головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 11/2005 
Персонал № 11/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Готельна мережа Hyatt ширшає

Віра ЄВТУШИНА

Міжнародна готельна мережа Hyatt, засновники якої багато років відмовлялися спілкуватися з пресою, взяла курс на розширення, а її власники відкрили для громадськості завісу свого таємничого життя. Раніше вони практично не коментували своїх планів розвитку бізнесу. Нині все змінилося. Стало відомо, що, управляючи 213 готелями і курортами в 43 країнах світу, Hyatt готує ще 28 готелів і курортів. Серед них 10 нових готелів у Китаї і навіть один в Україні. Hyatt керуватиме п'ятизірковим готелем «Свята Софія», що будується на Софіївській площі в історичному центрі Києва. Угода про це була підписана між ЗАТ «Софія Київ» власником готелю і Hyatt International. Умови угоди не розголошують, однак звичайний відсоток Hyatt за управління становить 1,5 6% від річного обороту готелю.

Старший віце-президент Hyatt International у Європі Андре П'юрі стверджує, що участь в українському проекті для Hyatt дуже важлива. «Справа в тому що нашу компанію заснував киянин,   емігрант   з   України, який   поїхав в Америку в середині ХІХ століття. Його нащадки володіють компанією і нині. Наш новий проект у Києві — їхнє уявне повернення на Батьківщину і прагнення дати їй усе найкраще».

Дійсно, історія сімейного бізнесу Прітцкерів почалася два сторіччя назад, коли засновник династії — Ніколас Прітцкер перебрався у Штати. Він практично не мав засобів до існування, і перші зароблені гроші витратив на те, щоб отримати юридичну освіту.

Після закінчення університету Ніколас організував невелику юридичну контору, доходи від якої інвестував у надійне капіталовкладення — нерухомість. Це був початок майбутнього багато­мільярдного підприємства молодого Прітцкера. Перший готель був відкритий біля аеропорту Лос-Анджелеса 1957 року. Перший міжнародний готель мережі — Hyatt Regency Hong Kong у Гонконгу, його оператор — новостворена компанія Hyatt International. Відтоді готелі Hyatt, орієнто­вані насамперед на бізнесменів, здобули популярність завдяки розкішному оформленню номерів.

Нині Hyatt належать бренди Hyatt Regency, Grand Hyatt, Park Hyatt і Hyatt Resort & Spa. Крім готельних мереж, Прітцкери володіють високо­класними будинками відпочинку для пенсіонерів, житловими комплексами й офісними споруд­женнями у всьому світі.

Сини Ніколаса — Абрам і Джек — підтримали батька і вирішили продовжити сімейний бізнес. Вони здобули юридичну освіту, значно розширили справу і додали до вже існуючої нерухомості низку об'єктів у Чикаго. Згодом сини Абрама — Джей і Дональд — збільшили сімейні статки, створивши всесвітню мережу готелів Hyatt. У членів династії, які постійно працюють у бізнесі, пов'язаним із нерухомістю, розвилася палка пристрасть до архітектури, адже вони постійно спостерігали, як впливає на настрій відвідувачів «живий архітектурний організм». Тим більше, Прітцкери походять з Чикаго, міста знаменитої архітектурної школи, де діяли такі відомі майстри, як Луїс Салліван, Френк Ллойд Райт і Міс ван дер Рое.

У той час, коли у багатьох галузях найкращі з кращих одержували Нобелівську премію, в архітектурі такого не було. Це спонукало Пріт-цкерів заснувати власну архітектурну премію, яка стала аналогом Нобелівської. Розробкою призу вони займалися в 1978 році. «Мої мати і батько (Джей і Сінді Прітцкери. — Авт.) вірили, що це — продумана нагорода. Вона не тільки додасть суспільного резонансу проблемам будівництва, а й буде стимулювати творчу активність у самому архітектурному середовищі», — каже Томас Дж. Прітцкер. Номінантів на премію висувають усі зацікавлені в процвітанні великої архітектури особи й організації.

Важливий постулат Прітцкерівської премії — її незалежність від національної приналежності, кольору шкіри, віросповідання і політичних переконань. Тобто всіляко декларується пошану­вання високих гуманістичних ідеалів. Лауреат премії одержує грант — 100 тис. доларів і від 1987 року бронзовий медальйон, прикрашений орнаментами Луїса Саллівана. Лауреати до останнього часу одержували в нагороду скульп­туру, виконану великим Генрі Муром.

Однак не лише премією відома публічність сімейства. І чим більше зростав бізнес династії, тим більше закритою ставала вона для публіки. Прітцкери ставали справжніми магнатами.

Так, авторитетний журнал Forbes у 2005 році опублікував список найбагатших людей планети. Дев'ять членів сімейства увійшли в цей відомий рейтинг: вісім із них посіли 437 місце за статок, який становить 1,5 млрд доларів кожен, статок одного з них — Томаса Прітцкера видання оцінило у 1,7 млрд доларів і він посів 387 місце.

Після смерті Джея Прітцкера 1999 року, його сини Томас і Ніколас Прітцкери, а також їхня кузина Пенні почали керувати прітцкерівським 15-мільярдним бізнесом. Томас заробив репута­цію старанного і передбачливого бізнесмена. Хоча з приводу його пристрастей родичі жартують: якби батько не наполіг на вивченні сімейного бізнесу, Томас став би ченцем у Тибеті. «У мене дуже дивна звичка проводити канікули. Я не їду в Маямі. Я не їду на південь Франції», — розповідає Томас журналові FORTUNE.

Як мінімум щороку або двічі на рік він запаковує свій ноутбук і супутниковий телефон і переміщається в нетрі Непалу і Тибету. Для нього звично сидіти на краю стрімчака і, листуючись електронною поштою, вирішувати, чи посилити цю компанію, чи купити іншу.

Водночас він визнає, що не минув і рік після смерті батька, як клан Прітцкерів почали роздирати внутрішні фінансові протиріччя. Як стверджують ЗМІ, особливо посприяла цьому Прітцкер-Беглі, дочка Роберта Прітцкера, співвласника і керівника імперії. Із матір'ю Лізел Роберт розлучився понад 10 років тому, але залишався розпорядником власності доньки.

У позовній заяві Лізел Прітцкер ідеться про те, що її батько вступив у змову з її дядьками і тітками, щоб викрасти у доньки 1 млрд доларів, який належить їй, а потім поділити активи родини з іншими родичами, підступно позбавивши позивачку і її брата справедливої частки. «Позивачка була зраджена тими самими людьми, які за законом, а можливо, і через любов і прихильність були зобов'язані захищати її інтереси», — сказано у документі. Дівчина просить стягнути з батька мільярд, який нібито украв, плюс ще п'ять як покарання. У відповідь, вісім членів сімейства тріумвірату, який керує компанією Hyatt Corporation, заснували незалежну контрольну раду.

Реорганізація мережі готелів Hyatt фактично означає поділ мультимільярдної імперії. У межах нової стратегії корпорації планують провести реформу управління, у результаті якої будуть об'єднані операції компанії на внутрішньому і закордонному ринках. Очікується, що президентом обох підрозділів буде 47-літній Даглас Джога, який тривалий час працював у керівництві Hyatt. Активи корпорації серед спадкоємців повинні бути розподілені до 2011 року.

Поки що корпорація оголосила про розширення мережі готелів Hyatt. Прагнучи зайняти нішу апартаментів високого класу, попит на послуги яких у США дедалі зростає, корпорація купила мережу апартаментів AmeriSuites в американсь­кої інвестиційної компанії. Тим самим Hyatt придбала ще один бренд, управління яким, як і всіма іншими бізнесами готельного напрямку, займається «зонтична» компанія Global Hyatt Corp.

«Тепер люди бачать, що наша компанія не така, як раніше. Коли ми оголосили про нашу експансію, всі відразу звернули на це увагу. І коли ми оголосили про угоду з AmeriSuitesl — була аналогічна реакція. Ми зайняті тим, щоб втримати позиції глобального гравця на готельному рин­ку», — зазначає Томас Прітцкер.

Із готельною індустрією, що переживає бурхливий розвиток як у США, так і за його межами, було б нерозумно не займатися розширенням мережі готелів.

Потенційним ринком для розвитку є країни СНД, зокрема Україна, звідки компанія отримала запрошення взяти участь у проекті «Свята Софія». Як зазначає колишній генеральний директор ЗАТ «Софія Київ» Тетяна Духаніна, «тривали пошуки міжнародної готельної мережі, здатної виконати роль керуючої компанії українського готелю. Серед потенційних партнерів розглядалася низ­ка провідних світових кор­порацій (зокрема «Інтеркон-тиненталь» і «Шератон». — Авт.) Пропозиції Hyatt, на наш погляд, були найбільш аргументованими і цікавими. Крім того, ця мережа має успішний досвід ведення готельного бізнесу на пост­радянському просторі».

Нині Hyatt має досвід управління готелями в Росії (Ararat Hyatt Moscow — з осені 2002 року), Казахстані (Hyatt Regency Almaty), Азер­байджані (Hyatt Regency Baku і Park Hyatt Baku), у Киргизстані (Hyatt Regency Biskek).

«Ми розглядаємо проект Ararat Hyatt Moscow як першу стадію розширення нашого бізнесу в Росії», — заявив співвласник Hyatt Hotels Corporation Ніколас Прітцкер. Проробляються варіанти відкриття готелів у декількох російських містах. Найімовірніше, що другим буде Санкт-Петербург.

Спробу освоїти ринок Петербурга Hyatt уже робила. 1993 року компанія подавала заявку на управління пітерським готелем «Асторія», але безуспішно, і з 1997 року акціонером і управяючим компанією «Асторії» є невелика британська готельна мережа Rocco Forte.

Існує також ще екзотичніший готельний проект, власники якого заявили про намір залучити до участі в ньому Hyatt. Це «Острів Югра» у Туапсинському районі Краснодарського краю. Адміністрація Ханти-Мансійського округу і позабюджетний фонд розвитку ХМАО, які мають тут ділянку Чорноморського узбережжя, пла­нують за 60 млн доларів побудувати у відкритому морі насипний острів з аквапарком і іншими атракціонами, а на березі — казино і п'ятизірковий готель. Організатори проекту стверджують, що вже почали переговори з Hyatt. Однак Ніколас Прітцкер заявив, що нічого про це не чув, проте зазначив, що його компанія із задоволенням працювала б у цьому напрямку.

Підготувала Віра ЄВТУШИНА
(За матеріалами журналів Forbes,
FORTUNE та інших закордонних ЗМІ)



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту