Рейтинг «Софія Київська» — 2005

Микола ГОЛОВАТИЙ, Микола ДРОБНОХОД, Алла ПАДУН

Проект із визначення рейтингу вищих навчальних закладів ІІІ, IV рівнів акредитації «Софія Київська» започатковано у 2000 році Міжнародною Кадровою Академією, Академією наук вищої школи України, Інститутом вищої освіти АПН України, Конфедерацією недержавних вищих закладів освіти України й Українським інститутом соціальних досліджень. 2003 року до співзасновників Рейтингу дали згоду увійти Український фонд культури та Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик «Освіта». Мета проекту — щорічно визначати перелік найкращих ВНЗ України з-поміж усіх закладів освіти III, IV рівнів акредитації. Визначення рейтингу ВНЗ України у 2005 році проведено Інститутом соціальних досліджень за результатом соціологічних досліджень. Рейтинг закладів освіти визначався за інтегрованим показником, який базується на оцінках, отриманих за результатами опитування молоді та з висновків експертних інтерв'ю.

Поряд із загальним рейтингом, який розраховується за цілою низкою індикаторів (рівень відомості та привабливості ВНЗ серед респондентів, оцінка рівня викладання, матеріально-технічної бази та престижу диплома серед роботодавців, рівень намірів отримати освіту в конкретному.

ВНЗ, популярність закладу у соціальному оточенні респондента тощо), проведене дослідження дає змогу визначити рейтинг ВНЗ за окремими номінаціями та в різних галузях, встановити кращі серед:

• державних вищих закладів освіти;
• недержавних вищих закладів освіти;
• класичних університетів;
• технічних та технологічних ВНЗ;
• медичних та фармацевтичних ВНЗ;
• гуманітарних та педагогічних ВНЗ;
• спеціальних ВНЗ (Служба безпеки України, МВС);
• військових вищих закладів освіти;
• сільськогосподарських вищих закладів освіти;
• економічних вищих закладів освіти;
• юридичних закладів освіти;
• спортивних вищих закладів освіти;
• вищих закладів освіти культури та мистецтв;
• профспілкових вищих закладів освіти;
• ВНЗ управління;
• ВНЗ за рівнем розвитку науково-дослідної, методичної роботи;
• ВНЗ за рівнем матеріально-технічного забезпечення;
• ВНЗ за впровадженням новітніх технологій навчання;
• ВНЗ, диплом яких є найпрестижнішим серед роботодавців;
• ВНЗ з організації наукової роботи студентів;
• ВНЗ із розвитку міжнародних зв'язків у галузі освіти;
• ВНЗ із підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
• ВНЗ з організації позанавчальної та виховної роботи;
• книговидавців;
• у спортивній підготовці студентів;
• у становленні громадської позиції молоді та її патріотичного виховання;
• у розвитку української культури, традицій, літератури та мови;
• недержавних ВНЗ України по регіонах. Польовий етап дослідження проводився з 14 по 30 квітня 2005 року.

Методика розрахунку рейтингу вищих закладів освіти

Визначення рейтингу вищих закладів освіти III, IV рівнів акредитації'започатковано в 1995 році за ініціативи Міжнародної Кадрової Академії. Відтоді проводяться щорічні рейтингові дослідження. На початок 2000 року Академією наук вищої школи України, Інститутом вищої освіти Академії педагогічних наук України, Конфедерацією недержавних вищих закладів освіти України, Міжнародною Кадровою Академією та Українським інститутом соціальних досліджень засновано рейтинг вищих закладів освіти України «Софія Київська» та визначено перших переможців рейтингу за підсумками 1999 року. З моменту заснування проекту, починаючи від 1995 року і до 2000 року, для обрахунку рейтингу вищих навчальних закладів освіти'застосовувалися різні методики опитування експертів. Ці методики мали розбіжності, за низкою визначальних параметр в дослідження: способи отримання інформації та методи розрахунку рейтингів. Щорічні дослідження відрізнялися і в принципах побудови вибіркової сукупності екcпертів, на оцінках яких розраховувались результати рейтингу.

У 2000 році, із заснуванням рейтингу вищих закладів освіти України «Софія Київська», за ініціативою Українського інституту соціальних досліджень, запропоновано визначати рейтингові місця згідно з інтегрованим показником, вибудуваним на результатах двох паралельних опитувань — експертів та молоді. У межах першого опитування (експертного) було збережено методики експертних опитувань попередніх років та вдосконалено методику відбору експертів через розширення кількості останніх.

При цьому враховувалися досвід та методичні підходи, розроблені фахівцями Інституту соціології НАН України (керівник дослідження — д-р філос. наук А. О. Ручка) під час проведення експертних опитувань у 1998-1999 роках. Друге рейтинг, передбачало отримання репрезентативної інформації від цільової групи молоді, яка навчалася, навчається або має намір навчатися у вищих закладах освіти III, IV рівнів акредитації. Визначено віковий діапазон опитуваної молоді — 16-25 років. Для забезпечення можливості коректного порівняння та зіставлення щорічних результатів соціологічних досліджень, запропоновано зберегти методику опитувань на базі двох цільових груп — молоді та експертів. Спільними також є принципи розрахунку інтегрованого рейтингу.

Щоб забезпечити спадкоємність проекту, впродовж 2001–2004 років опитування молоді проводилося за тією ж методикою, що і в 2000 році. Інструментарій досліджень поступово доопрацьовувався та вдосконалювався, до нього також входили питання, які ставилися респондентам і в попередніх роках. Усе це дало можливість порівняти результати як загального рейтингу вищих закладів освіти України по роках, і так і за окремими показниками у різних номінаціях.

2005 року методика розрахунку рейтингу ВНЗ України повністю відтворює застосовану в минулорічному дослідженні.

Масове опитування молоді охоплює респондентів, які за своїми характеристиками становлять визначену цільову групу:

• за віковими параметрами — це респонденти віком 16-25 років*;
• всі опитані зорієнтовані стосовно системи вищої освіти (мають намір здобути, здобувають або вже здобули її);
• опитування здійснюється відповідно до територіально-поселенської вибірки, репрезентативної для зазначеного вікового діапазону.

У межах опитування експертів проводилися інтерв'ю з респондентами таких категорій:

• керівники вищих навчальних закладів України (ректори, проректори, вчені секретарі);
• представники міністерств;
• представники управлінь (відділів) освіти (на рівні міст та областей);
• представники управлінь (відділів) праці та зарплати, центрів зайнятості (на рівні міст та областей);
• представники великих підприємств, установ, організацій (керівний склад, начальники відділів кадрів).

Процедура розрахунку рейтингу

На першому етапі розраховуються рейтингові місця вищих закладів освіти України окремо для даних двох опитувань: опитування цільової групи молоді та опитування експертів. Для визначення рейтингового місця за оцінками молоді розраховується сума місць за 16 показниками, за оцінками експертів — за 19 показниками.

На другому етапі здійснювалося ранжування ВНЗ у порядку зростання суми місць. На основі суми місць визначалися рейтингові місця (сумарні рейтинги) як за результатами опитування молоді, так і за результатами експертного опитування. Інтегрований рейтинг вищих закладів освіти враховує рейтингове місце за оцінками молоді та рейтингове місце за оцінками експертів. Тобто інтегрований рейтинг обчислювався на основі суми рейтингових місць за оцінками молоді та експертів.

У частині дослідження, що стосувалося експертних оцінок, використано більше показників, ніж під час масового опитування молоді. Це зумовлено тим, що рівень компетентності молоді у деяких питаннях недостатній, і доцільніше обмежитись лише оцінками експертів.

Наведено порівняльний аналіз позицій табл. 1, за якими оцінювали діяльність вищих навчальних закладів експерти та респонденти з цільової групи молоді.

Стислий виклад результатів визначення рейтингу ВНЗ України 2005 року

Інтегрований рейтинг ВНЗ України визначено за оцінками, отриманими під час опитувань молоді та експертів. Опитування молоді проводилося як репрезентативне за віковою структурою, статтю, типом поселення та регіоном для вікових груп молодих людей 16–25 років.

Опитування експертів проводилося в усіх областях України, а також в АР Крим, Києві та Севастополі. Рейтинг складався не лише за групою профільних ВНЗ, а й за окремими показниками. Це забезпечило об'єктивність оцінок різних складових інтегрованого рейтингу ВНЗ, що, у свою чергу, зумовило більшу обґрунтованість розрахунку рейтингу вищих закладів освіти України, відтворило методику застосовану в 2001–2004 рр., дало можливість порівнювати отримані результати.

Слід відзначити стабільність першого десятка вищих закладів освіти (винятком є Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, що не увійшов у першу десятку, а посів 12 місце, а також втрата позиції Національною юридичною академією України ім. Ярослава Мудрого — у 2004 р. цей заклад посідав 4 місце, а у 2005 р. — 7), що свідчить про розвиненість методики за умов збереження спадкоємності порівняно з попередніми дослідженнями. Також слід сказати про входження до першого десятка двох ВНЗ: Київський національний університет культури і мистецтв та Донецький національний університет.

Інтегрований рейтинг першого десятка вищих закладів освіти, заснованих на державній формі власності

Таблиця 2

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця 2005 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3
Львівський національний університет ім. Івана Франка	4
Національний університет «Львівська політехніка»	5
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	6
Київський національний університет культури і мистецтв	7
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	8
Донецький національний університет	9
Київський національний економічний університет	10

Інтегрований рейтинг першої десятки вищих закладів освіти, заснованих на недержавній формі власності

Таблиця 3

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця 2005 р.
Міжрегіональна Академія управління персоналом	1
Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу (м. Київ)	2
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»	3
Університет економіки та права «Крок»	4
Міжнародний Соломонів університет (МСУ)	5
Київський міжнародний університет	6
Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія»	7
Київський Славістичний університет	8
Львівська комерційна академія	9
Київський університет туризму, економіки та права	10

В інших групах ВНЗ за рейтингом лідирують:

Серед класичних університетів — Київський національний університет ім. Тараса Шевченка.

Серед технічних і технологічних ВНЗ — Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».

Серед медичних та фармацевтичних ВНЗ — Національний медичний університет імені О. О. Богомольця.

Серед гуманітарних та педагогічних ВНЗ — Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова.

Серед спеціальних ВНЗ — Національний університет внутрішніх справ (м. Харків).

Серед військових ВНЗ — Національна академія оборони України.

Серед аграрних ВНЗ — Національний аграрний університет.

Серед економічних ВНЗ — Київський національний економічний університет.

Серед юридичних ВНЗ — Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків).

Серед спортивних ВНЗ — Національний університет фізичного виховання і спорту України.

Серед ВНЗ культури та мистецтв — Київський національний університет культури та мистецтв.

Серед профспілкових ВНЗ — Інститут туризму Федерації профспілок України.

Серед   ВНЗ   управління   (менеджменту)  — Міжрегіональна Академія управління персоналом.

Рейтинг перших двадцяти ВНЗ III, IV рівнів акредитації у динаміці, сформований на основі опитування молоді

Таблиця 4

Назва навчального закладу	Рейтингові місця 2005 р.	Рейтингові місця 2004 р.	Рейтингові місця 2003 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1	1	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2	2	2
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3	3	3
Львівський національний університет ім. Івана Франка	4	6	5
Київський національний університет культури і мистецтв	5	7	8
Міжрегіональна Академія управління персоналом	6	5	6
Національний університет «Львівська політехніка»	7	8	10
Донецький національний університет	8	10	7
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	9	4	4
Донецький національний технічний університет	10	13	15
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	11	11	9
Київський національний економічний університет	12	17	11
Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»	13	14	17
Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова	14	19	12
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна	15	9	13
Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського	16	18	21
Тернопільська академія народного господарства	17	34	29
Дніпропетровський національний університет	18	20	16
Східноукраїнський національний університет ім. Даля (м. Луганськ)	19	23	19
Національна академія внутрішніх справ України	20	16	22

ВНЗ, що потрапляли до лідируючої двадцятки в минулі роки

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця	25	26	19–20
Одеський національний технічний університет	24	39	19–20
Національна академія Служби безпеки України	44	53	36
Національний гірничий університет України (м. Дніпропетровськ)	46	32	35
ВНЗ «Київський міжнародний університет»	67	108	45

Рейтинг перших двадцяти ВНЗ III, IV рівнів акредитації, сформований на основі опитування експертів

Таблиця 5

Назва навчального закладу	Рейтингові місця 2005 р.	Рейтингові місця 2004 р.	Рейтингові місця 2003 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1	1	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2	3	3
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3	2	2
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	4	4	4
Львівський національний університет ім. Івана Франка	5	6	5
Національний університет «Львівська політехніка»	6	5	8
Міжрегіональна Академія управління персоналом	7	7	13
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	8	10	9
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна	9	9	6
Національний технічний університет «Харківський Політехнічний інститут»	10	11	12
Київський національний університет культури і мистецтв	11	25	34
Київський національний економічний університет	12	8	7
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»	13	12	10
Донецький національний університет	14	16	16
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова	15	13	11
Харківський державний педагогічний університет ім. С. Сковороди	16	26	27
Донецький національний технічний університет	17	19	19
Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського	18	44	26
Дніпропетровський національний університет	19	15	14
Одеський національний політехнічний університет	20	21	18

ВНЗ, що потрапляли до лідируючої двадцятки в минулі роки

Національна академія державного управління при Президентові України	27	24	21
Одеська національна юридична академія	28	23	31

Перші три ВНЗ, що лідирують у сумарному рейтингу, сформованому на основі оцінок експертів, посіли перших 3 місця і в рейтингу, сформованому на основі оцінок молоді. Спостерігається значний «відрив» у сумі набраних балів цих трьох ВНЗ (особливо це стосується Київського університету ім. Тараса Шевченка) від решти. Рейтингові місця, отримані цими ВНЗ за різними показниками, частіше є однаковими або близькими. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка посідає 1 місце за всіма показниками, які є складовими рейтингу. Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» за оцінками експертів посідають відповідно 2 та 3 місця, але за сумою рейтингових оцінок мають розбіжності (відповідно 41 та 59 бали). На 4 місці — Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, що за сумою балів значно відстала від найближчого конкурента.

Не змінився рейтинг Міжрегіональної Академії управління персоналом (7 у 2004–2005 рр.).

У першій двадцятці з'явився Київський національний університет культури і мистецтва (рейтингове місце у 2003 р. — 34, у 2004 р. — 25, а 2005 р. — 11).

Існують певні відмінності у рейтингових місцях за оцінками молоді та експертів. Так, Міжрегіональна Академія управління персоналом серед експертів посіла 7 місце, а молоді люди поставили її на 6. Така ж ситуація з деякими іншими ВНЗ: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків) (відповідно 9 і 4), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (відповідно 11 і 8), Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (відповідно 15 і 9) тощо.

Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, який посідає, за результатами опитування молодих людей 51 рейтингове місце, за даними опитування експертів перебуває на 16.

Таким чином, перша двадцятка ВНЗ за оцінками експертів у 2005 р. зазнала ротацій.

Інтегрований рейтинг за всіма показниками

Як вже зазначалося, за даними опитування молоді та експертного опитування розраховувався інтегрований рейтинг ВНЗ. Він розрахований на основі суми рейтингових місць за оцінками молоді та експертів. Перші двадцять вищих закладів освіти у динаміці 2003, 2004 та 2005 років розмістилися у такій послідовності (див. табл. 6).

Таблиця 6

Назва навчального закладу	Рейтингові місця 2005 р.	Рейтингові місця 2004 р.	Рейтингові місця 2003 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1	1	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2	2	2–3
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3	3	2–3
Львівський національний університет ім. Івана Франка	4	5–6	5
Київський національний університет культури і мистецтв	5	14–16	20
Міжрегіональна Академія управління персоналом	6	5–6	9–10
Національний університет «Львівська політехніка»	7	7	6–8
Донецький національний університет	8	12–13	11–12
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	9	4	4
Донецький національний технічний університет	10	14–16	16
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	11	9	6–8
Київський національний економічний університет	12	11	6–8
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»	13	12–13	13
Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова	14	14–16	11–12
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна	15	8	9–10
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»	16	10	14–15
Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського	17	29–30	22
Тернопільська академія народного господарства	18	29–30	25
Дніпропетровський національний університет	19	17	14–15
Національний авіаційний університет України	20	21	36–37

ВНЗ, що потрапляли до лідируючої двадцятки в минулі роки

Одеський національний політехнічний університет	21	28	18
Національна академія внутрішніх справ України	27	24	23

Наведені дані свідчать, що перша трійка ВНЗ не зазнала змін.

На окрему увагу заслуговує потрапляння до списку перших двадцяти вищих закладів освіти Київського національного університету культури і мистецтв, Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, Тернопільської академії народного господарства та Національного авіаційного університету України, які 2003–2004 рр. не увійшли до двадцятки лідерів. Натомість знову підвищився рейтинг Одеського політехнічного університету (88 місце за результатами опитування 2004 року), який за результатами опитування 2005 року вже перебуває на 21 позиції.

Порівняно з даними аналогічного дослідження 2004 року спостерігаються, зокрема, певні внутрішні зміни щодо рейтингових місць серед кращих у рейтингу вищих закладів освіти. Є заклади, рейтинг яких істотно зріс, і такі, рейтинг яких знизився.

Серед закладів, рейтинг яких підвищився порівняно з минулим роком: Донецький національний університет — на 4–5 позицій; Донецький національний технічний університет — на 4–6 позицій; Київський національний університет культури і мистецтв — на 9–11 позицій; Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського — на 12–13 позицій; Тернопільська академія народного господарства — на 11–12 позицій; Національний авіаційний університет України — на 1 позицію.

Серед закладів, рейтинг яких знизився порівняно з минулим роком: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого — на 5 позицій; Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова — на 2–3 позиції; Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна — на 5–7 позицій; Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» — на 2–6 позицій.

Рейтинг ВНЗ недержавної форми власності

З-поміж 383 вищих закладів освіти, які включені до загального списку для визначення рейтингу вищих закладів освіти України, 133 є недержавними. Одразу слід зауважити, що перші дев'ять недержавних вищих закладів освіти входять за рейтингом до першої сотні закладів, включених до загального списку ВНЗ, з-поміж яких визначався рейтинг. Порівняно з минулим роком до першої десятки потрапив один ВНЗ, який торік обіймав нижчу позицію.

Перший десяток недержавних вищих закладів освіти III, IV рівнів акредитації 2004 року такий (див. табл. 7).

Таблиця 7

Назва вищих закладів освіти	Інтегрований рейтинг у зазначеній групі 2005 р.	Інтегрований рейтинг у зазначеній групі 2004 р.	Інтегрований рейтинг у зазначеній групі 2003 р.
Міжрегіональна Академія управління персоналом	1	1	1
Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу (м. Київ)	2	2	2
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»	3	4	8
Університет економіки та права «Крок»	4	9–10	10
Міжнародний Соломонів університет (МСУ)	5	7–8	7
Київський міжнародний університет	6	7–8	3
Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія»	7	14	15
Київський Славістичний університет	8	3	5
Львівська комерційна академія	9	6	9
Київський університет туризму, економіки та права	10	22	25

Міжрегіональна Академія управління персоналом серед вищих закладів освіти, заснованих на недержавній формі власності, вже вшосте посідає найвище місце.

Цього року певну стабільність рейтингу перших чотирьох закладів минулих років порушив Університет економіки і права «Крок», що перемістився з 9–10 позиції на 4. Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу (м. Київ) цього року посідає свою минулорічну 2 позицію. Київський міжнародний університет піднявся на одну позицію. Київський Славістичний університет, на відміну від минулого року, перемістився у першій десятці недержавних закладів освіти з 3 на 8 позицію. Дніпропетровський університет економіки та права (раніше — Дніпропетровська академія управління, бізнесу і права) не увійшов у цьогорічний десяток кращих недержавних закладів вищої освіти і посів 13 позицію.

Рейтинг вищих закладів управління

Серед вищих закладів освіти України, рейтинг яких визначився в процесі дослідження, 31 був означений як ВНЗ управління. Лідерами, як і в 2001–2003 роках, є Міжрегіональна Академія управління персоналом та Національна академія державного управління при Президентові України. Донецький державний університет управління стабільно тримається на 3 позиції, яку посідав і минулого року. З 7 на 4 позицію піднялась Академія митної служби України (м. Дніпропетровськ). Значно підвищився рейтинг Черкаського інституту управління — з 22 позиції 2004 року на 6 позицію 2005 року.

У цій групі ВНЗ найвищий рейтинг отримали (див. табл. 8).

Таблиця 8

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2005 р.	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2004 р.	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2003 р.
Міжрегіональна Академія управління персоналом	1	1	1
Національна академія державного управління при Президентові України	2	2	2
Донецький державний університет управління	3	3	3
Академія митної служби України (м. Дніпропетровськ)	4	7	5
Дніпропетровський університет економіки та права	5	4	4
Черкаський інститут управління	6	22	17
Запорізький гуманітарний університет державного і муніципального управління	7	8	10–11
Вищий заклад освіти «Національна академія управління»	8	6	6
Хмельницький інститут регіонального управління та права	9	9	15
Донецький університет економіки та права*	10	*	*

Слід наголосити, що оцінки МАУП (серед молоді і серед експертів) цього року, як і минулого, виявились майже однаковими — відповідно 6 та 7 місце (минулого року 5 та 8).

Рейтинг вищих закладів освіти за розвитком науково-дослідної, методичної роботи

Дотримуючись методології обчислень минулих років та спадкоємності інструментарію, можна провести групування результатів за певними показниками з отриманням зведених показників оцінки ВНЗ. В анкетах, що використовувалися в опитувані, були застосовані індикатори, за якими визначалися ВНЗ, найкраще забезпечені приміщеннями, обладнанням, технікою та навчально-методичною літературою. За цими критеріями зведений показник оцінки ВНЗ такий (див. табл. 9).

Таблиця 9

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2005 р.	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2004 р.	Рейтингові місця в зазначеній категорії за результатами дослідження 2003 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1	1	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2	2–3	2–3
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3	2–3	2–3
Львівський національний університет ім. Івана Франка	4	7	5
Національний університет «Львівська політехніка»	5–6	6	8
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	5–6	4	4
Міжрегіональна Академія управління персоналом	7	5	6–7
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна	8	9	10
Донецький національний університет	9	13	11
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	10	8	9

Рейтинг ВНЗ за рівнем матеріально-технічного забезпечення

Показник «матеріально-технічного забезпечення» вибудовано за оцінками експертів та молоді.

До першого десятка вищих закладів освіти III, IV рівнів акредитації за цим показником за оцінками експертів увійшли такі заклади (див. табл. 10).

Таблиця 10

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця 2005 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	2–3
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2–3
Міжрегіональна Академія управління персоналом	4
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	5
Національний університет «Львівська політехніка»	6
Львівський національний університет ім. Івана Франка	7
Київський національний університет культури і мистецтв	8
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	9–10
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна	9–10

Рейтинг ВНЗ за впровадженням новітніх технологій навчання

Показник «впровадження новітніх технологій навчання» вибудовано за оцінками, наданими експертами (пункт анкети: «Назвіть серед відомих вам вищих закладів освіти до десяти ВНЗ, які приділяють значну увагу впровадженню новітніх технологій навчання» (дистанційне навчання).

До першого десятка вищих закладів освіти III, IV рівнів акредитації за цим показником, за оцінками експертів, увійшли такі заклади (див. табл. 11).

Таблиця 11

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця за оцінками експертів 2005 р.	Рейтингові місця за оцінками експертів 2004 р.	Рейтингові місця за оцінками експертів 2003 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1	1	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2	2	3
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3	3	2
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	4	7	5
Міжрегіональна Академія управління персоналом	5	4	4
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	6	11	13
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна	7	9	6
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»	8	5	7
Київський національний економічний університет	9	8	10
Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»	10	14	30

Склад першого десятка ВНЗ, які визнані за оцінками експертів найкращими за показником впровадження новітніх технологій навчання, зазнав деяких змін. Так, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків) із 7 позиції у 2004 році піднялася на 4 сходинку у зазначеному рейтингу 2005 року. На 5 позицій покращив свій рейтинг Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова. Київський національний економічний університет втратив свою 8 позицію, яку обіймав у 2004 році, та зайняв 10 місце у цьому році.

Вищі заклади освіти, диплом яких є найпрестижнішим серед роботодавців

Цьому показнику відповідає запитання, яке внесено і до молодіжних анкет, і до анкет експертів: «Назвіть серед відомих вам вищих закладів освіти до десяти ВНЗ, диплом яких, на вашу думку, є найбільш престижним серед роботодавців, випускники яких мають найбільші можливості знайти після його закінчення високооп-лачувану та престижну роботу».

До першого десятка вищих закладів освіти III, IV рівнів акредитації за цим показником, за результатами опитування молоді і за оцінками експертів, увійшли такі заклади (див. табл. 12).

Таблиця 12

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2005 р.	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2004 р.	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2003 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1	1	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2	2	2–3
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3–4	3	2–3
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	3–4	4	4
Львівський національний університет ім. Івана Франка	5	5–6	5–6
Міжрегіональна Академія управління персоналом	6–7	7	7
Національний університет «Львівська політехніка»	6–7	5–6	8
Київський національний економічний університет	8–9	9	5–6
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	8–9	12–13	9
Київський національний університет культури і мистецтв	10	19	22

У першому десятку ВНЗ, диплом яких є найпрестижнішим серед роботодавців, за результатами опитування 2005 року, не відбулося значних змін. Але потрібно відзначити підвищення рейтингу Київського національного університету культури і мистецтв за цим показником. Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова знову потрапив у десяток ВНЗ, диплом яких є престижним серед роботодавців, і посів у цьому рейтингу 8–9 місце.

Кращі серед вищих закладів освіти за рівнем організації наукової роботи серед студентів

Однією з найважливіших запорук відтворення наукової еліти українського суспільства є сприяння організації та залученню студентів до наукової діяльності під час їх навчання у вищих закладах освіти. Для визначення рейтингу ВНЗ за рівнем організації наукової роботи серед студентів під час опитування молоді та експертів використано такий показник:

«Назвіть серед відомих вам вищих закладів освіти до десяти ВНЗ, в яких, на вашу думку, найкраще організовано наукову роботу студентів».

Десяток найкращих ВНЗ за рейтингом організації наукової роботи серед студентів такий (див. табл. 13).

Таблиця 13

Назва вищих закладів освіти	Інтегрований рейтинг 2005 р.	Інтегрований рейтинг 2004 р.	Інтегрований рейтинг 2003 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1	1	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2	2	2
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3	3	2–3
Львівський національний університет ім. Івана Франка	4	5	5
Національний університет «Львівська політехніка»	5–6	6	6–7
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	5–6	4	4
Міжрегіональна Академія управління персоналом	7	8	9–10
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна	8	7	8
Донецький національний університет	9	11	13
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	10	10	6–7

Порівняно з минулим роком за зазначеним показником підвищився рейтинг Міжрегіональної Академії управління персоналом та Донецького національного університету (2004 р. не увійшов до першого десятка ВНЗ).

Рейтинг вищих закладів освіти з розвитку міжнародних зв'язків у галузі освіти

Враховуючи всю важливість розвитку та підтримання міжнародних контактів у галузі освіти для вітчизняних ВНЗ, до анкет для молоді та експертів  внесено  такий  показник:

«Назвіть серед відомих вам вищих закладів освіти до десяти ВНЗ, які приділяють значну увагу розвиткові міжнародних зв'язків у галузі освіти».

Цей показник дає змогу визначити найактивніші ВНЗ України, на думку експертів та молоді, у розвитку міжнародних освітніх зв'язків.

Наведемо перший десяток кращих за цим показником ВНЗ (див. табл. 14).

Таблиця 14

Назва вищих закладів освіти	Інтегрований рейтинг 2005 р.	Інтегрований рейтинг 2004 р.	Інтегрований рейтинг 2003 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1	1	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2	2	2
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3	3	3
Міжрегіональна Академія управління персоналом	4–5	4	7
Львівський національний університет ім. Івана Франка	4–5	5–7	4–5
Національний університет «Львівська політехніка»	6	5–7	8–10
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	7	5–7	4–5
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна	8	8	6
Київський національний університет культури і мистецтв	9–10	16	21–22
Донецький національний університет	9–10	11	8–10

Як видно з табл., лідери загального інтегрованого рейтингу — Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» посідають відповідно 1, 2 та 3 місця.

Міжрегіональна Академія управління персоналом — єдиний недержавний вищий навчальний заклад, який увійшов у десяток кращих ВНЗ за розвитком міжнародних зв'язків у галузі освіти, окрім того його рейтинг помітно покращився і тепер він посідає 4–5 місце.

Рейтинг вищих закладів освіти з підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації

Рейтинг ВНЗ із підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації будувався на основі експертних оцінок. Експертів просили визначити вищі заклади, у яких, на їхню думку, найкраще організована підготовка науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (забезпечена ефективна робота докторантури та аспірантури).

Перший десяток ВНЗ, які є лідерами за зазначеним показником

Таблиця 15

Назва навчального закладу	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2005 р.	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2004 р.	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2003 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1	1	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2	3	3
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3	2	2
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	4	4	4
Львівський національний університет ім. Івана Франка	5	5	5
Національний університет «Львівська політехніка»	6	6	9
Міжрегіональна Академія управління персоналом	7	11	17
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	8	7	7
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна	9	8	6
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»	10	10	11

У першому десятку лідерів за цим показником відбулися незначні зміни. На 7 місце піднялась Міжрегіональна Академія управління персоналом.

Вищі заклади освіти, кращі у позанавчальній та виховній роботі

Організація позанавчальної та виховної роботи є одним із визначальних параметрів рівня фахової підготовки студентів. Цей показник також включено до розгляду 2002 року. У табл. наведено порівняння розподілу рейтингових місць серед ВНЗ за цим показником у 2003–2005 роках. (див. табл. 16).

Таблиця 16

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2005 р.	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2004 р.	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2003 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1	1	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2	2	2
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3	3	3
Київський національний університет культури і мистецтв	4	5–6	8
Національний університет «Львівська політехніка»	5–6	7	10
Львівський національний університет ім. Івана Франка	5–6	4	4
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	7	5–6	5
Міжрегіональна Академія управління персоналом	8	8	14
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	9	9	6
Донецький національний технічний університет	10	16–17	15

Звернімо увагу, що до десятка найкращих у 2005 р. увійшов Донецький національний технічний університет, посівши 10 місце.

Рейтинг вищих закладів освіти з найкращою організацією книговидавничої діяльності

Рейтинг ВНЗ з організації книговидавничої діяльності будувався на основі експертних оцінок.

Експертів просили визначити ВНЗ, у яких, на їхню думку, найкраще організована книговидавнича діяльність із випуску навчально-методологічної та наукової літератури.

Перший десяток ВНЗ, які є лідерами за зазначеним показником (див. табл. 17):

Таблиця 17

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2005 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3
Міжрегіональна Академія управління персоналом	4
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	5
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	6
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна	7
Львівський національний університет ім. Івана Франка	8
Національний університет «Львівська політехніка»	9
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»	10

Вищі заклади, кращі у спортивній підготовці своїх студентів

Цей показник, як і попередній, також було включено до розгляду 2005 року. У табл. наведено розподіл рейтингових місць у рейтингу ВНЗ за цим показником (див. табл. 18).

Таблиця 18

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2005 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1
Національний університет фізичного виховання і спорту України	1–2
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	4
Національний університет «Львівська політехніка»	5
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	6
Харківська державна академія фізичної культури	7
Національна академія внутрішніх справ України	8
Міжрегіональна Академія управління персоналом	9
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»	10

Вищі заклади освіти, в яких приділяють значну увагу становленню громадської позиції молоді та її патріотичному вихованню

Показник, за яким будувався цей рейтинг, вираховувався із оцінок молоді та експертів. Цей показник, як і попередній, також було включено до розгляду 2005 року. В табл. наведено розподіл рейтингових місць у рейтингу ВНЗ за цим показником (див. табл. 19).

Таблиця 19

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця у зазначеній категорії за результатами дослідження 2005 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	3
Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків)	4
Львівський національний університет ім. Івана Франка	5
Київський національний університет культури і мистецтв	6
Національний університет «Львівська політехніка»	7
Міжрегіональна Академія управління персоналом	8
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	9
Київський національний економічний університет	10

У першу п'ятірку ВНЗ, які приділяють увагу патріотичному вихованню молоді потрапили: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого (м. Харків), Львівський національний університет ім. Івана Франка.

Міжрегіональна Академія управління персоналом посіла 8 позицію за цим показником.

Вищі заклади освіти, кращі у розвитку української культури, українських традицій, літератури та мови

Показник, за яким будувався цей рейтинг, вираховувався із оцінок молоді та експертів. Цей показник, як і попередній, також було включено до розгляду 2005 року.

В табл. наведено розподіл рейтингових місць у рейтингу ВНЗ за цим показником (див. табл. 20).

Таблиця 20

Назва вищих закладів освіти	Рейтингові місця 2005 р.
Київський національний університет ім. Тараса Шевченка	1
Національний університет «Києво-Могилянська академія»	2
Львівський національний університет ім. Івана Франка	3
Київський національний університет культури і мистецтв	4
Національний університет «Львівська політехніка»	5
Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова	6
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»	7
Міжрегіональна Академія управління персоналом	8
Донецький національний університет	9
Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова	10–11
Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна	10–11

У перший десяток ВН3, які приділяють увагу розвиткові української культури, традицій, літератури та мови увійшов Київський національний університет культури і мистецтв, посівши 4 позицію. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» втратив одну з лідируючих позицій, які обіймав у інших номінаціях, та посів 7 місце.

Міжрегіональна Академія управління персоналом зайняла 8 позицію за цим показником.

 

*Досвід попередніх досліджень засвідчив доцільність саме такого вікового обмеження .для визначення вибірки опитуваних молодих людей, зумовленої тим, що саме у зазначеній віковій групі найчастіше виявляється зацікавленість до навчання у вищих закладах освіти. Тому представники саме цієї цільової групи суб'єктивно найбільш зацікавлені у зборі інформації стосовно можливостей, які надають своїм студентам різні ВНЗ. Крім того, молодь віком до 25 років становить найбільшу частину студентів вищих закладів освіти. До вибірки не включалися ті молоді люди, які належать до зазначеної вікової категорії, але не навчалися, не навчаються і не планують навчатися у ВНЗ III, IV рівнів акредитації (або не визначилися з цього питання). Це зумовлено тим, що вони через свою особисту незацікавленість рідко є достатньо компетентними, щоб адекватно відповідати на запитання з цієї тематики,1а до цільової групи включалися носії необхідної інформації.