головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 7/2005 
Персонал № 7/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Роль іноземних інвестицій у країнах
Південно-Східної Азії і вплив цунамі на інвестиційну привабливість регіону

Нгуен Тхі ХАНГ,
аспірант Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Одним із небагатьох регіонів світу, які не можуть керувати своїм майбутнім, є Південно-Східна Азія (ПСА), де економіка залежить від припливу іноземних інвестицій і попиту на промислові товари, які постачаються на закордонні ринки. Практично всі країни регіону за останні десятиліття провадили успішну політику із залучення і використання комерційного, фінансового і промислового капіталу, що стало основною умовою їхнього інтенсивного розвитку.

Але вранці 26 грудня 2004 р. сталася трагедія. Могутнє цунамі вдарило на береги Бенгальської затоки й Індійського океану, спричинивши руйнування на величезних територіях у Малайзії, Таїланді, Індонезії, М’янмі, Індії, Шрі-Ланці і Бангладеш. Катастрофа забрала мільйони життів і завдала величезної шкоди економіці прибережних держав Південно-Східної Азії.

Світове співтовариство нині виділяє значні кошти для ліквідації наслідків катаклізму. Водночас економісти намагаються оцінити масштаби трагедії з погляду інвестиційної привабливості країн регіону. Проблеми аналізу й оцінки інвестиційних проектів у країнах Південно-Східної Азії вивчали багато фахівців. Зокрема, Рашмі Банга досліджував вплив державної політики країн регіону й інвестиційних угод на динаміку росту прямих іноземних інвестицій (ПІІ) [11]. 1999 р. Кристофер Рей-нолдс опублікував фундаментальну працю, в якій запропонував різні способи реформування національних економік країн Південно-Східної Азії і способи антикризового регулювання [13]. Займаються вивченням перспектив країн Південно-Східної Азії із відновлення національних економік і залучення інвестицій для розвитку промисловості і туристичного сектора такі міжнародні організації, як Світовий Банк [17], Азіатський Банк Розвитку [9], рейтингові агентства.

Завдання досліджень такі:

1.   Аналіз динаміки росту і структури іноземних капіталовкладень у країнах Південно-Східної Азії за останні десятиліття.

2.   Оцінка збитків у економіці Південно-Східної Азії в результаті цунамі.

3.   Розробка стратегії відновлення постраждалих секторів економіки і промисловості країн регіону.

4.   Дослідження можливостей національних економік щодо залучення додаткових фінансових ресурсів.

Інвестиційна привабливість національних економік країн ПСА, що розвиваються, виражається в сприятливих умовах інвестування. Для залучення іноземних інвестицій багато країн Південно-Східної Азії відкрили для іноземних інвесторів раніше недоступні сектори економіки.

При капіталовкладеннях у регіон ПСА найперспективнішими з погляду іноземних інвесторів традиційно вважають видобувну промисловість (нафтова, гірничодобувна), обробну промисловість (хімічна, електронна, автомобільна) і сферу послуг (телекомунікації, банківський і страховий бізнес). Окрім того, науково-технічний прогрес стимулював перехід багатьох країн регіону від матеріало- і трудомістких галузей промисловості до нау-комістких, що також сприяло зростанню інвестиційної привабливості країн Південно-Східної Азії [5].

У 90-ті роки спостерігалось активне надходження іноземних інвестицій у Південно-Східну Азію (особливо у галузі електронного машинобудування). Середній обсяг ПІІ в країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону збільшився з 54% у 80-ті до 61% у 90-ті роки (з них відповідно 72% і 97% припадає на країни Південно-Східної Азії).

До 1992 року прямі іноземні інвестиції в суб-регіон становили 130 млрд дол., причому упродовж попередніх 10 років вони мали тенденцію до збільшення приблизно на 10% щорічно, що навіть тоді перевищувало темпи зростання виробництва в цих країнах. Попри зниження темпів економічного росту в ПСА до середини 90-х років, надходження капіталів було активнішим, і прямі внески іноземних компаній у ці країни тільки 1996 р. становили 81,2 млрд дол., збільшившись за п'ять попередніх років майже в чотири рази. У середині 90-х років на кожного жителя Малайзії припадало понад 1 тис. дол. прямих іноземних інвестицій, відповідні цифри для Сінгапуру ще вищі [3].

Різке зниження загальносвітових обсягів приватних капіталовкладень, що було проявом фінансової кризи 1997–1998 років, призвело до зниження потоків кредитних коштів у країни Азії. Однак після виходу з кризи роль іноземного капіталу для країн регіону знову почала зростати, чому сприяли стабілізація інвестиційного клімату, розвиток виробничої і фінансової інфраструктур. Були вжиті додаткові заходи з поліпшення інвестиційного клімату, спрямовані на зниження вимог до іноземних компаній і їх філій, які діяли на території країн. Багато країн лібералізували валютне законодавство, а також гарантували іноземним інвесторам захист їхніх інвестицій і вільний переказ за кордон доходів [4, с. 134–138].

За останні кілька років частка інвестицій істотно збільшилася для В'єтнаму і Сінгапуру. Водночас спостерігався спад інвестиційної активності в Малайзії, Індонезії, Шрі-Ланці і Таїланді [15].

Внутрішньорегіональні інвестиційні потоки, особливо в Південно-Східній Азії, останнім часом зберігали високу динаміку, зокрема внаслідок перетворення виробництв, розширення регіональних виробничих мереж і нарощування регіональних інтеграційних зусиль. Переважала тенденція до зменшення ПІІ в електронну промисловість через раціоналізацію виробничої діяльності в регіоні й адаптації до глобального попиту [2, с. 29–30].

Із зазначеного можна стверджувати, що в попередні роки економіка країн Азії стабільно зростала. Трагедія, що обрушилася на країни Південно-Східної Азії, безсумнівно, величезна за своїми масштабами і буде ще довго позначатися на економічному розвитку регіону і на його інвестиційній привабливості. На думку фахівців, кількість жертв цунамі стала жахливою катастрофою, але все ж є підстави вважати, що стихійне лихо не торкнуло фундаментальних економічних і фінансових основ цього росту. Промисловість регіону практично не постраждала і, попри стихійне нещастя, активність споживачів у Південно-Східній Азії залишається високою [6].

Внаслідок цунамі в Таїланді найбільше постраждало шість областей і островів у південно-західній частині країни, зокрема провінція Пхукет. Інша частина економічної і промислової інфраструктури країни практично вціліла. За підрахунками, на шість потерпілих таїландських провінцій припадає близько 2,7% ВНП країни і 3,1% його населення (дані 2002 і 2003 років). Однак збиток туристичному бізнесу, який є основною економічною діяльністю країни, виявиться досить значним і вплине на всю таїландську економіку, оскільки близько третини її курортних споруд розташовувалося в зоні лиха. У першому кварталі 2005 р. очікуються значні збитки як у сфері туризму, так і в економіці Таїланду в цілому. Прогнозоване збільшення ВНП Таїланду в 2005 р. становить 5,7% (6,3% у 2004 році). І хоча очікується істотний спад в індустрії туризму в Таїланді, можна припустити, що надходження інвестицій і реалізація зваженої політики допоможуть відновити економічну інфраструктуру країни.

В Індонезії через катастрофу найбільше постраждали провінція Ачех, північ острова Суматра, декілька віддалених островів в Індійському океані. Попри серйозний збиток, нанесений стихією економічній інфраструктурі Індонезії, ключові промислові об'єкти країни не постраждали. На провінцію Ачех припадає тільки 2,2% ВНП країни. На думку економістів, попри деякий спад економічної активності в країні, річне збільшення ВНП у 2005р. в Індонезії не сповільниться і сягне рівня 4,5%.

Основні втрати і руйнування в Малайзії припали на територію острова Пенанг. Однак, за попередніми оцінками, з усіх потерпілих від цунамі країн туристична індустрія і промисловість цієї держави постраждала найменше. 2005 р. у країні очікується збільшення ВНП на рівні 4,8% [1].

Значних втрат зазнали Мальдіви, особливо у сфері туризму. Зруйновані величезні території, на яких розташовувалися найбільші готелі і туристична інфраструктура [10].

Для більшості постраждалих країн агропромисловий комплекс і рибальство становить незначну частину доходів бюджету. Бюджет багатьох із них матиме деякі складнощі внаслідок стихійного лиха, але, за винятком Шрі-Ланки, це не викликає особливого занепокоєння. Міжнародна допомога й іноземні капіталовкладення повинні допомогти перебороти труднощі з нестачею бюджетних коштів [1].

Необхідні зусилля для того, щоб темпи економічного і соціального розвитку регіону не знижувалися у зв'язку з наслідками катастрофи. Для цього досить ефективним інструментом могло б стати часткове зменшення зовнішньої заборгованості азіатських країн, або тимчасовий мораторій на обслуговування боргу. Варто зазначити, що країни «великої сімки» вирішили заморозити зовнішню заборгованість країн, що постраждали в результаті катастрофи, і вже обговорюють можливі процедури з Паризьким клубом, і іншими кредиторами [8].

З усіх країн Південно-Східної Азії, на наш погляд, найбільше інвестиційних можливостей нині мають Таїланд і Індонезія. Середня норма заощадження Таїланду на рівні 34% з 1994 до 2003 р. створює передумови для збільшення валових інвестицій з 25% (останні дані) до 35–36% упродовж наступних років. Такі інвестиційні внески в економіку істотно допомогли б подолати наслідки катастрофи.

Також ефект від стихійного лиха, яке обрушилося на регіон, буде пом'якшений швидким відновленням зруйнованих районів і інвестиціями інших країн, які допомагають постраждалому регіону. Міжнародне рейтингове агентство S&P не має наміру переглядати рейтинги потерпілих під час цунамі країн Південно-Східної Азії, попри серйозні руйнування і збитки. Крім того, експерти S&P пророкують швидку відбудову туристичного бізнесу в регіоні. Ус е це дає змогу мінімізувати наслідки впливу цунамі на ВВП країн, які зазнали руйнування [6].

Представники Міжнародної фінансової корпорації (МФК) — підрозділу Світового Банку, що займається фінансуванням приватного сектора — заявили, що можливе збільшення інвестицій Корпорації в підприємства Індонезії і Таїланду вдвічі або втричі. Згідно з даними МФК, обсяг інвестиційних позик і інвестицій в активи підприємств Індонезії може зрости до рівня близько 600 млн дол. щороку, у Таїланді — до 200 млн дол. В Індонезії МФК має намір реалізувати програму фінансування на мікрорівні через місцеві банківські установи для допомоги індонезійським підприємствам, зокрема в таких потерпілих у результаті катастрофи галузях, як рибальство [16].

Нині у фонд допомоги країнам, що постраждали від цунамі 26 грудня 2004 р., виділено 4,963 млрд дол. від урядів і світових банків і ще 1,245 млрд зібрано приватно. Загальна сума допомоги становить нині 6,2 млрд доларів. Одним із найбільших донорів регіону є Австралія, що надасть 904 млн дол., з яких 815,5 млн дол. — допомога уряду, а ще 88,5 млн дол. — приватні пожертвування. Серед інших великих донорів можна виокремити Азіатський банк розвитку (675 млн дол.), Німеччину (660 млн дол. допомога уряду і 333 млн дол. приватних пожертвувань), ЄС (529 млн дол.), Японію (500 млн дол.), США (350 млн доларів).

Зазначимо, що Азіатський банк розвитку збільшив розміри допомоги майже вдвічі порівняно з первісною сумою обсягом 325 млн доларів. Як зазначається в заяві банку, 500 млн дол. можуть бути виділені в грантах трьом постраждалим країнам — Індонезії, Мальдівам і Шрі-Ланці. Решта 175 млн дол. спрямовується з інших проектів у потерпілий регіон [12].

Туризм — головна постраждала галузь у регіоні. Однак туристичний бізнес на острові Пхукет і в інших постраждалих районах має відновитися досить швидко. Важче буде Шрі-Ланці й о. Мальдіви, — інвестиції в їх туристичну індустрію збільшаться не швидко [6].

Слід зазначити, що після катастрофи ціни у готелях на о. Пхукеті знизилися в 2–2,5 рази. Водночас цей тайський острів становить особливий інтерес. На відміну, скажімо від Шрі-Ланки або Індії, де наслідки стихії посилюються злидарським станом місцевих жителів, Пхукет є цілком благополучним за стандартами Південно-Східної Азії, тому його відновлення відбудеться досить швидко.

