головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 3/2007 
Персонал № 3/2007
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







«Зелений бізнес», або Як заробляють на глобальних проблемах людства

Віра ЄВТУШИНА

Катастрофи, які здавалися такими далекими, уже нині впливають на наше життя. Учені прогнозують, що крига на Північному та Південному полюсах зникне до 2040 року, а в 2048-му океани та моря залишаться практично без риби. Внаслідок водної стихії Нью-Йорк та Майямі 2050 року зникнуть взагалі. Додайте до всього цього ще епідемії невиліковних хвороб і маєте типовий сценарій апокаліпсису. Однак вирішити ці проблеми можна, впевнені керівники деяких заморських компаній. Мало того на них можна добре заробити. Молоді фірми, довіряючи власній підприємницькій інтуїції, впроваджують інноваційні і досить несподівані рішення, ставлять нетрадиційні технології на комерційну основу. І врешті-решт, рятують людство від самого себе.

Заробити, виявляється, можна навіть на глобальному потеплінні. Як відомо, шкідливі викиди, що спричиняють в атмосфері парниковий ефект, на 80% складаються із вуглекислого газу. Чверть такого газу викидають у повітря теплові електростанції. Ось чому потрібно поступово замінювати станції, які виробляють електроенергію, спалюючи вугілля, нафту та природній газ, на підприємства, які у процесі виробництва електроенергії використовують лише відновлювані джерела енергії. Нині цим дуже переймаються уряди європейських держав, які енергетично аж на 50% залежать від імпорту палива із Росії та країн Близького Сходу. Якщо ситуація не зміниться, то до 2025 року, старенька Європа залежатиме від близьких та далеких сусідів, багатих на поклади газу та нафти, ще більше — на 70%.

Одна потужна ірландська компанія розпочала масштабні проекти з розвитку вітроенергетики. До речі, в Україні вітроенергетика і досі некомерційна та неприбуткова галузь, її розвиток відбувається за кошти держави, хоча переваги цього напряму енергетики вражають: для експлуатації вітроенергетичних установок взагалі не потрібно палива, що виключає викиди шкідливих речовин в атмосферу. На відміну від теплових електростанцій, вони абсолютно не потребують води та відчуження величезних земельних ділянок. Крім того, сучасні вітроенергетичні установки повністю автоматизовані, вони можуть працювати без чергового персоналу, швидко монтуються і встановлюються. Саме зважаючи на всі чинники, ірландські бізнесмени оголосили про амбітні плани з будівництва європейської вітрової супер мережі у Північній Атлантиці, яка складатиметься із двох тисяч турбін За допомогою цих вітроенергетичних установок можна виробляти 10 тисяч мВт електроенергії, якої б вистачило на потреби 8 мільйонів будинків у Європі. Компанія має намір сформувати «вітрову мережу» від Іспанії до Швеції, потужності якої дорівнюватимуть 30 ядерним реакторам. Це означає, що в повітрі вуглекислого газу відчутно поменшає, — так ніби зняли із автотрас 15 мільйонів автомобілів.

Наразі ірландцям належить 16 вітроелектростанцій у США, Великобританії і в себе на батьківщині. Європейські уряди вже не дискутують, чи надавати економічні пільги виробникам «зеленої енергії», хоча це означає що платникам податків доведеться сплачувати додатково десятки мільярдів доларів щорічно. Енергетична безпека для Євросоюзу — найважливіша. Тому нині щорічний приріст виробництва електроенергії вітровими установками становить 20–30%, тоді як приріст в атомній енергетиці — менше 1% щорічно. Із 110 тисяч об'єктів електроенергетики Європейського Союзу на об'єкти вітроенергетики припадає понад 20%. Загальний потенціал вітроенергетики становить 20–25% від світового виробництва електричної енергії.

Ще одна проблема, на розв'язанні якої бізнесмени заробляють багатомільйонні статки, — голод та недоїдання. Статистика ООН свідчить: понад 850 мільйонів людей у світі голодують. А недоїдання щорічно вбиває більше людей, ніж СНІД, малярія і туберкульоз разом узяті. Більшість голодуючих живе у країнах, які розвиваються, — переважно в Індії та африканських державах. Крім того, за даними ООН, кожні п'ять хвилин у світі від ускладнень, спричинених недоїданням, помирає дитина. Найгірше те, що кількість голодуючих не зменшується, хоча заможних людей у світі щороку стає більше. Французький бізнесмен Майкл Лескан дуже перейнявся цією проблемою із особистих, комерційних міркувань. Він заснував компанію, яка поєднала у собі гуманітарну діяльність із капіталістичним виробництвом. Починаючи від 1986 року вона продає високопоживні харчові продукти для боротьби із голодом і недоїданням. Найвідомішою продукцією компанії стала паста із молочного порошку, цукру, вітамінних добавок та арахісового масла. Її охоче закупають урядові та неурядові організації, що хочуть подолати таке ганебне явище, як голод у бідних країнах. Торік цей продукт спробували 500 тисяч дітей, це удвічі більше, ніж у 2005 році, та учетверо більше, ніж у 2004-му. В упаковці, що важить 3 унції, міститься 500 калорій. Така висока калорійність допомагає піднімати на ноги та повертати до життя дуже виснажених дітей. На відміну від традиційної благодійної продукції у вигляді молочних порошків, які треба розводити чистою водою, цей продукт одразу готовий до вжитку і довго не псується. Французи, безумовно, міцно та надовго посіли провідне місце у галузі високопоживних продуктів харчування. Замовлення на цю продукцію зростають випереджальними темпами: з 6,5 мільйона доларів у 2001 році до 25 мільйонів доларів за 2006 рік. Оскільки проблема голоду ще довго турбуватиме людство, безліч компаній мають шанс запустити у виробництво власний винятковий висококалорійний продукт та вберегти світ від голоду та страждань.

Забруднена вода — ще одна бездонна ніша для отримання бізнесменами надприбутків. У наш час понад мільярд людей не мають доступу до нормальної питної води. Рідина, яку вони п'ють, рясніє бактеріям, вірусами або забруднена стічними водами. Також майже 5 тисяч дітей щодня вмирають від хвороб, які спричинила брудна вода: діарея, холера, тиф. Економічні збитки також вражаючі — 170 мільярдів від хвороб, пов'язаних із забрудненням питної води. А як отримувати зиск із такої ситуації, знає одна американська компанія, що налагодила у Каліфорнії виробництво міні-во-доочисних заводів. Їх активно купують численні міжнародні благодійні організації для потреб відсталих племен і народів у різних куточках світу, адже для підтримки та обслуговування водоочисних центрів потрібно лише 2 долари на рік з кожного мешканця, який питиме очищену воду. Нині понад 500 таких установок працює в Азії, Африці і Центральній Америці, постачаючи чисту воду 500 тисячам людей. Прибутки від продажу американці тримають у таємниці, хоча вартість міні-за-воду відома — майже 50 тисяч доларів. За оцінками компанії-виробника, перспективи зростання цієї галузі величезні. Упродовж найближчих десяти років низка нових гравців може вийти на «водний» ринок з інноваційними розробками, і зрештою отримувати стабільні прибутки.

Заробляти можна навіть на епідеміях, — кажуть ті, хто заснував свій бізнес із надією на те, що їх поширення припиниться. Пташиний грип, СНІД та інші хвороби містять величезний руйнівний потенціал. Його достатньо, щоб знищити все населення земної кулі. Однак виявлення епідемій у країнах, що розвиваються, на ранніх стадіях і швидка реакція світової спільноти, можуть вберегти життя 12 мільйонів людей щороку. Ще донедавна єдиним способом надіслати повідомлення із віддалених куточків світу про початок епідемії була пошта, і доставка важливої інформації іноді забирала цілі місяці. Зважаючи на це, соціальний працівник і колишній урядовець заснував у Вашингтоні фірму із впровадження систем відсте-ження епідемій у реальному часі в країнах, що розвиваються. Ця система може працювати через Інтернет, стільникові телефони, наземні лінії зв'язку і навіть радіо.

Професійні лікарі, зокрема із міжнародних гуманітарних організацій, а також уряди країн отримують повідомлення про підозрілі хвороби зі спільної бази даних. Вони аналізують ці сигнали, на відстані підтверджують або скасовують небезпечний діагноз, а також повідомляють, коли надійде допомога. Наприклад, Індія придбала таку систему відстеження для того, щоб оперативно виявляти та реагувати на епідемії, що розгораються після сезону дощів. Руанда використовує систему для боротьби із розповсюдженням ВІЛ-інфекції, а Індонезія запустила експериментальну програму, щоб швидко виявляти та діагностувати пташиний грип. Уже сьогодні понад 100 працівників компанії працюють у Сполучених Штатах, Перу та Індії. Вони переконані, що бізнес із дослідження епідемій тільки у стадії зародження і має безліч можливостей для розвитку. Так, нині у віддалених куточках земної кулі, де потерпають від хвороб мільйони людей, катастрофічно не вистачає дистанційних навчальних програм для медиків — телефоном чи за допомогою персональних комп'ютерів, які могли б підвищити їхню кваліфікацію та зупинити нові епідемії. Глобальні проблеми України трохи вирізняються на фоні інших держав. У нас це не пташиний грип і навіть не СНІД, а передусім Чорнобиль, який вважають екологічно найбільш забрудненим місцем у світі. На подоланні наслідків аварії, інноваційних рішеннях зі збереження ядерного палива вітчизняні компанії могли б заробити мільярди.

Підготувала Віра ЄВТУШИНА
(За матеріалами видань
Fortune, Forbes, Business Week)



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту