головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 1/2005 
Персонал № 1/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Пламенные новости на сайте flamenews.ru. Яндекс новости.
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Компанія Google: від ідеї до біржі

Віра ЄВТУШИНА

Після того, як у серпні 2004 року акції компанії Google, яка володіє однойменною пошуковою системою, вперше з'явилися на біржових торгах, її засновники — Сергій Брін і Ларрі Пейдж заробили по 4 млрд дол. кожен. 2004 року, згідно з рейтингом журналу Forbes, вони стали най­молодшими учасниками списку 400 найбагатших людей США.

Відкрита емісія акцій Google стала великою і очікува­ною подією на фондовій біржі з моменту краху віртуаль­ної інтернет-економіки 2000 року. Але на відміну від тієї кризи, яка похитнула позиції багатьох інтернет-компаній, для Google наслідки емісії перевершили всі сподівання. Фактично, за 4 місяці вартість акцій Google підскочила удвічі, нині вони коштують близько 165 дол. за штуку. В цілому на IPO (первинна відкрита емісія акцій) було.роз­міщено 19,6 млн акцій на суму майже 1,7 млрд доларів.

Водночас, вдалий вихід компанії зі своїми акціями на біржові торги загрожує і певними неприємностями. Ана­літики стверджують, що після IPO компанія Google ризи­кує втратити цілий штат співробітників. Нині акціями компанії володіють 60% її працівників, усього ж у компа­нії Google працює 1900 осіб.

Очікується, що до кінця березня 2005 року вартість фондових опціонів кожного з цих співробітників становитиме, щонайменше 1 млн доларів. Ще приблизно 500 осіб володітимуть фондовими опціонами на суму понад 5 млн доларів. Цілком вірогідно, що багатьом із них захо­четься піти з компанії, продати акції, і заснувати власний бізнес...

І тут їх навряд чи щось стримає. Незважаючи навіть на зусилля керівництва Google, спрямовані на створення у компанії сприятливої атмосфери і підтримку в колективі «домашньої» обстановки. Загальновідомо, що ко­жен співробітник Google має можливість безкош­товно харчуватися в одного з найкращих шеф-ку­харів Каліфорнії, який раніше готував для відомо­го музиканта Джері Гарсіа.

У цілому ідея створення Google, якій судилося стати однією з найцікавіших розробок у сфері по­шуку, визріла у скромних кімнатах гуртожитку Стенфордського університету. Саме там у 90-ті роки мешкали дві світлі голови — студенти докто­рантури Ларрі Пейдж і Сергій Брін (до речі, урод­женець Москви), які вивчали різні аспекти управ­ління даними.

У далекому 1995 році Ларрі Пейдж почав актив­но використовувати Internet для своїх дослідниць­ких проектів. Але Internet для нього тоді був лише джерелом випадково підібраної інформації для своїх розробок.

Через деякий час під управлінням Раджива Мотвані, доцента кафедри інформатики і обчис-лювальної техніки, Пейдж і Брін зайнялися роз­робкою власної пошукової системи.

На Internet-ринку вже існують різні компанії, які надають послуги пошуку проте майбутні док­тори наук вважали свій проект звичайною науко­вою розробкою, і спочатку не мали наміру створю­вати компанію.

Вони просто створили пошуковик Google, зазна­чивши при цьому, що власна розробка у багатьох випадках надавала точніші результати, ніж решта пошуковиків. 1998 року Google був запущений на сервері Стенфордського університету. Одразу ста­ло зрозуміло, щоб розвивати технологію і надалі, а також почати ліцензувати її для зацікавлених сторін, необхідно створити компанію.

За шість місяців до захисту докторської дисертації Пейдж і Брін пішли з університету, заб­равши з собою товариша — Кре-га Сильверштейна, якого приз­начають технічним директором новоствореної компанії.

Випадково колишні студенти ли Енді Бехтольшайма, із засновників компанії Sun Microsystems відомого ви­робника комп'ютерної техніки і програмного забезпечення. Він після розпитувань про майбутні плани ентузіастів виписав їм чек на суму 100 тис. доларів.

Здійснюючи цю першу, і таку важливу на той момент інвести­цію, Енді Бехтольшайм навряд чи припускав, що через шість ро­ків Google потрапить у список найперспективні-ших приватних компаній Силіконової Долини. Її 'вартість оцінюватимуть величезними сумами —  від 15 до 25 млрд доларів. Приблизно стільки ж нині коштує популярний інтернет-магазин Ama­zon.com, і трохи дорожчий головний конкурент Google — Yahoo Inc.

У цілому 1998 рік позначився в історії розвитку Internet різким зростанням медіа-компаній. Усі по­шукові машини, які до цього пропонували своїм користувачам можливість знайти необхідну ін­формацію у мережі, перейшли на надання Internet-послуг: біржових котирувань, новинних заголов­ків, безкоштовної пошти й інших атрибутів пор­талу.

Але замість того, щоб зайнятися агресивним про­суванням свого проекту, Пейдж і Брін приймають на роботу 150 співробітників, зокрема 20 докторів наук. На відміну від інших інтернет-компаній, Go­ogle не рекламувала себе, закупляючи мільйони ба-нерів, не переймалася брендінгом і ринковим про­суванням проекту, не збиралася заробляти гроші на показі банерної реклами на власному сайті.

І навіть всупереч такій пасивності з погляду маркетингу, популярність пошуковика продовжує зростати. Багато користувачів, які звикли зверта­тися до декількох пошукових систем одночасно, обирають Google. Одним сподобався непомітний інтерфейс і простота використання, іншим — швидкість роботи і не перенасиченість сайту рек­ламою, третім — якість результатів пошуку.

От як відгукнувся про Google відомий в США експерт практичності програмного забезпечення Джейкоб Нільсен: «У них вся компанія одержима ідеєю зручності і простоти використання», а це не може не приваблювати користувачів.

Що ж до технічної частини, наприклад, швид-кості роботи, то Google використовує 4 тис. комп'ютерів, встановлених у спеціальному центрі компанії Exodus. Декілька комп'ютерів підтриму­ють роботу власне пошуковика, обслуговуючи близько 17 млн запитів на день, інші ж щогодини аналізують зміст сайтів на предмет релевантності запитам користувача, підраховуючи гіперпокли-кання і заносячи в базу даних нові сайти.

До речі, для більшої наочності роботи системи у приймальній компанії відвідувачі можуть побачи­ти монітор, на який в режимі реального часу виво­дяться запити, які обробляє пошукова машина.

Унаслідок зростання інте­ресу споживачів до пошу­ковика Google, компанія оголосила про збільшення бази даних до мільярда уні­кальних документів. Пізні­ше доступ до баз даних ана­логічних розмірів відкрили і такі крупні гравці на рин­ку пошуку в Інтернеті як Inktomi і Fast Search.

Коли британська газета Sunday Times поцікавилася у Сергія Бріна, чи припус­кає він можливість підтасовування Google результатів для пошуку, він сказав: «Ми нічого не настроюємо самі. Це означало б, що наші ін­женери погано попрацювали». До розмови підключився і Ларрі Пейдж з питанням: «Чому ж то­ді, коли я набираю Sergey у фор­мі пошуку, мене направляють до твоєї початкової сторінки?». На що Сергій Брін відповів: «Це просто показує, наскільки ми популярні», маючи на увазі ал­горитм Google, який визначає популярність сайту за кількістю покликань на нього.

Цілком зрозуміло, що така по­пулярність вилилася у фінансо­ве благополуччя компанії. І хоча офіційно фінансові результати фірми не публікуються, але фа­хівці, які володіють інформаці­єю про фінансову сторону інтер-нет-бізнесу оцінюють заробітки пошуковика Google уі 100-200 млн на рік. Чи надовго така фінансова стабіль­ність, важко передбачити, оскільки розвиток тех­нологій, як і конкуруючих компаній, не стоїть на місці.

Поки ж Google продовжує заробляти гроші, роз­міщуючи на своїх сторінках рекламу, ліцензуючи технологію пошуку і сортування результатів ін­шими інтернет-компаніям, серед яких America On­line і Yahoo.

Підготувала
Віра ЄВТУШИНА
(За матеріалами
журналу
FORTUNE та інших видань)



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту