РИН­КО­ВА ІНФОР­МАЦІЯ ПРА­ЦЮЄ НА ПРИ­БУ­ТОК

Іри­на КУДІНО­ВА,
кан­ди­дат еко­номічних на­ук, до­цент ка­фе­д­ри аграр­но­го кон­салтінгу та сервісу Національ­но­го аг­рар­но­го універ­си­те­ту

Ефек­тивність ро­бо­ти сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підприємств відчут­но впли­ває не тіль­ки на роз­ви­ток аг­роп­ро­мис­ло­во­го комп­лек­су Ук­раїни, а й на стабіль­ний роз­ви­ток сільсь­кої місце­вості. То­му гос­по­дар­ни­ки по­винні ма­ти дос­товірну і пов­ну інфор­мацію рин­ко­во­го, прог­ноз­но­го, аналітич­но­го та на­у­ко­во технічно­го ха­рак­те­ру, яка дає мож­ливість прий­ма­ти обґрун­то­вані рішен­ня що­до діяль­ності своїх підприємств на рин­ку.

Опе­ра­тив­но­му інфор­му­ван­ню гос­по­да­рю­ючих суб'єктів мо­жуть спри­я­ти дієва сис­те­ма кон­суль­ту­ван­ня ви­роб­ників та кон­суль­таційне обс­лу­го­ву­ван­ня. Сис­те­му інфор­маційно кон­суль­таційно­го обс­лу­го­ву­ван­ня сільсь­ко­го гос­по­да­р­ства ство­ре­но для на­дан­ня інфор­маційної підтрим­ки і на­у­ко­во кон­суль­таційних пос­луг у діяль­ності ви­роб­ників, оз­найом­лен­ня з до­сяг­нен­ня­ми на­у­ко­во технічно­го прог­ре­су та пе­ре­до­вим ви­роб­ни­чим досвідом.

Пи­тан­ням по­бу­до­ви кон­суль­таційної сис­те­ми, які пот­ре­бу­ють на­у­ко­во­го обґрун­ту­ван­ня і прак­тич­но­го втілен­ня, у спеціальній літе­ра­турі приділе­но знач­ну ува­гу. Ці проб­ле­ми до­сить пов­но і гли­бо­ко висвітлені у пра­цях П. Т. Саб­лу­ка, М. Ф. Кро­пив­ка, Р. М. Корінця, С.О. Ти­вон­чу­ка, І. М. Кри­во­руч­ка, Т.П.Каль­ної Дубінюк.

Спро­буємо ви­ок­ре­ми­ти ос­новні ви­ди рин­ко­вої інфор­мації та шля­хи її одер­жан­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ки­ми то­ва­ро­ви­роб­ни­ка­ми.

Рин­ко­ва інфор­мація   це будь яке повідом­лен­ня чи знан­ня, що мо­же впли­ну­ти на рин­ко­ву ціну. А ціни на рин­ку фор­му­ють­ся під впли­вом по­пи­ту і про­по­зиції. Що­до сіль­го­сп­ви­роб­ни­ка, то він, во­лодіючи та­кою інфор­мацією, мо­же швид­ше ре­а­гу­ва­ти на прог­но­зо­вані зміни й вигідно ре­алізо­ву­ва­ти свою про­дукцію. Для ць­о­го йо­му важ­ли­во вміло опе­ру­ва­ти та­ки­ми ви­да­ми інфор­мації:

    но­ви­ни аг­рар­ної політи­ки;

    но­ви­ни про си­ту­ацію на рин­ку;

    ста­тис­тичні дані;

    інфор­мація про ціни;

    аналіз рин­ко­вої си­ту­ації;

    ко­мерційні про­по­зиції від інших учас­ників рин­ку;

    прог­но­зи аналітиків.

Слід за­у­ва­жи­ти, що ма­ю­чи дос­туп ли­ше до од­но­го з цих видів рин­ко­вої інфор­мації, гос­по­дар­ник не змо­же ре­аль­но оціни­ти си­ту­ацію. Так, зна­ю­чи ли­ше про зни­жен­ня цін на пев­ний вид про­дукції уп­ро­довж тиж­ня, але не ма­ю­чи іншої рин­ко­вої інфор­мації, він не змо­же спрог­но­зу­ва­ти, як ціни змінять­ся за нас­туп­ний тиж­день або за місяць. От­же, ре­аль­но оціню­ва­ти рин­кові тен­денції сіль­го­сп­ви­роб­ник змо­же ли­ше в то­му разі, як­що постійно бу­де во­лодіти якісною та цілісною рин­ко­вою інфор­мацією, от­ри­му­ю­чи її з та­ких дже­рел:

    із нес­пеціалізо­ва­них за­собів ма­со­вої інфор­мації (те­ле­ба­чен­ня та радіо, га­зе­ти і жур­на­ли);

    із спеціалізо­ва­них за­собів ма­со­вої інфор­мації та інфор­маційно аналітич­них ком­паній;

    без­кош­тов­на рек­лам­на інфор­мація, на­да­на пос­та­чаль­ни­ка­ми або по­куп­ця­ми;

    інша інфор­мація, яку от­ри­ма­но з інших дже­рел та здо­бу­то са­мо­туж­ки.

Розг­ля­не­мо ці дже­ре­ла де­тальніше, по­чи­на­ю­чи з ос­тан­нь­о­го ви­ду.

Більшість лю­дей довіря­ють інфор­мації, здо­бутій са­мо­туж­ки, оскільки такі відо­мості ду­же важ­ливі (звісно, як­що во­ни прав­диві). Час­ти­ну та­кої інфор­мації ви­роб­ни­кові, який хо­че вигідно про­да­ти свою про­дукцію, до­ве­деть­ся шу­ка­ти са­мо­му або за­лу­чи­ти фахівця з мар­ке­тин­гу, який би зібрав відо­мості про ціни та пра­цю­вав з по­тенційни­ми по­куп­ця­ми.

Інфор­мація, оп­ри­люд­не­на в нес­пеціалізо­ва­них за­со­бах ма­со­вої інфор­мації, мо­же бу­ти пе­рек­ру­че­ною або не­точ­ною: публікації в ЗМІ нерідко відоб­ра­жа­ють пог­ля­ди жур­наліста, який не завж­ди доб­ре орієнтуєть­ся в си­ту­ації на рин­ку. Тож пе­ред тим, як прий­ма­ти рішен­ня на підставі та­ких повідом­лень, потрібно їх пе­ревіри­ти.

Інфор­мація, от­ри­ма­на зі спеціалізо­ва­них дже­рел, зас­лу­го­вує на де­таль­не вив­чен­ня. Са­ме на такі відо­мості ви­роб­ни­кам слід спи­ра­ти­ся, прий­ма­ю­чи важ­ливі бізне­сові рішен­ня. Ці ма­теріали не без­кош­товні: інфор­маційно аналітичні ком­панії, зро­зуміло, бе­руть плат­ню за зібрані прав­диві та точні відо­мості.

Слід на­да­ва­ти пе­ре­ва­гу ком­паніям, які ма­ють ре­пу­тацію не­за­леж­них і пра­цю­ють на рин­ку три­ва­лий час. Інфор­мація, яку во­ни оп­ри­люд­ню­ють,   це не рек­ла­ма, а об'єктив­ний аналіз рин­ку. Крім то­го, у своїх дру­ко­ва­них та елект­рон­них ви­дан­нях ці ком­панії по­да­ють ог­ля­ди ринків сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції за та­ки­ми ви­да­ми: відо­мості про по­пит і про­по­зицію, гур­тові і роздрібні ціни; ма­теріали тех­но­логічно­го ха­рак­те­ру про ви­роб­ни­цт­во, зберіган­ня, упа­ков­ку про­дукції то­що; повідом­лен­ня про зміни в за­ко­но­давстві що­до про­да­жу та купівлі та­кої про­дукції.

Зро­зуміло, що не ко­жен сільсь­кий гос­по­дар мо­же собі доз­во­ли­ти пе­ре­дп­ла­ту та­ких ви­дань. Їхня ціна   від 5 до 350 грн на місяць. Не­обхідно шу­ка­ти аль­тер­на­тивні дже­ре­ла без­кош­тов­ної інфор­мації в Інтер­неті. Зок­ре­ма, не потрібно спла­чу­ва­ти за опе­ра­тивні аг­ро­но­ви­ни, уміщені на веб сторінках www.lol.org.ua, www.apr inform.com, www.agroua.net.

Сіль­го­сп­ви­роб­ни­кам, фер­ме­рам та іншим учас­ни­кам рин­ку не вар­то за­бу­ва­ти, що без­кош­тов­ної інфор­мації не бу­ває. Як­що вам про­по­ну­ють без­кош­тов­ну інфор­мацію, то во­на, заз­ви­чай, не є об'єктив­ною, а ви­ко­рис­тан­ня її мо­же не­га­тив­но поз­на­чи­ти­ся на ва­шо­му бізнесі.

Не вар­то та­кож довіря­ти інфор­мації, от­ри­маній від по­купців про­дукції, бо по­ку­пець завж­ди зацікав­ле­ний прид­ба­ти якісну про­дукцію за мінімаль­ною ціною.

Більш менш об'єктив­ну інфор­мацію мож­на бу­ло б от­ри­му­ва­ти на біржах та гур­то­вих рин­ках, як це відбу­ваєть­ся в ба­гать­ох країнах світу. Але в Ук­раїні, на жаль, ре­аль­но не пра­цює жод­на аг­рар­на біржа.

Сільсь­ко­гос­по­дарсь­кий то­ва­ро­ви­роб­ник по­ви­нен зна­ти, що рин­ко­ва інфор­мація   це ли­ше підста­ва для об­ду­му­ван­ня рішен­ня. Зад­ля при­бут­ко­во­го гос­по­да­рю­ван­ня не­обхідно са­мостійно орієнту­ва­ти­ся на мак­си­маль­но об'єктивні та опе­ра­тивні дже­ре­ла інфор­мації.

Яка ж са­ме рин­ко­ва інфор­мація є най­важ­ливішою для фер­ме­ра, і як її аналізу­ва­ти?

Для прий­нят­тя опе­ра­тив­них стра­тегічних рішень що­до ви­роб­ни­цт­ва та про­да­жу про­дукції важ­ли­ве зна­чен­ня ма­ють но­ви­ни аг­рар­ної політи­ки. Це інфор­мація про зміни в опо­дат­ку­ванні підприємств, зміни ми­та на імпорт чи екс­порт про­дукції, рішен­ня про суб­си­ду­ван­ня або ска­су­ван­ня суб­сидій, квот то­що. Пе­ре­ва­гу здо­бу­де той сільсь­кий гос­по­дар, який та­ку інфор­мацію зна­ти­ме од­ним із пер­ших і зро­бить на її підставі пра­вильні вис­нов­ки.

Прий­ма­ти опе­ра­тивні рішен­ня да­ють змо­гу но­ви­ни ринків. Особ­ли­ву ува­гу вар­то Важ­ли­ве зна­чен­ня у фор­му­ванні ціни на сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку про­дукцію ма­ють ста­тис­тичні дані. Нап­рик­лад, ко­ли з'яв­ляєть­ся інфор­мація про те, що пше­ниці посіяли біль­ше, ніж прог­но­зу­ва­ли, ціни на цю про­дукцію па­да­ють. То­му фер­ме­рові вар­то по­чи­на­ти з вив­чен­ня ста­тис­тич­ної інфор­мації про ті ви­ди про­дукції, які він ви­роб­ляє або пла­нує ви­роб­ля­ти. Зок­ре­ма, потрібно довіда­ти­ся, скіль­ки та­кої про­дукції за ос­танні п'ять років бу­ло ви­роб­ле­но в різних регіонах Ук­раїни, за яки­ми ціна­ми її про­да­ва­ли, які чин­ни­ки впли­ва­ли на зміну цін. Не за­ва­дить порівня­ти собівартість ви­роб­ни­цт­ва різних видів про­дукції та ціни у своєму регіоні з ана­логічни­ми по­каз­ни­ка­ми в інших регіонах. Зав­дя­ки та­ким відо­мос­тям мож­на прий­ня­ти рішен­ня про вибір са­ме тих видів про­дукції, які да­ва­ти­муть максимальний зиск.

Найбіль­ше сільсь­ких гос­по­дарів ціка­вить ціно­ва інфор­мація, а над­то як­що її суп­ро­вод­жу­ють прог­но­зи роз­вит­ку цін.

Здійсни­ти аналіз рин­ко­вої си­ту­ації на на­леж­но­му рівні склад­но, оскіль­ки цей про­цес пот­ре­бує ча­су та відповідної кваліфікації. Кра­ще ро­би­ти вис­нов­ки на підставі аналізу не­за­леж­них екс­пертів, які оціню­ють тен­денції фор­му­ван­ня цін на різні ви­ди про­дукції і скла­да­ють прог­но­зи на нас­туп­ний період.

Рин­кові чут­ки інко­ли бу­ва­ють ду­же цінни­ми, але мо­жуть спо­ну­ка­ти й до хиб­них рішень. Не­пе­ревірені відо­мості по­ши­рю­ють­ся пе­ред офіційним оп­ри­люд­нен­ням пев­ної інфор­мації і заз­ви­чай суттєво впли­ва­ють на рин­ко­ву си­ту­ацію. Нерідко чут­ки по­ши­рю­ють самі учас­ни­ки рин­ку, які хо­чуть на ць­о­му за­ро­би­ти. То­му потрібно ви­ва­же­но ос­мис­лю­ва­ти та­ку інфор­мацію, аналізу­ва­ти, ко­му во­на бу­ла б вигідною й ре­а­гу­ва­ти на неї ли­ше в то­му ви­пад­ку, як­що во­на над­хо­дить зі справді вірогідних дже­рел.

Важ­ли­ве зна­чен­ня у фор­му­ванні ціни ма­ють прог­но­зи аналітиків. В аг­рар­но­го рин­ку Ук­раїни пра­цює порівня­но не­ба­га­то та­ких фахівців, дум­ка яких ре­аль­но впли­ває на ціни то­варів. Здебіль­шо­го інфор­мацію, яку го­ту­ють аналіти­ки, про­по­ну­ють за пев­ну пла­ту різні аналітич­но кон­сал­тин­гові фірми.

Кур­си ва­лют, за умо­ви їхньої стабіль­ності, не над­то відчут­но впли­ва­ють на рин­ко­ву си­ту­ацію, тай поз­на­ча­ють­ся на ціні ли­ше тих то­варів, що їх імпор­ту­ють чи екс­пор­ту­ють. Зок­ре­ма підви­щен­ня кур­су національ­ної ва­лю­ти що­до до­ла­ра або євро приз­во­дить до зни­жен­ня внутрішніх цін на ос­нов­ну екс­по­рт­ну про­дукцію. Як­що ж курс національ­ної ва­лю­ти па­дає, ціни на цей то­вар на внутрішнь­о­му рин­ку мо­жуть зрос­ти, оскіль­ки на них збіль­шить­ся по­пит екс­пор­терів. Зрос­тан­ня кур­су національ­ної ва­лю­ти сти­му­лює збіль­шен­ня імпор­ту, що зу­мов­лює по­си­лен­ня кон­ку­ренції на внутрішнь­о­му рин­ку, то­му здебіль­шо­го ціни на то­ва­ри на ць­о­му рин­ку зни­жу­ють­ся.

В Ук­раїні сільські то­ва­ро­ви­роб­ни­ки най­частіше ко­рис­ту­ють­ся інфор­мацією про ціни, от­ри­ма­ною від по­се­ред­ників, і пок­ла­да­ють­ся на власні спос­те­ре­жен­ня за ціна­ми на місце­во­му рин­ку. Зви­чай­но, та­ких знань не­дос­татньо для то­го, щоб оп­ти­маль­но пла­ну­ва­ти діяльність і ре­а­гу­ва­ти на зміну си­ту­ації.

Щоб ма­ти пе­ре­ва­гу над кон­ку­рен­та­ми й вигідно про­да­ва­ти свою про­дукцію, потрібно бра­ти до ува­ги В аг­роп­ро­мис­ло­во­му комп­лексі Ук­раїни ос­нов­ним кри­терієм успішно­го гос­по­да­рю­ван­ня на землі є ком­пе­тентність і підпри­ємливість сільсь­ких то­ва­ро­ви­роб­ників і, особ­ли­во, при­ват­них гос­по­дарів та фер­мерів, ви­роб­ни­ча діяльність яких зас­но­ва­на на їхніх знан­нях, досвіді і кмітли­вості. В умо­вах соціаль­но еко­номічно­го роз­вит­ку інфор­мація на­бу­ває оз­нак ви­роб­ни­чо­го ре­сур­су, який відіграє важ­ли­ве зна­чен­ня у підви­щенні ефек­тив­ності ви­роб­ни­цт­ва. Са­ме во­на має влас­тивість впли­ва­ти на умо­ви та раціональ­не ви­ко­рис­тан­ня тру­до­вих, ма­теріаль­но технічних і фінан­со­вих ре­сурсів.