Крім того, масовий розпродаж нерухомості в регіоні спричинений не стільки необхідністю відновлювати зруйноване, скільки порушеними турпотоками. Європейські уряди рекомендували своїм громадянам утриматися від поїздок в потерпілі від цунамі регіони.

Експерти впевнені, що згодом, коли турпотоки в регіон відновляться, вартість готелів збільшиться в кілька разів і можна отримати прибуток від 100%. Але поки фахівці не можуть передбачити, коли саме це відбудеться і наводять аналогії з Єгиптом, якому необхідно було близько трьох років, щоб відродити туріндустрію після розстрілу німецьких туристів у Луксорі [7].

Висновки:

Упродовж тривалого часу іноземні інвестиції визначали динаміку економічного розвитку країн Південно-Східної Азії. У результаті відкритої зовнішньої політики і лібералізації законодавства у 80–90-х роках у регіоні значно збільшилися обсяги іноземних капіталовкладень і позик.

За останні десятиліття іноземний капітал — основна рушійна сила економічного і промислового росту регіону. Ймовірно, він збереже за собою статус домінуючого фактора господарсько-економічного розвитку Південно-Східної Азії в майбутньому.

Величезних втрат економіці країн Південно-Східної Азії завдало нещодавнє цунамі, але, попри масштабність катастрофи, можна впевнено сказати, що основні промислові об'єкти й економічна інфраструктура регіону не постраждали. За прогнозами фахівців, спад економічного росту в країнах лиха буде незначним і вже в другому кварталі 2005 року очікується відновлення позицій постраждалих країн на світовому ринку.

У результаті цунамі істотно постраждала сфера туризму, однак через здешевлення нерухомості у регіоні в найближчому майбутньому можна очікувати чергового збільшення надходжень іноземних інвестицій у туристичний бізнес багатьох країн і відновлення туристичних потоків.

Отже, попри лихо, що охопило регіон, країни Південно-Східної Азії зберегли значний економічний потенціал, який дасть змогу досить швидко відновити інвестиційну привабливість і збільшити потоки капіталу в національні економіки.

Литература

1. Агентство S&P не має наміру переглядати рейтинги постраждалих від цунамі країн Південно-Східної Азії. — Новини сайту http://rating.rbc.ru від 29.12.2004.

2. Доповідь UNCTAD про світові інвестиції за 2003р. www.un.org

3.  Иноземцев В. Глобализация национальных хозяйств и современный экономический кризис // Проблемы теории и практики управления. — 1999. — № 3. — С. 20–21.

4. Мадиярова Д. М. Стратегия формирования внешнеэкономической деятельности Алматы: Экономика, 1999. —с. 184.

5. Мозиас П. Прямые иностранные инвестиции: современные тенденции // МЭиМО. — 2002. — № 1. — С. 66

6. Новини компанії BBC http://news.bbc.co.uk

7.   Новини сайту «Бизнес Палитра Инфо» від 12.01.2005 р. http://palitra.info/197927.html

8.   Новини сайту http://in.news.yahoo.com від 8.01. 2005 р.

9. Asia Development Bank http://www.adb.org/

10. Lian Daniel. Southeast Asia: Tsunami Impact on Region // Morgan Stanley Press Release http://www.opals.ru/GEFdata/digests/20050103-mon.htm

11. Rashmi Banga. Impact of government policies and investment agreements on FDI inflows // CSIS Working paper No 116. Indian council for research of international economic relations. November 2003 — 47p. http://www.icrier.res.in/publications.html

12. Reuters 07.01.2005 www.reuters.com

13. Reynolds Christopher. The Continuing Role of Foreign Investment in East and South East Asia. http://www.glo-bal-logic.net/finvest.htm

14. Statistics of Foreign Direct Investment in ASEAN 2002 (ASEAN Secretariat) www.asean.org

15.     The World in 2004 http://vneshmarket.ru- /content/document_r_CBE1C0A4-CC01-4B83-B2D5-
27F25CD9CCC5.html

16. World Bank to increase investments in Asia // NDTV Correspondent. Saturday, January 8, 2005 (Jakarta) — www.ndtv.com

17. World Bank www.worldbank.org



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту