Світова фінансова криза і Украіна

Вісімде­сят років то­му, у 1929 му, теж у жовтні, став­ся не­сподіва­ний об­вал кур­су акцій Доу Джон­са на Нью Йоркській фон­довій біржі. Так роз­по­ча­ла­ся най­по­тужніша в історії капіталізму світо­ва фінан­со­ва кри­за 1929 1933 років, що охо­пи­ла увесь рин­ко­вий світ. За­галь­ний об­сяг про­мис­ло­во­го і сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва ско­ро­тив­ся тоді в країнах За­хо­ду на 44 %, а світо­вої торгівлі   на 61 %. Се­редні кур­си акцій на біржах США па­да­ли за ці чо­ти­ри ро­ки май­же на 90%. Чисельність без­робітних в го­ло­вних капіталістич­них країнах ся­га­ла 30 мільйонів чо­ловік.

На тодішню жах­ли­ву еко­номічну кри­зу відгук­нув­ся еко­номіст № 1 ХХ століття бри­та­нець Джон Мей­нард Кейнс. У ви­д­ру­ку­ваній в 1936 р. книзі "За­галь­на те­орія зай­ня­тості, про­цен­та і гро­шей" він за­про­по­ну­вав низ­ку за­ходів за­для за­побіган­ня по­вто­рен­ню за­не­па­ду еко­номіки, фінансів і банків. Як­що ко­рот­ко, то най­важ­ливіші ідеї Кейн­са мож­на зве­с­ти до те­орій ко­лек­тив­но­го по­пи­ту, муль­типліка­то­ра, а та­кож впли­ву, втру­чан­ня дер­жа­ви  в розвій на­род­но­го гос­по­дар­ст­ва. Що­до пер­шої те­орії, то во­на по­ля­гає в не­обхідності пе­ре­ло­ми­ти схильність лю­дей до за­оща­д­жень, а не до спо­жи­ван­ня, тоб­то всіля­ко спо­ну­ка­ти їх до ви­т­рат, а не до "пан­чо­хи". Ви­т­ра­ча­ю­чи гроші, ку­пу­ю­чи то­ва­ри і по­слу­ги у зро­с­та­ючій кількості, на­се­лен­ня тим са­мим підштов­хує ство­рен­ня їх, от­же ве­де до збільшен­ня кількості пра­цю­ю­чих. Ефект муль­типліка­то­ра, за Кейн­сом, оз­на­чає, що приріст інве­с­тицій в на­род­не гос­по­дар­ст­во збільшує національ­ний дохід країни. І на­самкінець, а мо­же най­пер­ше, дер­жа­ва, особ­ли­во під час скру­ти, має ак­тив­но втру­ча­ти­ся в еко­номічні про­це­си, зміню­ю­чи за не­обхідності  про­центні став­ки цен­т­ро­бан­ку, вкла­да­ю­чи гроші в різні га­лузі на­род­но­го гос­по­дар­ст­ва, роб­ля­чи ве­ликі ви­роб­ничі за­мов­лен­ня.

За­зна­чи­мо при­нагідно, що за­вдя­ки по­тужній до­по­мозі уря­ду та­кої віднос­но не­ве­ли­кої країни, як Півден­на Ко­рея, її суд­но­будівна га­лузь обігна­ла США, Ве­ли­ку Бри­танію, Німеч­чи­ну, Італію, Францію й посіла за Японією дру­ге місце у світі. На­томість не­до­лугі очільни­ки Ук­раїни доз­во­ли­ли фак­тич­но зни­щи­ти всі 10 на­ших ко­ра­бе­лень, здат­них спу­с­ка­ти на во­ду всі без ви­нят­ку ви­ди над­вод­них військо­вих ко­раблів, не ка­жу­чи вже про па­са­жирські. І хоч би скільки ці керівни­ки на­ма­га­ли­ся у сви­ня­чий го­лос ко­лу­па­ти піч, лю­ди ж усе пам'ята­ють, не в тім'я биті. Та й навіть за­раз, під час еко­номічно­го зсу­ву, керівництво Міно­бо­ро­ни на­ма­га­ло­ся розмісти­ти за­мов­лен­ня на ство­рен­ня двох фре­гатів Франції, тільки за­галь­не обу­рен­ня зму­си­ло йо­го по­ду­ма­ти про за­ван­та­жен­ня влас­них вер­фей.

Книж­ку Кейн­са світ сприй­няв на­че Біблію. За неї йо­му бу­ло при­су­д­же­но Но­белівську премію й да­но зван­ня лор­да (єди­ний та­кий ви­па­док). Та най­го­ловніше   по­ра­ди вче­но­го бу­ло втіле­но в жит­тя: тет­че­ризм у Ве­ликій Бри­танії та рей­га­номіка в США са­ме й бу­ли жи­вим втілен­ням кейнсіан­ст­ва. І дру­ге най­го­ловніше: до­по­ки західний світ ви­ко­ри­с­то­ву­вав ре­ко­мен­дації геніаль­но­го еко­номіста, світо­ву кри­зу вда­ва­ло­ся відтерміно­ву­ва­ти. І на­впа­ки: те, що відбу­вається на­разі, є наслідком відхо­ду, за­бут­тя ідей та про­по­зицій  про­фе­со­ра Кем­б­ри­д­жу Дж. М. Кейн­са. До речі, са­ме він за­про­по­ну­вав ство­ри­ти дві най­важ­ливіші фінан­сові інсти­туції на­шої пла­не­ти   Міжна­род­ний ва­лют­ний фонд (МВФ), про до­по­мо­гу яко­го Ук­раїні ска­же­мо ниж­че, і Світо­вий банк роз­вит­ку і ре­кон­ст­рукції (СБРР).

З чо­го ж роз­по­ча­ла­ся та які при­чи­ни фінан­со­вої кри­зи 2008 20…? (закінчен­ня її знає хіба що Гос­подь наш Ісус Хри­с­тос). На­справді це не ли­ше фінан­со­ва кри­за, а фінан­со­ва, ва­лют­на, кре­дит­но банківська і в ціло­му світо­ва еко­номічна кри­за, бо нею охоп­ле­но всі ма­те­ри­ки включ­но з Ан­тарк­ти­дою (змен­ше­но фінан­су­ван­ня ек­с­пе­дицій).

Ніщо, зда­ва­ло­ся б, не віщу­ва­ло влітку 2008 го біди. Прак­тич­но всю­ди, в країнах Схо­ду й За­хо­ду, в роз­ви­не­них й не ду­же, зро­с­та­ло ви­роб­ництво, об­сяг світо­вої торгівлі сяг­нув най­ви­щої по­знач­ки в історії, ціна ба­релі (боч­ки) наф­ти підстриб­ну­ла з 10 дол. у 1998 р. до 147. Банкіри ра­до по­ти­ра­ли ру­ки, кількість мільяр­дерів і мільйо­нерів збільшу­ва­ла­ся ледь не в ге­о­ме­т­ричній про­гресії. Прості лю­ди ли­шень роз­во­ди­ли ру­ка­ми: "Оце так!" Зви­чай­но, еко­номічний рівень різних країн не був од­на­ко­вим, про що свідчать дані ВВП де­я­ких країн у 2008 р. (трлн дол.):

По­глянь­те но, чи­та­чу, уваж­но на ці ци­ф­ри. По пер­ше, як ба­чи­мо, ва­ло­вий внутрішній про­дукт США на по­ря­док більший, аніж у Росії, тоб­то рівно в 10 разів. По дру­ге, не­має чо­го радіти й Ук­раїні. Це тільки на пер­ший по­гляд мо­же зда­ва­ти­ся, що 200 мільярдів до­ларів ВВП   не ма­ло. На­справді ж це ду­же й ду­же ма­ло, на­ба­га­то мен­ше, ніж у не­ве­лич­ких за те­ри­торією і на­се­лен­ням Гол­ландії чи Бельгії. Ук­раїна по­ки що бідна, як цер­ков­на ми­ша. 70 %  її гро­ма­дян ви­т­ра­ча­ють на день не більше 3 до­ларів. Во­на мо­же ви­гля­да­ти за­мож­ною хіба що порівня­но з Та­д­жи­ки­с­та­ном, де ВВП вза­галі жа­люгідний   0,005 трлн дол., або 5 мільярдів.

По­ча­ла­ся світо­ва кри­за із зовсім, зда­ва­ло­ся б, ма­ло­помітної події. Двоє братів ша­х­раїв, влас­ників аме­ри­кансь­ко­го бан­ку "Leman brothers" ошу­ка­ли вклад­ників на 3 мільяр­ди до­ларів. Цей банк не мож­на порівня­ти з найбільши­ми ко­мерційни­ми бан­ка­ми США шти­бу "Chase Manhetten bank", "Citi Corporation", "Bank of America", "J. Р. Morgan and Co", "Security Pacific Corporanion", "Chemical Bank", але він був пов'яза­ний ко­ре­с­пон­дентсь­ки­ми ра­хун­ка­ми з низ­кою аме­ри­кансь­ких і західноєвро­пейсь­ких банків. І ко­ли ау­дит ви­я­вив ша­х­рай­ст­во, по­ча­ла­ся паніка. Все б вщух­ло, як­би не з'ясу­ва­ло­ся, що ве­ли­чезні гроші бу­ло на­да­но ко­мерційни­ми бан­ка­ми країни для купівлі жит­ла, лег­ко­виків то­що. До цьо­го слід до­да­ти од­ну, на пер­ший по­гляд, див­ну річ. Спо­лу­чені Шта­ти, ця єди­на в світі су­пер­дер­жа­ва, ма­ли ко­ло­саль­ний, у 1,4 трлн дол., борг, зро­зуміло, не зовнішній, а вла­сним кор­по­раціям і на­се­лен­ню, про­те, хо­ча від боргів, як ка­жуть, ніхто не вми­рав, але спо­кою во­ни не до­да­ють. Відтак паніка пе­ре­ки­ну­ла­ся на фон­дові біржі; кур­си акцій Доу Джон­са і, хо­ча й не мен­шо­го, але пов'яза­но­го з новітніми тех­но­логіями кур­су На­здак по­ча­ли стрімко па­да­ти. Рівно­час­но з та­кою ж швидкістю де­шев­ша­ла па­лич­ка ви­ру­ча­лоч­ка росій­сько­го бю­д­же­ту   наф­та. Те­пер бан­ки замість рек­лам­них за­зи­вал ста­ли схо­жи­ми на фор­теці зі щільно за­чи­не­ни­ми бра­ма­ми.

Та бан­ки ство­рені для кре­ди­ту­ван­ня підприємництва, бізне­су, а не для то­го, що­би пе­ре­тво­ри­ти­ся на кап­кан. Са­ме на на­дан­ня коштів для за­по­чат­ку­ван­ня спра­ви   най­го­ловніша функція банківської ус­та­но­ви. Візьме­мо про­стий, але ре­аль­ний при­клад. Двоє мо­ло­дят після закінчен­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ко­ле­д­жу США, які не мають ла­ма­но­го ше­ля­гу, хо­чуть за­по­чат­ку­ва­ти ви­ро­щу­ван­ня брой­лерів. За кор­до­ном навіть за­без­пе­чені бать­ки, охо­че ви­т­ра­ча­ю­чи гроші на на­вчан­ня своїх дітей, май­же ніко­ли не да­ють їх навіть у борг для підприємниць­кої діяль­ності; там це не прий­ня­то. Отож мо­ло­дя­та йдуть за кре­ди­том до бан­ку. "А чи маєте ви за­ста­ву?" "Так, наші дип­ло­ми". Банк на це при­стає, але за до­по­мо­гою фахівця учи­няє іспит   чи ро­зуміють­ся мо­лоді лю­ди на птахівництві, чи вив­чи­ли по­пит рин­ку на ку­ря­че м'ясо і т. д. І в разі успішно­го по­до­лан­ня та­ко­го ек­за­ме­ну гроші бу­дуть на­дані. Не готівкою (не "на­лом" російською чи "ке­шем" англійською), а, звісно, без­готівко­во. Но­во­спе­чені фер­ме­ри за­ку­по­ву­ють все не­обхідне, ви­го­до­ву­ють кур­чат для на­вко­лишніх ре­с­то­ранів і по­сту­по­во по­вер­та­ють по­зи­че­ний в бан­ку мільйон з відсот­ка­ми. Ча­с­ти­на по­зи­чаль­ників виліта­ють в ди­мар, але все ж ле­во­ва ча­ст­ка ви­т­ри­мує жор­ст­ку кон­ку­рент­ну бо­роть­бу на рин­ку, роз­ра­хо­вується з бан­ка­ми, пе­ре­кри­ва­ю­чи їхні втра­ти від збан­крутілих по­зи­чаль­ників, які зі зро­зумілих при­чин нічо­го бан­кам не по­вер­та­ють. Це пев­ною мірою на­га­дує втра­ти влас­ників су­пер­мар­кетів у США від крадіїв, які ся­га­ють щорічно 7 млрд дол.,   все ж ця су­ма мен­ша, як во­ни підра­ху­ва­ли, аніж за­про­ва­д­жен­ня замість са­мо­об­слу­го­ву­ван­ня з не­ми­ну­чи­ми крадіжка­ми на по­вний штат про­давців з ви­со­кою там­теш­нь­ою за­робітною пла­тою.

Та по­вернімо­ся до кри­зи. Як і в да­ле­ко­му 1929 р., ви­бух­нув­ши не де не­будь, а в ци­та­делі капіталізму, Спо­лу­че­них Шта­тах, во­на не­одмінно ма­ла пе­ре­ки­ну­ти­ся, на­че по­шесть, на інші кон­ти­нен­ти. І от, як у по­хму­ро­му ка­лей­до­скопі, пе­ред те­ле­гля­да­ча­ми світу  по­ста­ла не­ве­се­ла кар­ти­на за­крит­тя про­мис­ло­вих підприємств або суттєво­го змен­шен­ня ни­ми ви­пу­с­ку про­дукції. Змен­шен­ня кількості ав­то­мобілів, які вва­жа­ли­ся не про­сто ло­ко­мо­ти­вом усь­о­го про­мис­ло­во­го роз­вою, а й справжнім віддзер­ка­лен­ням об­лич­чя країни, тоб­то за лег­ко­ви­ком мож­на без­по­мил­ко­во су­ди­ти про фак­тич­ну її міць, спри­чи­ни­ло­ся до за­крит­тя ме­та­лургійних за­водів, ад­же по­пит ав­то­мобільної про­мис­ло­вості на ме­тал впав. Це вже не­зво­ротні, руйнівні зміни в на­род­но­го­с­по­дарсь­ко­му ор­ганізмі, а не тільки тром­би в банківській, кро­во­носній си­с­темі еко­номіки.

У вирі за­не­па­ду однієї за іншою га­лу­зей ма­теріаль­ної сфе­ри, тоб­то про­мис­ло­вості, сільсько­го гос­по­дар­ст­ва, транс­пор­ту опи­няється й будівництво, особ­ли­ва га­лузь, яка не тільки на­дає ро­бо­ту мільйо­нам трудівників, а й засвідчує мож­ливість так са­мо мільйонів лю­дей ку­пу­ва­ти жит­ло на так зва­но­му пер­вин­но­му рин­ку. Особ­ли­вою ця га­лузь ви­с­ту­пає й то­му, що тут йдеть­ся про найбільші ко­ш­ти, ве­ли­чезні су­ми, ад­же ціна на бу­ди­нок (а са­ме в ок­ре­мих бу­дин­ках, а не в ба­га­то­по­верхівках, як у нас, воліє меш­ка­ти пе­ре­важ­на більшість го­ро­дян роз­ви­не­них країн) у се­ред­нь­о­му в декілька разів пе­ре­ви­щує ціну на автівку. А втім, "круті ук­раїнці", як і "нові росіяни" так са­мо пе­реїха­ли в ха­тин­ки аж ніяк не дядь­ка То­ма. Сту­пор у жит­ло­во­му будівництві є од­но­час­но і наслідком, і при­чи­ною за­галь­ної стаг­нації еко­номіки.

Не­ви­роб­ни­ча сфе­ра   сіамсь­кий близ­нюк ви­роб­ни­чої; ко­ли відбу­вається ре­цесія, як езо­по­вою мо­вою на­зи­ва­ють кри­зу західні ек­с­пер­ти, по­чи­нає по­тер­па­ти, і чим далі, то сильніше, й уся інфра­с­т­рук­ту­ра суспільства, всі га­лузі об­слу­го­ву­ван­ня. Так, у скрутній фінан­совій си­ту­ації опи­ни­ли­ся дві провідні аме­ри­канські га­зе­ти   "Лос Ан­д­же­лес таймс" та "Нью Йорк таймс". Ви­дав­ни­ча ком­панія "Три­бюн Ко", якій на­ле­жить "Лос Ан­д­же­лес таймс", вже най­ня­ла фінан­со­вих рад­ників пе­ред ого­ло­шен­ням бан­крут­ст­ва, яке має ста­ти­ся не­вдовзі. Си­ту­ація в "Нью Йорк таймс" та­кож настільки серй­оз­на, що ви­дан­ня ого­ло­си­ло про на­дан­ня в за­ста­ву по­ло­ви­ну своєї 52 по­вер­хо­вої будівлі. Лише за кілька тижнів акції цієї найбільшої в США га­зе­ти втра­ти­ли на фон­довій біржі теж по­ло­ви­ну номіна­лу. За­кри­вається зна­ме­ни­тий Му­зей су­час­но­го ми­с­тецтва в Лос Ан­д­же­лесі після то­го, як спон­сорські по­жерт­ви впа­ли з 50 млн дол. до 6 млн. Уряд Ки­таю, не­зва­жа­ю­чи на ве­ли­чезні зо­ло­то­ва­лютні ре­зер­ви країни, за­бо­ро­нив че­рез світо­ву фінан­со­ву кри­зу ви­с­ту­па­ти своїм спорт­с­ме­нам на міжна­род­них зма­ган­нях, за ви­нят­ком офіційних турнірів. Ого­ло­си­ла про бан­крут­ст­во од­на з най­старіших і найбільших тор­го­вель­них ме­реж Євро­пи "Вул­форт", яка во­лоділа 815 універ­ма­га­ми. З цієї ж при­чи­ни відмо­ви­ла­ся від участі в Євро­ба­чен­ні Латвія. Пе­релік мож­на про­дов­жу­ва­ти й про­дов­жу­ва­ти.

Без­пе­реч­но, адміністрація США (так пра­виль­но на­зи­ва­ти, ад­же там пре­зи­дент од­но­час­но є й гла­вою уря­ду) і цен­т­раль­ний банк країни, який на­зи­вається Фе­де­раль­ною ре­зерв­ною си­с­те­мою (ФРС), не си­дять склав­ши ру­ки. Оскільки гроші там мо­же на­да­ти тільки Кон­грес (пар­ла­мен­т), адміністрація та провідні мо­но­полії ви­би­ва­ють з Кон­гре­су де­сят­ки мільярдів для вря­ту­ван­ня си­ту­ації, яка ви­хо­дить з під кон­тро­лю. Та, ви­дається, це схо­же на гасіння по­жежі за до­по­мо­гою це­бер га­су. І тоді в хід бу­ло ки­ну­то ос­тан­ню ко­зир­ну кар­ту. Дер­жав­ний банк країни у се­ре­дині груд­ня ого­ло­сив про зни­жен­ня банківської про­цент­ної став­ки до 0 0,25 %.

Тут потрібні де­які по­яс­нен­ня. Що­най­пер­ше, в усь­о­му світі й особ­ли­во в США ФРС відіграє ве­ли­чез­ну роль. Кож­не сло­во її керівни­ка не­гай­но відгу­кується зро­с­тан­ням або змен­шен­ням кур­су акцій. Май­же двад­цять ос­танніх років ним був та­кий собі Грінспен. Після ви­хо­ду на пенсію він ви­д­ру­ку­вав книж­ку ціною 100 до­ларів і на­кла­дом 100 ти­сяч примірників, яку чи­тачі роз­ха­пу­ва­ли, як га­рячі пиріжки. Так от, для підтрим­ки бізне­су ФРС ого­ло­си­ла про на­дан­ня без­ко­ш­тов­но­го кре­ди­ту. І це у країні, де навіть істо­рич­но ну­ль­о­ва ціна не сприй­мається. Ко­ли у ХІХ столітті ос­во­ю­ва­ли землі на Се­ред­нь­о­му За­ході США, аме­ри­кан­цям і євро­пей­цям "про­да­ва­ли" акр (0,4 га) за 1 до­лар. Так са­мо 1 до­лар на рік от­ри­му­вав пре­зи­дент Дж. Кен­неді, тоб­то раз на рік він підхо­див до ка­си Біло­го до­му, роз­пи­су­вав­ся у відо­мості й одер­жу­вав свій до­лар, ма­ю­чи ста­ток у кілька со­тень мільйонів зе­ле­них.

Зни­жен­ня відсот­ко­вої став­ки Фе­де­раль­ної ре­зерв­ної си­с­те­ми до ну­ль­о­вої по­знач­ки бли­с­кав­кою об­летіла світ. Те­пер м'яч опи­нив­ся на май­дан­чи­ках цен­т­ро­банків інших країн: Бан­ку Англії, Бун­де­с­бан­ку, Бан­ку Франції та ін. Од­нак "ста­ра" Євро­па  по­ки що мов­чить з цьо­го при­во­ду. Євро­пейсь­кий Со­юз на­разі спромігся на виділен­ня до­сить солідної су­ми   200 млрд євро   на змен­шен­ня рівня "ре­цесії". Ад­же пішла на­мар­но ве­ли­чез­на ро­бо­та урядів США та Західної Євро­пи на змен­шен­ня в ос­танні ро­ки рівня без­робіття. Вже сьо­годні 8 відсотків пра­цез­дат­но­го на­се­лен­ня США втра­ти­ли ро­бо­ту; за­кри­ли­ся 23 бан­ки. Усі ці зу­сил­ля нині вже марні. Зви­чай­но, Євро­па по­во­дить­ся цивілізо­ва­но і транс­па­рент­но (про­зо­ро) не ко­лу­пає піч, як Росія, де на­чеб­то не звільня­ють га­с­тар­бай­терів, а в ма­со­во­му по­ряд­ку під при­во­дом бач­те еко­номічної кри­зи пе­ре­ста­ють вза­галі спла­чу­ва­ти за­робітну плат­ню. Чу­до­вий вихід!

Тільки в Москві за­роб­ля­ють на жит­тя 1,5 мільйонів іно­зем­них гро­ма­дян з країн СДН. Двірни­ки май­же на 100 відсотків та­д­жи­ки й уз­бе­ки, водії трам­ваїв, тро­лей­бусів та ав­то­бусів   здебільшо­го ук­раїнці, та­кож ча­с­ти­на фре­зе­ру­валь­ників   з Хар­ко­ва. Тра­диційно ук­раїнці зай­ма­ють чільне місце се­ред ви­до­бу­вачів га­зу в Хан­ти Мансійську, який на­зи­ва­ють не без глу­зу­ван­ня Хох­ло Мансійськом. Росія офіційно ву­с­та­ми прем'єр міністра ого­ло­си­ла про змен­шен­ня квот на прий­ом іно­зем­ної ро­бо­чої си­ли у 2009 р. удвічі, ад­же без­робіття в цій країні за роз­ра­хун­ка­ми спеціалістів має сяг­ну­ти 9 млн чо­ловік. Вже за­раз 7,5 ти­сяч про­мис­ло­вих підприємств Росії ого­ло­си­ли про ско­ро­чен­ня пер­со­на­лу. В ціло­му для га­с­тар­бай­терів Землі но­вий рік мо­же ста­ти ли­ховісним. А йдеть­ся не про дрібку. За­галь­на ци­ф­ра га­с­тар­бай­терів бук­валь­но вра­жає   400 мільйонів чо­ловік.

Як ба­чи­мо, на­ста­но­ви ве­ли­ко­го си­на Ве­ли­кої Бри­танії прак­тич­но за­буті. Від ве­ли­ких предків, як пи­сав кла­сик, за­ли­ши­ли­ся тіні.

А що ж нень­ка? Ад­же її стан нас хви­лює більше, аніж тем­пе­ра­ту­ра тіла вго­до­ва­но­го За­хо­ду.

Ска­за­ти, що ук­раїнські фінан­си співа­ють ро­ман­си оз­на­чає не ска­за­ти ні чо го. Во­ни скоріше співа­ють дра­ма­тичні пісні Ук­раїнської по­встансь­кої армії часів Дру­гої світо­вої війни, ад­же до се­ре­ди­ни 70 х років се­ре­кесія су­во­ро за­бо­ро­ня­ла ство­рю­ва­ти пісні про війну ук­раїнською мо­вою.

Донедавна гро­шо­во ва­лют­ний, фінан­со­вий і в ціло­му еко­номічний стан на­шої дер­жа­ви відзна­чав­ся стабільністю. Тем­пи зро­с­тан­ня ВВП бу­ли од­ни­ми з найбільших у Європі. Ви­проміню­ва­ла стійкість на­ша кре­дит­но банківська си­с­те­ма. Усі три дер­жавні бан­ки   Національ­ний, Ощад­ний бан­ки та Ексімбанк, а та­кож май­же 200 ко­мерційних з ти­ся­ч­ма їхніми філіями (в од­но­му Києві по­над 2000) за­без­пе­чу­ва­ли прий­нятні умо­ви кре­ди­ту­ван­ня, а для вклад­ників   вигідні до­хо­ди. Були прийнятними умо­ви ви­дачі кре­дитів на будівництво жит­ла най­по­тужніши­ми ко­мерційни­ми бан­ка­ми, оскільки дер­жавні бан­ки не ма­ють пра­ва на­да­ва­ти кре­ди­ти.

І ось прий­ш­ла во­на, осінь 2008 ро­ку, яку ще дов­го пам'ята­ти­муть зем­ля­ни, і хвилі світо­вої фінан­со­вої кри­зи на­кри­ли Ук­раїну з го­ло­вою. Чи ж ви­бор­сається бідо­лаш­на? Кілька років то­му хвилі Індійсько­го оке­а­ну за­гу­би­ли жит­тя чверті мільйо­на відпо­чи­ва­ю­чих. (Вря­ту­ва­ла­ся се­ред них ро­ди­на 11 річної дівчин­ки з Ве­ли­кої Бри­танії, яка при­га­да­ла сло­ва учи­те­ля ге­о­графії про стра­шен­ну не­без­пе­ку оке­а­ну, ко­ли він рап­том відхо­дить від бе­ре­га. І бать­ки, схо­пив­ши ди­ти­ну за ру­ки, при­ть­мом побігли у своє бун­га­ло, а не за смер­тю, як це зро­би­ли інші, радісно поринувши в мо­ре.

На дум­ку західних ек­с­пертів, се­ред по­ст­раж­да­лих від кри­зи Ук­раїна посіла пер­ше місце. Чо­му? Є декілька при­чин, про­те всі діяли і про­дов­жу­ють діяти в од­но­му, не­га­тив­но­му на­прям­ку. Пе­ре­дусім фінан­со­ва си­с­те­ма країни й до осені 2008 р. відчу­ва­ла знач­не на­пру­жен­ня. Ви­т­ра­ти на ліквідацію наслідків пла­не­тар­ної Чор­но­бильсь­кої тра­гедії, на будівництво стадіонів, го­телів, літо­вищ, доріг з мос­та­ми до омріяно­го усіма чемпіона­ту Євро­пи з фут­бо­лу, на спла­ту щорічно зро­с­та­ю­чої су­ми Росії за газ, на спла­ту по­роділлям 12,5 25 50 ти­сяч гри­вень усім без ви­нят­ку ма­мам, включ­но з да­ма­ми мільяр­дер­ка­ми, на спла­ту гігантсь­ких пенсій ціло­му про­шар­ку чи­нов­ників, що ся­га­ють 185 ти­сяч гри­вень на місяць, на не­на­ситні по­тре­би влад­них ко­рупціонерів.

По дру­ге, світо­ва фінан­со­ва кри­за при­зве­ла до різко­го падіння цін на ме­тал і хімічну про­дукцію   ці два ки­ти на­шо­го ек­с­пор­ту. На­при­клад, ціна на тон­ну алюмінію змен­ши­ла­ся з 6000 до 2000 до­ларів, ціни на міне­ральні до­б­ри­ва впа­ли в се­ред­нь­о­му на 100 до­ларів за тон­ну. А це оз­на­чає, що на єди­ний ук­раїнський алюмінієвий за­вод в За­поріжжі мож­на повіси­ти ам­бар­ний за­мок, бо си­ро­ви­ну (бок­си­ти) ве­зуть з Аф­ри­ки плюс ве­ли­чез­на ма­са еле­к­т­ро­е­нергії для ви­плав­ки алюмінію роб­лять спра­ву не­рен­та­бель­ною, а зни­жен­ня цін на до­б­ри­ва знецінює про­дукцію на­ших хімічних за­водів, особ­ли­во кар­баміду та аміаку, а втім, ціно­ве дно прий­ня­ло не тіль­ки пе­с­ти­ци­ди, а й низ­ку інших то­варів, зорієнто­ва­них пе­ре­важ­но на ек­с­порт, а не на влас­не, внутрішнє спо­жи­ван­ня. Вза­галі че­рез низь­ку купівель­ну спро­можність пе­ре­важ­ної більшості міщан, а тим більше сель­чан Ук­раїна має до­волі об­ме­же­ний внутрішній ри­нок, що по­си­лює і по­глиб­лює еко­номічну кри­зу. Ма­ю­чи ку­ций ВВП, Ук­раїна ви­я­ви­ла­ся аб­со­лют­но не­здат­ною про­ти­сто­я­ти ще одній кризі   гро­шовій.

Про­тя­гом років співвідно­шен­ня курсів іно­зем­них ва­лют та гривні (грив­ня теж ва­лю­та) бу­ло стабільним: 1 до­лар дорівню­вав 5 грив­ням 50 копійок. Рап­том, з по­чат­ку груд­ня, грив­ня по­ча­ла па­да­ти в што­пор, знецінив­шись май­же вдвічі. Для Національ­но­го бан­ку це ви­я­ви­ло­ся по­вною не­сподіван­кою, про це свідчить відсутність будь яких за­ходів для за­побіган­ня цьо­му ли­ху. Як ка­жуть, тут і кіт не ва­ляв­ся. Але ж відо­мо, що хво­ро­бу кра­ще по­пе­ре­ди­ти, аніж ліку­ва­ти. За кілька тижнів груд­ня ук­раїнці за­бра­ли з банків із 241 млрд грн 48 млрд. Для підтрим­ки вітчиз­ня­ної банківської си­с­те­ми Національ­ний банк Ук­раїни ви­т­ра­тив на фінан­су­ван­ня двох дер­жав­них і 92 ко­мерційних банків 37 млрд грн, в то­му числі скан­даль­но відо­мо­му "Промінвест­бан­ку" 6 млрд і бан­ку "Над­ра" 7 млрд грн. Та ви­ни­кає пи­тан­ня, чо­му для на­се­лен­ня змен­шен­ня кур­су до ко­ши­ка іно­зем­них ва­лют   до­ла­ра, євро, фун­та стерлінгів   спу­с­то­шує йо­го спо­жив­чий ко­шик, ад­же ми з ва­ми спла­чуємо за то­вар та по­слу­ги вітчиз­ня­ни­ми гро­ше­ня­та­ми? Спра­ва в тім, що знач­ну ча­с­ти­ну про­до­воль­чих то­варів торгівля за­ку­по­вує за кор­до­ном, зро­зуміло, не за гривні. Отож, що­би не тор­гу­ва­ти собі у зби­ток, во­на має всі за­конні підста­ви для по­до­рож­чан­ня то­варів у крам­ни­цях чи су­пер­мар­ке­тах.

же зга­ду­ва­ло­ся ви­ще про зро­с­та­ю­чу пла­ту Росії за газ. Оскільки шприц з наф­то­вою гол­кою по­тро­ху вий­ма­ють з її тіла, гігантсь­кий 600 мільярд­ний стабілі­заційний фонд по­чав опа­да­ти й ско­ко­жу­ва­ти­ся, як ша­г­ре­не­ва шкіра. В цих умо­вах май­же єди­ний спосіб поліпши­ти спра­ви   це зду­ти ще ви­ще ціну за свій газ для Ук­раїни, не до­пу­с­ти­ти усу­нен­ня так зва­но­го по­се­ред­ни­ка   бан­дитсь­ку російсько швей­царсь­ку фірму Ро­сУ­крЕ­нер­го. Че­рез не­здатність своїх пе­ре­го­вор­ників гідно об­сто­ю­ва­ти власні інте­ре­си і мож­ли­вості (га­зогін, про­ка­чу­ван­ня то­що) на пе­ре­трак­таціях, які завжди ве­дуть­ся в ме­т­ро­полії, Ук­раїна, на­че Ла­о­ко­он, зне­ма­гає від фінан­со­вих те­нет, які об­плу­та­ли її тіло.

Див­на спра­ва, світові ціни на всі ви­ди си­ро­ви­ни змен­ши­ли­ся: на чорні ме­та­ли удвічі, на ко­ль­о­рові ме­та­ли та наф­ту   ут­ричі, на міне­ральні до­б­ри­ва   учет­ве­ро, і тільки за газ (за газ!) Росія пра­вить ви­щу, аніж у ми­нулі ро­ки, ціну. Схо­же, во­на на­ма­гається поціли­ти двох зайців   по­пов­ни­ти влас­ну ка­лит­ку і, од­но­час­но, ви­би­ти ще кілька зубів ук­раїнцям. Ав­то­кра­тич­на Росія, за твер­д­жен­ням їхніх же інте­лек­ту­алів, швид­ко на­бли­жається до то­таліта­риз­му.

Опи­нив­шись се­ред трійці країн, які найбільше по­ст­раж­да­ли від уда­ру світо­вої фінан­со­вої кри­зи   Ісландії, яка вза­галі ого­ло­си­ла влас­ний де­фолт, Па­ки­с­та­ну і на­шої дер­жа­ви, Ук­раїна звер­ну­ла­ся до західних до­норів з про­хан­ням про терміно­ву до­по­мо­гу розміром у 14 млрд. На ди­во, Міжна­род­ний ва­лют­ний фонд (МВФ) не тільки при­став на це, а й зго­ло­сив­ся на­да­ти 16,4 млрд, а це ста­но­вить більше по­ло­ви­ни те­перішніх зо­ло­то­ва­лют­них ре­зервів Ук­раїни. По­бо­ю­ю­чись мож­ли­вих про­блем з її роз­ра­хун­ка­ми з Росією за газ, що мо­же при­зве­с­ти до ско­ро­чен­ня йо­го по­ста­вок до ста­рої (Західної) Євро­пи, ад­же ле­во­ва ча­ст­ка російсько­го га­зу йде ту­ди на­ши­ми те­ре­на­ми, прак­тич­но виріше­не пи­тан­ня про до­дат­ко­вий но­ворічний "по­да­ру­нок" Ук­раїні від Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу в розмірі 1,8 млрд дол.

Ці не­малі гроші підуть різни­ми на­прям­ка­ми, але го­ловні з них два   банківська си­с­те­ма і сек­то­рель­ної еко­номіки. Роз­ба­лан­со­ваність пер­шої пов'яза­на з не­довірою на­се­лен­ня до банків, які то по­вер­та­ють вкла­дені людь­ми гроші, то відмов­ля­ють­ся це ро­би­ти. Що­би бан­ки більше не на­га­ду­ва­ли па­ст­ки, аби лю­ди не бо­я­ли­ся, що з кра­хом бан­ку во­ни не спійма­ли об­лиз­ня, су­му га­ран­то­ва­но­го по­вер­нен­ня вкла­ду на­разі збільше­но втричі   до 150 тис. грн. До речі, Росія, яка пиль­нує за кож­ним кро­ком но­ров­ли­вої півден­но західної сусідки, од­ра­зу ж зро­би­ла те са­ме, підняв­ши цю су­му з 250 тис. руб. до 750 тис руб., тоб­то за ва­лют­ним кур­сом ті ж 150 тис. грн. У США га­рантія банківсько­го вкла­ду 250 тис. дол.

Та найбільша ча­с­ти­на до­по­мо­ги МВФ ти ЄС піде в на­род­не гос­по­дар­ст­во, ад­же ма­теріальні бла­га ви­роб­ля­ють­ся не в бан­ках чи в пар­ла­мен­тах, а в га­лу­зях ви­роб­ни­чої сфе­ри. Важ­ка, військо­ва та лег­ка про­мис­ловість, транс­порт, особ­ли­во залізнич­ний, сільське гос­по­дар­ст­во   усю­ди пи­тан­ня впи­рається в гроші. Це ж рин­ко­ва, а не пла­но­ва еко­номіка, де фінан­со­вий бік спра­ви прак­тич­но не мав зна­чен­ня. При­плив мільярдів до­ларів у ре­аль­ну еко­номіку дасть мож­ливість мо­дернізу­ва­ти ви­роб­ництво, оно­ви­ти вкрай за­старілі ос­новні фон­ди, прид­ба­ти новітнє об­лад­нан­ня, вер­ста­ти, інстру­мен­ти то­що.

Та всі ці вкрай потрібні за­хо­ди не да­дуть знач­но­го ефек­ту, як­що вла­да не по­тур­бується про поліпшен­ня жит­тя трудівників, не вга­мує надмірні апе­ти­ти кру­тих ук­раїнців, не на­ве­де лад з нор­мою ек­сплу­а­тації лю­дей. Ось на­оч­ний при­клад. За ос­танні чо­ти­ри ро­ки працівни­ки двох гірни­чо зба­га­чу­валь­них комбінатів на Дніпро­пе­т­ров­щині   Цен­т­раль­но­му та Північно­му   одер­жа­ли за­робітної пла­ти 1 мільярд 330 млн грн, а їхні ха­зяї   3 мільяр­ди 270 млн (га­зе­та "Ук­раїна мо­ло­да", 16 груд­ня 2008 р., с. 6). Це не рин­ко­вий цивілізо­ва­ний капіталізм, а ди­кий. Пра­це­люб­на ук­раїнська нація за­слу­го­вує нор­маль­но­го рівня жит­тя не ли­шень для олігархів, а й для всіх пра­цю­ю­чих: робітників, ІТП, служ­бовців, ме­диків, освітян, се­лян. Без при­стой­ної за­робітної платні че­ка­ти на­пру­же­ної праці до­ве­деть­ся ad calendas graecas (до грець­ких ка­ленд), як ка­за­ли ста­ро­давні рим­ля­ни.

Ук­раїнці на­разі по­чу­ва­ють­ся ду­же не­впев­не­но і три­вож­но. При­вид без­робіття і злиднів не кра­щий за при­вид ко­мунізму, що ма­рив­ся К. Марк­су. У час та­кої форс ма­жор­ної си­ту­ації пси­хо­логічна підтрим­ка на­се­лен­ня на­бу­ває не мен­шо­го зна­чен­ня, аніж ма­теріаль­на. Замість не­до­лу­гих ора­кулів, які з усіх те­левізійних ка­налів про­ро­ку­ють апо­каліпсис, керівни­ки дер­жа­ви ма­ли б за­спо­коїти націю, роз­повісти не про роз­брат між со­бою, який тільки дра­тує лю­дей,  а про за­хо­ди що­до про­тидії на­сту­пу кри­зи. Так, як це зро­бив сво­го ча­су Франклін Де­ла­но Руз­вельт. Об­ра­ний пре­зи­ден­том США у роз­пал світо­вої кри­зи і відчаю на­ро­ду у пер­ший вівто­рок після пер­шо­го по­неділка в ли­с­то­паді ви­со­кос­но­го 1932 ро­ку, як ви­ма­гає їхня Кон­сти­туція, він так роз­по­чав пер­ше радіоз­вер­нен­ня до нації (те­левізії ще не бу­ло): "Аме­ри­канці! Ви не по­винні бо­я­ти­ся нічо­го окрім стра­ху". Ра­зом із ци­ми сло­ва­ми, які вже за­спо­коїли на­род, він ви­го­ло­сив про за­хо­ди по­до­лан­ня кри­зи   ши­рокі гро­мадські ро­бо­ти, за­купівлі у фер­мерів свійських тва­рин і зер­на, за­про­ва­д­жен­ня премій за не­до­засів (!), яка на­ра­хо­вується й нині, ре­фор­ма банківської си­с­те­ми то­що. Що­су­бо­ти Ф. Руз­вельт вів по радіо роз­мо­ви з країною "біля ко­мин­ка".І за рік йо­го пе­ре­бу­ван­ня у владі кри­за у США, а відтак у світі, вщух­ла.

Ук­раїна з її ви­со­кок­валіфіко­ва­ним робітни­чим кла­сом, по­вним но­вих ідей на­уко­во технічним пер­со­на­лом, не­пе­ре­вер­ше­ни­ми у світі хлібо­ро­ба­ми, а та­кож ко­ри­сни­ми ко­па­ли­на­ми й най­ро­дючіши­ми ґрун­та­ми, твер­до й не­по­хит­но об­сто­ю­ю­чи національні інте­ре­си, здат­на зу­пи­ни­ти роз­кру­чу­ван­ня спіралі гро­шо­во кре­дит­ної, фінан­со­вої та еко­номічної кри­зи.