Жахіття Голодомору ніколи не повториться!
24 листопада у Міжрегіональній Академії управління персоналом вшанували жертв Голодомору 1932-33 років.
Біля пам'ятника невинним жертвам голодної смерті отець Діонісій відправив скорботний молебень за всіх закатованих під червоним прапором комунізму українців. У скорботній події взяли участь керівники та співробітники Академії, очільники Української Консервативної партії та велика кількість почесних гостей.
Опісля в Президії МАУП відбувся Міжнародний форум з Голодомору в Україні на тему: «Каральні органи єврейсько-більшовицького режиму». Зважаючи на історичну необхідність визнання Голодомору актом геноциду українського народу, метою проведення форуму стало визначення ідеологічних засад системного виморювання голодом українців, результатів масового знищення та їх наслідків для України.
Серед учасників форуму — академік НАНУ, Герой України, Борис Олійник, правозахисник Петро Рубан, директор Центру з вивчення історії та сучасних форм тоталітаризму ІКЕД МАУП Володимир Улянич та професор філософії і політології Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Григорій Мусієнко.
Перед початком форуму всі присутні переглянули документальний фільм «Пам'яті жертв Голодомору».
Від імені Президії Академії учасників та гостей форуму привітав доктор соціологічних наук, заслужений працівник освіти України, голова Наглядової ради МАУП Георгій Щокін.
Шановні пані та панове! Дорогі співвітчизники! П'ять років поспіль МАУП разом з іншими українськими та міжнародними організаціями проводить на своїй базі науково-практичні конференції з питань вивчення найжахливішого злочину ХХ століття — українського Голодомору-геноциду. Цей наймасштабніший геноцид відбувався щонайменше у три етапи: в 1921-23, 1932-33 і 1946-47 роках. Жертвами цього небаченого за своїми масштабами і методами злочину стали близько 10 мільйонів українців, що катастрофічно позначилося на всьому генофонді Української нації. Ці національні втрати ніколи і нічим не можуть бути заповнені. Нам залишається лише пам'ять про невинно закатованих і лише обов'язок перед загиблими мільйонами наших співвітчизників. Ця пам'ять і цей національний обов'язок полягає насамперед в об'єктивному і всебічному дослідженні причин, механізмів і наслідків Українського геноциду. Робити це потрібно й для того, аби голодоморні жахіття ніколи не повторилися на нашій багатостраждальній землі.
Історія завжди має здатність повторюватися, якщо не зроблено відповідних висновків з попередніх уроків. Тому ми намагаємося говорити чесно, відверто і правдиво про все, що стосується ідеологів, організаторів і виконавців масового винищення українців. І хіба ми винні в тому, що абсолютну більшість керівництва більшовицької партії та її каральних органів становили представники єврейської меншини? Хіба можна спростувати офіційно оприлюднені дані, в тому числі більшовицькі, згідно з якими майже 80% керівних посад належало саме цим представникам? Спростувати не можна, тому нині робиться все, аби ці факти замовчати. І робиться це на найвищому державному рівні, включаючи президентський.
Саме в цьому полягає основна причина систематичних, планомірних і репресивних переслідувань МАУП — що за часів президентства Л. Кучми, що за нинішнього президентства В. Ющенка. Не маючи змоги заперечити правду, яка звучить з трибун і видань МАУП, сіоністично налаштовані можновладці намагаються звинуватити український навчальний заклад у вигаданих ними ж ксенофобії та антисемітизмі або знайти якісь неіснуючі чи незначні порушення в його діяльності. Ми категорично відкидаємо всі неправдиві звинувачення українських зрадників і нащадків україножерів і наполягаємо на нашому вистражданому праві знати поіменно кожного з усіх катів Української нації!
Ми повторювали і повторюємо знову, що ніколи не виступали проти євреїв загалом, оскільки людина не обирає своєї національності, вона в ній народжується. Але ми виступали і виступаємо проти доктрини єврейського расизму, який, відповідно до історичних часів, може набувати різних форм — шовіністичного сіонізму, інтернаціонального більшовизму чи космополітичного лібералізму. Не змінюючи при цьому своєї расистської сутності, яка полягає у встановленні єврейської етнокра-тії — як це відбувалося в більшовицькій Росії або відбувається нині в сіоністському Ізраїлі чи лібералізованих США. Не дослідивши витоків існування та механізмів встановлення цієї смертоносної етнократії, ми ніколи не зрозуміємо, яким чином влада, банки, підприємства, землі, засоби масової інформації в нинішній Україні, як і в інших пострадянських країнах, знову опинилася в руках однієї національної меншини.
Правда про це вкрай небезпечна для нащадків і прихильників єврейського тоталітаризму. Тому, мабуть, президент Ющенко віддає вказівки Службі безпеки України та Міністерству освіти і науки України влаштувати перевірки МАУП. Тому, мабуть, вже два роки лежить без
руху в Міносвіті розроблена МАУП навчальна програма «Голодомори в Україні у ХХ столітті». Водночас більшовицький міністр освіти Ніколаєнко витрачає кожний свій робочий день, аби знищити МАУП.
Але ми переконані в тому, що президент і міністри приходять і йдуть, а академії та університети залишаються. Ми працюємо і працюватимемо згідно з Конституцією України та Загальною декларацією прав людини ООН, відстоюючи свої права на свободу думки і слова, свободу наукових досліджень та вільне висловлювання своїх переконань. Лише правдиве і чесне життя варте пошани. Тож всі ми маємо робити все, що від нас залежить, аби воно було саме таким. Сподіваюся, що наша конференція зробить ще один суттєвий внесок у дослідження правди про тоталітарний єврейсько-більшовицький режим та його зловісні каральні органи.
Дякую за увагу.
Георгій Щокін
На Міжнародному форумі провели пленарне засідання під головуванням ректора Академії Миколи Головатого та секційні засідання, де проаналізували специфіку діяльності каральної системи єврейсько-більшовицького режиму.
Учасники форуму ухвалили Декларацію та Звернення до Верховної Ради України.
Виступи делегатів і матеріали форуму будуть видані окремим виданням, а найцікавіші доповіді журнал опублікує на своїх сторінках.
ДЕКЛАРАЦІЯ
учасників Міжнародного форуму з Голодомору в Україні
«Каральні органи єврейсько-більшовицького режиму»
Ми, учасники Міжнародного форуму в Києві, оголошуємо:
1. Катастрофа Українського Народу, яка була організована єврейсько-більшовицькою владою СРСР, фундаментально переглянула основи цивілізації. Її безпрецедентний характер завжди матиме загальне значення для людства, оскільки єврейсько-більшовицькими катами було знищено майже 10 мільйонів українців. 73 роки Голодомор продовжує бути найбільшою Катастрофою-етноцидом, яку знає людство і яка залишається незагойною раною всього Українського народу.
2. Значення Голодоморів-етноцидів, спланованих і проведених єврейсько-більшовицькою владою в 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 рр., ніколи не повинно притуплятися в нашій колективній пам'яті. Пам'ять про боротьбу з єврейсько-більшовицькими катами, про всіх, хто чинив опір цій владі абсолютного зла, також повинна зберігатися в наших серцях. Глибина цього нелюдяного злочину і висота героїзму учасників спротиву може бути мірилом нашого розуміння про Добро і Зло.
3. Разом з усім людством, що знає жахи більшовизму, гітлеризму сіонізму та інших форм шовінізму і расизму, міжнародна спільнота несе величезну відповідальність за боротьбу з цим Злом. Ми всі повинні постійно відкривати страшну правду про Голодомор-етноцид на відміну від тих, хто її заперечує. Ми зобов'язані змінювати моральні устої людей та наших урядів, аби бути впевненими в тому, що майбутні покоління усвідомлять справжні причини Голодомору-етноциду і будуть здатні зробити відповідні висновки про наслідки єврейсько-більшовицької, сіоністської і будь-якої іншої расистсько-шовіністичної влади.
4. Ми обіцяємо докласти більше зусиль для дослідження Голодомору-етноциду в усьому його жахливому обсязі, а також у поширенні правдивої інформації в наших школах, університетах та інших навчально-виховних закладах.
5. Ми шануватимемо пам'ять жертв Голодомору-етноциду та пам'ять борців з єврейсько-більшовицькою владою, передусім — вояків Української Повстанської Армії. Ми підтримаємо дух постійних споминів про них за допомогою відповідних заходів, у тому числі щорічних міжнародних конференцій до Дня пам'яті жертв Голодомору.
6. Наша роль — нести світло правди про жахи тоталітарних ідеологій (більшовизму, гітлеризму, сіонізму) в часи, коли носії деяких з цих ідеологій перебувають все ще при владі в різних країнах світу. Наше завдання полягає у відкритті всіх архівів, підготовці книг, брошур, статей, напрацюванні навчальних планів, програм, підручників, аби зробити правду про Український Голодомор доступною для всіх.
7. Ми схиляємо голови перед загиблими від єврейсько-більшовицьких катів і переймаємо дух самопожертви та відваги борців з цим мерзенним Злом. Наше завдання — пам'ятати про всіх жертв Голодомору-етноциду, про всіх борців з нелюдяною владою і зробити все від нас залежне, аби жахи Українського Голодомору-етноциду ніколи не повторилися.
Прийнято
на Міжнародному форумі
з голодомору в Україні
«Каральні органи
єврейсько-більшовицького режиму»
Перекладено російською
та англійською мовами і направлено
главам урядів і парламентів держав світу
24 листопада 2006 р.
ЗВЕРНЕННЯ
до Верховної Ради України учасників Міжнародного форуму з Голодомору в Україні
«Каральні органи єврейсько-більшовицького режиму»
Ми, учасники зібрання, представники громадських, наукових, навчальних організацій і структур — Асоціації дослідників голодоморів в Україні, Міжнародної Кадрової Академії, Центру українознавства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Міжрегіональної Академії управління персоналом, Конфедерації недержавних вищих закладів освіти України звертаємося до найвищого органу законодавчої влади — Верховної Ради України напередодні 75-х роковин Голодомору в Україні 1932-1933 рр.
Ціла низка держав світу в особі їхніх парламентів визнала цю найбільшу українську трагедію планетарного масштабу геноцидом Українського народу, організованим і проведеним каральними органами єврейсько-більшовицького режиму, а найвищий орган законодавчої влади України — Верховна Рада України все ще не винесла своєї відповідної ухвали. Невирішення цього питання сумління Верховною Радою України ставить під сумнів не факт Голодомору, визнаний в усьому світі, а наявність національної свідомості Верховної Ради, оскільки на порядку денному постає нове питання: чи Верховна Рада належним чином відповідально представляє інтереси Українського народу, Української держави?
У XX столітті вперше в новітній історії в Україні організовано і проведено єврейсько-більшовицьким режимом не один, а три голодомори 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр., які переконливо засвідчують запрограмованість, антиукраїнську спрямованість і системність у лихій науці чинити закляття — вибивати до ноги за українською етнічною ознакою. Хоч як прикро, але ця політика не відійшла в минуле і донині становить загрозу не лише для українців та України, а й для багатьох народів світу, отже, має бути затаврована на міжнародному рівні Організацією Об'єднаних Націй у формі визнання організованих голодоморів в Україні 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр. системним геноцидом Українського народу — з усіма правовими, моральними та матеріальними наслідками, що випливають з цієї ухвали.
Ще раз звертаємося до Верховної Ради України з вимогами:
• ухвалити Закон про визнання голодоморів в Україні актом геноциду автохтонного населення держави, організованого і здійсненого єврейсько-більшовицькою верхівкою;
• зважаючи на те, що серед жертв колишніх репресій також були організатори і безпосередні виконавці Голодомору-геноциду, встановити окремо День жертв політичних репресій;
• встановити День жалоби за жертвами голодомору-геноциду українського народу 25 листопада і щорічно на державному рівні вшановувати пам'ять загиблих;
• встановити в центральній частині м. Києва та всіх обласних центрів України величні пам'ятники жертвам голодоморів і включити їх відвідування до екскурсійних і туристичних маршрутів;
• оприлюднити у вигляді окремої Книги Жалоби прізвища всіх загиблих внаслідок голодомору-геноциду 1932-1933 років, а також їхніх катів;
• змінити назви вулиць, площ, селищ та міст України, що носять імена очільників єврейсько-більшовицького режиму.
Учасники Міжнародного форуму
з Голодомору в Україні «Каральні органи
єврейсько-більшовицького режиму»
24 листопада 2006 р.