Українська рідна віра (православне язичництво)

1. Назви за реєстраційними свідоцтвами:

1.  Перша Громада Українських Язичників «Православ’я» створена в Києві 20 грудня 1993 року. Її офіційну реєстрацію було здійснено Міністерством юстиції України 31 травня 1995 р. (свідоцтво № 468). Назва «Пра­вослав’я» обрана не випадково: рідновіри вва­жають, що цим словом за давніх часів позна­чали саме язичницьку віру наших Предків, що дослівно значить «Славити світ Прави». Пра­ва — це Божественний закон життя Всесвіту і суспільства, славлення — богослужіння. Сло­во язичництво — синонім етнічного, народно­го, рідного.

2.  Громади рідновірів утворили Релігійний центр Об’єднання релігійних громад Рід­новірів України (скорочено: ОРУ) — за­реєстрований у Державному комітеті в спра­вах релігій як українська традиційна конфесія (свідоцтво № 33 від 24 травня 2001 р.). ОРУ — учасник Світового Конгресу Етнічних Релігій (World Congress of Ethnic Religious — WCER).

3.   При ОРУ діє вищий духовний навчаль­ний заклад — Українська Духовна Академія Рідновірів (свідоцтво № 58 від 25 вересня 2002 р.), створена для освіти священнослужи­телів Рідних Богів із двома факультетами: бо­гословським і жрецьким; заочною та екстер-натною формами навчання. У регіонах Ук­раїни діють недільні школи Рідної Віри.

2. Релігієзнавча класифікація

Рідна Віра — традиційна, автохтонна, політеїстична релігія, офіційно визнана спад­коємицею етнічної віри Предків українців. Юридична підстава: «Об’єднання Рідновірів України є традиційною українською релі­гійною організацією — конфесією, яка про­довжує традиції етнічної релігії Київської Русі, а отже, є її спадкоємцем і правонаступни­ком» (витяг зі Статуту ОРУ, зареєстрований Держкомрелігій України).

3. Історична довідка про конфесію Рідної Віри

Автохтонна релігія Предків українців має понад 7-тисячолітню історію. Вона створювалась самим народом, шліфувалась кастою свя­щеннослужителів (волхвів і жерців) і розви­валась разом із народною культурою як її ду­ховна складова. Після хрещення Русі 988 р. князь Володимир (християнське ім’я Ба­зилій) видав «Устав» про заборону язич­ництва (996 р.). Відтоді конфесія Рідної Віри перейшла на нелегальне становище і проісну­вала тисячу років у прихованих формах пара­лельно з офіційним християнством. У 1934 р. професор Львівського університету Володи­мир Шаян започаткував наукову реконст­рукцію і відродження Рідної Віри як авто­хтонної української релігії. Але Друга світова війна, а потім радянські репресії перешкодили створенню релігійної конфесії.

Відродження Рідної Віри поновилося лише після здобуття Україною державної Незалеж­ності. Рідна Віра має здобутки в багатьох га­лузях української духовної культури: навчан­ня духовного стану Волхвів, створення гро­мад у регіонах України, видавнича справа, пе­реклад «Велесової Книги», журнал «Сварог», наукова реконструкція астрономічного кален­даря, відновлення обрядовості та звичаєвої культури, недільних шкіл Рідної Віри.

Створено Українську Духовну Академію Рідновірів, яка нині потребує власного при­міщення, а поки що працює в польових умо­вах наметового містечка. Поки що діяльність рідновірської конфесії здійснюється виключ­но коштом ентузіазму лідерів. ОРУ на озна­менування 10-ліття Незалежності України за­снувало нагороду за Відродження Рідної Віри — Орден Святослава Хороброго (кня-зя-рідновіра, який не зрадив Віру Предків). Цієї нагороди удостоєні письменники, ви­давці, спонсори, які зробили свій внесок у цю справу.

4. Головна проблема рідновірів:

досі триває боротьба за рівні права з іншими конфесіями. Оскільки існує упередженість дер­жавних установ щодо язичництва, проблематич­ним виявилася побудова першого в Україні політеїстичного Храму Рідних Богів, бо рідно-вірам офіційно відмовлено в наданні земельної ділянки для будівництва храму (лист Київської міськради від 04.05.05 р. за підписом В. Ялового). Конфесія потребує державної реабілітації.

5. Громади, які входять до Об’єднання Рідновірів України:

Перша Громада Українських Язичників «Православ’я» започаткувала рідновірський рух по всій Україні. Згідно з новим Законом України про свободу совісті, її перереєстрова­но 18 червня 1997 р. (свідоцтво № 829), як традиційну конфесію-спадкоємицю релігії Київської Русі. Нині до ОРУ, яке очолює Вер­ховна Волхвиня України Зореслава (Галина Сергіївна Лозко), входить 15 регіональних громад: Київська громада «Православ’я», Харківська громада «Святославичі», Ко-рюківська громада «Сіверяни», Запорізька громада «Берегиня», Клавдіївська громада «Велесичі», Полтавська громада «Право­слав’я», Кам’янець-Подільська громада «Го­лос Предків», Львівська громада «Галичани», Чернівецька громада «Сяйво», Чернігівська Громада, Миколаївська громада «Сонцепо­клонники», Громада м. Жовті Води, Київське молодіжне братство «Сварга», Лубенська гро­мада «Оріяни», Бориспільська громада «По­ляни». Створення громад Рідної Віри та їх реєстрація в інших регіонах України триває.

6. Основи віровчення Рідної Віри

викладені в наукових працях професора і Волх­ва Володимира Шаяна (1908 — 1974) під загаль­ною назвою «Віра Предків Наших» (1987); у збірнику «Правослов» (1995, упорядник Г. Лоз­ко); Велесовій Книзі (переклад, релігієзнавчий коментар, словник на 8500 слів — Галини Лозко, 2001, 2004); у збірнику рідновірських молитов «Волховник: Правослов» (1998); у книзі про ка­лендар «Коло Свароже. Відроджені традиції» Га­лини Лозко (2004) та інших виданнях.

Рідновіри України зберігають стародавню віру, культуру, родові звичаї і високий дух на­ших Предків, не зважаючи на тисячолітні пе­реслідування з боку держави і світових релігій: «Ми бачимо і шануємо в Природі Бо­жественну сутність у всьому її розмаїтті, ми віримо, що Життя, Розум, Дух, Моральність, дані людству в багатоманітних формах, які на­звані рідними іменами наших Богів: Сварог, Перун, Світовид, Дажбог, Велес, Лада, Ярило і Лель, Мокоша, Доля, Стрибог, Білобог і Чорнобог, Марена та багато інших, що є різними проявами Всесвіту». Сліди рідної традиції знаходимо скрізь: у пам’ятках Кам’яної Моги­ли,   скіфських  курганах,   капищах  острова

Хортиці та гори Богит (Тернопільщина), на Житомирщині й Полтавщині (Голунь), Вінниччині (Бушівське святилище) і в горах Карпатах; у писемних текстах — Велесовій Книзі, «Слові о полку Ігоревім», стародавніх літописах; в усній традиції, фольклорних скарбах народної пісні та казки. Основою рідного світогляду є триєдність: Рідна Зем­ля — Рідна Мова — Рідна Віра.

7. Біографічна довідка про Верховну Волхвиню України

Галина Сергіївна Лозко, народилась 3 лютого 1952 р. у селищі міського типу Сланець на Мико-лаївщині. У Києві мешкає від 1963 року. Освіта: Київська середня школа № 140 (1969), Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1977). Засновниця Київської громади «Право­слав’я» (1993) та релігійного центру ОРУ як кон­фесії Православного язичництва (1993-2001). Посвячена в духовний сан Волхвині 7 жовтня 1994 року. Голова ОРУ з 1995 р. (див.: журнал «Сварог». — № 2). Обрана Верховною Волхвинею України — на першому Всеукраїнському Соборі ОРУ 25 серпня 1998 року. Кандидат філософсь­ких наук (тема дисертації: «Українське язич­ництво як джерело побутового релігійного син­кретизму», захист при Відділенні релігієзнавства Інституту філософії НАН України 1996 р.). За­сновниця і ректор Української Духовної Академії Рідновірів (2002). Працює на посаді професора Київського національного університету культури і мистецтв (1999 — 2001, поновлена в 2005). Наро­дознавець і релігієзнавець, член Національної спілки письменників України (2003), засновниця часопису «Сварог» (від 1995). Авторка десяти книжок та 100 статей про давню українську куль­туру, серед яких: «Українське язичництво», «Ук­раїнське народознавство», «Етнологія України», «Волховник», «Коло Свароже», переклад на ук­раїнську мову Велесової Книги та ін.

Телефон у Києві: (044) 408-61-25
Поштова адреса для листів:
Галині Лозко до запитання,
Київ-61, 03061, Україна.
е-mail: rod@svitonline. com