головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 6/2006 
Персонал № 6/2006
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Cуб'єктивна оцінка небезпеки

Тест

Тест для визначення суб'єктивної оцінки небезпеки з'ясовує ставлення людини до фізичних, соціальних і матеріальних небезпек (втрат). Аналіз результатів тестування дає змогу визначити «норму адекватної оцінки», «групу ризику» і «групу перестрахувальників» серед різних професійних груп. Це незамінний тренінговий засіб для проведення заходів щодо організації безпеки праці, а також вивчення мотивацій і установок особистості в аспекті психології ризику. Ідея розробленого автором тесту належить професорові Тартуського університету М. А. Котику.

Перед вами — три горизонтальні шкали для оцінки ризику:

1)  нещасних випадків,

2)  соціальних небезпек,

3)  матеріальних небезпек.

На кожній шкалі відзначені крайні позиції відповідних подій:

1 — легка травма (службове зауваження, втрата кишенькових грошей) і 6 — смертельна травма (довічне тюремне ув'язнення, повна конфіскація майна).

Ваше завдання — на кожній із запропонованих шкал в інтервалі між позиціями 1 і 6 відзначити позиції категорій 2, 3, 4, 5 (категорії описані нижче для кожної шкали окремо), причому зробити це так, щоб ВІДСТАНЬ МІЖ ПОЗИЦІЯМИ ВІДПОВІДАЛА РОЗХОДЖЕННЮ В СТУПЕНІ ТЯЖКОСТІ ПОДІЙ, відповідно до вашого розуміння, як ви вважаєте за потрібне. Правильної відповіді не існує, тому покладайтеся на свій особистий досвід.

1. Оцінка ризику нещасних випадків

------------  * ------------------------------------------  * ----------- 
                  1                                                     6
            мікротравма                       смертельна травма

Категорії наслідків нещасних випадків:

1)  мікротравми (після яких можна продовжувати роботу, наприклад, легкі забиті місця, порізи);

2)  легкі травми (пов'язані з втратою працездатності на день або кілька днів, наприклад, більш серйозне забите місце, розтягнення, порівняно невелике поранення);

3)  травми середньої ваги (які призводять до відносно серйозних ушкоджень організму і тривалої непрацездатності);

4)  важкі травми (які викликають важке ушкодження організму і потребують тривалого лікування);

5)  травми, які призводять до інвалідності (повної або часткової втрати працездатності);

6)  смертельні травми.

2. Оцінка ризику службово-соціальних небезпек

------------  * ------------------------------------------  * ----------- 
                 1                                                    6
   службове зауваження                   довічне тюремне 
                                                                ув'язнення

Види соціальних небезпек:

1)  громадський осуд (службове зауваження) в усній формі;

2)  службова догана;

3)  офіційне попередження або звільнення;

4)  судове розслідування з позбавленням волі на короткий термін або заміна останнього відчутним грошовим штрафом і обмеженням прав;

5)  тривале тюремне ув'язнення;

6)  довічне тюремне ув'язнення або смертний вирок, — у сфері суспільної свідомості — цілковитий остракізм із наступним забуттям.

3. Оцінка ризику матеріальних небезпек

------------  * -----------------------------------------  * ----------- 
              втрата                                      повна
              кишенькових                            конфіскація
              грошей                                     майна

Категорії наслідків матеріальних небезпек:

1)  випадкова втрата кишенькових грошей;

2)  грошова втрата, еквівалентна місячному доходу;

3)  грошова втрата, еквівалентна доходу двох-трьох місяців вашої роботи;

4)  грошова втрата, еквівалентна річному доходу (наприклад, звільнення і кілька років безробіття);

5)  судовий розгляд матеріальних позовів, що може спричинити банкрутство і тривалий період матеріальних позбавлень (наприклад, втрата права пенсійного забезпечення);

6)  судове розслідування з повною конфіскацією майна і можливим позбавленням волі.

Аналіз результатів тестування

Під час індивідуального аналізу варто враховувати кілька засадничих моментів.

1. Позиція 5 відставлена далеко від позиції 6 і помітно ближче до позиції 4 (інакше — позиція 4 і 5 згруповані і досить далеко розташовані від позиції 6: «група ризику», індивід, очевидно, нехтує серйозною небезпекою, оскільки не усвідомлює реальності виникнення такої особисто для себе. Тобто захист від небезпеки великого масштабу відбувається або методом «витиснення», або методом «заперечення». Зразкове розташування позицій у даному випадку може бути таким:

-----  * ------  * ---------  * -------------  * ------  * ----------  * ----
      1         2            3                 4          5          6

2. Позиції 3, 4, 5 згруповані на близькій відстані і порівняно далеко розставлені від позиції 6: «група ризику» — небезпекою не тільки нехтують, а й відсутнє диференціальне ставлення до різних видів впливу. Індивід реагує так: «Якась небезпека, звичайно, існує, але чому саме я зазнаю її впливу?» Тобто метод захисту витиснення і заперечення небажаної, але цілком можливої реальності. Зразкове розташування позицій таке:

---- * ------  * ------------  * --------  * ------  * -------------  * ----
    1          2              3            4            5                6

3. Позиції 3, 4, 5 згруповані на близькій відстані і помітно тяжіють до позиції 2: група «демонстраторів», які надмірно уникають серйозних небезпечних умов, але раціоналізують свій витиснутий страх «позірною неуважністю» і бравади щодо справді небезпечних умов. Така недиференційована установка на можливу серйозну небезпеку фактично спричиняє цілковиту відсутність реальних механізмів. Зразкове розташування позицій таке:

---- * ------  * ----  * ---------  * ----  * ---------------------  * ----
    1        2       3            4       5                        6

4. Позиція 5, незалежно від розташування інших позицій, гранично близько розташована біля 6-ї позиції: людина вважає дуже серйозну небезпеку однаковою за мірою переживання зі смертельною. Тобто присутня суїцидальна установка у разі виникнення особистої глобальної катастрофи (у разі фізичних травм, наприклад, каліцтва; соціальних небезпеках — тривале тюремне ув'язнення тощо). Можна констатувати прихований страх індивіда у випадку такої загрози, існує тенденція уникнути цієї долі будь-якою ціною. Коротко: наперед перебільшений страх через психологічну установку на безрезультатність спротиву. При реальному виникненні загрози можливі два поведінкові сценарії:

а) байдужість і пасивність;

б) запеклий опір, але без паніки, яка може бути у захопленого раптово.

Зразкове розташування позицій таке:

---- * ----------------------------------------------------  * --- * ------ 
   1                                                             5   6

5. Позиції 4 і 5 згруповані і помітно близько розташо
вані біля 6-ї позиції; позиції 2 і 3 віддалені.

---- * -----  * ----------  * ---------------------  * ----* ---- * ---- 
     1        2              3                            4      5      6

«Обережний» тип людини, яка тяжіє до перестраховки в ситуаціях серйозної небезпеки. Можлива установка на те, щоб будь-якою ціною уникнути безпосередньої небезпеки в екстремальній ситуації. Водночас демонструється впевненість, що така ситуація навряд чи буде інспірована особисто самим суб'єктом. Тобто до серйозної небезпеки ставляться як до долі, фатального випадку і непередбачених обставин. У разі примарної можливості їх виникнення з'являється підвищений стан тривожності, що зовні може бути помилково оцінений як прояв малодушності.

6. Позиції 3, 4, 5 явно зміщені до 6-ї позиції:

---- * ---------  * ---------------  * -------  * ---------  * ----  * ----
      1          2                  3        4            5         6

«Перестрахувальний» тип людини, надмірно обережної, а іноді й такої, яка обачливо ставиться до виникнення найменшої серйозної небезпеки. Унаслідок підвищеної перестраховки найчастіше нездатна прийняти ризиковане рішення в екстремальних або аварійних ситуаціях. Очевидно, схильна раціоналізувати свої побоювання, виправдуючись тим, що неухильно виконує розпорядження охорони праці (останнє на практиці може виявитися надмірно сформалізованим).

7. Позиції 2 і 3 (можливо, і 4) згруповані і розташовані біля 1-ї позиції:

-----  * ---- * -----  * ----------  * ---------------------------  * ----
      1      2      3           4                           6

Тип працівника, який ігнорує можливість виникнення небезпек із середньоважкими наслідками. У випадках фізичного впливу, це потенційний порушник норм охорони праці на своєму робочому місці. Таке «легковажне» ставлення до виникнення небезпек, очевидно, можна пояснити психологічною установкою: «нічого страшного, від цього не вмирають». Тобто спрацьовує механізм пригнічення раціональних норм обережності.

8. Позиції, найбільше наближені до нормальних, розташовують так:

---- * -----  * ---------  * ---------------  * ----------  * -----  * ----
    1         2              3                    4           5       6

5-а позиція повинна бути розташована досить близько від 6-ї позиції, водночас віддалення 4-ї від 5-ї повинне перевищувати віддалення 5-ї від 6-ї. Розташування 4-ї позиції ближче до 6-ї, ніж до 1-ї; відстань між 3-ю і 4-ю позиціями більша, ніж між 4-ю і 5-ю.

За матеріалами:
ТАРАНЕНКО В.
Управление персоналом, корпоративный
мониторинг, психодиагностика:
Тесты для отбора персонала. —
К.: Ника-Центр, 2002.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту