ПОЛЮВАННЯ ЗА ВАЛЮТОЮ

Утім, останнім часом охочих бути причетними до виготовлення банкнот стає дедалі більше, адже багатомільйонний контракт на поставки паперу для уряду — добра приманка для бізнесу. Чи зможе щось чи хтось порушити монополію Crane & Co — стане відомо ближче до осені.

Три роки тому американська компанія Appleton Paper Co зі штату Вісконсін також вирішила виготовляти папір для грошей. Чудове прагнення для одного з найбільших у світі виробників паперу. Але як і в будь-якому бізнесі — це не настільки легко, як здається. Для друку американської валюти використовують особливий високотехнологічний папір. Appleton запланував низку дорогих заходів для того, щоб отримати контракт на суму 400 мільйонів доларів із постачання валютного паперу американському уряду. Компанія оголосила про амбітні плани: витратити майже 70 мільйонів доларів на модернізацію одного зі своїх трьох паперових виробництв. Це дало б змогу наносити на папір водяні знаки, мікромалюнки, зручні для зчитування машинами, а також різноманітні ниточки та металеві волокна — золотий стандарт антипідробних технологій. «Для нас це можливість обслуговувати свою країну, і водночас дивер-сифікувати бізнес», — зазначив представник компанії Біл ван ден Брандт. Адже світова банкнотна індустрія продовжує давню і успішну боротьбу за підвищення надійності засобів захисту банкнот, а компанія Appleton Paper Co — реалізовувати стратегію із розширення. До 2001 року Appleton Paper Co входила до корпорації Arjo Wiggins Appleton Group, але її викупили власні працівники. У січні 2003 року Apple-ton Paper змінила логотип та назву на Appleton для майбутнього нарощування виробництва паперу та розвитку в нових сферах діяльності: випуск упаковки, етикеток, цифрового обладнання, і звичайно ж валютного паперу.

Але поки світова історія банкнот не на боці Appleton. Від 1879 року лише одна американська компанія, сімейний бізнес з виробництва паперу — Crane & Co, випускає фак- тично весь папір для виготовлення валюти США. Цей папір — складна суміш бавовни, лляного полотна і щоразу більш досконалих знаків захисту. Компанія випускає його на двох виробничих лініях у м. Далтон, штат Масачусетс. «Ми давно і близько співробітничаємо з Міністерством фінансів», — каже Лейсінг Крейн, головний виконавчий дирекор і пра-пра-пра-правнук засновника компанії. Їхнє співробітництво дійсно дуже міцне, не зважаючи на протидію конкурентів і законодавців, яка активізувалася з 2001 року. Супротивники такого співробітництва вважають, що одна фірма, яка займається виготовленням паперу для грошей — це не тільки неконкурентно, а й ризиковано з погляду безпеки. Однак таких виступів мало для того, щоб зруйнувати одну з останніх монополій США.

Бюро з гравірування та друку — права рука Американського Казначейства — випускає 35 мільйонів банкнот щодня номінальною вартістю близько 635 мільйонів доларів на двох підприємствах — у Вашингтоні та Форт Ворзі, що у штаті Техас. І всі ці «зелені» друкуються на папері, який постачає компанія Crane & Co зі штату Масачусетс. «Будь-яке переривання цього виробництва може стати руйнівним для економіки США», — запевняє ван ден Брандт.

Урядова рахункова палата, аудиторський орган Конгресу погоджується. «Ще один виробник став би гарантією надійного постачання товару, якщо підприємство не зможе працювати через страйки працівників, природні катаклізми, банкрутство або терористичний напад», — вважають спеціалісти рахункової палати.

Crane & Co такі закиди спростовує, заявляючи, що стабільна робота компанії впродовж 127 років гарантує безпеку поставок. Американцям ця компанія більше відома своїм канцелярським приладдям та різноманітною паперовою продукцією, хоча близько 60% працівників задіяні в щоденному виготовленні валютного паперу. «Більшість часу наші робітники працюють над створенням одного продукту, який ми можемо продавати одному клієнтові. Ми будемо робити все можливе для того, щоб мати таке замовлення якомога довше», — підкреслив Л. Крейн.

Компанія здавна має сильне лобі у конгресі. Наприклад, у 1987 році конгресмен Сильвіо Конте від штату Масачусетс ініціював внесення змін до законодавства, так звану «поправку Конте». Конгрес ухвалив цю поправку і перекрив дорогу закордонним постачальникам доти, доки існує вітчизняний виробник. Конкурент компанії — британський виробник паперу De La Rue погрожував пожалітися Світовій Організації Торгівлі на ті «нечесні» переваги, які законодавчі зміни надали компанії Crane & Co.

Конгрес також підкинув перепони для американських конкурентів монополіста. Законодавці вирішили, що контракт між Міністерством фінансів та постачальником паперу повинен укладатися принаймні на чотири роки. Отже, для інших паперових компаній стало проблематичним інвестувати величезні кошти у технології безпеки, необхідні для випуску валютного паперу, оскільки на можливість укласти контракт треба чекати роками.

Опоненти компанії Crane & Co мали свого борця за справедливість у Конгресі — представника штату Арізона, республіканця Джима Кобла. Це підприємець, який називає монополію компанії «нетиповою для Америки». Щороку впродовж десятиріччя Кобл вносив на розгляд Конгресу законопроекти, які б ліквідували всі переваги і привілеї улюбленця Міністерства фінансів — компанії Crane & Co. Однак та і досі на коні. Вона має своїх могутніх покровителів у Конгресі — масачусетського сенатора Джона Керрі та Теда Кеннеді. Кобл переконаний, що держава могла б заключати дешевші контракти з постачання паперу, якби на цьому ринку було більше конкуренції. Водночас Лейсінг Крейн називає укладені контракти чесними, оскільки компанія обирається як винятково надійний постачальник, що володіє найсучаснішими технологіями виробництва. «Дорожнеча пояснюється нашими витратами на встановлення дорогих ліній — останніх новинок техніки для нанесення елементів захисту», — заявляє він.

Дійсно, з року в рік при зростанні можливостей фальсифікаторів, слід покращувати методи захисту грошей. Однією з найпоширеніших захисних ознак на банкнотах та цінних паперах залишається водяний знак. За допомогою сучасних технологій можна створювати тривимірні водяні знаки, які не поступаються за красою витворам мистецтва, — від бутона квітки до портрета відомого діяча чи навіть цілої картини. Водяний знак почали використовувати як елемент захисту ще у XIII столітті. Відомий упродовж століть, він як і раніше, відіграє роль одного з основних елементів захисту грошей, оскільки його легко розгледіти на купюрі, але важко відтворити. За інформацією Інтерполу, лише близько 12% фальшивих банкнот мають ознаки спроб імітації водяного знака. Також водяний знак має певне естетичне значення, підкреслює статус держави, що використовує водяні знаки для захисту своєї валюти. Напевно, тому водяні знаки застосовуються на дев'яти з кожних десяти банкнот у світі.

У середині XIII століття у містечку Фабріано (провінція Анкона, Італія) деякі виробники паперу почали використовувати водяні знаки для того, щоб виділити свою продукцію щодо інших. У 1282 році заснована паперова фабрика Фабріано, яка більш ніж за 720 років перетворилася на один із провідних світових виробників високоякісного паперу, — компанію Cartieri Miliano Fabriano.

Виробництво захищеного паперу в Росії започаткував Петро І. Його указом у 1716 році створена Красносельська паперова мануфактура в Санкт-Петербурзі. А в 1723 році цар затвердив зразок водяного знака для гербового паперу.

Папір у ті часи відливався вручну на спеціальних верстатах. Першу папероробну машину з безперервним циклом роботи винайшов у 1798 році француз Ніколас Луї Роберт, а запустили її у масове виробництво в 1804 році.

Сучасні відомі компанії-виробники захищеного паперу мають солідну історію. Британська компанія Portals Bathford була заснована в XVIII столітті, швейцарська LandQart і німецька Papierfabrik Louisenthal — у XIX столітті. Давню історію має також компанія Crane & Co — працює понад 200 років. Ніхто не сумнівається у її досвіді чи патріотичних цілях.

У 1775 році засновник компанії Стефан Крейн продав папір граверу Полу Реверу, щоб надрукувати перші банкноти для американських колоній, адже національної валюти в США не існувало до 1862 року. У 1806 син Стефана Крейна — Зенас почав випускати банкноти для місцевого банку. Це мистецтво, яке компанія вдосконалює з року в рік. Її валютний папір, для виробництва якого не використовують дерево, зношується довше, ніж будь-який інший, тому контракти компанії з урядом, здається, не скінчаться ніколи. Переможця нового тендеру на поставки паперу уряд оголосить у вересні. До того часу змагання за контракт, у якому фактично бере участь один гравець, триває.

Підготувала

Віра ЄВТУШИНА

За матеріалами

журналів FORBES, FORTUNE

та інших видань