головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 11/2006 
Персонал № 11/2006
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Проблеми розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів малих і середніх міст

Олена БЕРЕЖНА,
аспірантка НДЕІ, Міністерства економіки України

Серед важливих соціальних проблем розвитку економіки на сучасному етапі — підвищення рівня життєзабезпечення та задоволення постійно зростаючих лікувальних, культурних, розважальних і інших потреб населення. Цю функцію здатні виконувати рекреаційно-оздоровчі комплекси (РОК). Особливу роль вони відіграють у малих і середніх містах, де виконують також містоутво-рюючу функцію.

Ефективність діяльності РОК середнього міста можна проілюструвати на прикладі РОК Бердянська за 2003–2005 рр. (табл.1).

Із даних, наведених у табл. 1, можемо зробити висновок, що кількість реалізованих путівок має тенденцію до незначного, але збільшення, що є свідченням зростання потоку відпочиваючих. Цей процес відбувається повільно, насамперед через низку політичних факторів впливу; середня вартість однієї путівки, як і фактичні витрати на один ліжко-день, також збільшується, що обумовлено макроекономічними факторами. Тому сума валового прибутку змінюється в сторону збільшення. Так, у 2004 р. порівняно з попереднім 2003 валовий прибуток зріс на 8,4 млн грн, або на 52,0%, а в 2005 р. порівняно з 2004 р. — на 10,9 млн грн, або на 44,5%. Чистий прибуток РОК збільшується. Отже, існує тенденція повільного зростання економічних показників діяльності комплексу.

Таблиця 1 Загальна економічна ефективність діяльності рекреаційно-оздоровчого комплексу Бердянська за 2003–2005 роки

Рік

Кількість реалізо-ваних путівок (одиниць)

Середня вартість путівки (грн)

Валовий прибуток (тис. грн) (гр. 2 х гр. 3)

Кількість ліжко-днів (одиниць)

Фактичні витрати на один ліжко-день (грн)

Валові витрати(тис.грн) (гр. 5 х гр. 6)

Кількість сплачено-го ПДВ (тис. грн)

Чистий прибуток (економі-чна ефек-тивність) (тис. грн) (гр. 4–гр.8)

2003

19682

816

16060,5

443655

31

13753,3

3312,1

12748,4

2004

23123

1056

24417,9

504042

37

18649,6

4883,5

19334,3

2005

23832

1481

35295,2

547756

49

26840,0

7059,0

28236,2

Примітка: Розраховано за даними звітів про фінансово-господарську діяльність ЗАТ «Приазов-курорт».

Аналіз діяльності РОК Бердянська свідчить про результативність обраної стратегії його розвитку. Є всі підстави вважати, що тенденція до збільшення потоку відпочиваючих на курорті Бердянська утримається. Цьому сприятиме надання місту статусу курорту державного значення. Завдяки зростанню кількості рекреантів відбуватиметься і нарощування прибутковості рекреаційно-оздоровчих об'єктів і всього РОК Бердянська загалом. Відповідно до збільшення прибутковості діяльності цього комплексу збільшаться і суми податків, що сплачуються у бюджет міста і країни. Отже, ефективне функціонування і стабільний розвиток РОК дає суттєвий економічний ефект як для розвитку міста, так і для економіки країни.

Із дев'яти рекреаційно-оздоровчих комплексів Запорізької області Бердянський РОК володіє найрізноманітнішим спектром природних лікувальних факторів, який є одним із найбільш давніх осередків використання природних факторів для лікування людей. У 2002 р. виповнилося 100 років від заснування в цьому комплексі першого регулярно діючого природно-ресурсного грязелікувального закладу. У 1902–1905 рр. на лікування в Бердянськ приїжджали хворі не лише з околиць, а й з Петербурга, Москви, Києва, Варшави, Сибіру. Цілющі лікувальні грязі почали вивозити в інші країни. 1915 року було одержано значну державну субсидію, що сприяло розширенню діяльності курорту. Проте масштабні організаційні заходи для становлення курорту здійснено в 1921–1928 рр., коли було побудовано санаторій необхідні будівлі, водогін, каналізацію, проведено електрифікацію, засновано Інститут фізичних методів лікування. Якщо до 1919 р. на курорті було проліковано всього близько 500 осіб, то від 1919 р. до 1941 р. — лише за путівками 11300 осіб.

