Кар'єрний спуск заради мрії
Кілька років тому в Україна запозичила новий західний термін — downshifting (дауншифтинг). Радикальна зміна кар'єри, відмова від супердоходів і розкоші. Успішні менеджери покидають свою наповнену стресами роботу заради спокійного і неквапливого життя десь у селі. Ця дивна антибізнес-ідея викликала великий інтерес у співтоваристві фахівців з підбору персоналу. Для них дауншифтери стали таким собі втіленням бунтарства, яке підриває корпоративну стабільність. Але найцікавіше те, що саме великі компанії і корпорації є основними виробниками дауншифтерів не лише на Заході, а й уже в Україні.
Фахівці з підбору персоналу зазначають, що майже 3–5% українців, зайнятих пошуком роботи, розглядають для себе можливість кар'єрного спуску і зниження рівня зайнятості. Як правило, люди готові пожертвувати кар'єрою і доходом заради меншої завантаженості або цікавішої роботи. За прогнозами експертів, втомлені топ-менеджери, готові радикально змінити своє життя, в Україні стануть звичайним явищем років за двадцять. Поки у нас немає такого рівня бізнесу, як у США або Європі, і немає того рівня відповідальності для менеджерів, від якого там «їде дах». Уявіть, що відбувається з людиною, яка 10 років пропрацювала на екстремальній нью-йоркській біржі. Люди часто залишають таку роботу і назавжди виїжджають жити у маленьке селище.
Згідно з опитуванням газети The Guardian, проведеному в 2002 р., за останні 10 років в країнах Західної Європи майже 30% працюючого населення стало дауншифтерами. В Австралії і США цей показник дещо нижчий — майже 25%. Така статистика наштовхнула британську дослідницьку компанію TGI Global з'ясувати цінності людей різних країн (зокрема і в Україні), щоб спрогнозувати можливість поширення цього явища в світі. Схоже дослідження здійснила і російська компанія «КОМКОН». Виявилось, що 52% росіян вважають гроші показником успіху і щастя, а серед українців таких людей набралося 63%. Розвинені країни демонстрували інші цифри: Китай — 40%; США — 19% і Великобританія — 17%. Отже, до дауншифтингу схильні передусім саме розвинені країни.
Для топ-менеджерів дауншифтинг — це зміна життєвих цінностей і пріоритетів. Одні йдуть з бізнесу заради сім'ї, інші — щоб вистачало часу на захоплення, треті — заради втілення своєї мрії. Дауншифтинг — це завжди вибір між доходами і стресами, з одного боку, і душевним комфортом за меншу винагороду, з іншого.
Дауншифтинг як явище існує досить давно. У 1960–1970-х роках ці віяння були тісно пов'язані з ідеями хіпі, боротьбою за мир і екологію. Ідеологія дауншифтинга остаточно сформувалася після того, як американець Дюн Елджин запровадив термін «добровільна простота». Це стабільний спосіб життя, заснований на балансі життєвих і духовних потреб людини. Елджин вважав, що «добровільна простота» дає людині свободу. До речі, згідно з дослідженнями журналу Fortune, вже в 1989 р. 75% працюючих людей віком від 25 до 45 років хотіли б бачити стиль життя в Америці простішим і орієнтованим не на матеріальні, а на духовні цінності.
Серед дауншифтерів найчастіше трапляються люди, які на певному етапі усвідомили, що основне — не гроші, а саме життя. І найважливіше питання для них не в тому, скільки заробив, а в тому — як. Філософія незвична для України. Але вона стає дедалі популярнішою у великих урбанізованих містах. Основне — внутрішня гармонія особи і життя без скаженої боротьби за місце під сонцем.
У житті людини є три періоди, коли вона «ризикує» стати на шлях дауншифтинга. Багато українців різко змінюють сферу діяльності у віці до 30 років. Часто вони стають жертвами так званої сімейної кар'єри. Якщо в сім'ї існує ціла династія якоїсь професії, то дитина в дев'яти випадках з десяти піде по тому ж шляху. Є й інший варіант, коли батьки із власних міркувань — матеріальних чи ідейних — нав'язують дитині певну освіту і кар'єру. Але після кількох років роботи розуміють, що займаються не тим, що їм власне потрібне, і змінюють сферу діяльності.
Наступний етап добре відомий під назвою «криза середнього віку». У людей віком 35–45 років з'являються дві проблеми. Перша пов'язана зі стресами на роботі, перенапруженням і втомою, що накопичилися за роки. А друга — з психологічним дискомфортом. У цьому віці відбувається переоцінка цінностей. Часто приходить усвідомлення, що життєві цілі безглузді і помилкові. Легше викручуватися з таких ситуацій власникам бізнесу, наймаючи топ-менеджера. Останній критичний період припадає на 50 років. Люди стають менш амбітними і розуміють, що не все можна купити, і всіх грошей не заробиш. До того ж дає про себе знати стан здоров'я, а зберегти його можна одним способом — піти з роботи, яка регулярно спричиняє стрес.
Якщо раніше антикар'єризм був привілеєм лише багатих людей, то сьогодні на Заході добровільно зменшити рівень доходів і, відповідно, витрат зважуються також представники середнього класу. Найчастіше дауншифтери трапляються серед людей з доходом 20–25 тис. дол. на рік, рідше — з доходом 30–60 тис. дол, а найменше їх серед тих, хто заробляє понад 60 тис. дол.
За західною статистикою, лише 34% даун-шифтерів абсолютно задоволені змінами, що відбулися в їх житті; понад 30% — загалом задоволені, але жалкують про зменшення доходу. Близько 15% ан-тикар'єристів дуже важко переживають втрату колишнього заробітку. Але є і 7% нещасних, які абсолютно не задоволені змінами в своєму житті.
Тож якщо ви схильні до дауншифтингу, зважте усі за і проти. Допоможуть у цьому такі питання.
1. Опишіть свій нинішній стан, чи відчуваєте ви моральний і матеріальний дискомфорт. Що відбувається на роботі, в сім'ї, в душі?
2. Опишіть свій бажаний стан — чого ви прагнете досягти. Треба створити картинку бажаного майбутнього зі всіма елементами — сім'я, робота, діти, друзі. Наприклад, вас влаштовує зарплата, але не хочете стільки часу віддавати роботі.
3. Потрібно пофантазувати і подумати, що станеться, коли ви досягнете бажаного становища. Скажімо, у вас уже є робота з необхідною кількістю годин і грошей, до чого це призведе? Досить імовірно, що ефект буде позитивним, з'явиться маса нових стимулів. Але іноді буває навпаки. Наприклад, ви отримали цікаву роботу, але вона пов'язана з відрядженнями. Вам подобається їздити у різні міста двічі-тричі на місяць, але ваша сім'я може не змиритися з такою ситуацією. Мова може йти не лише про сім'ю, а й ваших близьких друзів, колег.
4. Корегування мети. Чому надати перевагу, а від чого відмовитися. Якщо реакція близьких буде надто негативною, доведеться змінювати мету.
5. Досягнення мети. Найпростіше зробити планування навпаки — уявити, що ви вже до-сягли мети, і почати розкручувати ланцюжок подій, який цьому передував. Наприклад, ви переміщаєтеся в майбутнє і визначаєте, що маєте зробити за день до здійснення мрії, місяць, півтора.
І пам'ятайте, що в Україні настільки низький рівень матеріального благополуччя, що повну відмову від кар'єри можуть собі дозволити лише багаті люди. За кордоном даунфшифтерами стають люди, які заробили достатньо для майбутнього життя, і розуміють, що непотрібно гнути спину, коли уже все є.
(За матеріалами видань The Guardian, Fortune, The Financial Times )