головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 2/2006 
Персонал № 2/2006
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Как приучить ребенка к туалету?
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







«Кожен день — це процес навчання»

Андрій СЛАВИНСЬКИЙ:

Так вважає випускник Інституту менеджменту і бізнесу Міжрегіональної Академії управління персоналом Андрій Славинський. Свою другу вищу освіту за спеціальністю «Управління пер­соналом» він обрав не випадково. Закінчив Одеський інститут сухопутних військ згодом служив у Навчальному центрі «Десна». Звіль­нившись із військової служби, Андрій не зали­шився на узбіччі життя. Адже головне гасло йо­го життя «Вперед, вперед і тільки вперед!». Тому з вибором цивільної спеціальності в Андрія не було проблем, йому завжди подоба­лося працювати з людьми. І нині він працює менеджером з кадрів однієї великої столичної фірми.

—  Перша Ваша вища освіта — військова. Із чим це було пов'язано?

—  Скажімо так, після закінчення 11-го кла­су я не бачив іншого шляху.

— Чим для Вас було навчання в Міжрегі­ональній Академії управління персоналом?

—   Разом з однокурсниками ми кожного навчального дня дізнавалися щось нове, вик­ладачі були доброзичливі, знання здобува­лись весело. Кожен день приносив щось особливе.

— Хто з викладачів Вам найбільше за-пам'ятався?

Досить важко виокремити, щоб не обра­зити когось. Проте лекції Дмитренка, Доро­шенка,   Колпакова  запам'яталися  завдяки глибині отримуваних знань, ставленню вик­ладачів до студентів, ставленню до свого предмета. Знання та досвід згаданих науков­ців зараз успішно застосовую на практиці.

— Як Ви проводите дозвілля? Чи є якісь захоплення?

—  Нині планую вивчати англійську мову. А взагалі студіюю літературу з економіки та управління персоналом. Тобто те, що за час навчання було не вивчено у повному обсязі, тепер, зважаючи на потреби професії, прак­тики, доводиться надолужувати.

— Чи порадили б Ви навчання в МАУП своїм друзям?

Звісно. У мене є друзі, які вже навчають­ся в Академії. Так вийшло, що ми отримували освіту в одному військовому вузі. За ро­дом своєї діяльності нас було скеровано до різних гарнізонів. Та потім ми знову зустрі­лися тут, у Міжрегіональній Академії управ­ління персоналом.

— Отримавши другу вищу освіту, Ви ду­мали над тим, щоб вчитися далі?

Певна річ! Щоправда, я ще не думав про вибір спеціалізації. Для цього потрібно ще років зо два.

— Ви на практиці використовуєте знан­ня, отримані в МАУП. Можливо, у Вас є такі напрацювання, які б могли запропо­нувати для покращення навчальної прог­рами?

У мене є ідея організувати на базі МАУП проведення форумів, присвячених проблема­тиці управління персоналом, трудовими ре­сурсами. Я сподіваюся, що це викличе інте­рес і у людей, які практикують у цій галузі, і в науковців-теоретиків, у викладачів. Остан­нім буде цікаво зустрітися зі своїми випус­книками та дізнатися, на чому саме слід зосе­редити увагу, навчаючи тих студентів, які ни­ні є у них у групах; довідатися, що тепер є важливим для роботодавця та ще багато ін­ших аспектів.

— Чи готові Ви були б самі вести такі тренінги?

На превеликий жаль, через щільний ро­бочий графік особисто я не зміг би це робити. Але щось підказати, поділитися напрацюваннями, у чомусь допомогти, поспілкуватися з людьми — з радістю.

— Чи є розробки, якими могли та хотіли поділитися з колегами?

Так є. Але на даному етапі це швидше «зерна». А плоди будуть, мабуть, років за 20–30. Не раніше. Адже потрібно над цим ба­гато працювати. До того ж, щоби колегам, у яких теж є свої ідеї, було цікаво, потрібен
певний креатив. Звісно, необхідно отримати базові знання. Але ж важливо й побачити ті проблеми, які існують сьогодні та можуть ви­никнути завтра. Визначити актуальність, розставити акценти.

— Наскільки ж теоретичні знання, от­римані у ВНЗ, відповідають практиці? Чи не буває так, що в підручниках пишуть од­не, а в реальному житті все навпаки?

Це дуже складне запитання. Адже щоб порівняти, необхідний час. Бо кожний день — це процес навчання. Тобто сьогодні я відкрив нову книжку, прочитав нову главу — і трохи професійно виріс. Нині настільки стрімко йде обмін інформацією, що важко на­віть визначити, звідки вона була отримана.

— Існує багато літератури, присвяченої подібним питанням. А яку з праць для фа­хівців із кадрових питань Ви вважаєте своєрідною Біблією?

Для мене це книги Олександра Олексан­дровича Богданова, засновника методології. Звісно ж — Макіавеллі.

— Чи є у Вас гасло, яким ви користуєте­ся як у житті, так і в роботі?

Так. Це девіз: «Вперед, вперед і лише впе­ред!». Адже тільки так можна досягти успіху.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту