головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 2/2006 
Персонал № 2/2006
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Курс оновлення В'єтнаму: досягнення і проблеми

Ву ЗИОНГ ХУАН,
кандидат історичних наук, доцент, Посол Соціалістичної Республіки В'єтнам в Україні

60 років тому в'єтнам­ський народ здійснив ле­гендарну Серпневу мирну революцію, скинув 80-літнє панування колонізато­рів і поклав край багатові­ковому феодальному гноб­ленню, встановив Демок­ратичну Республіку В'єт­нам — першу народно-де­мократичну державу в Південно-Східній Азії [4].

Однак, після здобуття не­залежності, в'єтнамський народ був змушений вести тривалу, виснажливу боротьбу проти інозем­них загарбників за національну незалежність і об'єднання країни.

Після повної перемоги в'єтнамського наро­ду — північ і південь країни знову об'єдналися навесні 1975 року У цей важкий час усі си­ли було спрямовано на виконання головного завдання: відновлення та будівництва В'єт­наму Необхідно було визначити правильний шлях розвитку держави і відповідну політи­ку було окреслено як «курс оновлення».

Метою цієї статті є аналіз досягнень і проб­лем у реалізації у В'єтнамі згаданого курсу.

1. Курс оновлення

Курс на оновлення В'єтнаму, визначений на 6-му З'їзді партії в грудні 1986 р. і вдоскона­лений на наступних З'їздах партії (7-му в 1991 р., 8-му в 1996 р., 9-му в 2001 р.), а також на пленумах компартії, формувався поступо­во. Він постає як шлях будівництва соціаліз­му у В'єтнамі через всебічне відновлення, від соціально-економічної сфери до політичної, зовнішньополітичної та ідеологічної. На цьо­му шляху розвиток економіки — головне завдання, надзвичайної ваги набуває й розбудо­ва партії. Крім того, оновлення передбачає перехід від централізованої, дотаційно-роз­подільної до ринкової економіки соціалістич­ного спрямування, оновлення економічної структури; розбудова багатоукладної еконо­міки; орієнтація економіки на соціальний розвиток, розвиток внутрішніх ресурсів по­ряд із регіональною та світовою інтеграцією. Також важливими є гармонійне поєднання соціально-економічного розвитку й соціаль­но-політичної стабільності, розвиток еконо­міки і забезпечення соціальної рівності пара­лельно з оновленням політичної та законодавчої системи.

Від 1996 р. починається новий період вті­лення курсу — період посилення індустріалі­зації та модернізації соціалістичного спряму­вання, створення фундаменту для того, щоб до 2020 р. В'єтнам став переважно промисло­вою країною — із сучасною матеріально-тех­нічною базою, раціональною структурою економіки, високим рівнем матеріального та духовного життя, сильною обороною, — тоб­то багатою й могутньою країною з цивілізо­ваним, демократичним, справедливим устро­єм [3, c. 18–19].

2. Досягнення курсу відновлення

Курс оновлення, що реалізовується вже близько 20 років, приніс і продовжує прино­сити значні результати в усіх сферах діяль­ності, як внутрішньої, так і зовнішньої: еко­номіка піднялася на досить високий щабель, рівень життя народу невпинно поліпшується, політична і суспільна обстановка стабільна, зовнішні відносини розширилися, і роль В'єтнаму на світовій арені з кожним днем зростає.

2.1. Розвиток економіки

Здійснення програми оновлення принесло В'єтнаму важливі плоди. Економіка в серед­ньому піднялася на 7,5% за минулі 10 років (займає друге місце в Азії за відповідним по­казником). За 10 років з 1991 по 2000 р. ВВП В'єтнаму збільшився вдвічі, середній відсоток збільшення за рік становить 7,5%. Із 2001 р. до сьогоднішнього дня ВВП у се­редньому збільшується на 7% у рік. Тільки в 2004 р. ВВП зріс на 7,6% порівняно з 2003 р., а за перших шість місяців 2005 р. швидкість збільшення ВВП досягла 7,6% [4].

Структура економіки й далі перебудовуєть­ся в прогресивному напрямку, питома вага промисловості  й  сфери  обслуговування  у ВВП поступово росте, а частка сільського господарства поступово зменшується: про­дукція сільського, лісового та рибного госпо­дарства знизилася з 40,2% у 1985 р. до 21,76% у 2004 р., відповідно показники промислово-будівельної галузі збільшилися з 27,4% до 40,09%, сфери обслуговування — з 32,5% до 38,15%.

У сфері іноземних інвестицій стало набага­то вільніше. Закон про іноземні інвестиції у В'єтнамі разом із безліччю інших правових документів поступово утворили систему чіт­ких законів, привабливих для іноземних під­приємців. Щорічні інвестиції з різних джерел дорівнюють 36% ВВП; прямі іноземні інвес­тиції з зареєстрованим капіталом становлять більше 60 млрд дол. США і реалізованим ка­піталом 26 млрд доларів. Більше 100 великих підприємств транснаціональних компаній, що присутні у В'єтнамі, привнесли продук­цію й обслуговування високої якості. Під­приємства з прямими іноземними інвестиці­ями — це складова частина в'єтнамської еко­номіки. Загалом В'єтнам оцінюють як країну з багатим потенціалом для іноземних інвес­торів і підприємців.

Конкретно, до кінця листопада 2004 р. на­лічувалося більш як 5100 чинних інвести­ційних проектів із загальним зареєстрова­ним капіталом понад 45,5 млрд дол. США, понад 50% проектів з реалізованим капіта­лом 26 млрд дол. уже було впроваджено. Тільки в 2004 р. В'єтнам залучив 4,1 млрд дол. США прямих іноземних інвестицій, у т. ч. 2,3 млрд — на нові проекти, а 1,8 млрд — це додатковий капітал. Підприємс­тва з прямими іноземними інвестиціями дали 15% ВВП, що становило понад 30% за­гального експортно-імпортного обороту, також вони дали 4,9% загального прибутку державного бюджету і створили десятки тисяч робочих місць. Особливо за перші 6 місяців 2005 р. обсяги іноземного інвес­тиційного капіталу в країні істотно зросли. Більш як 350 проектів отримали ліцензію з зареєстрованим капіталом понад 1,9 млрд дол. США (на 24,6% більше за кількістю проектів і в 2,3 раза більше з зареєстрова­ним нововиділеним капіталом порівняно з таким самим періодом 2004 р.). Якщо під­сумувати нововиділений капітал і збіль­шення за перші 6 місяців року, побачимо, що В'єтнам залучив 2,7 млрд дол. США, це дало 60% річного плану. Реалізований капі­тал за 6 місяців 2005 р. досяг 1,5 млрд дол., тобто зріс на 8,7% порівняно з цим самим періодом за 2004 р., (переважно він зосе­реджений у сфері обслуговування).

Експортно-імпортний оборот перевищив 100% ВВП. Темпи розвитку торгівлі досягли близько 20% у рік. Обсяги експорту постійно зростають протягом багатьох років. У 2004 р. вони досягли 26 млрд дол. США, збільшив­шись на 30% порівняно з 2003 роком. Експор­тний оборот за перші 6 місяців 2005 р. досяг 14,439 млрд дол., підвищився на 17,4% порів­няно з відповідним періодом 2004 року. В'єт­нам — одна з країн — світових лідерів з екс­порту таких товарів, як рис, кава, перець... То­вари, експортний оборот яких становить по­над 2 млрд дол. США, — це нафта-сирець, то­вари швейно-текстильної промисловості, взуття. Два нових найменування товару, що досягли обороту 1 млрд дол., — меблі й елек­тронні товари.

Імпортний оборот 2004 р. сягнув близько 31,5 млрд дол., що на 25% вище, ніж у 2003 році. Пасивний баланс приблизно 5,5 млрд дол. США, що дорівнює 21,2% експортного обороту. Оборот імпорту за перші 6 місяців 2005 р. досяг близько 18 млрд дол. США, що на 22% вище, ніж за той самий період 2004 року.

З 2000 р., коли було прийнято Закон про підприємництво, вже утворилося більш 150 тис. підприємств із зареєстрованим ка­піталом понад 15 млрд дол. США, що зроби­ло державну економіку динамічною. При­ватні підприємства принесли близько 10 млрд дол. США, що становить 27% інвес­тиційного капіталу всього суспільства, вирі­шена проблема робочих місць майже для 6 млн людей.

В'єтнам зараз усуває «бар'єри», створює умови рівноправної конкуренції для всіх форм підприємництва. Разом із процесом ек-вітизації (передача у власність, за рахунок випущених акцій, компаніям, приватним осо­бам, державним структурам) державних під­приємств Уряд створить умови для приват­них інвестицій, для підприємництва в бага­тьох сферах: електроенергетиці, страхуванні, виробництві цементу і т. ін.

Сектор державної економіки перебудовано, оновлено. Його ефективність підвищилася. Кількість державних підприємств зменшила­ся з 12 тис. до майже 4700, серед яких 1 тис. підприємств уже приватизована. У 2005 р. планувалося передати у власність в акціях (тобто еквітизувати) понад 2 тис. підпри­ємств. Нині В'єтнам працює над Законом про конкуренцію з обмеженням і монопольним контролем над бізнесом із метою створення умов для рівноправної конкуренції, відповід­но до міжнародних стандартів.

Великий інвестиційний капітал, особливо з бюджету, призначено для підвищення сис­теми інфраструктури транспорту, комуніка­цій, енергетики, водопостачання, охорони навколишнього середовища, створення умов для зниження виробничих витрат, підвищен­ня конкурентоспроможності товарів і пос­луг. Законодавча система В'єтнаму прохо­дить процес удосконалення, відповідно до прийнятого міжнародного порядку, що спри­яє стимулюванню процесу вступу до СОТ Торік уряд подав Національним Зборам на розгляд і затвердження Закон про підприєм­ництво і Закон про інвестиції, єдині для всіх галузей економіки. Ці закони закладуть пра­вову основу для подальшого розширення ринку обслуговування відповідно до міжна­родних зобов'язань, а також створять поле рівноправності, свободи, прозорості для ін­вестицій і бізнесу. На 7-му засіданні Націо­нальних Зборів 9-го скликання (червень 2005 р.) було прийнято 15 законів, що ство­рили важливі передумови прискорення тем­пів законотворчості, швидкого вдосконален­ня законодавства В'єтнаму. На 8-му засідан­ні Національних Зборів 9-го скликання (18/10–30/11/2005) прийнято 13 законопроектів, обговорено ще 9.

Фінансово-банківській реформі уряд при­діляє особливу увагу. Досягнення в цій сфері вносять лепту в стабілізацію мікроекономіки, обмежують дефіцит бюджету, стримують інфляцію, гарантують чіткість державного фінансування, сприяють зменьшенню обся­гів дотацій за допомогою кредиту, викорис­танню валютного курсу і відсотків відповідно попиту та пропозиції на ринку, підвищують залучення й ефективність використання ка­піталу.

У В'єтнамі всі види фінансових ринків, включно з фондовою біржею, валютним і грошовим ринками вже сформувалися, роз­виваються і перебувають на шляху інтеграції до світового фінансового ринку. У грошово­му ринку країни беруть участь 31 філія 26-ти іноземних банків і 4-х спільних банків (та­ких як ANZ австралійсько-новозеланд­ський банк (Австралія), Citibank (США), Standard Charter Bank (Англія), ABN-Ambro (Голландія). До 2002 р. функціонувало 6 дер­жавних торговельних банків, 47 акціонерних торговельних банків, 8 компаній, які нада­ють фінанси в кредит, і 959 народних кредитних фондів із широкою мережею по всій кра­їні. Що стосується фондових бірж, то до кін­ця 2003 р. на в'єтнамській біржі було вистав­лено 22 види акцій із загальним капіталом 1109 млрд донгів (0,12% ВВП) і 102 види виставлених облігацій до 11200 млрд донгів. Також помітно розвинулася верства посеред­ників на ринку, включаючи 13 біржових фірм, 16 депозитних організацій, один банк напрямку платежів, більше 16 тис. комерцій­них рахунків. Уже з 1993 р. іноземні організа­ції і приватні особи офіційно присутні на в'єтнамській фондовій біржі. До 30 червня 2004 р. на цій біржі було 35 іноземних інвес­торів, які діяли в основному у формі інвести­цій у цінні папери. До січня 2005 р. Ханой­ська Центральна фондова біржа офіційно по­чала працювати, створивши нове поле для ін­весторів поряд з Центральною фондовою бір­жею міста Хошіміна. В'єтнам поглиблює співробітництво й інтеграцію у сфері цінних паперів із країнами регіону, насамперед, роз­виває співробітництво ринків капіталів В'єт­нам — Сінгапур і бере участь на азіатському ринку облігацій.

10 років тому туристична галузь країни сто­яла на найнижчій позиції в регіоні з розвитку, а нині В'єтнам у цій галузі наздогнав і перег­нав Філіппіни, і перед ним тільки Малайзія, Сінгапур, Таїланд і Індонезія. СОТ оцінила В'єтнам як країну з найвищими темпами роз­витку туризму в регіоні й у світі.

В'єтнам зустрічає все більше іноземних ту­ристів, в'єтнамців, які приїжджають провіда­ти батьківщину, й самі в'єтнамські громадяни подорожують по країні і за кордоном. Період 1990–2000 р. — це період буму в зростанні кількості туристів, а отже і доходів для краї­ни. Іноземних туристів побільшало в 9 раз, від 250 тис. (у 1990 р.) до понад 2,05 млн (у 2000 р.); внутрішніх туристів — в 11 раз, від 1 млн до 11 млн осіб; дохід від туризму збіль­шився в 13 раз, від 1350 млрд до 17400 млрд донгів. За п'ять останніх років (2001–2005) темп прискорення в галузі туризму досяг у середньому дворазового розміру і за інфрас­труктурою, і за кількістю туристів, із джере­лом доходів більш 1 млрд дол. США щорічно, що становить близько 4% ВВП усієї країни. Незважаючи на вплив негативних світових чинників, таких як війна, тероризм, САРС або курячий грип, завдяки своєчасному вирі­шенню пов'язаних із ними проблем, кількість туристів продовжує зростати.

Відкрита політика, скасування віз для ту­ристів з Японії, Південної Кореї і деяких країн Південно-Східної Азії, відкриття прямих авіаліній до головних туристичних ринків, туристичні заходи державного значення, зокрема Рік туризму в Дієнбієнфу «Шлях спадщини центрального В'єтнаму», Тисячо­літній маршрут в'єтнамських столиць, Тран-сазіатський туризм — все назване сприяло тому, що в 2001 р. кількість іноземних турис­тів досягла 2,33 млн осіб, у 2004 р. — 2,93 млн осіб., збільшилося на 20,5% у порівнянні з 2003 роком. Тільки за 7 місяців 2005 р. кіль­кість іноземних туристів досягла 2,048 млн чоловік*. Головні туристичні ринки для СРВ, що зберігаються і розвиваються, — це Японія, Південна Корея, Сінгапур, Таїланд, Австралія, США і Китай.

Туристичні структури мають партнерські відносини з більш як 1 тис. туристичних кор­порацій, у т. ч. — багато корпорацій з 60-ти країн, територій і членів Міжнародної турис­тичної організації, спілок туризму Азіатсько-Тихоокеанського регіону і Південно-Східної Азії. В'єтнам підписав 25 двосторонніх Угод про співробітництво в галузі туризму, актив­но бере участь у туристичному мікрорайон­ному, регіональному і міжрегіональному співробітництві; звідти залучаються джерела капіталу, технологія, досвід для розвитку людських ресурсів, прискорення інтеграції в міжнародний туризм.

На початку 2005 р. уже проведено й до кінця року ще буде організовано велику кількість заходів, від Као Банга до мису Ка-мау. Туристична галузь разом із провідними промисловими підприємствами братиме участь у 11-ти виставках з міжнародного ту­ризму. За попередніми підрахунками, кіль­кість іноземних гостей у В'єтнамі і доходи від туризму піднімуться в два рази порів­няно з 1999 р. і буде більше 3,2 млн турис­тів. Прибуток становитиме понад 2 млрд дол. США.

2.2. Вирішення соціальних проблем

Приділяючи увагу розвитку економіки, держава турбується й про вирішення соці­альних проблем, виділяє більш 1/3 інвести­ційного капіталу всього суспільства на такі завдання, як ліквідація голоду і подолання бідності, розвиток людських ресурсів, осві­та, наука і техніка, охорона здоров'я, куль­тура...

За 60 років загальні показники здоров'я в'єтнамського населення набагато покращи­лися порівняно з країнами з подібним середнім рівнем доходів на людину. Показник роз­витку людини невпинно збільшується протя­гом 20 минулих років; середня тривалість життя у В'єтнамі досягла 71 року

Життя в'єтнамського народу у всіх сферах, від села до міста, від рівнини до гірських ра­йонів стрімко поліпшується. Майже всі по­казники соціального розвитку досягнуті і план щодо них перевиконано: за період 2001–2005 рр. щороку створювалося 1,5 млн нових робочих місць, дохід ВВП на людину збільшився вдвічі за період 1995–2003 рр.... У 2003–2004 рр. середній дохід однієї люди­ни на місяць за наявною ціною збільшився на 36% порівняно з 2001–2002 роками. За ос­танніми оцінками (1/7/2005) Інституту со­ціальних наук В'єтнаму, Програми розвитку ООН (ПРООН) і Організації зі співробіт­ництва й міжнародного розвитку Швеції (на 2-му з'їзді за підсумками 20 років відновлен­ня В'єтнаму), підраховуючи за графіком се­редніх світових доходів 150 країн, В'єтнам перемістився з низької маргінальної позиції в 1980 р. на високу маргінальну позицію в 1999 році. У той же час майже всі країни залишилися на тому самому місці за період 1980–1999 років.

В'єтнам успішно здійснив Програму Націо­нального значення з ліквідації голоду і подо­лання бідності в 2001–2005 рр., швидко змен­шив відсоток бідних родин з 17,2% у 2001 р. (2,8 млн родин) до 8,3% у 2004 р. (1,44 млн родин)**. Уряд затвердив такі нові критерії для бідних родин на період 2006–2010 рр.:

•    щодо сільського регіону, родини із серед­нім доходом на людину на місяць від 200 тис. донгів і нижче;

•    для міста, родини із середнім доходом на людину на місяць від 260 тис. донгів і нижче.

За цими новими нормами бідності у кінці 2005 р. у країні мешкало близько 4,6 млн бід­них родин, що становить 26–27% родин усієї країни. Райони з найбільшою кількістю бід­них родин — Тайбак (62,3%), Тайнгуен (52,2%); із найменшою кількістю — південно-східний район (10,8%).

2.3. Розширення демократії

Народовладдя здійснюється за принципом «народ знає, народ обговорює, народ робить, народ перевіряє, народ споживає». За роки відновлення В'єтнам провів багатоступінчас­ту реформу, оновив організацію та діяльність політичної і законодавчої системи. Політичний лад і законодавча система В'єтнаму без­перервно вдосконалювалися з метою побудо­ви правової держави народом і в ім'я народу. Відновлення політичної системи здійснюєть­ся за трьома основними напрямками.

Підняття ролі виборних органів, серед них — Національні Збори і Народні коміте­ти всіх рівнів. Національні Збори — найви­щий представницький орган народної влади, орган найвищої державної влади В'єтнаму, що має обов'язок творити конституцію та закони; контролювати, вирішувати основні питання зовнішньої і внутрішньої політики, соціально-економічні завдання, питання оборони і безпеки — основні принципи дер­жавного апарату, а також вирішувати проб­леми суспільних відносин і діяльності гро­мадян (окреслення витрат держбюджету, контроль за діяльністю і спрямування запи­тів урядові). Багато нових законів, що їх оп­рилюднили Національні Збори, урядових указів, регулюють відносини у всіх соціаль­но-економічних сферах. Партія не втруча­ється в діяльність Національних Зборів, яка відбувається у межах Конституції і законів В'єтнаму.

Здійснюючи демократію на міському, ра­йонному рівні, державні установи і підпри­ємства спонукають громадян цікавитися і брати участь у реалізації свого права наро­довладдя. Установки партії і держави щодо розвитку економіки, культури, суспільства, гарантій держбезпеки народ добре розуміє, бере участь в обговоренні і змагається в реа­лізації, тому досягнуто кращих результатів, зроблено внесок у зміцнення співдружності народу, створено атмосферу дружби, відкри­тості в співтоваристві, що має важливе зна­чення для збереження політичної і громад­ської стабільності.

Будівництво відкритого суспільства: В'єт­нам має більш як 500 професійних спілок і всебічно розвинуту систему журналістики (в арсеналі якої — різноманітні журналіст­ські жанри), що задовольняє право народу на інформацію і передачу інформації про діяль­ність усіх сфер в'єтнамської країни, культу­ри, громадян, а також діаспори за рубежем, іноземних друзів. Це робить свій внесок у процес відновлення країни, інтеграції з іно­земними друзями. Право на свободу преси, свободу слова громадян у пресі поважається і розвивається в соціально-економічному жит­ті. Зараз у В'єтнамі діють 553 органи журна­лістики, у т. ч. 157 газет і 396 журналів. Діють центральне телебачення, 4 регіональних, 64 у провінції, всі міста центрального підпорядку­вання охоплено телерадіомовленням; в'єт­намське інформаційне агентство — банк ін­формаційних даних — має близько 90 філій у країні і за рубежем; електронні газети, що їх недавно створено відповідно до Закону про пресу (поправка 1999 р.), нині їх кількість становить 50 одиниць електронних газет і постачальників інформації, близько 2500 веб-сторінок, які діють у всій країні і 13 тис. репортерів, редакторів — членів спілки жур­налістів...

Цивільні права, записані в Конституції, у т. ч. свобода віросповідання і законної релі­гійної діяльності у В'єтнамі є реально га­рантованими, їх поважають. Свободу віро­сповідання закріплено в Конституції (Кон­ституція 1992 р. СРВ, пункт 70) і конкрети­зовано у багатьох правових документах. Указ про віросповідання й релігію, що на­брав чинності з 15 листопада 2004 р., уста­новив курс політики про вірування, релігію в'єтнамської держави, забезпечив громадя­нам реалізацію права на свободу віроспові­дання. 1 березня 2005 р. уряд оприлюднив Постанову 22/2005/ND-CP, що роз'ясняє деякі пункти Указу про віросповідання і ре­лігію. Стосовно протестантства, прем'єр-мі­ністр видав Розпорядження 01/2005/СТ-ТТ від 4 лютого 2005 р. про деякі дії щодо про­тестантства з метою створення умов діяль­ності вірних і служителів протестантської церкви.

Кількість вірних, ченців у В'єтнамі пов­сякчас зростає. Близько 20 млн осіб беруть участь у релігійному житті, 62500 священ­нослужителів, ченців і 22354 релігійних храми; розвинено мережу релігійних шкіл. Нині у В'єтнамі діє 10 релігійних універси­тетів, 3 інститути буддизму, 6 католицьких семінарій, 1 духовний біблійний інститут протестантського союзу В'єтнаму, 40 шкіл для священнослужителів різних рівнів; ви­дання релігійної друкованої продукції, особливо священних книг, здійснюються на вимогу.

Віруючі вільні в проведенні релігійних об­рядів, у вираженні свого віросповідання. Священнослужителі, ченці всіх релігій вільні в реалізації релігійних заходів відповідно до релігійних канонів. Релігійні організації, виз­нані як юридичні особи, за останні роки збільшили кількість громад, вірних, служите­лів, ченців, храми заново побудовано або від­ремонтовані… Священнослужителі, ченці навчаються в країні і за кордоном або беруть участь у тамтешньому релігійному житті. Ба­гато іноземних релігійних організацій кон­тактують із в'єтнамськими релігійними орга­нізаціями.

2.4. Реалізація незалежної зовнішньої політики, суверенітету, відкритості

Зовнішня політика «готовності бути дру­гом, надійним партнером усіх країн» дала державі позитивні результати. Досі В'єтнам налагодив дипломатичні стосунки з 168-ти країнами світу й економічні відносини з 165-ти країнами і територіями. Було підписа­но безліч двосторонніх і багатосторонніх до­говорів, угод, зокрема 80 двосторонніх Торго­вельних угод, 41 двостороння Угода, що заохочує і захищає інвестиції, а також багато інших угод майже у всіх галузях. В'єтнам має нормальні відносини з усіма могутніми дер­жавами світу; зовнішні відносини країни роз­ширюються з кожним днем та переходять на більш глибокий рівень. Нині В'єтнам — ак­тивний член багатьох міжнародних і регіо­нальних організацій, форумів, таких як ООН, АСЕАН, АПЕК, АСЕМ...

В'єтнам подав офіційну заяву у січні 1995 р. на вступ до Світової організації торгівлі (СОТ) За багатосторонніми переговорами, донині В'єтнам провів 10 засідань (у т. ч. одне неофіційне) з Комітетом з прийняття В'єтна­му до СОТ, а з 7-го засідання вже почалися власне переговори. На 9-му засіданні (15 грудня 2004 р.) почалося обговорення проекту Протоколу про вступ В'єтнаму до СОТ На неофіційному засіданні (20 травня 2005 р.), В'єтнам надав чимало багатобічних зобов'язань, це зокрема об'єднання акцизно­го збору з мотоциклів, зроблених у країні й імпортних; урівноваження акцизного збору з розливного й свіжого пива; ліквідація спон­сорства експорту у формі прямих платежів державного бюджету на основі експортних успіхів; розширення права на експортну та імпортну діяльність підприємствам з інозем­ним капіталом (крім деяких найменувань то­варів). В'єтнам підписав також угоди про за­вершення двосторонніх переговорів з 20-ти партнерами: Кубою, ЄС, Сінгапуром, Брази­лією, Чилі, Аргентиною, Уругваєм, Колумбі­єю, Південною Кореєю, Японією, Індією, Ка­надою, Китаєм, Тайванем, Норвегією, Швей­царією, Туреччиною, у той час переговори з такими партнерами, як Австралія, Нова Зе­ландія і США мають значні зрушення. Наці­ональні Збори й парламент В'єтнаму і надалі здійснюватимуть активні реформи в сфері законодавства, регулюватимуть економічну структуру країни, щоб відповідати міжнарод­ним торговельним стандартам і прийнятим порядкам, а також основним принципам СОТ для створення умов стимуляції процесу вступу до цієї організації.

Результати дипломатичних зусиль зміцни­ли та підняли міжнародну позицію В'єтнаму, надійно зберегли безпеку, створили сприят­ливі умови для розбудови й захисту Батьків­щини.

3. Аналіз досягнень і проблем

Успіхи в справі будівництва зміцнили су­купну силу нашої держави, змінили вигляд і життя народу, усталився незалежний соціа­лістичний лад, також піднялися позиції й ав­торитет В'єтнаму на міжнародній арені.

Причини названих досягнень наступні.

По-перше, Комуністична партія обрала правильний курс оновлення. Це є важливим моментом. Без правильної політики держави, не було б зростання й успіхів.

По-друге, уряд В'єтнаму доклав величез­них зусиль в управлінні справами, у реаліза­ції курсу партії.

По-третє, велике значення мають консолі­довані зусилля народу, його патріотизм, муж­ність, працьовитість, динамічність, творчість у процесі оновлення.

По-четверте, політична стабільність — це передумова для розвитку країни.

Отже висновок такий: правильний курс і політична стабільність — два важливих фак­тори в успіху курсу оновлення В'єтнаму.

Однак поряд з успіхами в реалізації курсу є і недоліки, проблеми.

Перше. Економіка розвивалася, але не дуже ефективно, конкурентність була невисокою. В'єтнам ще залишається економічно відста­лою країною, порівняно з деякими держава­ми регіону. Продуктивність праці є низькою, якість продукції невисокою, а собівартість товарів висока, контрабанда, фальсифікація товарів й торговельне шахрайство негативно вплинули на соціально-економічне станови­ще країни; фінансово-банківська система ще слабка, держсектор має багато проблем.

Друге. Повільно вирішуються гострі та зло­боденні соціально-культурні проблеми: якість освіти і підготовка кадрів не задоволь­няють високих вимог, деякі культурні і мо­ральні цінності знижуються, життєвий рі­вень у деяких регіонах дуже низький, швидко відбувається розшарування на багатих і бідних, поширилися соціальні пороки: наркома­нія, СНІД.

Третє. Спостерігаються корупція, марнот­ратство і бюрократія.

Четверте. Адміністративну реформу прово­дили повільно нерішуче й малоефективно, організаційна кадрова робота повільно онов­лювалася, не відповідала вимогам керівниц­тва.

П'яте. Деякі концепції та установки не усві­домлено у єдиний спосіб у різних інстанціях і галузях, як-от: створення ринкової економі­ки, орієнтованої на соціалізм, оновлення і розвиток держпідприємств, земельна політи­ка, інтеграція до світової економіки.

Проте в реалізації Курсу відновлення ми досягли великих успіхів, хоч ще є деякі труд­нощі. Щоб досягти поставлених цілей, ми му­симо докласти ще багато зусиль і впевнені: В'єтнам буде багатою, могутньою, справедли­вою, демократичною і цивілізованою держа­вою.


* Газета «Торгова». — 2005. — 17 серпня (в'єтнамською мовою).

** Прес-реліз Міністерства закордонних справ В'єтнаму від серпня 2005 р. (в'єт­намською мовою).

Література

В'єтнамською мовою:

1.    Комуністична партія В'єтнаму: Документи VI З'їзду Комуністичної партії В'єтнаму. — Ханой, 1986.

2.    Комуністична партія В'єтнаму: Документи VII З'їзду Комуністичної партії В'єтнаму. — Ханой, 1991.

3.    Комуністична партія В'єтнаму: Документи VIII З'їзду Комуністичної партії В'єтнаму. — Ханой, 1996.

4.    Нонг Дик Мань. Виступ під час відвідання колиски революції Као Банг, 19 серпня 2005. — Vietexpress.

Російською мовою:

5.    Коммунистическая партия Вьетнама: Документы ІХ Съезда КПВ. — Ханой, 2001; Вьетнам сегодня. — Ха­ной, 2002.

6.    Данг Дик Дам. Макроэкономика и различные типы предприятий во Вьетнаме. — Ханой, 1998.

7.    Нгуен Фу Чонг. Вьетнам в процессе обновления. — Ханой, 2005.

Англійською мовою:

8.    Vietnam 1995-1996. — Thegioi publishers. — Hanoi, 1995.

9.    Vietnam 1996-1997. — Thegioi publishers. — Hanoi, 1997.

10.     Vietnam 1997-1998. — Thegioi publishers. — Hanoi, 1998.

11.     Law on Foreign investmetn in Vietnam. — The Office of Ministry of Planing and investment. — Hanoi, 1997.

12.     Vietnam's Integration in progress. (Questions and answers). — Thegioi publishers. — Hanoi, 1999.

Websites:

13.  www.cpv.org.vn (Central committee Communist Party of Vietnam)

14.  www.nhandan.org.vn

15.  www.mofa.gov.vn/

16.  www.saigonbao.com



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту