головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 12/2005 
Персонал № 12/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Купить кондиционер Midea в Киеве
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Сприяти розвитку українознавчої науки

27 жовтня 2005 року в Міжрегіональній Академії управління персоналом відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в системі вищої школи», яку провели кафед­ра українознавства, Інститут культурологічних та етнополітичних досліджень, Українсько-Китайський науково-методичний інститут міжнародної освіти та проблем управління ім. Конфуція Між­регіональної Академії управління персоналом спільно з Науково-дослідним інститутом україно­знавства МОНУ. У роботі конференції взяли участь відомі політичні, громадські, культурні діячі, а також представники вітчизняної науки та освіти, центрів українознавства з усіх регіонів України. За їх роботою в режимі телемосту спостерігали інші учасники з 15-ти регіональних підрозділів МАУП, які мали можливість в он-лайновому режимі висловити свою думку щодо питань, які роз­глядалися на конференції.

Привітав учасників конференції віце-прези­дент МАУП, ректор Академії, професор Микола Головатий. Він наголосив на унікальності украї­нознавства як дисципліни. Вивченню саме цього предмета Академія приділяє особливу увагу. «Ук­раїнознавство — невід'ємна складова національ­но-патріотичного виховання, без якої складно бу­ло б уявити формування цілісної, гармонійної особистості, — підкреслив ректор. — Без пере­більшення, саме МАУП намагається дбати про те, щоб питання підготовки фахівців справді поєдну­валось із формуванням особистості. МАУП про­водить велику позанавчальну роботу. Україноз­навчі студії — частина такої роботи, складова нав­чально-виховного процесу, спрямованого на все­бічний розвиток особистості».

Історико-методологічним засадам сучасної ук­раїнської національної ідеї було присвячено до­повідь народного депутата України Геннадія Удо­венка. Така концепція, на його думку, нині особливо потрібна молодій Українській державі. У контексті української наці­ональної ідеї, вважає депутат, важли­вим питанням є підтримка та розви­ток української мови. Мова — один із основних чинників, який визначає державність. Через зміцнення україн­ської мови ми зміцнюємо Українську державу. Реалізувати українську наці­ональну ідею, на думку Геннадія Удо­венка, неможливо без її популяризації в суспільстві. І передусім серед моло­ді. Провідну роль у цьому процесі, безперечно, виконує вища школа. Ук­раїнством повинна дихати вітчизняна освіта та наука. Тож українознавство як дисципліна повинно викладатися у всіх ВНЗ. Народний депутат високо оцінив здо­бутки на цій ниві Міжрегіональної Академії уп­равління персоналом — ВНЗ українського за ду­хом.

Стану і перспективам вивчення українознавс­тва в системі вищої школи дав оцінку доктор фі­лологічних наук, професор, директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН Ук­раїни, завідувач кафедри українознавства МАУП Петро Кононенко. Він висловив переконання, що Україна може стати цивілізаційним феноменом, повернути світові справжні цінності, справжню культуру. Адже український етнос неодноразово давав відповіді на болючі питання, коли Європа стояла перед проблемою їх вирішення. Був час, коли Україна не просто брала участь у цивілізаційних процесах, а й диктувала умови розвитку цивілізації в Європі. Українці мали могутню мате­ріальну й духовну культуру, релігійну й військову систему та організацію. Ось чому викладання ук­раїнознавства має велике значення, адже без по­пуляризації української ідеї неможливо поверну­ти Україні колишню славу. «А нині виходить під­ручник зі світової історії чи світової культури — і жодного слова про Україну, — зазначив науко­вець. — Кількість українських шкіл зменшується. Про що думають наші чиновники? Все це тому що наша влада не українська, як би вони себе не били в груди. Бо сказати «я українець» може кож­ний, але якщо він не володіє мовою, якщо нічого українського немає в його душі, він не буде ціка­витись нашою пресою, нашою книжкою, нашим театром, нашою культурою. Через те ми й маємо найнижчий відсоток у бюджеті на культурну сфе­ру. Не буде нової України без нової української освіти, а української освіти без глибокого вивчен­ня українознавства. Якщо в Криму не буде укра­їнської освіти, не буде українського Криму», — зазначив він.

У цьому ініціативи Міжрегіональної Академії управління персоналом важко переоцінити, вва­жає науковець. Нині тут створено повноцінну ка­федру українознавства, видається українська книга, Академія проводить наукові та культурно-мистецькі заходи, привертаючи увагу громад­ськості до нагальних проблем української сучас­ності та пропагуючи українську ідею. Науково-практична конференція, присвячена проблемам українознавства — ще один доказ цього. «Саме Академія скликає нас на зібрання і просить дати відповідь, як нам жити і куди нам іти. Або дамо відповідь “хто ми і що ми?”, або ми не станемо на­родом. Нам не треба чужого, але чому ми зрекли­ся свого? Українознавство не спрямоване проти когось, але спрямоване на усвідомлення того, ким ми маємо бути», — так завершив свій виступ Пет­ро Кононенко.

Теми українознавчих студій та досліджень, вик­ладання дисциплін у системі вищої школи, зокре­ма історико-методологічні засади українознавс­тва як науки та застосування українознавчих ме­тодик у навчально-виховному процесі, стали предметом виступів відомих науковців, які пра­цюють у цьому напрямку. Доповідь виголосили кандидат філологічних наук, професор Василь Яременко, доктор філологічних наук, професор Анатолій Козлов, доктор історичних наук, профе­сор, директор Східного інституту українознавства ім. Ковальських Володимир Кравченко, кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробіт­ник Науково-дослідного інституту українознавс­тва МОНУ Лариса Горенко-Баранівська. Науков­ці виробили спільну позицію щодо подальшого розвитку українознавчої науки, застосування її методик у викладанні багатьох навчальних дис­циплін із метою становлення та розвитку націо­нально-патріотичної свідомості. Матеріали кон­ференції будуть видані окремою брошурою.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту