Дослідження сили нервової системи
Мета дослідження: визначити тип нервової системи за допомогою темпінг-тесту.
Матеріал і устаткування: стандартні аркуші паперу (203х288 мм, 210х297мм), поділені на шість розташованих по три у два ряди квадратів, олівці, секундомір, протокол дослідження.
Процедура дослідження
Дослідження складається з двох етапів. Його проводять у парі: досліджуваний і експериментатор. Досліджуваного запитують про самопочуття і просять зручно розташуватися за добре освітленим столом, узяти бланк і олівець.
Перший етап
На першому етапі випробуваному пропонують проставляти олівцем крапки в бланку правою рукою. За сигналом експериментатора він має переходити до розміщення крапок з одного квадрата в інший.
Інструкція випробуваному: «За моїм сигналом починайте проставляти олівцем крапки в кожному квадраті цього бланка. Намагайтеся проставити якнайбільше крапок і переходьте з одного квадрата на іншій тільки за моєю командою і тільки за напрямком годинникової стрілки. Тепер візьміть у праву руку олівець і за сигналом “Почали!” проставляйте крапки».
Перевіривши правильність розуміння інструкції, експериментатор дає сигнал “Почали!” і кожні п'ять секунд командує: “Перейти в інший квадрат!” Після закінчення 5 секунд роботи в шостому квадраті він говорить «Стоп!»
Другий етап
Цей етап починається одразу за першим, після прочитання інструкції з пропозицією взяти олівець у ліву руку і проставляти крапки на новому бланку лівою рукою.
Інструкція і порядок проведення дослідження на другому етапі такі ж, як і на першому.
Обробка результатів
Мета обробки результатів — визначити характер працездатності досліджуваного під час виконання завдання темпінг-тесту. Для цього спочатку необхідно підрахувати кількість крапок, розставлених випробуваним за кожні 5 секунд у квадратах першого і другого бланків, і записати результати до протоколу.
Протокол дослідження
Завдання_____________ Дата____________
Досліджуваний________________________
Експериментатор______________________
Самопочуття випробуваного______________
| № квадрата | Проміжок часу роботи | Кількість проставлених крапок | |
| правою рукою | лівою рукою | ||
| 1-й | 0-5 | ||
| 2-й | 6-10 | ||
| 3-й | 11-15 | ||
| 4-й | 16-20 | ||
| 5-й | 21-25 | ||
| 6-й | 26-30 | ||
Потім будують графіки працездатності окремо для правої і лівої рук. Для цього на осі абсцис потрібно відкласти п'ятисекундні проміжки часу а на осі ординат — кількість крапок у кожному квадраті.
Аналіз результатів
Силу нервової системи діагностують на підставі аналізу графіка працездатності за формою кривої згідно з нижчевказаним критерієм. Типи динаміки максимального темпу руху проілюстровані графіками (рис).
1. Графік працездатності за типом опуклий: темп працездатності випробуваного наростає за перші 10-15 секунд роботи, а за наступний — до 25-30 секунд він може знизитися нижче від вихідного рівня. Тип нервової системи випробуваного — сильний.
2. Графік працездатності за типом рівний, максимальний темп досліджуваний утримує приблизно на одному рівні впродовж усього часу роботи. Тип нервової системи у випробуваного є середньої сили.
3. Графік працездатності за типом спадний: максимальний темп знижується вже з другого п'ятисекун-дного відрізка часу і залишається на зниженому рівні впродовж всієї іншої роботи. Це свідчить про слабкість типу нервової системи випробуваного.
4. Графік працездатності за типом посередній; темп роботи знижується в цьому випадку після перших 10-14 секунд. Тип нервової системи в цьому випадку середньо слабкий.
5. Графік працездатності за типом увігнутий: первісне зниження максимального темпу змінюється потім короткочасним зростанням темпу до вихідного рівня. Унаслідок здатності до короткочасної мобілізації такі випробувані теж належать до групи осіб із середньо слабким типом нервової системи.
Під час аналізу результатів спочатку зіставляють графіки працездатності лівої і правої рук. У більшості випадків вони за характером однакові. У правші — працездатність правої руки вища, ніж працездатність лівш, а у лівші — навпаки. У випадку значних розбіжностей графіків досвіди бажано повторити через деякі проміжки часу.
Важливо порівняти силу нервової системи з особливостями темпераменту досліджуваного. На цій підставі можна поставити діагноз працездатності і продумати рекомендації для її підвищення.
За матеріалами:
Пашукова Т. И., Допира А. И., Дьяконов Г. В.
Психологические исследования.
Практикум по общей психологии.
Учеб. пособие. — М.:
Изд-во «Институт практической психологии»,
1996.