Значними темпами відбувався розвиток курорту в післявоєнний час: розширилось будівництво рекреаційних об'єктів, проведено благоустрій рекреаційно-оздоровчого комплексу, підвищено ефективність санаторного лікування і відпочинку, впроваджено нові методи оздоровлення тощо. Це дало змогу в 1970 р. постановою Ради Міністрів СРСР надати Бердянську статус курорту загальносоюзного значення.

11 січня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про оголошення територій міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення», відповідно до якого природні території цього міста є курортом державного значення — курортом Бердянськ, та затверджено межі округу і зон санітарної охорони даного курорту.

У процесі аналізу етапів розвитку та стану рекреаційно-оздоровчих комплексів, виявлено низку ключових проблем, які значною мірою збігаються з Концепцією розвитку санаторно-курортної галузі, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 231-р [1].

Як свідчить аналіз, реалізація державної політики у сфері діяльності рекреаційно-оздоровчих комплексів повинна стати одним із пріоритетних напрямів соціальної та економічної політики, важливим і ефективним заходом організації відпочинку, профілактики, запобігання і зниження захворюваності та рівня інвалідності, зміцнення здоров'я населення всіх вікових груп та підвищення рівня життя.

Все це спричиняє необхідність реформування РОК, яке повинне базуватися, з одного боку, на вдосконаленні фінансово-економічних механізмів відтворення рекреаційно-оздоровчого потенціалу, створенні доступного та ефективного ринку рекреаційно-оздоровчих послуг для максимального задоволення потреб населення, з іншого — на проведенні роздержавлення та приватизації рекреаційно-оздоровчих закладів, заохочення конкуренції та оптимізації управління цими закладами.

Свідченням початку реформування рекреаційно-оздоровчого комплексу є здійснення заходів щодо оголошення курортів державного та місцевого значення, задоволення попиту населення на конкретні види санаторно-курортних послуг та поліпшення їх якості, комфорту, збереження та раціонального використання природних лікувальних ресурсів, підвищення рентабельності рекреаційно-оздоровчих закладів, а також подолання актуальних проблем рекреаційно-оздоровчого виду економічної діяльності.

Оцінка потенціалу рекреаційно-оздоровчих ресурсів дає підстави сподіватися, що рекреаційно-оздоровчий комплекс Бердянська має перспективу пожвавлення санаторно-курортного лікування та оздоровлення. Це також потенціал розвитку міжнародного і вітчизняного оздоровлення і туризму, які є прибутковими видами економічної діяльності багатьох країн.

Розвиток рекреаційно-оздоровчих послуг тісно пов'язаний із раціональним використанням природних територій курортів, які мають мінеральні та термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропу лиманів та озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для організації відпочинку та оздоровлення, лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань [2]. Із метою розв'язання зазначених завдань необхідно провести медико-біологічне оцінювання якості природних лікувальних ресурсів, а також еколого-економічне оцінювання природних територій курортів як складової частини національного багатства країни, для:

•   формування ринку природних лікувальних ресурсів;

•    реалізації платного природокористування;

•    порівняння ефективності рекреаційного та не-рекреаційного використання території курорту;

•    залучення інвестицій тощо.

Важливою проблемою є вдосконалення інфраструктури рекреаційно-оздоровчого комплексу (транспорт, зв'язок, комунальне господарство). Це потребує розв'язання територіальних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань, які пов'язані з розподілом і визначенням пріоритетних напрямів використання природних лікувальних ресурсів і пошуками способів збалансування міжгалузевих інтересів, вирішенням питань розміщення курортного, житлового, соціального, інженерно-транспортного, комунального та інших видів будівництва, відтворення культурно-історичної спадщини, охорони та збагачення природного середовища курортів.

Розвиток виробництва на курортних територіях призвів до виникнення там індустріальних зон — звідси надмірна їх концентрація у деяких місцевостях рекреаційно-оздоровчих закладів, велика питома вага промислового та сільськогосподарського виробництва, інтенсивний рух вантажного транспорту в зонах відпочинку. Так, у Бердянську через центральну площу відбувається транспортне сполучення залізниці та морського торговельного порту, що є суттєвим недоліком РОК.

Економічний стан РОК значною мірою залежить від витрат на паливно-енергетичні ресурси, збереження яких є першочерговою проблемою державної політики. Рекреаційно-оздоровчий комплекс Бердянська не має традиційних джерел енергії, тому виникає необхідність ширшого впровадження на території рекреаційно-оздоровчого комплексу нетрадиційних видів енергетики. Необхідна ліквідація енергетичного дефіциту рекреаційно-оздоровчого комплексу внаслідок застосування енергозберігаючих технологій, відтворю-вальних і нетрадиційних джерел енергії, встановлення лічильників обліку тепла, гарячої та холодної води, газу. Це сприятиме підвищенню якості екологічного стану рекреаційно-оздоровчого комплексу [3].

Збереження екологічної системи курортів залежить від раціонального використання рекреаційно-оздоровчих ресурсів із урахуванням їх унікальності та вразливості. Нині економічні механізми відтворення ресурсного потенціалу достатньою мірою не розроблені. Проблема гарантованості справляння податків з об'єктів рекреаційно-оздоровчого комплексу є нагальною для всіх курортних міст.

Серед важливих аспектів діяльності РОК — запровадження обов'язкового страхування відповідальності рекреаційно-оздоровчих закладів за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю чи майну громадян під час санаторно-курортного лікування, а також екологічного страхування для компенсації шкоди, заподіяної на природних територіях РОК та об'єктах природних лікувальних ресурсів унаслідок надзвичайних ситуацій, ситуацій техногенного та природного характеру.

Комплексне оновлення інфраструктури та економічне відтворення виробничого потенціалу РОК може бути здійснено лише через залучення масштабних інвестицій (як внутрішніх, так і зовнішніх). Для прибуткових рекреаційно-оздоровчих закладів модернізація може бути проведена завдяки використанню власних накопичень (прибуток, амортизаційні відрахування). Проте обсяг цих накопичень не забезпечує покриття навіть мінімальних потреб економічного простого відтворення.

Забезпечення гармонійного поєднання зазначених інтересів створює можливість підвищити збалансованість розвитку регіональної економіки і її поєднання з національною економікою загалом, ураховуючи потенціал і функціональну структуру рекреаційно-оздоровчого комплексу.

Складовою частиною реалізації зазначеного завдання є економічна збалансованість. Вона має забезпечувати синхронний розвиток ресурсного потенціалу як окремих ланок рекреаційно-оздоровчого комплексу, так і решти об'єктів інфраструктури завдяки реалізації взаємних економічних інтересів на умовах комерційного розрахунку незалежно від форм власності, тобто в цілісній багатоукладній системі. Це потребує створення і вдосконалення комплексної системи ринкових механізмів, яка включає механізми нормативно-правового, організаційно-економічного, ресурсного забезпечення та механізмів ефективного управління-менеджменту, економічного, фіскального, технічного регулювання тощо (рис.).

Із метою виходу на новий рівень нормативно-правових та економічних відносин слід:

створити економічні умови та вдосконалити нормативно-правову базу для забезпечення відтворення виробничо-економічного потенціалу курортів та їх природних лікувальних ресурсів;


•   розробити та впровадити комплекс заходів щодо залучення інвестицій для розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу;

•  забезпечити поступову прозору приватизацію рекреаційно-оздоровчих закладів (крім спеціалізованих санаторіїв).

Для залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій заплановано:

•    здійснити резервування рекреаційних територій, щоб реалізувати масштабні інвестиційні проекти;

•    широко провести тендери та надати земельні ділянки під забудову об'єктами рекреації (з пайовою участю щодо розвитку інженерної та загаль-нокурортної інфраструктури);

•    далі розширити асортимент послуг, що надаються на курортах;

•    збільшити кількість діючих госпрозрахункових медичних центрів, які надаватимуть платні послуги.

Збільшення місткості, створення комфортності рекреаційно-оздоровчих закладів позитивно впливатиме на економічне становище населення регіону, де розташована курортна територія, це підвищить зайнятість населення, прискорить розвиток інженерної та соціальної інфраструктури.

Доцільно створити оптимальну систему надання доступного й ефективного санаторно-курортного лікування і відпочинку для широких верств населення відповідно до гарантованого рівня ме-дико-санітарної допомоги, забезпечення потреб громадян України та іноземців курортно-рекреаційними послугами на рівні світових стандартів, а також екологічно збалансованого й ефективного природокористування.

Для цього слід реструктуризувати рекреаційно-оздоровчий комплекс на основі науково обґрунтованих потреб населення у різних видах відновлю-вального лікування, медичної реабілітації та оздоровлення, упорядкування мережі санаторно-курортних закладів.

Метою реформування санаторно-курортної галузі є:

•    реалізація проектів комплексного розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу;

•    створення конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринку рекреаційно-оздоровчої послуги;

•    забезпечення функціонування мережі рекреаційно-оздоровчих закладів для лікування та оздоровлення громадян, зокрема тих, які, відповідно до законодавства України, мають право на безоплатне або пільгове курортне лікування та оздоровлення;

•    раціональне використання ліжкового фонду завдяки вдосконаленню ресурсно-нормативної бази рекреаційно-оздоровчих закладів, стандартів діагностики та лікування, диференційованих підходів до строків санаторно-курортного лікування, впровадження сучасних ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій;

•    поліпшення якості послуг щодо розміщення, рекреаційно-оздоровчих та інших послуг у таких закладах.

Тому необхідно здійснити комплекс заходів:

•     екологічне обґрунтування навантаження на природні ресурси;

•     створення системи заохочення інвестицій на модернізацію та будівництво закладів РОК;

•     запровадження ефективної системи фінансування комплексу;

•     розвиток видобутку мінеральних вод, лікувальних грязей та інших природних лікувальних ресурсів за умов їх раціонального використання;

•     створення механізмів комплексного розвитку РОК;

•   розроблення цільових програм розвитку комплексу, зокрема інфраструктури розміщення відпочиваючих;

•     удосконалення порядку акредитації рекреаційно-оздоровчих закладів;

•     поліпшення якості надання санаторно-курортних, оздоровчих та туристичних послуг;

•    створення доступних за ціною рекреаційно-оздоровчих послуг;

•    дотримання уніфікованих державних стандартних методик лікування та медичної реабілітації на курортах;

•    координація діяльності рекреаційно-оздоровчих закладів незалежно від форми власності та підпорядкування;

•    санітарне очищення курортів;

•    здійснення протиерозійних і протизсувних заходів та інженерного захисту морського узбережжя курортів;

•  упровадження економічно обґрунтованих нормативів плати за користування природними лікувальними ресурсами;

•     забезпечення повної інформованості громадян України й іноземців про рекреаційно-оздоровчі можливості нашої країни, поліпшення стратегії маркетингу та просування рекреаційно-оздоровчих послуг на внутрішньому і зовнішньому ринку, зокрема через адаптацію маркетингових стратегій до сучасної практики надання рекреаційно-оздоровчих послуг;

•  створення дієвої системи організації дитячого і молодіжного відпочинку та оздоровлення.

Проблемою розвитку РОК є необхідність підвищення якості рекреаційно-оздоровчих послуг через адаптацію розроблених МОЗ України стандартів акредитації лікувально-профілактичних закладів до рекреаційно-оздоровчих закладів із урахуванням специфіки надання медичної допомоги та організаційних питань у таких закладах, тобто загальні стандарти: організація роботи закладу, медично-інформаційна та аналітична служби; якість лікувально-профілактичної допомоги (база даних, яка характеризує лікувальний процес); медична допомога; первинна медико-санітар-на допомога; амбулаторно-поліклінічна служба, стаціонарна допомога, параклінічні служби, спеціалізовані служби [3].

Важливою умовою ефективності санаторно-курортного лікування є оптимізація проведення лікувально-оздоровчих заходів. Це означає, що обсяги лікувально-діагностичних заходів повинні бути адекватними стану здоров'я пацієнта як у якісному (чинники та методи лікування, діагностичні методики тощо), так і в кількісному (кількість процедур, їх поєднуваність, кратність відпуску тощо) відношеннях. В оптимізації співвідношення обсягів лікувально-діагностичних заходів і потреби в них полягає система управління якістю медичної, зокрема санаторно-курортної допомоги.

У системі управління якістю санаторно-курортної допомоги велику увагу потрібно приділяти:

•    оптимізації механізму взаємного застосування технологій лікування, профілактики, реабілітації, спрямованих на запобігання фізіологічного перенапруження, поліпшення режиму і якості харчування, підвищення ефективності відпочинку;

•    визначенню потреби населення в санаторно-курортній допомозі;

•    оцінюванню ефективності цієї допомоги.

Складовою частиною оптимізації механізму взаємного застосування технологій лікування є впровадження у практику певних стандартів діагностики та лікування, рекомендованих Проблемною комісією Міністерства охорони здоров'я та АМН України «Санаторно-курортна реабілітація», вченою медичною радою ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», затверджених МОЗ України (2003 р.).

Комплексний аналіз і оцінювання діяльності санаторно-курортних закладів мають інтегральний багатофакторний характер і засновані на об'єктивному визначенні ступеня відповідності основних критеріїв оціночної шкали їх нормативному значенню. Сюди належить:

1.  Якість структури оздоровниць, що встановлюється на підставі оцінки матеріально-технічної бази.

2.  Оцінювання кадрових ресурсів лікарського і середнього медичного персоналу.

3.  Оцінювання результативності, ефективності та якості медичної діяльності:

•    повнота надання медичної допомоги;

•    якість проведення лікувально-діагностичних заходів;

•    показники діяльності закладу.

4. Оцінювання сервісних послуг.

Для аналізу діяльності використовують розроблені та затверджені:

1)   стандарти санаторно-курортного лікування, стандарти роботи їдалень, культурно-масових заходів;

2)   технологічні карти роботи персоналу;

3)   посадові інструкції;

4)   алгоритми надання невідкладної допомоги;

5)   методичні посібники.

Установлені критерії та стандарти використовують для оцінювання діяльності санаторію під час проведення акредитації через порівняння фактичних даних із нормативними показниками.

Найбільший негативний вплив на фінансово-господарську діяльність рекреаційно-оздоровчих закладів мало зростання податків, введення в 1997 р. податку на додану вартість.

За останні роки податки зросли майже вдвічі і досягли 17,5% обсягу доходів, що становить 3,0–5,0 млн грн щорічно. Існують подвійні витрати з собівартості у зв'язку з оподаткуванням за використання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Рекреаційно-оздоровчі заклади здійснюють за власні кошти природоохоронні заходи і сплачують податки за природні ресурси, які безпідставно зросли в десятки разів. Державних витрат на збереження природних лікувальних засобів не було. Податок на додану вартість становитть 65–75% усіх податків.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про курорти», передбачено податкові, митні, кредитні пільги, що надаються рекреаційно-оздоровчим закладам у порядку, встановленому законом. На практиці таких пільг фактично немає.

Для подальшого розвитку Бердянська розроблено програму розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу і туризму до 2010 року. Аналізуючи виконання цієї програми, встановлено, що, передусім, необхідно: виділити кошти на розробку генерального плану та схем забудови рекреаційно-оздоровчих зон міста, розробити та реалізувати проект зони санітарної охорони Азовського моря, вирішити питання охорони грязьових озер, розташованих у рекреаційно-оздоровчій зоні.

Література

1.  Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку санаторно-курортної галузі» від 23 квітня 2003 р. № 231-р.

2. Менеджмент закладів оздоровлення та відпочинку в рекреації: Навч.-мет. посіб. для студентів і фахівців / За ред. д-ра мед. наук, професора В. І. Пономарен-ко. — К.: Денеб, 2005.

3. Мягченко О. П. Екологічні проблеми Північного Приазов'я. — Бердянськ: АРІУ, 2004.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту