РУБРИКИ |
|
№ 1/2009 | |
архів номерів
Дизайн и застройка - изготовление мобильных стендов. Рекламируем Вас в Феодосии.
|
Світова фінансова криза і УкраінаГеоргій Оганян, доктор економічних наук Вісімдесят років тому, у 1929 му, теж у жовтні, стався несподіваний обвал курсу акцій Доу Джонса на Нью Йоркській фондовій біржі. Так розпочалася найпотужніша в історії капіталізму світова фінансова криза 1929 1933 років, що охопила увесь ринковий світ. Загальний обсяг промислового і сільськогосподарського виробництва скоротився тоді в країнах Заходу на 44 %, а світової торгівлі на 61 %. Середні курси акцій на біржах США падали за ці чотири роки майже на 90%. Чисельність безробітних в головних капіталістичних країнах сягала 30 мільйонів чоловік. На тодішню жахливу економічну кризу відгукнувся економіст № 1 ХХ століття британець Джон Мейнард Кейнс. У видрукуваній в 1936 р. книзі "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" він запропонував низку заходів задля запобігання повторенню занепаду економіки, фінансів і банків. Якщо коротко, то найважливіші ідеї Кейнса можна звести до теорій колективного попиту, мультиплікатора, а також впливу, втручання держави в розвій народного господарства. Щодо першої теорії, то вона полягає в необхідності переломити схильність людей до заощаджень, а не до споживання, тобто всіляко спонукати їх до витрат, а не до "панчохи". Витрачаючи гроші, купуючи товари і послуги у зростаючій кількості, населення тим самим підштовхує створення їх, отже веде до збільшення кількості працюючих. Ефект мультиплікатора, за Кейнсом, означає, що приріст інвестицій в народне господарство збільшує національний дохід країни. І насамкінець, а може найперше, держава, особливо під час скрути, має активно втручатися в економічні процеси, змінюючи за необхідності процентні ставки центробанку, вкладаючи гроші в різні галузі народного господарства, роблячи великі виробничі замовлення. Зазначимо принагідно, що завдяки потужній допомозі уряду такої відносно невеликої країни, як Південна Корея, її суднобудівна галузь обігнала США, Велику Британію, Німеччину, Італію, Францію й посіла за Японією друге місце у світі. Натомість недолугі очільники України дозволили фактично знищити всі 10 наших корабелень, здатних спускати на воду всі без винятку види надводних військових кораблів, не кажучи вже про пасажирські. І хоч би скільки ці керівники намагалися у свинячий голос колупати піч, люди ж усе пам'ятають, не в тім'я биті. Та й навіть зараз, під час економічного зсуву, керівництво Міноборони намагалося розмістити замовлення на створення двох фрегатів Франції, тільки загальне обурення змусило його подумати про завантаження власних верфей. Книжку Кейнса світ сприйняв наче Біблію. За неї йому було присуджено Нобелівську премію й дано звання лорда (єдиний такий випадок). Та найголовніше поради вченого було втілено в життя: тетчеризм у Великій Британії та рейганоміка в США саме й були живим втіленням кейнсіанства. І друге найголовніше: допоки західний світ використовував рекомендації геніального економіста, світову кризу вдавалося відтерміновувати. І навпаки: те, що відбувається наразі, є наслідком відходу, забуття ідей та пропозицій професора Кембриджу Дж. М. Кейнса. До речі, саме він запропонував створити дві найважливіші фінансові інституції нашої планети Міжнародний валютний фонд (МВФ), про допомогу якого Україні скажемо нижче, і Світовий банк розвитку і реконструкції (СБРР). З чого ж розпочалася та які причини фінансової кризи 2008 20…? (закінчення її знає хіба що Господь наш Ісус Христос). Насправді це не лише фінансова криза, а фінансова, валютна, кредитно банківська і в цілому світова економічна криза, бо нею охоплено всі материки включно з Антарктидою (зменшено фінансування експедицій). Ніщо, здавалося б, не віщувало влітку 2008 го біди. Практично всюди, в країнах Сходу й Заходу, в розвинених й не дуже, зростало виробництво, обсяг світової торгівлі сягнув найвищої позначки в історії, ціна барелі (бочки) нафти підстрибнула з 10 дол. у 1998 р. до 147. Банкіри радо потирали руки, кількість мільярдерів і мільйонерів збільшувалася ледь не в геометричній прогресії. Прості люди лишень розводили руками: "Оце так!" Звичайно, економічний рівень різних країн не був однаковим, про що свідчать дані ВВП деяких країн у 2008 р. (трлн дол.): Погляньте но, читачу, уважно на ці цифри. По перше, як бачимо, валовий внутрішній продукт США на порядок більший, аніж у Росії, тобто рівно в 10 разів. По друге, немає чого радіти й Україні. Це тільки на перший погляд може здаватися, що 200 мільярдів доларів ВВП не мало. Насправді ж це дуже й дуже мало, набагато менше, ніж у невеличких за територією і населенням Голландії чи Бельгії. Україна поки що бідна, як церковна миша. 70 % її громадян витрачають на день не більше 3 доларів. Вона може виглядати заможною хіба що порівняно з Таджикистаном, де ВВП взагалі жалюгідний 0,005 трлн дол., або 5 мільярдів. Почалася світова криза із зовсім, здавалося б, малопомітної події. Двоє братів шахраїв, власників американського банку "Leman brothers" ошукали вкладників на 3 мільярди доларів. Цей банк не можна порівняти з найбільшими комерційними банками США штибу "Chase Manhetten bank", "Citi Corporation", "Bank of America", "J. Р. Morgan and Co", "Security Pacific Corporanion", "Chemical Bank", але він був пов'язаний кореспондентськими рахунками з низкою американських і західноєвропейських банків. І коли аудит виявив шахрайство, почалася паніка. Все б вщухло, якби не з'ясувалося, що величезні гроші було надано комерційними банками країни для купівлі житла, легковиків тощо. До цього слід додати одну, на перший погляд, дивну річ. Сполучені Штати, ця єдина в світі супердержава, мали колосальний, у 1,4 трлн дол., борг, зрозуміло, не зовнішній, а власним корпораціям і населенню, проте, хоча від боргів, як кажуть, ніхто не вмирав, але спокою вони не додають. Відтак паніка перекинулася на фондові біржі; курси акцій Доу Джонса і, хоча й не меншого, але пов'язаного з новітніми технологіями курсу Наздак почали стрімко падати. Рівночасно з такою ж швидкістю дешевшала паличка виручалочка російського бюджету нафта. Тепер банки замість рекламних зазивал стали схожими на фортеці зі щільно зачиненими брамами. Та банки створені для кредитування підприємництва, бізнесу, а не для того, щоби перетворитися на капкан. Саме на надання коштів для започаткування справи найголовніша функція банківської установи. Візьмемо простий, але реальний приклад. Двоє молодят після закінчення сільськогосподарського коледжу США, які не мають ламаного шелягу, хочуть започаткувати вирощування бройлерів. За кордоном навіть забезпечені батьки, охоче витрачаючи гроші на навчання своїх дітей, майже ніколи не дають їх навіть у борг для підприємницької діяльності; там це не прийнято. Отож молодята йдуть за кредитом до банку. "А чи маєте ви заставу?" "Так, наші дипломи". Банк на це пристає, але за допомогою фахівця учиняє іспит чи розуміються молоді люди на птахівництві, чи вивчили попит ринку на куряче м'ясо і т. д. І в разі успішного подолання такого екзамену гроші будуть надані. Не готівкою (не "налом" російською чи "кешем" англійською), а, звісно, безготівково. Новоспечені фермери закуповують все необхідне, вигодовують курчат для навколишніх ресторанів і поступово повертають позичений в банку мільйон з відсотками. Частина позичальників вилітають в димар, але все ж левова частка витримує жорстку конкурентну боротьбу на ринку, розраховується з банками, перекриваючи їхні втрати від збанкрутілих позичальників, які зі зрозумілих причин нічого банкам не повертають. Це певною мірою нагадує втрати власників супермаркетів у США від крадіїв, які сягають щорічно 7 млрд дол., все ж ця сума менша, як вони підрахували, аніж запровадження замість самообслуговування з неминучими крадіжками на повний штат продавців з високою тамтешньою заробітною платою. Та повернімося до кризи. Як і в далекому 1929 р., вибухнувши не де небудь, а в цитаделі капіталізму, Сполучених Штатах, вона неодмінно мала перекинутися, наче пошесть, на інші континенти. І от, як у похмурому калейдоскопі, перед телеглядачами світу постала невесела картина закриття промислових підприємств або суттєвого зменшення ними випуску продукції. Зменшення кількості автомобілів, які вважалися не просто локомотивом усього промислового розвою, а й справжнім віддзеркаленням обличчя країни, тобто за легковиком можна безпомилково судити про фактичну її міць, спричинилося до закриття металургійних заводів, адже попит автомобільної промисловості на метал впав. Це вже незворотні, руйнівні зміни в народногосподарському організмі, а не тільки тромби в банківській, кровоносній системі економіки. У вирі занепаду однієї за іншою галузей матеріальної сфери, тобто промисловості, сільського господарства, транспорту опиняється й будівництво, особлива галузь, яка не тільки надає роботу мільйонам трудівників, а й засвідчує можливість так само мільйонів людей купувати житло на так званому первинному ринку. Особливою ця галузь виступає й тому, що тут йдеться про найбільші кошти, величезні суми, адже ціна на будинок (а саме в окремих будинках, а не в багатоповерхівках, як у нас, воліє мешкати переважна більшість городян розвинених країн) у середньому в декілька разів перевищує ціну на автівку. А втім, "круті українці", як і "нові росіяни" так само переїхали в хатинки аж ніяк не дядька Тома. Ступор у житловому будівництві є одночасно і наслідком, і причиною загальної стагнації економіки. Невиробнича сфера сіамський близнюк виробничої; коли відбувається рецесія, як езоповою мовою називають кризу західні експерти, починає потерпати, і чим далі, то сильніше, й уся інфраструктура суспільства, всі галузі обслуговування. Так, у скрутній фінансовій ситуації опинилися дві провідні американські газети "Лос Анджелес таймс" та "Нью Йорк таймс". Видавнича компанія "Трибюн Ко", якій належить "Лос Анджелес таймс", вже найняла фінансових радників перед оголошенням банкрутства, яке має статися невдовзі. Ситуація в "Нью Йорк таймс" також настільки серйозна, що видання оголосило про надання в заставу половину своєї 52 поверхової будівлі. Лише за кілька тижнів акції цієї найбільшої в США газети втратили на фондовій біржі теж половину номіналу. Закривається знаменитий Музей сучасного мистецтва в Лос Анджелесі після того, як спонсорські пожертви впали з 50 млн дол. до 6 млн. Уряд Китаю, незважаючи на величезні золотовалютні резерви країни, заборонив через світову фінансову кризу виступати своїм спортсменам на міжнародних змаганнях, за винятком офіційних турнірів. Оголосила про банкрутство одна з найстаріших і найбільших торговельних мереж Європи "Вулфорт", яка володіла 815 універмагами. З цієї ж причини відмовилася від участі в Євробаченні Латвія. Перелік можна продовжувати й продовжувати. Безперечно, адміністрація США (так правильно називати, адже там президент одночасно є й главою уряду) і центральний банк країни, який називається Федеральною резервною системою (ФРС), не сидять склавши руки. Оскільки гроші там може надати тільки Конгрес (парламент), адміністрація та провідні монополії вибивають з Конгресу десятки мільярдів для врятування ситуації, яка виходить з під контролю. Та, видається, це схоже на гасіння пожежі за допомогою цебер гасу. І тоді в хід було кинуто останню козирну карту. Державний банк країни у середині грудня оголосив про зниження банківської процентної ставки до 0 0,25 %. Тут потрібні деякі пояснення. Щонайперше, в усьому світі й особливо в США ФРС відіграє величезну роль. Кожне слово її керівника негайно відгукується зростанням або зменшенням курсу акцій. Майже двадцять останніх років ним був такий собі Грінспен. Після виходу на пенсію він видрукував книжку ціною 100 доларів і накладом 100 тисяч примірників, яку читачі розхапували, як гарячі пиріжки. Так от, для підтримки бізнесу ФРС оголосила про надання безкоштовного кредиту. І це у країні, де навіть історично нульова ціна не сприймається. Коли у ХІХ столітті освоювали землі на Середньому Заході США, американцям і європейцям "продавали" акр (0,4 га) за 1 долар. Так само 1 долар на рік отримував президент Дж. Кеннеді, тобто раз на рік він підходив до каси Білого дому, розписувався у відомості й одержував свій долар, маючи статок у кілька сотень мільйонів зелених. Зниження відсоткової ставки Федеральної резервної системи до нульової позначки блискавкою облетіла світ. Тепер м'яч опинився на майданчиках центробанків інших країн: Банку Англії, Бундесбанку, Банку Франції та ін. Однак "стара" Європа поки що мовчить з цього приводу. Європейський Союз наразі спромігся на виділення досить солідної суми 200 млрд євро на зменшення рівня "рецесії". Адже пішла намарно величезна робота урядів США та Західної Європи на зменшення в останні роки рівня безробіття. Вже сьогодні 8 відсотків працездатного населення США втратили роботу; закрилися 23 банки. Усі ці зусилля нині вже марні. Звичайно, Європа поводиться цивілізовано і транспарентно (прозоро) не колупає піч, як Росія, де начебто не звільняють гастарбайтерів, а в масовому порядку під приводом бачте економічної кризи перестають взагалі сплачувати заробітну платню. Чудовий вихід! Тільки в Москві заробляють на життя 1,5 мільйонів іноземних громадян з країн СДН. Двірники майже на 100 відсотків таджики й узбеки, водії трамваїв, тролейбусів та автобусів здебільшого українці, також частина фрезерувальників з Харкова. Традиційно українці займають чільне місце серед видобувачів газу в Ханти Мансійську, який називають не без глузування Хохло Мансійськом. Росія офіційно вустами прем'єр міністра оголосила про зменшення квот на прийом іноземної робочої сили у 2009 р. удвічі, адже безробіття в цій країні за розрахунками спеціалістів має сягнути 9 млн чоловік. Вже зараз 7,5 тисяч промислових підприємств Росії оголосили про скорочення персоналу. В цілому для гастарбайтерів Землі новий рік може стати лиховісним. А йдеться не про дрібку. Загальна цифра гастарбайтерів буквально вражає 400 мільйонів чоловік. Як бачимо, настанови великого сина Великої Британії практично забуті. Від великих предків, як писав класик, залишилися тіні. А що ж ненька? Адже її стан нас хвилює більше, аніж температура тіла вгодованого Заходу. Сказати, що українські фінанси співають романси означає не сказати ні чо го. Вони скоріше співають драматичні пісні Української повстанської армії часів Другої світової війни, адже до середини 70 х років серекесія суворо забороняла створювати пісні про війну українською мовою. Донедавна грошово валютний, фінансовий і в цілому економічний стан нашої держави відзначався стабільністю. Темпи зростання ВВП були одними з найбільших у Європі. Випромінювала стійкість наша кредитно банківська система. Усі три державні банки Національний, Ощадний банки та Ексімбанк, а також майже 200 комерційних з тисячма їхніми філіями (в одному Києві понад 2000) забезпечували прийнятні умови кредитування, а для вкладників вигідні доходи. Були прийнятними умови видачі кредитів на будівництво житла найпотужнішими комерційними банками, оскільки державні банки не мають права надавати кредити. І ось прийшла вона, осінь 2008 року, яку ще довго пам'ятатимуть земляни, і хвилі світової фінансової кризи накрили Україну з головою. Чи ж виборсається бідолашна? Кілька років тому хвилі Індійського океану загубили життя чверті мільйона відпочиваючих. (Врятувалася серед них родина 11 річної дівчинки з Великої Британії, яка пригадала слова учителя географії про страшенну небезпеку океану, коли він раптом відходить від берега. І батьки, схопивши дитину за руки, притьмом побігли у своє бунгало, а не за смертю, як це зробили інші, радісно поринувши в море. На думку західних експертів, серед постраждалих від кризи Україна посіла перше місце. Чому? Є декілька причин, проте всі діяли і продовжують діяти в одному, негативному напрямку. Передусім фінансова система країни й до осені 2008 р. відчувала значне напруження. Витрати на ліквідацію наслідків планетарної Чорнобильської трагедії, на будівництво стадіонів, готелів, літовищ, доріг з мостами до омріяного усіма чемпіонату Європи з футболу, на сплату щорічно зростаючої суми Росії за газ, на сплату породіллям 12,5 25 50 тисяч гривень усім без винятку мамам, включно з дамами мільярдерками, на сплату гігантських пенсій цілому прошарку чиновників, що сягають 185 тисяч гривень на місяць, на ненаситні потреби владних корупціонерів. По друге, світова фінансова криза призвела до різкого падіння цін на метал і хімічну продукцію ці два кити нашого експорту. Наприклад, ціна на тонну алюмінію зменшилася з 6000 до 2000 доларів, ціни на мінеральні добрива впали в середньому на 100 доларів за тонну. А це означає, що на єдиний український алюмінієвий завод в Запоріжжі можна повісити амбарний замок, бо сировину (боксити) везуть з Африки плюс величезна маса електроенергії для виплавки алюмінію роблять справу нерентабельною, а зниження цін на добрива знецінює продукцію наших хімічних заводів, особливо карбаміду та аміаку, а втім, цінове дно прийняло не тільки пестициди, а й низку інших товарів, зорієнтованих переважно на експорт, а не на власне, внутрішнє споживання. Взагалі через низьку купівельну спроможність переважної більшості міщан, а тим більше сельчан Україна має доволі обмежений внутрішній ринок, що посилює і поглиблює економічну кризу. Маючи куций ВВП, Україна виявилася абсолютно нездатною протистояти ще одній кризі грошовій. Протягом років співвідношення курсів іноземних валют та гривні (гривня теж валюта) було стабільним: 1 долар дорівнював 5 гривням 50 копійок. Раптом, з початку грудня, гривня почала падати в штопор, знецінившись майже вдвічі. Для Національного банку це виявилося повною несподіванкою, про це свідчить відсутність будь яких заходів для запобігання цьому лиху. Як кажуть, тут і кіт не валявся. Але ж відомо, що хворобу краще попередити, аніж лікувати. За кілька тижнів грудня українці забрали з банків із 241 млрд грн 48 млрд. Для підтримки вітчизняної банківської системи Національний банк України витратив на фінансування двох державних і 92 комерційних банків 37 млрд грн, в тому числі скандально відомому "Промінвестбанку" 6 млрд і банку "Надра" 7 млрд грн. Та виникає питання, чому для населення зменшення курсу до кошика іноземних валют долара, євро, фунта стерлінгів спустошує його споживчий кошик, адже ми з вами сплачуємо за товар та послуги вітчизняними грошенятами? Справа в тім, що значну частину продовольчих товарів торгівля закуповує за кордоном, зрозуміло, не за гривні. Отож, щоби не торгувати собі у збиток, вона має всі законні підстави для подорожчання товарів у крамницях чи супермаркетах. же згадувалося вище про зростаючу плату Росії за газ. Оскільки шприц з нафтовою голкою потроху виймають з її тіла, гігантський 600 мільярдний стабілізаційний фонд почав опадати й скокожуватися, як шагренева шкіра. В цих умовах майже єдиний спосіб поліпшити справи це здути ще вище ціну за свій газ для України, не допустити усунення так званого посередника бандитську російсько швейцарську фірму РосУкрЕнерго. Через нездатність своїх переговорників гідно обстоювати власні інтереси і можливості (газогін, прокачування тощо) на перетрактаціях, які завжди ведуться в метрополії, Україна, наче Лаокоон, знемагає від фінансових тенет, які обплутали її тіло. Дивна справа, світові ціни на всі види сировини зменшилися: на чорні метали удвічі, на кольорові метали та нафту утричі, на мінеральні добрива учетверо, і тільки за газ (за газ!) Росія править вищу, аніж у минулі роки, ціну. Схоже, вона намагається поцілити двох зайців поповнити власну калитку і, одночасно, вибити ще кілька зубів українцям. Автократична Росія, за твердженням їхніх же інтелектуалів, швидко наближається до тоталітаризму. Опинившись серед трійці країн, які найбільше постраждали від удару світової фінансової кризи Ісландії, яка взагалі оголосила власний дефолт, Пакистану і нашої держави, Україна звернулася до західних донорів з проханням про термінову допомогу розміром у 14 млрд. На диво, Міжнародний валютний фонд (МВФ) не тільки пристав на це, а й зголосився надати 16,4 млрд, а це становить більше половини теперішніх золотовалютних резервів України. Побоюючись можливих проблем з її розрахунками з Росією за газ, що може призвести до скорочення його поставок до старої (Західної) Європи, адже левова частка російського газу йде туди нашими теренами, практично вирішене питання про додатковий новорічний "подарунок" Україні від Європейського Союзу в розмірі 1,8 млрд дол. Ці немалі гроші підуть різними напрямками, але головні з них два банківська система і секторельної економіки. Розбалансованість першої пов'язана з недовірою населення до банків, які то повертають вкладені людьми гроші, то відмовляються це робити. Щоби банки більше не нагадували пастки, аби люди не боялися, що з крахом банку вони не спіймали облизня, суму гарантованого повернення вкладу наразі збільшено втричі до 150 тис. грн. До речі, Росія, яка пильнує за кожним кроком норовливої південно західної сусідки, одразу ж зробила те саме, піднявши цю суму з 250 тис. руб. до 750 тис руб., тобто за валютним курсом ті ж 150 тис. грн. У США гарантія банківського вкладу 250 тис. дол. Та найбільша частина допомоги МВФ ти ЄС піде в народне господарство, адже матеріальні блага виробляються не в банках чи в парламентах, а в галузях виробничої сфери. Важка, військова та легка промисловість, транспорт, особливо залізничний, сільське господарство усюди питання впирається в гроші. Це ж ринкова, а не планова економіка, де фінансовий бік справи практично не мав значення. Приплив мільярдів доларів у реальну економіку дасть можливість модернізувати виробництво, оновити вкрай застарілі основні фонди, придбати новітнє обладнання, верстати, інструменти тощо. Та всі ці вкрай потрібні заходи не дадуть значного ефекту, якщо влада не потурбується про поліпшення життя трудівників, не вгамує надмірні апетити крутих українців, не наведе лад з нормою експлуатації людей. Ось наочний приклад. За останні чотири роки працівники двох гірничо збагачувальних комбінатів на Дніпропетровщині Центральному та Північному одержали заробітної плати 1 мільярд 330 млн грн, а їхні хазяї 3 мільярди 270 млн (газета "Україна молода", 16 грудня 2008 р., с. 6). Це не ринковий цивілізований капіталізм, а дикий. Працелюбна українська нація заслуговує нормального рівня життя не лишень для олігархів, а й для всіх працюючих: робітників, ІТП, службовців, медиків, освітян, селян. Без пристойної заробітної платні чекати напруженої праці доведеться ad calendas graecas (до грецьких календ), як казали стародавні римляни. Українці наразі почуваються дуже невпевнено і тривожно. Привид безробіття і злиднів не кращий за привид комунізму, що марився К. Марксу. У час такої форс мажорної ситуації психологічна підтримка населення набуває не меншого значення, аніж матеріальна. Замість недолугих оракулів, які з усіх телевізійних каналів пророкують апокаліпсис, керівники держави мали б заспокоїти націю, розповісти не про розбрат між собою, який тільки дратує людей, а про заходи щодо протидії наступу кризи. Так, як це зробив свого часу Франклін Делано Рузвельт. Обраний президентом США у розпал світової кризи і відчаю народу у перший вівторок після першого понеділка в листопаді високосного 1932 року, як вимагає їхня Конституція, він так розпочав перше радіозвернення до нації (телевізії ще не було): "Американці! Ви не повинні боятися нічого окрім страху". Разом із цими словами, які вже заспокоїли народ, він виголосив про заходи подолання кризи широкі громадські роботи, закупівлі у фермерів свійських тварин і зерна, запровадження премій за недозасів (!), яка нараховується й нині, реформа банківської системи тощо. Щосуботи Ф. Рузвельт вів по радіо розмови з країною "біля коминка".І за рік його перебування у владі криза у США, а відтак у світі, вщухла. Україна з її висококваліфікованим робітничим класом, повним нових ідей науково технічним персоналом, неперевершеними у світі хліборобами, а також корисними копалинами й найродючішими ґрунтами, твердо й непохитно обстоюючи національні інтереси, здатна зупинити розкручування спіралі грошово кредитної, фінансової та економічної кризи. |
передплатний індекс 09881 | про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту |