Дослідження впливу установки на спосіб вирішення завдань

Тест

Мета дослідження: визначити характер вироб­лення і ступінь чутливості випробуваного до уста­новки, особливості фіксації установки і наявність гнучкості або ригідності мислення.

Матеріал і устаткування: 10 листків паперу для кожного випробуваного, розмір листків: 10 □ 8 см; ручка і секундомір.

Процедура дослідження

Це дослідження можна проводити з однією лю­диною або з групою (не більше дев'яти осіб). Учасники дослідження повинні бути зручно роз­саджені за столами так, щоб була забезпечена са­мостійність вирішення завдань. Умови кожного завдання експериментатор записує на дошці або пред'являє на окремих плакатах.

Інструкція випробовуваним: «Вам будуть запро­поновані для вирішення арифметичні задачі. Кожну задачу вирішуйте на окремому листку па­перу. Усі дії, які ви робите в процесі вирішення за­дачі, записуйте на цьому ж листку. Листок із вирі­шеною задачею переверніть. Перевернутий лис­ток — це знак експериментатору про те, що ви цю задачу вирішили. Час рішення задач дві хвилини. Через дві хвилини експериментатор скаже: “Стоп! Рішення припинити!” Для вирішення наступної задачі беріть новий листок паперу».

Арифметичні задачі експериментатор має пред'являти, строго дотримуючись послідовності.

Задачі

№ 1. Дано три посудини об'ємом — 37, 21 і 3 літ­ри, як відміряти рівно 10 літрів води?

№ 2. Дано три посудини об'ємом — 37, 24 і 2 літ­ри, як відміряти рівно 9 літрів води?

№ 3. Дано трипосудини об'ємом — 39, 22 і 2 літ­ри, як відміряти рівно 13 літрів води?

№ 4. Дано три посудини об'ємом — 38, 25 і 2 літ­ри, як відміряти рівно 9 літрів води?

№ 5. Дано три посудини об'ємом — 29, 14 і 2 літ­ри, як відміряти рівно 11 літрів води?

№ 6. Дано три посудини об'ємом — 28, 14 і 2 літ­ри, як відміряти рівно 10 літрів води?

№ 7. Дано три посудини об'ємом — 26, 10 і 3 літ­ри, як відміряти рівно 10 літрів води?

№ 8. Дано три посудини об'ємом — 27, 12 і 3 літ­ри, як відміряти рівно 9 літрів води?

№ 9. Дано три посудини об'ємом — 30, 12 і 3 літ­ри, як відміряти рівно 15 літрів води?

№ 10. Дано три посудини об'ємом — 28, 7 і 5 літ­рів, як відміряти рівно 12 літрів води?

Специфіка цього дослідження передбачає, що експериментатор буде стежити за часом, витраче­ним кожним випробуваним на вирішення кожної задачі, фіксуючи його в протоколі, і зможе не­нав'язливо перевіряти запис вирішення перших п'яти задач. У разі потреби слід індивідуально під­казати тим, хто перші п'ять задач не може виріши­ти або неправильно записує рішення.

Суть підказки полягає в тому щоб нагадати, що воду можна тільки доливати і відливати за допомо­гою посудини. Отже, арифметичні операції, що ві­дображають дії з водою, — це додавання та відніман­ня. Якщо випробуваний пише дужки, то це означає, що він користується іншою посудиною, рівною за об'ємом числу, отриманому в дужках, а це — пору­шення умов задачі. Усіх можна попередити про те, що дужки при записі рішення даних задач неправо­мірні. Також воду не можна поділяти і множити. Усі дії полягають у доливанні і відливанні зайвої води за допомогою посудин зазначених об'ємів.

Для вирішення випробовуваними задач № 6-10 підказувати нічого не можна, також не бажано пе­ревіряти спосіб їхнього вирішення. Час вирішен­ня випробуваними кожної задачі контролює екс­периментатор за допомогою секундоміра в момент перевертання чергового листка з рішенням задач і фіксує в окремому протоколі.

Обробка результатів

Обробка їх полягає у зіставленні способів вирі­шення випробовуваним експериментальних задач із можливими способами рішення. На підставі цього зіставлення встановлюють: характер вироб­лення установки, чутливість до установки, особ­ливості її фіксації і гнучкість або ригідність мис­лення. Додатково можна охарактеризувати швид­кість мислення. Для цього використовують показ­ник швидкості.

Показник швидкості мислення — це середньо­арифметичний час, витрачений на вирішення за­дач. Середньоарифметичний час вирішення пер­ших п'яти задач характеризує швидкість вироб­лення установки, а середньоарифметичний час рі­шення останніх п'яти задач указує на залежність пошуку рішення від установки. В останньому ви­падку важливо враховувати, вирішена чи ні зада­ча № 10.

Характер вироблення установки з'ясовується по тому, як випробуваний вирішував перші п'ять за­дач, і з якою швидкістю він це робив. Якщо випро­буваний третю, четверту і п'яту задачі вирішував швидко встановленим способом, від більшого об'єму віднімав менше і без підказок, то вироблен­ня установки вважають оптимальним. Якщо вип­робуваному підказували або він змінював способи запису вирішення задачі, а також у випадку знач­ної величини показника швидкості мислення пер­ших п'яти задач, то вироблення установки було неоптимальним, відбувалося важко.

Ступінь чутливості випробовуваного до уста­новки перевіряють за способом вирішення задач № 6 і № 7. Якщо ці задачі вирішені настановним способом, тобто від більшої величини віднімали меншу, то ступінь чутливості до установки висока.

Якщо одна задача вирішена настановним спосо­бом, а інша — не настановним, то чутливість до установки середня. Наприклад, задача № 6, крім настановного способу, може бути вирішена так: 14-2-2=10, а задача № 7 узагалі не вимагає об­числення, бо відразу можна налити 10 літрів води.

Якщо обидві задачі вирішені не настановним способом, то можна констатувати слабку чутли­вість випробуваного до установки.

Особливості фіксації установки визначають за способом вирішення випробуваним задач № 8 і № 9.

За умови, що ці задачі вирішено настановним способом, установка фіксована, а ступінь її фікса­ції висока.

Якщо одну з задач вирішено настановним спо­собом, а іншу — не настановним, то ступінь фіксо-ваності установки характеризується як середня. Наприклад, задачу № 8 можна вирішити так:

12-3=9, а задачу № 9 легко вирішити додаванням (при переливанні води посудиною означає доли­вання, тобто 12+3=15).

Коли названі задачі вирішені не настановним способом, тоді це свідчення відсутності фіксації установки. Однак такий висновок буде правомір­ним, якщо у випробуваного слабка чутливість до установки. В іншому випадку фіксація установки слабка.

Визначення ригідності або гнучкості мислення проводиться за результатом рішення задачі № 10. Ця задача має одне правильне (не настановне) рі­шення: 7+5=12. Якщо випробуваний задачу вирі­шив, то його мислення — гнучке, незалежно від чутливості або фіксованості установки, оскільки він зміг переорієнтуватися на пошук не настанов­ного способу рішення.

Якщо останню задачу випробовуваний не вирі­шив і продовжував віднімати, то його мислення ригідне.

Аналіз результатів

Після обробки результатів дослідження важли­во проаналізувати зв'язок між швидкістю мислен­ня як показником його активності, характером ви­роблення установки, ступенем чутливості до уста­новки, особливостями фіксації і ригідністю або гнучкістю мислення.

Аналізуючи умови, у яких виробляється уста­новка випробовуваного, варто звернути увагу на їхню сталість, з одного боку, і кількість повторю­ваності того самого способу рішення — з іншої. Те ж стосується особливостей фіксації установки.

У випадках виявлення ригідності мислення не­обхідно продумати рекомендації випробуваному для розвитку його гнучкості. Багато задач вирішу­ються декількома способами, пошук різних спосо­бів рішення — це вже ознака творчості. Можна настроїти себе на цей пошук. Добре допомагає в розвитку гнучкості тренування зміни уявлень і вирішення спеціальних творчих задач. Для випро­буваних із повільним розумовим процесом скла­даються формули установки на швидкість роботи. Показники швидкості мислення поліпшують за допомогою досвіду змагання з іншими людьми. Однак варто мати на увазі, що отримані результа­ти швидкості мислення можуть залежати від са­мопочуття випробовуваного під час експерименту, його зацікавленості дослідженням.

За матеріалами:
Пашукова Т. И., Допира А. И., Дьяконов Г. В.
Психологические исследования.
Практикум по общей психологии.
Учеб. пособие. — М.: Изд-во
«Институт практической психологии», 1996.