головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 12/2006 
Персонал № 12/2006
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







«Поважай людину, і вона досягне всього!»

Юлія СОКОЛОВА

Юлія Соколова закінчила МАУП рівно три роки тому. Нині вона працює в банку начальником відділу роботи з кандидатами. Завдяки здобутій в Академії другій вищій освіті, магістерський кваліфікаційний рівень із менеджменту організацій (спеціалізація «Бізнес»), Юлія ефективно провадить роботу в HR-сфері. Про етапи свого професійного шляху вона розповідає кореспондентові журналу «ПЕРСОНАЛ».

Що спонукало Вас до того, аби зосередитися в своїй професійній діяльності на бізнес-сфері?

— Я закінчила школу, де математиці приділялось чимало часу, і це істотно вплинуло на мій вибір. Коли навчалася на другому курсі Академії легкої промисловості (за першою спеціальністю я економіст-інженер), з'явилася можливість отримати роботу в іноземній компанії (працювати у сфері бухгалтерії, фінансів). Це було спільне українсько-австралійське підприємство «IQ». Робота була цікава, тож займатися чимось іншим не виникало бажання і по закінченні вузу. Починали з цінних паперів, діяльність фірми розвивалася в інших напрямках — торгівля, тощо. Та в кінці дев'яностих компанія зазнала певних труднощів, потім — закриття, зміна власника... Мені довелося вирішувати, чи йти далі за обраною спеціальністю. З'явилася думка, що, аби досягти чогось, треба вчитися далі.

Чому Ви обрали саме МАУП?

— Насамперед був гарний «піар» із боку Академії управління персоналом. До того ж, МАУП — один із перших приватних закладів (я ж навчалася в державнім). Цікаво було, як і чого там вчать.

Що мене приємно здивувало з першого дня навчання — підхід викладачів, поважливе ставлення до студентів, починаючи від звертання «на Ви». Нам дали зрозуміти, що з нами цікаво. Такий задали тон. Та водночас, наголошувалося на тому, що поблажок годі чекати, тобто ніхто нікого «тягнути» не буде. І як кому вчитися — суто особиста справа. Серед «позитивів» — зручна схема здобуття заочної освіти. Усупереч стереотипам щодо такої форми навчання (що заочно — це ніяк) училися ми багато. Нам давали практичні навички, яких, ми дійсно потребували. Адже на той час майже всі мої одногруп-ники мали певний досвід роботи і могли визначитися з тим, що потрібно засвоїти насамперед. Тож ми зосереджувалися на головному, обмінювалися думками. Ще один «плюс». Нас забезпечували всією необхідною літературою. Була можливість також скористатися Інтернетом. Навіть доопрацювати те, що було потрібно по роботі.

Навчання мене захоплювало. Два роки минули дуже швидко. До того ж, у нас була дуже цікава група, яка мала свої традиції щодо навчання й дозвілля. Зокрема, під час сесії, майже після кожного іспиту чи заліку, ми збиралися й висловлювали свої думки про те, що кожен з нас дізнався цінного у практичному аспекті. Звичайно, всі наші свята разом відзначали. Дбали про одногрупників з інших міст. Навіть із поїзда зустрічати ходили. Підтримуємо дружні стосунки й нині.

А що було по тому, як Ви отримали диплом магістра?

— Оскільки він дає право викладати, вирішила спробувати себе у цій сфері. Працювала у центрі підвищення кваліфікації «Знання». А потім, пройшовши конкурс, стала працювати в комерційному банку. Відразу — на керівній посаді, оскільки на той час я вже мала два дипломи, а ще — досвід роботи.

Як загалом змінило Вас здобуття другої освіти?

— Можливо, додало впевненості у собі. З іншого боку, я набула навичок ефективної роботи з людьми, знань із мистецтва управління. Хоча теоретичні знання це канва. Вони допомагають усвідомлювати той чи інший процес крок за кроком. Але люди є люди. Робота з ними вносить корективи. Кожен — неповторна особистість.

Який тип працівника Ви вважаєте найбільш бажаним?

— Я вважаю, що люди — основний трудовий ресурс. У працівників ціную, як і інші керівні спеціалісти банку, ініціативу й креативність мислення, «несірість». Хоча тих, хто ці якості має, доводиться знайомити з засадами «тайм-менеджменту», допомагати організовувати, планувати роботу. А взагалі, незалежно від посади, для працівника головне — порядність. У ставленні до них — повага.

Як би Ви сформулювали своє професійне кредо?

— Поважай людину, і вона досягне всього!

Дмитро МАМЧУР



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту