головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 6/2005 
Персонал № 6/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Дослідження комунікативних
та організаторських схильностей

Тест

Дослідження комунікативних та організатор­ських схильностей (КОС) за допомогою тест-опитувальника КОЗ можна проводити і з одним дос­ліджуваним, і з групою. Досліджуваним роздають тексти опитувальника, бланки для відповідей, за­читується інструкція.

Інструкція: «Запропонований вам тест містить 40 питань. Прочитайте їх та дайте відповіді на всі питання за допомогою бланка. На бланку надруко­вані номери питань. Якщо ваша відповідь на пи­тання позитивна, тобто ви погоджуєтесь з тим, про що запитують у питанні, то на бланку відповідний номер обведіть кружечком. Якщо ваша відповідь негативна, тобто ви не погоджуєтесь, то відповід­ний номер закресліть. Слідкуйте, щоб номер пи­тання і номер у бланку для відповідей співпадали. Майте на увазі, що питання носять загальний ха­рактер і не можуть містити всіх необхідних подро­биць. Тому уявіть собі типові ситуації і не задумуй­тесь над деталями. Не слід витрачати багато часу на роздуми, відповідайте швидко. Можливо, на де­які питання вам буде важко відповісти. Тоді нама­гайтесь дати ту відповідь, якій ви надаєте перевагу. При відповіді на будь-яке з цих питань звертайте увагу на його перші слова та узгоджуйте свої від­повіді з ними. Відповідаючи на питання, не прагніть створити заздалегідь приємне враження. Важ­лива ваша відвертість при відповіді».

Опитувальник

1.  Чи багато у вас друзів, з якими ви постійно спілкуєтесь?

2.  Чи часто вам вдається схилити більшість сво­їх знайомих до прийняття ними вашої думки?

3.  Чи довго вас турбує почуття образи, яку зав­дали вам хтось із приятелів?

4.  Чи завжди вам важко орієнтуватися у критич­ній ситуації, що склалась?

5.  Чи є у вас прагнення до встановлення нових знайомств з різними людьми?

6.  Чи подобається вам займатись громадською роботою?

7.  Чи вірно, що вам приємніше та простіше про­водити час з книжками або з якими-небудь інши­ми справами, ніж з людьми?

8.  Якщо виникли які-небудь завади у здійсненні ваших намірів, то чи легко відступаєте від них?

9.  Чи легко ви встановлюєте контакти з людьми, які значно старші за віком?

10.   Чи любите ви придумувати та організовува­ти зі своїми приятелями різні ігри та розваги?

11.   Чи важко вам включатись у нову для вас компанію?

12.   Чи часто ви відкладаєте на інші дні ті справи, які потрібно було б виконати сьогодні?

13.   Чи легко вам вдається встановлювати кон­такти з незнайомими людьми?

14.   Чи прагнете ви добитися, щоб ваші прияте­лі, колеги діяли у відповідності з вашою думкою?

15.   Чи важко ви адаптуєтесь у новому колекти­ві?

16.   Чи вірно, що у вас не буває конфліктів з ко­легами з причини невиконання ними своїх обов'язків, зобов'язань?

17.   Чи прагнете ви при нагоді познайомитись та поговорити з новою людиною?

18.   Чи часто у вирішенні важливих справ ви приймаєте ініціативу на себе?

19.   Чи дратують вас оточуючі люди і чи хочеть­ся вам побути одному?

20.   Чи правда, що ви зазвичай погано орієнтує­тесь при незнайомих умовах?

21.   Чи подобається вам постійно знаходитись серед людей?

22.   Чи виникає у вас роздратування, якщо вам не вдається закінчити розпочату справу?

23.   Чи зазнаєте ви почуття утруднення, незруч­ності, якщо прийдеться проявити ініціативу, щоб познайомитись з новою людиною?

24.   Чи правда, що ви стомлюєтесь від частого спілкування з приятелями?

25.   Чи любите ви брати участь у колективних іг­рах?

26.   Чи часто ви проявляєте ініціативу при вирі­шенні питань, що стосуються інтересів ваших дру­зів, знайомих?

27.   Чи правда, що ви почуваєте себе невпевнено серед малознайомих людей?

28.   Чи вірно, що ви рідко прагнете довести свою правоту?

29.   Чи вважаєте ви, що вам не дуже важко внес­ти пожвавлення в малознайому компанію?

30.   Чи брали ви участь у громадській роботі в школі?

31.   Чи прагнете ви обмежити коло своїх знайо­мих невеликою кількістю людей?

32.   Чи вірно, що ви не прагнете відстоювати свою думку або рішення, якщо воно не було відра­зу прийняте вашими товаришами?

33.   Чи відчуваєте себе невимушено, попавши у незнайому вам компанію?

34.   Чи охоче ви приступаєте до організації різ­них заходів для своїх товаришів?

35.   Чи правда, що ви не відчуваєте себе достат­ньо впевненим та спокійним, коли потрібно гово­рити що-небудь великій групі людей?

36.   Чи часто ви спізнюєтесь на ділові зустрічі, побачення?

37.   Чи вірно, що у вас багато друзів?

38.   Чи часто ви потрапляєте у центр уваги своїх товаришів?

39.   Чи часто ви соромитесь, почуваєтесь незруч­но при спілкуванні з малознайомими людьми?

40.   Чи правда, що ви не дуже впевнено почуває­те себе в оточенні великої групи своїх приятелів?

Бланк для відповідей являє собою чотири ко­лонки з цифрами, що означають номери питань та пронумеровані від 1 до 40 у певному порядку, точ­но такому, як на зразку.

Якщо досліджуваних було декілька, то при не­обхідності бланки підписують на зворотній сторо­ні.

Обробка результатів

Мета обробки результатів — отримання індексів комунікативних та організаторських здібностей. Для цього відповіді досліджуваного зіставляють із дешифратором і підраховують кількість збігів ок­ремо за комунікативними та організаторськими схильностями. У дешифраторі враховується за рядками розташування номерів питань у бланку для відповідей.

1

5

9

13

17

21

25

29

33

37

2

6

10

14

18

22

26

30

34

38

3

7

11

15

19

23

27

31

35

39

4

8

12

16

20

24

28

32

36

40

Дешифратор

Схильності

Відповіді

позитивні

негативні

Комунікативні

номера питань 1-го рядка

номера питань 2-го рядка

Організаторські

номера питань 3-го рядка

номера питань 4-го рядка



Кк — коефіцієнт комунікативних схильностей;
Ко — коефіцієнт організаційних схильностей;

Щоб визначити рівень комунікативних та рі­вень організаторських здібностей, потрібно пора­хувати їх коефіцієнти. Коефіцієнти являють со­бою відношення кількості збігів відповідей тієї чи іншої схильності до максимально можливої кіль­кості збігів, у даному випадку — до 20. Формули для підрахунку такі:
Кх та Ox — кількість співпадаючих з дешифра­тором відповідей, відповідно до комунікативних та організаційних схильностей.

Аналіз результатів

У ході аналізу результатів спочатку дають оцін­ку рівня комунікативних та організаторських схильностей досліджуваного. Для цього користу­ються шкалою оцінок.

Шкала оцінок комунікативних та організаторських схильностей

Кк

Ко

Шкала оцінки

0,10–0,45

0,2–0,55

1

0,46–0,55

0,56–0,65

2

0,56–0,65

0,66–0,70

3

0,66–0,75

0,71–0,80

4

0,75–1,00

0,81–1,00

5

Рівень розвитку комунікативних та організатор­ських схильностей характеризується за допомо­гою оцінок за шкалою наступним чином. Дослід­жувані, що отримали оцінку 1, — це люди з низь­ким рівнем прояву комунікативних та організа­торських схильностей.

Досліджувані, що отримали оцінку 2, мають ко­мунікативні та організаційні схильності нижче се­реднього рівня. Вони не прагнуть до спілкування, почувають себе скуто у новій компанії, колективі, надають перевагу проводити час наодинці, обме­жують свої знайомства, відчувають труднощі у встановленні контактів з людьми і у виступах пе­ред аудиторією, погано орієнтуються у незнайо­мій ситуації, не відстоюють свою думку, важко пе­реживають образи. У багатьох справах вони нама­гаються уникати прояву самостійних рішень та ініціативи.

Для досліджуваних з оцінкою 3 характерний середній рівень прояву комунікативних та орга­нізаторських схильностей. Вони прагнуть до контактів з людьми, не обмежують коло своїх знайомств, відстоюють свою думку, планують свою роботу, однак потенціал їх схильностей не відрізняється високою стійкістю. Ця група дос­ліджуваних потребує подальшої серйозної та планомірної виховної роботи по формуванню та розвитку комунікативних та організаторських схильностей.

Досліджувані, що отримали оцінку 4, відносять­ся до групи з високим рівнем прояву комунікатив­них та організаторських схильностей. Вони не губляться у новій обстановці, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло знайо­мих, займаються громадською діяльністю, допо­магають близьким, друзям, проявляють ініціативу у спілкуванні, з задоволенням беруть участь у ор­ганізації громадських заходів, здатні приймати са­мостійні рішення у важкій ситуації. Все це вони роблять не за примусом, а згідно внутрішнім праг­ненням.

Досліджуваним, що отримали вищу оцінку 5, притаманний дуже високий рівень прояву комуні­кативних та організаторських схильностей. Вони відчувають потребу у комунікативній та організа­торській діяльності і активно прагнуть до неї, швидко орієнтуються у складних ситуаціях, неви­мушено поводять себе у новому колективі, це іні­ціативні люди, які віддають перевагу у важливих справах або у складній ситуації приймати самос­тійні рішення, відстоюють свою думку та досяга­ють, щоб її сприймали інші. Вони можуть внести пожвавлення у незнайому компанію, люблять ор­ганізовувати різні ігри, заходи, настійливі у діяль­ності, яка їх приваблює, і самі шукають такі спра­ви, які б задовольняли їх потребу у комунікації та організаційній діяльності.

Комунікативні та організаторські схильності яв­ляють собою важливий компонент та передумови розвитку здібностей у тих видах діяльності, які пов'язані зі спілкуванням з людьми, з організаці­єю колективної роботи. Вони є важливою ланкою у розвитку педагогічних здібностей.

Бажання займатись організаційною діяльністю та спілкуватись з людьми залежить і від змісту відповідних форм активності, і від типологічних особливостей самої особистості. В основному во­ни визначаються суб'єктивною цінністю та значу­щістю для людини майбутніх результатів її актив­ності та ставлення і відношення до осіб, з якими вона взаємодіє. Це слід врахувати, складаючи ре­комендації для осіб з низьким рівнем розвитку досліджуваних схильностей. Достатньо часто схильності з'являються у ході таких видів діяль­ності і спілкування, які спочатку людині байдужі, але по мірі включення в них стають значущими. Тут важливі власні зусилля та подолання комуні­кативних бар'єрів, які можливі, якщо людина ста­вить собі свідому мету саморозвитку.

За матеріалами:
Пашукова Т. И., Допира А. И., Дьяконов Г. В. Психологические исследования: Практикум
по общей психологии для студентов педагогических вузов. Учеб. пособие. —
М.: Изд-во «Институт практической психологии», 1996.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту