![]() ![]() |
|
![]() |
РУБРИКИ |
№ 7/2005 | |
архів номерів
![]() |
Сіонізм — найбільша загроза світовій цивілізаціїВже традиційним стало проведення в Міжрегіональній Академії управління персоналом міжнародних конференцій під егідою громадсько-наукового проекту «Діалог цивілізацій». Започаткований він три роки тому за ініціативи Міжнародної Кадрової Академії, МАУП, Академії наук вищої школи України, Конфедерації недержавних вищих закладів освіти з метою консолідації зусиль науковців, освітян, лідерів державних і громадських об'єднань у напра-цюванні ідей і пропозицій щодо способів розв'язання як глобальних, так і локальних проблем людства. Цьогорічна IV конференція «Діалог цивілізацій: сіонізм — найбільша загроза світовій цивілізації» стала логічним продовженням трьох попередніх. Тема мала широкий резонанс у наукових та політичних колах. До Міжрегіональної Академії управління персоналом прибули відомі науковці, громадські діячі, публіцисти та студенти з Афганістану, Азербайджану, Білорусі, Вірменії, В'єтнаму, Грузії, Ірану, Індії, Індонезії, Еквадору, Ізраїлю, Китаю, Кувейту, Киргизії, Малайзії, Палестини, Польщі, Перу, Росії, Сирії, США, Єгипту, Туреччини, України, Франції. Привітали учасників конференції та висловили свій погляд на існуючу проблему Надзвичайні та Повноважні посли Ісламської Республіки Іран в Україні Бахман Тахеріян Мо-бараке, Палестини — Валід Закут, Сирії — Сулейман Абудіябу. Присутніх привітав президент Академії Георгій ЩОКІН. Високодостойні пані та панове! Дозвольте щиро привітати вас на прадавній і святій для нас Київській землі у стінах Міжрегіональної Академії управління персоналом — найбільшого науково-освітянського закладу України! Дозвольте відкрити нашу IV Всесвітню конференцію «Діалог цивілізацій», яка відбувається у рік 60-річчя розгрому гітлеризму і переможного закінчення Другої світової війни. Та страшна війна 1939–1945 років була розпочата Німеччиною, Італією і Японією, де переміг фашизм, нацизм і мілітаризм. До них приєдналися Угорщина, Румунія, Фінляндія і деякі інші європейські країни. Усього в Другу світову війну втягнено 72 держави, мобілізовано до 110 млн чоловік, що призвело до загибелі 62 млн людей, серед них понад 27 млн громадян колишнього СРСР. Найбільших втрат зазнали Україна, Білорусь, Росія, де війна торкнулася кожної родини. Тому нашим спільним завданням сьогодні є недопущення всесвітньої війни і викриття її нинішніх ініціаторів. Джерелом військової агресії в Європі є ідеологія нацизму, шовінізму і расизму, яка цілком легітимно перемогла в Італії і Німеччині, і поширилась згодом на інші країни. На відміну від узурпатора Сталіна, Гітлера і Муссоліні, обраних своїми народами, сприймали законними лідерами держав, які мали свої посольства у всіх країнах світу, а їхня фашистська ідеологія була прийнята як державна. Чи не нагадує це сьогоднішню ситуацію у світі, де створено державу Ізраїль, яка прийняла як державну ідеологію сіонізм, відкрила свої посольства по всьому світу і має лідера Аріеля Шарона, який заявив ще 20 років тому про свою готовність розпочати Третю світову війну? (ПЕРСОНАЛ. —2002. — № 5). До того ж ця держава, всупереч рішенням ООН і іншим міжнародним актам, не тільки веде постійні війни проти місцевого арабського населення, а й постійно нарощує свій мілітаристський потенціал, насамперед ядерний. Як заявив професор військової історії Єврейського університету в Єрусалимі Мартін ван Кревелд: «Ми, Ізраїль, володіємо декількома сотнями атомних боєголовок і ракет і можемо запустити їх по цілях у всіх напрямках, навіть по Риму. Більшість європейських столиць є цілями наших військово-повітряних сил... Ми здатні знищити світ разом із нами, і я можу запевнити вас, що це станеться ще до того, як Ізраїль загине сам» (Еlsеvіеr. — 2003. — 5 лютого). Ці й інші заяви представників сьогоднішнього істеблішменту Ізраїлю і єврейської діаспори вказують на відверту фашизацію цієї держави, де панує ідеологія сіонізму, визнаного Генасамблеєю ООН ще 1975 р. формою расизму і расової дискримінації. Расизм, шовінізм і нацизм завжди національні, що вказує на сіонізм як прояв єврейського фашизму. Це відчуває більшість населення європейських, арабських і інших країн світу. Загальновідомі, наприклад, результати недавнього опитування населення західноєвропейських країн, де понад 60% назвали Ізраїль найбільшою загрозою сучасному світу. Безумовно, що коріння цього страшного для всієї нашої цивілізації явища сягають глибини історії, де ще з біблійних текстів відомий геноцид народів древнього Ханаану, голодомор і масові пограбування місцевого населення в Древньому Єгипті, етноцид у Персії, які без осуду приписують древнім євреям. Відома історія іудейської Хазарії, «золотого століття євреїв» в Іспанії і Польщі, а також масових виселень євреїв практично з усіх країн Європи упродовж багатьох століть. Вони відіграли визначну роль в організації кривавих революцій у Нідерландах, Англії, Франції, Туреччині, Росії, Німеччині, Угорщині й інших країнах. Саме тому ізраїльський професор Ісраель Шахак написав у своїй відомій книзі «Еврейская история, еврейская религия: тяжесть трех тысяч лет» (К.: МАУП, 2005) такі викривальні слова: «Ізраїль і сіонізм — своєрідний пережиток класичного іудаїзму, тільки небезпечніший», тому — шлях до справжньої революції в іудаїзмі пролягає через безстрашне і безстороннє звинувачення єврейської релігії (с. 94–95). Співвітчизник ізраїльського професора, відомий публіцист Ісраель Шамір більш категоричний. Він, зокрема, переконаний, що «євреї» взагалі, або “єврейський народ”, або “народ Ізраїлю” — це не народ, а організація... Про що мріяв “єврейський народ”, ми довідуємося нині, коли євреї стали головним елементом американської еліти... Під їхнім керівництвом Америка, а далі і все людство пішло в бік глобалізації, неолібералізму, нового тоталітаризму, у світ агресивних воєн і расизму» (ПЕРСОНАЛ. — 2003. — № 4–5). Усе це і багато чого іншого свідчить про реальну загрозу сучасному світу з боку носіїв ідеології сіонізму, що останнім часом чинять дедалі більший вплив на політичне життя планети. Наприклад, у країнах Європи відомі випадки вбивств дослідників сіонізму, замахів на їхнє життя, нанесення важких тілесних ушкоджень, підпали помешкань, кримінальні переслідування з боку єврейсько-фашистських організацій. Так, сьогодні у в'язницях різних західних країн перебуває понад 50 уче-них-істориків тільки за те, що вони об'єктивно досліджували тему так званого голокосту (див. напр., Мухин Ю. Тайны еврейских расистов. — М., 2003). Проти чесного погляду на роль єврейських фашистів у сучасному світі широко використовується досить затасканий жупел «антисемітизму», хоча багато дослідників, зокрема і єврейські, доводять, що сьогоднішні євреї мають до семітів приблизно таке ж відношення як сучасні американці до автохтонів-індіанців. Тільки останнім часом єврейські організації назвали «антисемітами» всесвітньовідомих письменників і нобелівських лауреатів О. Солженіцина (Росія) і Х. Са-мараго (Португалія), прем'єр-міністра Індонезії і Нової Зеландії М. Махатхіра і Х. Кларка, президентів Південно-Африканської Республіки і Румунії Н. Манделу і І. Іллієску, комісара ООН М. Робінсона і міністра закордонних справ Великобританії Р. Кука, відомого американського актора і режисера М. Гібсона, а також багатьох інших державних, суспільних і культурних діячів сучасного світу. Боротьба йде серйозна і безкомпромісна, оскільки від результатів цієї всесвітньої боротьби залежить майбутнє всього людства. Будемо ж гідні сьогоднішніх іспитів і зробимо все від нас залежне, щоб Третя світова війна ніколи не стала реальністю! Відомий науковець, директор Книжкової палати України Микола Сенченко торкнувся історії появи сіонізму. У своєму виступі відомий ізраїльський публіцист Ісра-ель Шамір також підкреслив надзвичайну актуальність конференції. Він зазначив: «Назва конференції може здатися перебільшенням. Мені багато хто говорив про це. Близькосхідна проблема — звісно, але загроза всьому світу? Я був би радий, якщо б можна було говорити про сіонізм як про нашу локальну проблему. Але — не вдається. Гуляв я кілька днів по старому Єрусалиму і на римському кардо, у серці міста побачив великий, у людський зріст семисвічник із чистого литого золота. Цей семисвічник, який важить не один десяток кілограм, а отже коштує не одну сотню тисяч доларів, був пожертвуваний українським громадянином Вадимом Рабиновичем. Погано, що з бідної України викачують гроші, які потрібні українцям, до заможного Ізраїлю. Але дійсність ще гірша: семисвічник був пожертвуваний Рабиновичем не у фонд озеленення Єрусалиму, а подарований найбільший екстремістській і фунда-менталістській єврейській організації, яка накреслила на своїх прапорах мету: руйнування єрусалимських мечетей і будівництво на їх місці іудейського храму. Цей семисвічник призначений стояти на руїнах мечетей. З таким самим успіхом Рабинович міг би подарувати шикарний надмогильний пам'ятник живій людині. Адже його се-мисвічник — це надгробний пам'ятник для мільйонів живих людей, тому що руйнування мечетей приведе нас до страшної війни, яка охопить Близький Схід, а згодом і весь світ. Тому сіонізм — справді небезпечна загроза світу», — підкреслив він. На думку ж Надзвичайного і Повноважного посла Ісламської республіки Іран в Україні Бахмана Тахеріяна Мобараке — можна знайти спільну мову і рішення спільних проблем, зокрема тероризму, порушення прав людини, злиденності, ідеологічних суперечок. У Сполучених Штатах Америки є багато незадоволених зовнішньою та внутрішньою політикою, яку проводить нинішня адміністрація. Відомого публіциста, громадського діяча Девіда Дюка нині вважають у цій країні «оплоту демократії», відомим дисидентом. Із відповідними наслідками. «Проблема полягає в тому, що сіоністи окупували не лише територію Палестини, а й інші регіони світу. Якщо ж ми хочемо бути вільними, то повинні боротися проти окупації. Завтра єврейська преса напише, що ми антисеміти. Але ж ми виступаємо не проти євреїв, а проти доктрини єврейської переваги, проти тих сил, які контролюють єврейські організації по всьому світу, які домінують в американській пресі і мають надзвичайний вплив на американський уряд. Ми підтримуємо іншу теорію — теорію про небезпеку расизму, проти єврейського привалювання. Війна ж в Іраку — це не стільки американський імперіалізм, а швидше війна, розпочата прихильниками теорії єврейської переваги. Американці б ніколи не розпочали війну, яка б принесла величезні людські жертви. Але попрацювали певні сили — і американців запевнили, що світ стоїть перед загрозою знищення. Єврейське лобі є найвпливовішим в США. І хоча зараз дехто з них заарештований і звинувачений у шпигунстві проти США, — свою справу вони зробили. Істерія довкола Іраку була величезною брехнею. І всі ми про це добре знаємо. ЗМІ почали рекламувати необхідність військової кампанії в усій країні. Але вони не пишуть, що існує загроза хімічної, біологічної небезпеки від самого Ізраїлю. Нині знищені десятки тисяч безневинних людей… Та й самі американці зазнали великих людських втрат, не рахуючи мільярдів доларів, які йдуть на цю війну з бюджету країни», — розповів під час своєї доповіді публіцист. Він також підкреслив, що сіоністи хочуть контролювати весь світ. Пан Дюк заявив, що нині учасники конференції зобов’язані перед народами світу врятувати наші країни від цієї небезпеки. Посол Палестини в Україні Валід Закут акцентував на тому, що «сіоністські сили, спираючись на міжнародні організації, особливо ООН, використовуючи суперечки між народами, здійснюють свою колонізаторську політику замість того, щоб сісти за стіл переговорів». На думку Посла Палестини, це неприпустимо для того народу, який постраждав від фашизму. «Цей народ не має права переслідувати, окупувати інший народ», — підкреслив він. Його колега, Надзвичайний і Повноважний посол Сирії в Україні Сулейман Абудіябу зазначив, що «сіонізм як ідеологія був створений для зібрання всіх євреїв і створення держави Ізраїль. Проте якщо подивитися на історію створення цієї держави, то ми можемо побачити тільки відносини, побудовані на расизмі до Палестини і народів регіону, оскільки були скоєні масові злочини. Все це походило із ідеології “обраного народу”. Сіоністські ідеологи пояснюють історію як боротьбу між етнічними народностями, — виживе найсильніший». Тож, на думку пана Посла, сіонізм як ідеологія будує плани на застосування сили й на відмові у праві на життя. За словами українського кінорежисера Юрія Іллєнка, темпи світових катаклізмів нарощуються, як у відомій партитурі: швидко, ще швидше, швидше як тільки можливо! «Ще півроку тому ми співали ночами на Майдані Революції, а сьогодні чухаємо потилицю після Ста Днів Своєї Самотності — нікому не потрібні революціонери. Ще вчора ми ломилися в шпаринку ледь прочинених для нас парадного входу Об'єднаної Європи, а сьогодні нас підводять до задніх дверей ЄЕП, як і годиться жебракам і прислузі. Вчора Об'єднаній Європі не було альтернативи, а сьогодні Франція, а за нею й Голландія, проголосували проти Конституції Об'єднаної Європи. Франція вдруге після своєї революції гучно наполягає на своїй національній унікальності, бо вона — батьківщина націоналізму. Франція не хоче розчинитися в колгоспі глобалізму, який має латентний псевдонім — сіонізм», — констатував нинішні події митець. Юрій Герасимович підкреслив, що не є антисемітом. Але за збігом обставин його фільми зазнали найбільших утисків від рук сіоністів (свого часу заборону першого фільму майстра «Криницю для спраглих» ініціював радник міністра культури СРСР єврей Міка Блейман). Над знищенням культового фільму «Білий птах з чорною ознакою» плідно працював вже радник українського Держкіно Герін Бору-хович Зільдович). «І за цих обставин я не став антисемітом. Розумів, що це трагікомічний збіг обставин. І цькування моєї останньої “Молитви за гетьмана Мазепу” очолювали теж далеко не українці, а шалені українофоби, діти Сіона, такі як пан Рут-ковський з “Дзеркала тижня”, Кічін з “Ізвєстій”, Корчинський і Роднянський з “1 + 1”, Вергеліс із “Київських відомостей” та інші. Хоча змушений зізнатися, я не люблю, коли мене цькують за національною ознакою», — розповідав Іллєнко. Ось такі особисті стосунки майстра з Сіоном та його поплічниками. Тема небезпеки сіонізму настільки широка і актуальна, що розкрити її повністю за один день практично неможливо. Утім всі виступи учасників будуть видані окремою брошурою. Невдовзі кожен, хто цікавиться цією проблемою, але не зміг бути присутнім на конференції, зможе ознайомитися з матеріалами. Виступаючі не завжди були одностайні, проте саме в таких дискусіях і народжується істина. Наприкінці конференції її учасники одноголосно ухвалили комюніке. Закриваючи зібрання, президент МАУП Георгій Щокін висловив сподівання, що робота конференції не пройшла даремно і всі її учасники донесуть інформацію до своїх народів. |
передплатний індекс 09881 | про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту |