отже, нині можна припустити, що за умови прийняття виважених рішень та скорочення податкових пільг, факторів, що загрожуватимуть збереженню бюджетної збалансованості не виявлено, а навпаки, вступ України до СОТ позитивно вплине на Державний бюджет, економіку України в цілому та окремі її галузі. Основні наслідки вступу України до СОТ:

1.   Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення біз­несу та міжнародної торгівлі.

2.   Прогнозується збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій уже упродовж першого-другого років після вступу до СОТ в 1,5–2 рази з наступним їх збереженням в обсягах більших, ніж до набуття членства у СОТ.

3.   Українські виробники отримають спро­щення умов доступу до ринків 148 країн-членів Світової організації торгівлі. Можна очікувати збільшення експорту продукції в обсязі 1 млрд дол. США, а при сприятливих умовах до 1,5 млрд дол. США.

4.   Промислові підприємства зможуть засто­сувати при вирішенні торговельних спорів механізм їх урегулювання, передбачений нор-мами СОТ, що дасть можливість суттєво по-силити їх позиції в антидемпінгових та спеці-альних розслідуваннях, а також запобігти зас-тосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів.

5.   Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків не тільки з країнами Західної та Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи та Балтії, більшість з яких 1 травня 2004 року набули повноправного членства в
ЄС, має запобігти витісненню з ринку ЄС української продукції аналогічною продук­цією країн Центральної та Східної Європи.

6.   Збільшаться надходження до Державного бюджету завдяки скасуванню пільг, кількіс­ному збільшенню бази для справляння митних платежів, зростанню обсягів вироб­ництва та активізації торговельного обороту (загальний позитивний вплив на доходи бюджету може сягнути 3–4 млрд грн).

7.   Ширший вибір товарів і послуг. Завдяки збільшенню потоків іноземних товарів, послуг та інвестицій на український ринок, виробник матиме доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини, а споживач — ширший вибір товарів, послуг і цін. Це створює умови для підвищення якості та конкурентноздатності вітчизняної продук­ції.

Отже, вступ до СОТ потрібний, щоб мати можливість користуватися перевагами багато­сторонньої торговельної системи. Лише ставши членом СОТ, Україна зможе презентувати себе на світовій арені як надійний торговий партнер і привабливий об'єкт для інвестицій та відстоювати власні інтереси. Але треба чітко усвідомлювати, що СОТ — лише інструмент, результати застосування якого залежатимуть від багатьох факторів, зокрема від проведення ефективного технологічного переозброєння та вдосконалення процесів управління підпри­ємствами самими національними компаніями незалежно від термінів та умов вступу України до СОТ.

Гальмування процесу вступу України до організації неминуче призведе до торговель­но-економічної ізоляції нашої держави.

Потреба вступу України в СОТ спричинена також зовнішніми факторами. Нині в її межах відбувається новий раунд багатосторонніх переговорів, започаткований Конференцією міністрів СОТ у м. Доха (Катар). Результати цих переговорів визначатимуть засади між­народної торгівлі на десятиріччя вперед, тому важливо, щоб вони враховували й інтереси України. Відстоювати свої інтереси Україна зможе лише за умови повноправного членства в СОТ.

Вступ до СОТ є дуже суттєвим фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що насамперед вплива­тиме на формування ефективного ділового середовища для національних і іноземних компаній, а також на її економічний розвиток, оскільки членство в СОТ є, так би мовити, ознакою надійності, передбачуваності бізнес-середовища країни, її інвестиційного клімату, гарантуватиме захист прав інвесторів в Україні

Водночас іноземні компанії у своїх стра­тегіях трактують Україну насамперед як можливий ринок збуту експорту та з великою пересторогою планують можливі інвестиції у виробництво. Основні інвестиції приходять в оптову торгівлю, а наше виробництво зали­шається застарілим. Чи треба говорити, що це не створює надійної бази для підвищення добробуту населення, міжнародного іміджу, а на довгострокову перспективу завдасть серйозного удару попиту, в результаті чого Україна може втратити навіть той незначний фактор привабливості, який нині існує завдяки споживчому ринку?

У контексті геополітичного резонансу варто зазначити, що вступ України до СОТ не матиме значного впливу на наслідки у зазначеній сфері міжнародного життя. Нині єдиними відносно великими економіками, які залишаються поза межами СОТ, є Російська Федерація та Україна. Всі сусіди України, крім Білорусі та РФ, є членами СОТ, унаслідок чого ми продовжуємо втрачати комерційні вигоди через гірші умови доступу до ринків цих країн, а, отже, не найкраще використовуємо геоекономічні механізми забезпечення національних українських інтересів в країнах-членах СОТ, що нас оточують.

Членство в СОТ дасть змогу позбутись торговельно-економічної відстороненості від визнаних стандартів ведення бізнесу і торгівлі, а також сприятиме активізації еко­номічної діяльності українських компаній на зовнішніх ринках, що призведе до зростання політичного впливу України в цих країнах.

Україну як країну-члена СОТ сприйма­тимуть як рівноправного гравця не лише на економічному, а й на політичному полі. Членство в СОТ — це можливість запобігти економічному тиску з боку певних країн при вирішенні політичних питань (зокрема залучення до переговорного процесу в межах СОТ питань, не пов'язаних із торговельною проблематикою організації, наприклад, на­магання Киргизстану змусити Україну по­гасити борг, що накопичився з радянських часів у процесі переговорів щодо вступу у СОТ).

Проблемні питання та їх вирішення під час переговорного процесу з країнами-членами СОТ

На всіх етапах переговорного процесу постійно проводиться політика узгодження тарифних пропозицій із врахуванням інтересів вітчизняного товаровиробника.

Подальше просування України у перего­ворному процесі щодо вступу у СОТ за­лежатиме від узгодження національного законодавства із нормами СОТ та врегу­люванням проблемних питань у двосторонніх переговорах. У 2004 році — на початку 2005 року це стосувалося законодавчого врегулю­вання таких питань:

•  Приведення національного законодавства у відповідність до положень Угод Світової організації торгівлі в автомобілебудівній галузі.

•     Врегулювання питань, пов'язаних із забороною експорту брухту та відходів кольо­рових металів.

•   Внесення змін до Закону України «Про вивізне експортне мито на відходи та брухт чорних металів».

Відміна субсидування (пільг) у промисло­вості відповідно до Угоди СОТ про субсидії та компенсаційні заходи.

Нині вищезазначені проблеми, які зава­жають вступу України у СОТ, урегульовані на законодавчому рівні. Так, щодо приведення національного законодавства у відповідність до положень Угод СОТ в автомобілебудівній галузі, йдеться про пропуск на митну те­риторію України з метою вільного корис­тування автобусів та вантажних автомобілів, які на момент ввезення були виготовлені або експлуатувалися більше ніж 8 років (Закон України «Про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних за­собів» прийнятий Верховною Радою України 06.07.05), а також скасування вимоги обо­в'язкової локалізації виробництва як умова отримання передбачених пільг (Закон України «Про розвиток автомобільної промисловості України» прийнятий Верховною Радою Ук­раїни 06.07.05).

Скасовано заборону та встановлено мито (термін введення 01.01.2006 р.) на експорт брухту кольорових і легованих чорних металів в обсязі 30 % (Закон України «Про вивізне (експортне) мито на брухт легованих сталей, брухт кольорових металів та деякі вироби (напівфабрикати) з їх використан­ням» прийнятий Верховною Радою України 06.07.05).

Стосовно поетапного зменшення ставок вивізного експортного мита з 30 до 18 євро за тонну упродовж перших двох років з 1 січня 2006 року (упродовж першого року — зменшення на 5 євро, упродовж другого — на 7 євро) мито на 2006 рік становитиме 25 євро. Законопроект «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» за реєстр. № 7563 винесений на розгляд Вер­ховної Ради України (осіння сесія).

У промисловості України діє низка законів щодо державної підтримки пріоритетних наукоємних галузей промисловості.

Законами (окрім Закону «Про стиму­лювання розвитку вітчизняного машино­будування для агропромислового комплек­су») на обмежений період часу передбачені особливості оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, звільнення від митних платежів підприємств та земельного податку. Це був вимушений крок держави, спрямований на збереження ви­робничого, науково-технічного потенціалу пріоритетних галузей промисловості, на їх відродження та нарощування обсягів вироб­ництва конкурентоспроможної високотехно-логічної продукції.

Законом України від 25 березня 2005 року № 2505-IV «Про внесення змін до Держав­ного бюджету України» скасовано особливий режим оподаткування цих галузей.

Збережено часткове звільнення від сплати земельного податку (2005 р. — 75 %, 2006 р. — 50 %, 2007 р. — 25 % від діючих ставок).

Членство у СОТ дає багато переваг, проте ці переваги не є такими, що виникають автома­тично з моменту приєднання до СОТ. Окрім того, незважаючи на потенційні довгострокові переваги членства, цілком обґрунтованими є очікування негативних наслідків для окремих економічних суб'єктів.

Щоб максимально використати переваги та мінімізувати негативи, необхідно провести відповідну підготовку як усієї держави в цілому, державних інституцій, так і окремих галузей економіки, а також окремих підпри­ємств. Із цією метою держава вже вжила певних заходів, зокрема затверджено:

•     Державну програму розвитку промисло­вості на 2003–2011 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.03. № 1174), яка передбачає заходи для підвищення конкурен­тоспроможності національної продукції, на­дання послуг в умовах членства України в СОТ.

•     План заходів з підвищення конкуренто­спроможності галузей, які можуть зазнати негативних наслідків у зв'язку із вступом України до СОТ та заходи щодо мінімізації негативних наслідків у певних галузях при вступі України до СОТ.

•     Програму сертифікації та стандартизації продукції.

Технічний комітет стандартизації (ТК 93) «Управління якістю і забезпечення якості» підготовив Посібник «ІSO 9001 для малих підприємств — Що робити?», який містить рекомендації та настанови з розроблення і впровадження систем управління якістю за вимогами міжнародного стандарту ІSО 9001:2000.

Підготовку до вступу у СОТ неможливо здійснити без науково-аналітичного й інфор­маційного забезпечення. З метою виконання міжнародних зобов'язань України, приско­рення ринкових перетворень в економіці, кращої координації зовнішньоекономічної діяльності, а також надання методичної, інформаційно-аналітичної та експертної до­помоги суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України при Мінекономіці ство­рений та діє Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків, на який покладено функції з моніторингу зовнішніх експортних товарних ринків та цін, що формуються на таких ринках, формування кон'юнктурно-інфор­маційної системи, сертифікації експертних організацій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, надання інформаційної, консуль­тативної та експертної допомоги підпри­ємствам, установам та організаціям при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяль­ності, підготовки експертних висновків.

Для планування адекватних заходів підго­товки до вступу у СОТ, необхідно мати кількісні прогнози наслідків для всіх галузей, регіонів та, зрештою, і окремих підприємств. Національні економічні дослідження та прог­нози повинні стати основою програми заходів із підготовки до роботи в умовах СОТ.

Важливим компонентом вступу у СОТ є інформаційно-комунікативний супровід цьо­го процесу. Постійно відбуваються кон­ференції, круглі столи, семінари, науково-практичні конференції для підприємців, державних службовців, депутатів, журна­лістів, в яких висвітлюються всі питання щодо вступу та членства України в СОТ.

Український національний бізнес як за­цікавлена сторона не може перебувати ос­торонь процесу приєднання до світової сис­теми торгівлі, оскільки байдужість до умов і наслідків вступу нині означає збитки (або втрачені прибутки) завтра. У деяких ви­падках неготовність до змін поставить під питання існування самого бізнесу. Своє слово повинні сказати і галузеві спілки (асоціації) підприємців, які повинні координувати підго­товку своїх галузей до роботи в умовах СОТ.

Необхідно також зазначити, що наслідки для різних підприємств однієї і тієї ж галузі можуть бути різними, залежно від їх розміру, фінансового становища, географічного розта­шування тощо. Тому тим суб'єктам під­приємницької діяльності, які серйозно дбають про майбутнє, необхідно розпочати невід­кладну підготовку та розгорнути планові заходи з адаптації. Тільки так можливо підви­щити національну конкурентоспроможність на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також забезпечити утримання нелегко ви­борених нинішніх позицій.

Використані джерела та література

1.  Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”». — Відомості Верховної Ради України, 1999 р. — № 7.

2.  Гончарук А. На шляху до Світової організації торгів­лі // Урядовий кур'єр. — 1999. — № 184.

3.  Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ: Монографія / Кер. авт. кол. і наук. ред. Т. М. Циганкова. — К.: КНЕУ, 2003.

4.    Осика С. Г., Пятницький В. Т., Осика А. С. Генеральна угода з тарифів і торгівлі як основа універсального міжнародно-правового регулювання світової торгівлі. — К.: УАЗТ, 1999.

5.    Покрещук О. О. Міжнародно-правові питання приєднання України до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) // Право України. — 1999. — № 8.

6. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах. — К.: УАЗТ, 2000.

7. Регулювання ринків товарів і послуг на засадах нор­м і принципів системи ГАТТ/СОТ. Кол. авт.: Осика С. Г., Пятницькій В. Т., Оніщук О. В., Осика А. С., Штефанюк О. В. — К.: УАЗТ, 2000.

8. Krugman P. R., Obstfeld M. Internationals Economics: Theory and Policy. 2-nd ed. — New York: Harper Collins Publishers, 1991.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту