головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 1/2005 
Персонал № 1/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Опитувальник «Рівень суб'єктивного контролю» (РСК)

Тест

РСК виявляє екстернальний або інтернальний тип поведінки. У першому випадку людина вва­жає, що події, які з нею відбуваються, — результат дії зовнішніх сил — випадку, інших людей тощо. У другому випадку людина інтерпретує значущі по­дії як результат своєї діяльності.

Локус контролю, характерний для індивіда, універсальний щодо будь-яких подій та ситуа­цій, з якими йому доведеться постати. Той самий тип контролю характеризує поведінку цієї осо­бистості і при невдачах, і при досягненнях, при­чому це стосується різних галузей соціального життя.

Конформна та поступлива поведінка більш властива людям із екстернальним локусом. Інтер-нали, на відміну від екстернатів, менш схильні під­порядковуватись тиску інших, чинять спротив, коли відчувають, що ними маніпулюють, реагують сильніше ніж екстернали на втрату особистої сво­боди.

Люди з інтернальними локусами контролю кра­ще працюють наодинці, ніж під наглядом або при відеозаписі. Для екстерналів характерне прагнен­ня до постійного спілкування.

Екстернальність корелює з тривожністю та деп­ресією.

Інтернали надають перевагу недирективним ме­тодам психокорекції, екстернали суб'єктивно більш орієнтовані на зовнішній контроль.


Опитувальник РСК складається з 44 пунктів. Він містить пункти, які вимірюють екстернальність-інтернальність у міжособистісних та сімейних стосунках, а також пункти, які вимірюють РСК щодо хвороб і здоров'я.

Для збільшення спектра можливих застосувань опитувальник сконструйований у двох варіантах, які відрізняються форматом відповідей досліджу­ваних. Варіант А використовують для дослід­ження. Він потребує відповіді за 6-ти бальною шкалою (–3, –2, –1, +1, +2, +3), в якій відповідь «+3» означає «повністю згоден», «–3» — «зовсім не згоден» із цим пунктом.

Варіант Б призначений для психодіагностики. Він потребує відповіді за бінарною шкалою «зго-ден-не згоден».

Текст опитувальника

1.  Просування по службі більше залежить від вдалого збігу обставин, ніж від здібностей та зу­силь людини.

2.  Більшість розлучень відбувається через те, що люди не захотіли пристосуватись один до одного.

3.   Хвороба — справа випадку; якщо судилося захворіти, то нічого не вдієш.

4.   Люди залишаються самотніми, тому що самі не виявляють зацікавленості та дружелюбності до оточуючих.

5.  Здійснення моїх бажань часто залежить від сприятливих обставин.

6.  Недоцільно витрачати зусилля на завоювання симпатії інших людей.

7.  Зовнішні обставини — батьки та добробут — впливають на сімейне щастя не менше, ніж сто­сунки подружжя.

8.  Я часто відчуваю, що мало впливаю на те, що відбувається зі мною.

9.  Як правило, керівництво виявляється ефек­тивнішим, коли повністю контролює дії підлег­лих, а не покладається на їх самостійність.

10.   Мої оцінки в школі частіше залежали від ви­падкових обставин (наприклад, від настрою вчи­теля), ніж від моїх власних зусиль.

11.   Коли я планую, то вірю, що зможу здійснити їх.

12.   Те, що багато людей вважає вдачею, насправ­ді результат довгих цілеспрямованих зусиль.

13.   Думаю, що правильний спосіб життя може більше допомогти здоров'ю, ніж лікарі та ліки.

14.   Якщо люди не підходять один одному, то яких би зусиль вони не докладали б, налагодити сімейне життя вони все ж не зможуть.

15.   Те хороше, що я роблю, зазвичай правильно оцінюють інші.

16.   Діти виростають такими, якими їх вихову­ють батьки.

17.   Гадаю, що випадок або доля не відіграють важливої ролі в моєму житті.

18.   Я намагаюсь не планувати заздалегіть, тому що багато залежить від того, як складуться обста­вини.

19.   Мої оцінки в школі найперше залежали від моїх зусиль та рівня підготовки.

20.   У сімейних конфліктах я частіше відчуваю провину за собою, ніж за протилежною стороною.

21.   Життя більшості людей залежить від збігу обставин.

22.   Я надаю перевагу такому керівництву, при якому можна самостійно визначати, що і як робити.

23.   Думаю, що мій спосіб життя в жодному разі не є причиною моїх хвороб.

24.   Як правило, саме невдалий збіг обставин за­важає людям досягти успіхів.

25.   За погане управління організацією відпові­дальні самі люди, які в ній працюють.

26.   Я часто відчуваю, що нічого не можу змінити у стосунках в сім'ї, які склалися.

27.   Якщо я дуже захочу, то зможу завоювати симпатії до себе будь-кого.

28.   На молоде покоління впливає так багато різ­них обставин, що зусилля батьків у їхньому вихо­ванні часто марні.

29.   Те, що зі мною трапляється, — результат мо­їх зусиль.


30.   Важко буває зрозуміти, чому керівники чи­нять так, а не по-іншому.

31.   Людина, яка не змогла досягти успіху у сво­їй роботі, очевидно, не виявила достатньо зусиль.

32.   Найчастіше я можу домогтися від членів мо­єї сім'ї того, чого хочу.

33.   У неприємностях та невдачах, які були у мо­єму житті, частіше були винні інші люди, а не я сам.

34.   Дитину завжди можна вберегти від застуди, якщо за нею стежити та правильно одягати.

35.   У складних обставинах я схильний почекати, поки проблеми вирішаться самі.

36.   Успіх — результат наполегливої праці і мало залежить від випадку або везіння.

37.   Я відчуваю, що саме від мене залежить щас­тя моєї родини.

38.   Мені завжди було важко зрозуміти, чому я одним людям подобаюсь, а іншим — ні.

39.   Я завжди схильний приймати рішення та ді­яти самостійно, а не сподіватись на допомогу ін­ших або на долю.

40.   На жаль, заслуги людини часто залишаються невизнаними, попри всі її старання.

41.   У сімейному житті бувають такі ситуації, які неможливо вирішити, навіть при найсильнішому бажанні.

42.   Здібні люди, які не зуміли реалізувати своїх можливостей, повинні звинувачувати в цьому тільки себе.

43.   Багато моїх успіхів були можливі тільки зав­дяки допомозі інших людей.

44.   Більшість невдач у моєму житті відбувалося від невміння, незнання або лінощів і мало залежа­ли від удачі.

Обробку заповнених відповідей слід проводити за зазначеним нижче ключем, підсумовуючи від­повіді на пункти у стовпчиках «+» зі своїм знаком і відповіді на пункти у стовпчиках «–» із зворот­ним знаком.

Показники опитувальника РСК організовані відповідно до принципу ієрархічної структури системи регуляції діяльності.

1. Із    +  —

2. Ід

Ключ

+   —

5. Ів   +    –

 

 

 

 

2   1

 

12    1

19   1

4   3

 

15    5

22   9

11   5

 

27    6

25  10

12   6

 

32   14

42  30

13   7

 

36   26

 

15   8

 

37   43

6.  Іх    +    –

16   9

 

 

13   3

17  10

3.  Ін

+   —

34  23

19  14

 

2    7

 

20  18

 

4   24

 

22  21

 

20  33

 

25  23

 

31  38

 

27  24

 

42  40

 

29  26

 

44  41

 

31  28

 

 

 

32  30

4.  Іс

+   –

 

34  33

 

2    7

 

36  35

 

16   14

 

37  38

 

20  26

 

39  40

 

32  28

 

42  41

 

37  41

 

44  43

 

 

 

1. Шкала загальної інтернальності (Із). Висо­кий показник за цією шкалою відповідає високо­му рівню суб'єктивного контролю над будь-яки­ми значущими ситуаціями. Такі люди вважають, що більшість важливих подій у їхньому житті бу­ли результатом їхніх дій. Таким чином, вони від­чувають власну відповідальність за ці події і за те, як складається їхнє життя в цілому. Низький по­казник за шкалою Із відповідає низькому рівню суб'єктивного контролю. Такі досліджувані не ба­чать зв'язку між своїми діями та значущими для них подіями в житті, не вважають себе здатними контролювати їх розвиток та вважають, що біль­шість їх — результат випадку або дій інших лю­дей.

2.    Шкала інтернальності в галузі досягнень (Ід). Високі показники за цією шкалою відповіда­ють високому рівню суб'єктивного контролю над емоційно позитивними подіями та ситуаціями. Такі люди вважають, що вони самі досягли всього того, що було і є у їхньому житті, і що вони здатні успішно досягати своєї мети в майбутньому. Низь­кі показники за шкалою Ід свідчать про те, що лю­дина приписує свої успіхи, досягнення та радощі зовнішнім обставинам — везінню, щасливій долі або допомозі інших людей.

3.    Шкала інтернальності в галузі невдач (Ін). Високі показники за цією шкалою свідчать про розвинене відчуття суб'єктивного контролю сто­совно негативних подій та ситуацій, які виявля­ються у схильності звинувачувати самого себе у різноманітних неприємностях та стражданнях. Низькі показники Ін доводять, що досліджуваний схильний приписувати відповідальність іншим людям або вважати їх результатом невезіння.

4.   Шкала інтернальності у сімейних стосунках (Іс). Високі показники Іс означають, що людина вважає себе відповідальною за події, які відбува­ються в її подружньому житті. Низькі Іс вказують на те, що суб'єкт вважає не себе, а своїх партнерів причиною значущих ситуацій, які виникають у його сім'ї .

5.   Шкала інтернальності в галузі виробничих відносин (Ів). Високий Ів підтверджує те, що лю­дина вважає свої дії важливим фактором організа­ції власної виробничої діяльності, в стосунках у колективі, у своєму просуванні тощо. Низький Ів вказує на те, що досліджуваний схильний припи­сувати важливіше значення зовнішнім обстави­нам — керівництву, співробітникам, везінню-неве-зінню.

6.   Шкала інтернальності стосовно здоров'я і хвороб (Іх). Високі показники Іх свідчать про те, що досліджуваний вважає себе відповідальним за своє здоров'я: якщо він хворий, то звинувачує в цьому самого себе і вважає, що одужання багато в чому залежить від його дій. Людина з низьким Іх вважає здоров'я та хворобу результатом випадку і сподівається на те, що одужання прийде внаслідок дій інших людей, насамперед лікарів.

Дослідження самооцінок людей із різними типа­ми суб'єктивного контролю довело, що:

  • люди з низьким РСК вважають себе егоїстич­ними, нерішучими, залежними, несправедливими, метушливими, ворожими, невпевненими, нещи­рими, несамостійними, дратівливими;
  • люди з високим РСК — добрими, незалежни­ми, рішучими, справедливими, здібними, дружелюбними, чесними, самостійними, спокійними.

Таким чином, РСК пов'язаний з відчуттям лю­диною своєї сили, достоїнства, відповідальності за те, що відбувається, з самоповагою, соціальною зрілістю та самостійністю особистості.

Тест призначений для індивідуального та групо­вого дослідження. Застосування опитувальника РСК придатне для вирішення низки соціально-психологічних та медико-психологічних проблем. Рівень суб'єктивного контролю підвищується в процесі психокорекційного впливу на особис­тість, тому можливе застосування РСК для оці­нювання ефективності методів психологічної ко­рекції.

За матеріалами:
Еникеева М. И. Психологическая диагностика. —
М.: Приор, 2003. — С. 124–129.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту