ЗАЯВА
ПРИПИНИТИ ЗЛОЧИННІ ДІЇ ОРГАНІЗОВАНОГО ЄВРЕЙСТВА
Президентові України В. А. ЮЩЕНКУ
Голові Верховної Ради України В. М. ЛИТВИНУ
Голові Верховного Суду України В. Т. МАЛЯРЕНКУ
За часів кучмівського режиму польський журнал Wprost назвав найбагатших людей розореної України: сам Л. Кучма, його зять В. Пінчук, глава його адміністрації В. Медведчук, «права рука В. Медведчука» — Г. Суркіс, партнер В. Пінчука — Р. Ахме-тов, голова Всеукраїнського єврейського конгресу В. Рабинович та деякі інші (див. напр.: Независимая газета. — 2003. — 24 вересня). Іншими словами, злочинний кучмізм тримався на суто єврейському оточенні, де, крім названих, помітну роль відігравали також Д. Табачник, Ян Табач-ник, Ю. Звягільський та інші євреї, які, за повідомленням ЗМІ, теж мають величезні статки на тлі зубожіння українського населення (наприклад, акордеоніст Ян Табачник, за повідомленням віце-прем'єра України М. Томенка, якимось чином придбав 8 га (!) київської землі для будівництва якогось центру свого маловідомого імені). Як зазначає голова юдейської громади ліберального спрямування Е. Ходос (Харків), американські долари у вигляді злочинного «чорного налу» спрямовувалися на сучасних єврейських скоробагатьків через синагоги, де нині заправляють американські та ізраїльські рабини на кшталт Я. дов Блай-ха, М. Московича, Асмана. Саме таким злочинним шляхом перетворилися на олігархів харківські євреї О. Фельдман і А. Гіршфельд — нинішні депутати Верховної Ради України (див. напр.: Ходос 3. Еврейс-кий удар. — Харьков, 2003/
Таким чином, багаторічне руйнування України і зубожіння всього українського народу супроводжувалося одночасним і неймовірним збагаченням багатьох євреїв, які відповідальні разом з Л. Кучмою у встановленні антинародного, україножерського і відверто злочинного режиму. Тобто вкотре маємо справу з реальною змовою зі знищення титульної, державотворчої нації України та пограбування її національних багатств. Таке масштабне пограбування, протягом якого українське населення зменшилося більш як на 4млн (!) осіб, вказує на його свідому та планомірну організацію.
Справді, в сучасній Україні жодна національна меншина (навіть найбільша російська) не має такої величезної кількості етнічних (тобто расово-націоналістичних) організацій як єврейська: 500 національних та релігійних єврейських організацій, 236 єврейських громад, більш як 60 культових споруд, понад 40 періодичних видань (разом із п'ятьма телевізійними програмами), релігійні та національні фонди (див., напр.: День. — 2002. — №37). Крім того, за повідомленнями багатьох ЗМІ, загальноукраїнські телеканали належать також євреям: «1+1» — О. Роднянському, «Інтер», ТЕТ — Г. Суркісу та В. Медведчуку, «СТБ», «Новий», ICTV — В. Пінчуку, «Гравіс» і частина ефіру УТ-1 — В. Рабиновичу. Додайте сюди сотні газет, журналів, радіохвиль, які також належать єврейським олігархам, і стане зрозуміло, що майже весь інформаційний простір незалежної держави Україна окупований організованою чужинською групою. Те саме відбувається у фінансово-банківській системі, великому бізнесі та соціально-культурній сфері, де, за висловом М. Томенка, «співають не українські артисти, а табачники і кобзони».
Головні структури організованого єврейства
Названі численні расово-релігійно-етнічні єврейські організації об'єднуються та скеровуються на загальнодержавному рівні відповідними надструктурами, які, своєю чергою, координуються Євразійськими і Європейськими єврейськими та сіоністськими конгресами, а останні — Всесвітніми єврейськими та сіоністськими організаціями (див. схему, укладену вченим-дослідником сіонізму Є. С. Євсеєвим. — М., 2003. — 504 с.). До загальноукраїнських єврейських структур належать, зокрема, такі:
— Єврейська конфедерація України, співголо-вами якої є народний депутат Ю. Звягільський та голова правління С. Максимов. Звягільський відомий тим, що під час виконання ним обов'язків українського прем'єр-міністра вкрав у нашої держави 300 млн доларів (!) і вивіз їх на свою історичну батьківщину, де вони безслідно зникли (див. напр.: Прохоров Д. П. Спецслужбьі Израиля. - СПб. - 2002. - С. 191), а С. Максимов вважається одним з поплічників відомого всьому світу єврейського злочинця С. Могилеви-ча (див.: Українська газета плюс. — 2005. — № 2). До керівництва цієї єврейської конфедерації належать: рабин Я. дов Блайх, нардеп М. Гурвіц, голова ВР Криму Б. Дейч, господар телеканалу «1+1» О. Роднянський, сіоніст Й. Зісельс, єврейський діяч І. Левітас, зять Кучми В. Пінчук, «права рука Медведчука» Г. Суркіс та інші;
— воєнізована єврейська організація «Бей-тар», яка існує при названій вище Єврейській конфедерації України і члени якої повинні створювати «ядра НАХАЛЯ» — підрозділи ізраїльської (!) армії. «Бейтар» входить до національно-ізраїльської військової організації ЄЦЕЛЬ разом із так званими ревізіоністами — членами терористичного ізраїльського руху, які діють «методами насильства і збройної боротьби».
У створенні ізраїльських «ядер НАХАЛЯ», призначених діяти в «тилу супротивника», бере також участь єврейська організація «Шомер Ацаір» («Молодий страж»), однією з головних течій якої є «національний фанатизм — сіонізм, що не визнає жодних компромісів» (див.: «Инструкция для вожатого в зимних лагерях в СНГ». — Изд-во Єврейського агентства «Сохнут», 1997. - С. 120,129,183,194,195);
— Сіоністська федерація України та Асоціація єврейських громад (ВААД), очолювані Й. Зісельсом — членом Всесвітньої сіоністської організації, Всесвітнього, Євразійського та Європейського єврейських конгресів. Зісельс відомий впертим лобіюван-ням питання реституції (повернення) колишньої єврейської (?) власності в Україні, єврейській державі Ізраїль, як її «наступнику». Тобто йдеться про зраду національних інтересів України, що має розглядатися як державний злочин. Крім того, Зісельс звинувачується (навіть в ізраїльській пресі) в організації на території колишніх радянських республік (передусім в Україні) так званих єврейських центрів, які свідомо, шахрайськими методами пограбували «сотні єврейських сімей», що від'їжджали до Ізраїлю (див.: Jewishnews. com. від 20.08.2003);
— Всеукраїнський єврейський конгрес, який очолює відомий кримінальний злочинець з двома діагнозами клінічної шизофренії В. Рабинович. Цього брудного ділка вітчизняні та закордонні ЗМІ звинувачують у замовних вбивствах, тісних зв'язках з міжнародною єврейською мафією, торгівлі наркотиками і зброєю, організації через підконтрольні ЗМІ пропаганди ксенофобії, війни, насильства, ненависті, розпусти, наклепництва та дифамації. Заступником Рабиновича є нинішній міністр транспорту і зв'язку України Є. Черво-ненко, проти якого за зловживання під час його керівництва Держкомрезервом України також було порушено кримінальну справу. Поплічники Рабиновича — заступник міністра внутрішніх справ Г. Москаль і виконувач обов'язків голови Держ-комнапу України В. Вороній. Саме ці «діячі» разом із В. Медведчуком, Д. Табачником, В. Пінчуком, О. Фельдманом, І. Саприкіною спровокували довготривале судове переслідування найма-совішої української газети «Сільські вісті» (див.: Щокін Г. За кого ж голосувати? Спроба відвертої відповіді. - К., 2004);
— до названого «конгресу» кримінального злочинця Рабиновича входять Єврейський фонд колишнього харківського таксиста й нинішнього олігарха, нардепа О. Фельдмана, Конгрес юдейських релігійних громад (рабин Асман), а також єврейська масонська ложа «Бнай Бріт» і ЇЇ «мама» — Антидифамаційна ліга (Левітас та Найман). «Бнай Бріт» — міжнародна єврейсько-масонська організація, тісно пов'язана з міжнародним сіонізмом (юдонацизмом — див., напр.: Платонов О. Тай-ная история масонства. — М., 2000; Ходос 9. Еврейский синдром. — Харьков, 2001-2003), а АДЛ, за висловом єврейсько-американського вченого А. Лілієнталя, — «єврейським гестапо», яке цілеспрямовано нищить різноманітними засобами своїх ідеологічних супротивників, тобто є класичною злочинною організацією (див.: Lilienthal A. M. The Zionist Connection II (What Price Peace?) — North American, New Brunswick, Newjercey, 1982).
Таким чином, ми маємо в Україні справу з організованим єврейством, яке, використовуючи релігійно-етнічні організації, створило злочинну систему для власного казкового збагачення за рахунок цілеспрямованого зубожіння українського населення, що поступово веде до знищення титульної, державотворчої нації, тобто чергового українського геноциду.
Історичні" приклали та сучасність
Сучасний стан злочинної діяльності організованого єврейства підтверджений і відомими історичними прикладами, коли:
— у X ст. Великим князем київським Святославом Хоробрим було знищено юдейську Ха-зарію, яка становила реальну загрозу для самого існування давньоруського етносу через постійну грабіжницько-агресивну політику цього юдейсько-державного утворення;
— у XVII-XVIII ст. відбулися масові народні повстання під керівництвом гетьмана Б. Хмельницького, отаманів І. Ґонти та М. Залізняка проти юдо-польського гноблення українського селянства, яке також призвело до поступового знищення останнього;
— у XIX ст. уповноважений угорського уряду ірландець Е. Еган у своєму відомому Меморандумі назвав головну причину зубожіння закарпатських українців-русинів — єврейське засилля, яке поступово призвело до знищення автохтонного населення (див.: Еган Е. Економічне становище руських селян в Угорщині:Меморандум. —Ужгород, 2001);
— у XX ст. владу в царській Росії було захоплено більшовиками переважно єврейського походження, які організували і свідомо здійснили голодомори в Україні 1921-23,1932-33,1946-47 pp. Це був найбільший за всю історію людства спланований геноцид, в якому безневинно загинуло близько 10 млн українців.
Схоже відбувається і нині, коли дії організованого єврейства, очолюваного (як і у більшовиків) переважно злочинцями, призводять до щорічного скорочення українського населення на кілька сотень тисяч людей. Злочинний характер організованого єврейства проглядається не тільки в Україні. Наприклад, єврейські олігархи Б. Бере-зовський, В. Русинський, М. Ходорковський звинувачуються у розкраданні в особливо великих розмірах національних багатств Росії та причетності, як і Й. Кобзон, до міжнародної єврейської мафії. А приватизацію, тотальний розпродаж державного майна, керівництво російською економікою та політикою здійснюють євреї та «по-лукровки» — Чубайс, Греф, Клебанов, Польський, Кирієнко, Нємцов, Явлінський, Гайдар, Фрадков та інші (див.: Ю. Нудельман. — Советс-кая Россия. — 2002. — 20 июня). Керівника Євразійського єврейського конгресу О. Машке-вича за кримінальні злочини переслідують британські та бельгійські правоохоронні органи, а одного з керівників Центральної ради євреїв Німеччини М. Фрідмана притягують до судової відповідальності за торгівлю наркотиками та організацію проституції (див.: напр.: ПЕРСОНАЛ Плюс. — 2004. — № ЗО). Недавно повідомлялося про затримання в Борисполі поплічника лондонського рабина, який виявився наркокур'єром. Іншими словами, керівники організованого єврейства в багатьох країнах світу є насправді кримінальними злочинцями. А це велика небезпека національним інтересам.
Наразі діячі єврейської організованої злочинності, якщо їхню злочинну, антисуспільну діяльність починають викривати ЗМІ або правоохоронні органи, вдаються до так званої боротьби з антисемітизмом (тобто з викриттям махінацій, здійснених представниками організованого єврейства). Приклад — Рабинович, Зісельс, Та-бачник, Найман, Кацман, Блайх, Асман, Фельд-ман та ін. Для переслідування своїх викривачів усі керманичі організованого єврейства використовують державну владу, яка під їхнім впливом неминуче перетворюється на антинародний злочинний режим. Такий режим, замість жорсткого покарання керівників організованої етнічно-кримінальної спільноти, часто навіть нагороджує їх державними нагородами. Наприклад, Ю. Звягільський — Герой України, В. Медведчук, Я. Табачник — повні кавалери ордена «За заслуги», власниками цього ж кучмівського ордена (чи кількох його ступенів) є Д. Табачник, Є. Червоненко, В. Рабинович і багато інших представників організованого єврейства, які паплюжать авторитет українських державних нагород.
Вимога конкретних дій
З огляду на зазначене вище та, враховуючи величезну небезпеку діяльності в Україні організованого єврейства на чолі з особами, підозрюваними у скоєнні тяжких злочинів, вимагаємо:
1. Доручити Генеральній прокуратурі, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України терміново провести розслідування діяльності єврейських релігійно-етнічних організацій і за його результатами, відповідно до чинного законодавства, притягти винних до кримінальної відповідальності.
2. Провести найближчим часом парламентські слухання з питань діяльності в Україні організованого єврейства (зокрема з його участі у фальсифікації президентських виборів 2004 року, нагнітанні в суспільстві сепаратистських настроїв і розпалюванні громадянської війни), а також ухвалити відповідне рішення. Вважаємо за необхідне підготувати та ухвалити Верховною Радою України закон про покарання винних в антиукраїнських діях, розпалюванні українофобії та інших злочинах проти українства.
3. Скасувати в установленому порядку укази колишнього президента Кучми про нагородження керівників організованого єврейства державними нагородами України.
Голова ВГПО «Український вибір», президент МАУП і МКА, заслужений працівник освіти України Г. ЩОКІН Президент Академії вищої школи України, лауреат Державної премії в галузі науки та техніки М. ДРОБНОХОД
Народний депутат України О. ТЯГНИБОК
Президент Всеукраїнської громадської організації «Антинаклепницька ліга України», заслужений діяч науки і техніки України М. СЕНЧЕНКО
Народний депутат України І. СПОДАРЕНКО
Голова Конфедерації недержавних вищих закладів освіти України, заслужений працівник освіти України М. ГОЛОВАТИЙ
Голова Федерації патріотичних видань України, професор В. ЯРЕМЕНКО
Генеральний директор Всеукраїнської громадської організації «Антинаклепницька ліга України» В. КОРОТКІН
Генеральний директор Міжнародної Кадрової Академії Л. ОДЕРІЙ
Президент Громадської організації «Антинаклепницька ліга України» (Київ) Ю. БОНДАР Верховний отаман Азовсько-Чорноморського козацького війська В. КАЛЕНЯК
Співголова Київської спілки викладачів вищої школи та науковців України, професор В. КУЗЬМЕНКО Гетьман Всеукраїнської громадської організації «Звичаєва громада українських козаків» Є. ПЕТРЕНКО
Президент Всеукраїнської федерації «Спас» О. ПРИТУЛА
Отаман Подільського полку Характерного козацтва України В. КУРОВСЬКИЙ
Головний редактор газети «За вільну Україну плюс» (Львів) Б. ВОВК
Головний редактор газети «Українська газета плюс» І. ОЛЬХОВСЬКИЙ
Головний редактор газети «Український південь» (Миколаїв) Ю. ДІДЕНКО
Заяву підписали понад сто науковців, громадських і політичних діячів