головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 10/2006 
Персонал № 10/2006
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Удосконалення системи обліку і розподілу витрат на промислових підприємствах

Олексій ЄСЬКОВ,
кандидат економічних наук, доцент Донецької державної машинобудівної академії (ДДМА), Ірина СМІРНОВА,
аспірант ДДМА

Нині головною проблемою для економіки підприємства залишається проблема функціонування в режимі стабільного розвитку, що вимагає проведення політики стимулювання й активізації інвестиційної діяльності, а також прийняття ефективних управлінських рішень щодо розподілу витрат на виробництво і системи обліку.

Інвестиційну активність промислових підприємств часто стримують брак достатніх коштів, державної підтримки, труднощі з матеріальними ресурсами, а також відсутність ефективної системи обліку витрат на виробництво. Саме точний облік і правильне віднесення витрат при проведенні інвестиційної політики гарантують промисловому підприємству в умовах сучасного виробництва прибутковість, а його працівникам — соціальну захищеність, адже реалізація заходів інвестиційної політики дозволяє підвищити продуктивність праці, збільшити обсяги випуску продукції, а значить і знизити витрати на виробництво.

Практика виготовлення машинобудівної продукції в Україні показує, що витрати на її виробництво визначаються приблизно в такій пропорції:

•    до 75% при конструкторському проектуванні,

•    до 15% при технологічних розробках,

•    до 10% при виготовленні продукції.

Особливо ефективними, як нам бачиться, є виявлення резервів зниження витрат під час реалізації програм і організаційно-економічних заходів, здійснюваних у межах комплексної системи управління витратами і націлених на залучення всього персоналу в процес зниження витрат на продукцію, що випускається. Для підтвердження вищесказаного було досліджено діяльність одного з найбільших підприємств галузі — ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод». Основну увагу було приділено оптимізації витрат на всіх стадіях виробничого циклу виготовлення продукції в інвестиційних процесах підприємства.

Рівень інвестиційної діяльності ЗАТ «НКМЗ» уможливлює таке:

•    докорінне технічне переоснащення виробництва по всьому технологічному циклові;

•    випуск продукції нового покоління відповідно до світових стандартів і модернізацію устаткування, що випускалося раніше;

•    освоєння нових ринків збуту й укладання договорів на основі пропозиції якісної інтелектуальної продукції.

Із кожним роком на підприємстві ростуть інвестиції в розвиток виробництва. Це дозволяє забезпечити:

•    випуск сталі найвищої якості;

•    виготовлення необхідних замовнику якісних ме-хановиробів;

•    створення власного виробництва інструментів, параметри яких відповідають світовим стандартам;

•    освоєння технології виробництва композитних валків із робочим шаром зі спеціальних марок сталі і чавуну методом електрошлакового наплавлення;

•    проведення реконструкції печей у ковальсько-пресовому і термічному цехах із забезпеченням необхідної точності нагрівання;

•    упровадження нового покоління інверторних джерел живлення і зварювальних напівавтоматів;

•    установлення нових металорізальних верстатів, обробних центрів, які дозволяють підвищити продуктивність праці в механоскладальному виробництві;

•    заощадження паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів.

Ус і ці заходи спрямовано на зростання продуктивності праці, а отже — на зниження витрат на виробництво.

Та все ж як правильно віднести витрати і провести облік, щоб у процесі проведення перетворень підприємство рухалося в потрібному напрямку? Ту т розроблено систему обліку й розподілу витрат. Її спрямовано на підвищення ефективності виробництва в цілому. У нашому розумінні облік і розподіл витрат промислового підприємства повинні об'єднуватися в систему, побудовану на основі єдиної нормативно-довідкової бази і правил заповнення й обробки даних.

Такий підхід на підприємстві впровадили як першочерговий захід у підвищенні ефективності відповідних управлінських рішень.

Вивчивши механізм системи управління витратами продукції на підприємстві, можна розділити його на такі основні етапи:

Планування витрат  ----> Контроль витрат ----> Прийняття управлінських рішень із питань обліку і розподілу витрат

Досліджуючи проблему управління витратами, слід мати чітке уявлення про механізм формування витрат у процесі виробництва, особливо для таких підприємств, які орієнтовані на одиничний і дрібно-серійний тип виробництва.

Тож у створенні системи обліку і розподілу витрат, пов'язаних із виготовленням продукції на «НКМЗ» надзвичайно важливим було оптимізувати витрати на всіх стадіях виробничого циклу виготовлення продукції.

Вирішення цього завдання частково уможливлюється за допомогою матеріального стимулювання працівників, тому що преміювання за мінімізацію витрати чи економію конкретних видів матеріальних ресурсів слід також розглядати як одну зі складових загальних витрат на виробництво продукції в інвестиційних процесах підприємства.

Зниження матеріалоємності для «НКМЗ» є одним із найважливіших показників і дієвих важелів зменшення витрат на виробництво продукції, особливо при виготовленні її нових видів у сучасних умовах господарювання. Для цього на заводі розроблено і впроваджено низку преміальних положень, що регламентують систему мотивації працівників заводу щодо вишукування шляхів і методів економії конкретних видів матеріальних ресурсів. Затвердженим положенням передбачено преміювання працівників більш ніж за 50 видами ресурсів, зокрема за такими: прокат чорних і кольорових металів, лісоматеріали, рідкий метал, мастильні матеріали, лаки, кислоти, електроенергія й т. ін. При цьому величина одержуваної винагороди безпосередньо визначається розміром економії і видом зекономлених ресурсів. Окрім преміювання працівників за економію матеріальних ресурсів, розроблено заохочення працівників, зайнятих збором, збереженням, здачею і відвантаженням відходів виробництва для вторинного використання.

Для підвищення ефективності роботи велике значення мають заходи щодо ліквідації зайвих і непотрібних запасів, попередження їх появи. Важливим фактором у цьому є зменшення накопичених раніше залишків товарно-матеріальних цінностей і готової продукції, а також залучення у виробництво нормованих оборотних коштів. Тож на підприємстві діє положення про преміювання працівників за залучення в господарський обіг і реалізацію на сторону неліквідних матеріальних цінностей. Чинне преміальне положення передбачає матеріально мотивований підхід до їх зменшення шляхом реалізації, використання на виробничі замовлення і ремонтно-експлуатаційні потреби.

Для розвитку системи заохочення за творчий підхід до мінімізації витрат на виробництво розроблено й упроваджено нове положення, спрямоване на підвищення матеріального зацікавлення працівників підприємства у здійсненні аналізу рівня ринкових цін на метали, сировину і матеріали, що комплектують вироби, для придбання їх за оптимальними цінами. Преміюванню за чинним положенням підлягають працівники відділів металів, сировини і матеріалів, комплектації, зайняті пошуком постачальників аналогічної продукції відповідної якості за найнижчими цінами на основі аналізу й узгодження рівнів цін на метали, сировину і матеріали, що комплектують вироби, одержувані від постачальників. Задля вдосконалення системи заохочення за творчий підхід до мінімізації витрат на виробництво і, з огляду на зростання цін на енергоресурси, а також проблеми з енергозабезпеченням у даний час, запроваджено положення, спрямоване на підвищення матеріальної зацікавленості працівників підприємства щодо пошуку і вибору надійного постачальника енергоресурсів. Преміюванню підлягають працівники підприємства, зайняті пошуком постачальників на основі аналізу й узгодження рівнів цін на природний газ і електричну енергію, що сприяє зниженню витрат на продукцію підприємства. У 2005 році виплати щодо згаданого положення становили 60,2 тис. гривень.

Чинні преміальні положень, що регламентують систему мотивації працівників заводу у вишукуванні шляхів і методів економії конкретних видів матеріальних ресурсів, дозволили деяким службам заводу за найвагомішими напрямками економії матеріальних ресурсів отримати значимі результати:

•    конструкторсько-технологічні служби за рахунок активізації творчої діяльності провели роботи зі зміни конструкцій і технологій, чи заміни, зменшення витрачання дефіцитних дорогих матеріалів, протягом року заощадивши 565,3 т металів;

•    цех металоконструкцій завдяки більш раціональному розкрою зекономив 155,9 т;

•    фасонно-ливарний цех № 1 за рахунок ощадливої витрати рідкого металу — 327,9 т;

•    модельний цех при застосуванні старих модельних комплектів заощадив лісоматеріалів у кількості 94,0 куб. метрів.

Загальний економічний ефект від проведення цих заходів склав 1345,8 тис. гривень.

Отже, одним зі способів оптимізації виробничих витрат є підвищення мотивації всіх категорій працівників підприємства. Такий підхід мобілізує працівників на пошук найкращих варіантів досягнення найбільш високої ефективності виконання замовлень на всіх стадіях виробничого циклу виготовлення продукції, що підтверджує практика машинобудівного підприємства ЗАТ «НКМЗ».

Література

1. Панков В. А. Управление стоимостью наукоемкого машиностроительного предприятия: теория и практика. — К:. Наукова думка, 2003. — 424 с.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту