головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 4/2005 
Персонал № 4/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Вплив президентських виборів на євроатлантичні уподобання громадян України (початок)

Юрій СУРМІН,
перший заступник директора Інституту проблем державного управління і місцевого самоврядування НАДУ, доктор соціологічних наук, професор

Драматичні і напружені вибори Президента України вплинули на всі сторони життя ук­раїнського суспільства. Насамперед варто звер­нути увагу на істотні ментальні зміни людей, зру­шення в їхньому соціально-психологічному са­мопочутті, у вболіваннях за долю держави, її зовнішньополітичні орієнтири. У цій статті йдеться тільки про один аспект виборів: їхній вплив на євроатлантичні уподобання громадян України, що були виявлені під час загальноук­раїнського соціологічного дослідження. Дослід­ження провів Центр соціологічних досліджень і моніторингу Інституту проблем державного уп­равління та місцевого самоврядування Націо­нальної академії державного управління при Президентові України за замовленням Націо­нального центру з питань євроатлантичної інтег­рації України під час найбільш драматичного етапу виборів, який назва­ли «Помаранчевою революцією». Дослідження — це масове опитування 1 тис. респондентів за репрезентативною вибіркою, проведене у п'яти регіонах країни, а також опитування 500 експертів — фахівців у галузі євроатлантичної інтеграції. Серед експертів у рівному співвідношенні були військові, державні службовці, політики, представники організацій «третього сектору». Це дослідження проводилося за відпрацьованою ме­тодикою і було другим туром моніторингу динаміки ставлення різних верств населення України до вступу країни в НАТО.

Зауважимо, що попередній замір був зроблений майже півроку тому. Тоді Україна очікувала президентських виборів. Зовнішньополітична орієнтація Президента Л. Д. Кучми характеризувалася декларацією багатовекторності зовнішньої політики при безсумнівному домінуванні євразійського нап­рямку. Офіційні засоби масової інформації акцентували увагу на вигідності для України співробітництва з Росією, підкреслювали відсутність «сиг­налів» з боку ЄС і постійно акцентували увагу на провині НАТО у виник­ненні всіх можливих у світі конфліктів. Відношення населення до євроат­лантичної інтеграції характеризувалося в цей час стриманістю.

У процесі виборів Президента України утворилися два центри інфор­маційно-пропагандистських впливів на виборців. Перший центр здійснював підтримку прем'єр-міністра В. Ф. Януковича. Його вибор­чий штаб широко практикував використання адміністративного ресурсу і постійну підтримку російського вектора зовнішньої політики України.

На цьому був зосереджений практично весь медіа-ресурс країни. Найбільш масований вплив здійснювався на Схід і Південний схід країни.

Другий центр — виборчий штаб В. А. Ющенка, який ак­тивно використовував інформаційні технології й акцен­тував увагу виборців на європейській орієнтації команди свого кандидата. Інформаційний ресурс цього центру практично до середини кампанії був досить обмеженим. Під інформаційним впливом В. А. Ющенка виявилася значна частина населення Заходу і Центру України.

Незважаючи на те, що обидва кандидати в Президенти України і представники їхніх команд постійно підкреслю­вали лояльність до ідеї багатовекторності зовнішньої політики України, цілі регіони України були під впливом протилежних пропагандистських доктрин. І стабільні уп­родовж декількох років відсотки прихильників і супро­тивників євроатлантичного курсу України зненацька «розморозилися» і повільно «потекли» на Захід і Центр, убік підтримки вступу в НАТО, а на Сході і Південно-сході — убік зниження.

Викриття зловживань адміністративним ресурсом, які призвели до системної фальсифікації виборів, спричини­ло вибух обурення виборців В. А. Ющенка, що і визначи­ло виникнення Помаранчевої революції, яка сприяла рос­ту солідарності і волі до перемоги виборців, орієнтованих на Європу і європейські цінності, і привело до сум'яття у лавах прихильників В. Ф. Януковича.

Третій етап виборчої боротьби характеризувався зміною співвідношення сил. Домінування в суспільній свідомості ідеї чесності одного кандидата і нечесності іншого, безсумнівно, позначалося на підтримці виборця­ми ціннісних систем і зовнішньополітичних орієнтацій. Це повинно було забезпечити незначне зростання під­тримки євроатлантичного курсу України як її найближчої перспективи.

Результати проведеного дослідження підтвердили ви­сунуті нами три гіпотези:

  • У процесі виборів відбулися значні ментальні зміни в українському суспільстві.
  • В умовах активізації інформаційного впливу, посилен­ня підтримки виборцями В. А. Ющенка простежується зрос­тання підтримки ними євроатлантичного курсу України.
  • Диференціація інформаційних потоків кандидатами у регіонах країни призвела до регіонального дрейфу в протилежні сторони ставлення до НАТО.

Насамперед звернемо увагу на суттєві зміни соціально-психологічного самопочуття населення. Для обстеження пропонувалося питання: «Які ваші настрої останнім ча­сом у зв'язку з євроатлантичною інтеграцією? (позначте не більше чотирьох пунктів)». Результати, зафіксовані в другому турі соціологічного опитування, виглядають так:

  1. Задоволення — 7,9%.
  2. Заздрість — 1,2%.
  3. Беззахисність — 9,4%.
  4. Надія — 27,5%.
  5. Байдужість — 7,3%.
  6. Оптимізм — 29,3%.
  7. Пристосування — 8,3%.
  8. Страх, відчай — 9,4%.
  9. Невпевненість — 19,0%.
  10. Тривога — 18,6%.
  11. Впевненість — 9,2%.
  12. Скутість, несвобода — 3,6%.
  13. Обурення, гнів — 7,0%.
  14. Спокій — 7,6%.
  15. Настороженість — 20,3%.
  16. Очікування змін — 33,4%.
  17. Образа — 4,7%.
  18. Спротив — 0,1%.

Характерними є скоріше оптимістично-очікувальні настрої, які ранжуються так: очікування змін — 33,4%; оп­тимізм — 29,3%; надія — 27,5%; настороженість — 20,3%; невпевненість — 19,0%; тривога — 18,6%.

Розподіл свідчить, що очікування змін, оптимізм та надія характерні практично для кожного третього ук­раїнця, а настороженість, невпевненість і тривога — для кожного п'ятого.

Соціально-психологічний настрій у першому турі дослідження мав такі характеристики: «надія» — 33,6%; «настороженість» — 28,6%; «оптимізм» — 25,0%; «триво­га» — 21,7%. Цю модель самопочуття можна охарактери­зувати як тривожно-оптимістичну, насторожену надію.

Порівняно з першим туром опитування можна констату­вати суттєві зміни в соціально-психологічному самопо­чутті населення: перехід від тривожно-оптимістичної, настороженої надії до оптимістичного очікування змін. Ставлення населення до вступу України в НАТО вив­чалось за допомогою питання: «Яке ваше ставлення до вступу України в НАТО?». Розподіл відповідей такий:

1.     Підтримую безумовно — 25,2% (21,4%)*.

2.     Підтримую з побоюванням — 26,7% (30,7%).

3.     Мені це не цікаво — 12,0% (17,0%).

4.     Не підтримую — 27,4% (24,5%).

5.     Категорично не підтримую — 7,1% (5,4%).

6.     Немає відповіді — (1,0%).

Ситуація з підтримкою вступу України до НАТО така, що кожен четвертий українець підтримує цей курс безумовно, а кожен четвертий підтримує його з тими чи інши­ми застереженнями. Не підтримує євроатлантичну інтег­рацію кожен третій громадянин України.

Порівняно з першим туром опитування, спостерігаєть­ся деяке зростання безумовної підтримки євроатлантич­ної інтеграції (на 3,8%) при зменшенні підтримки з побо­юванням (на 4%), тому в цілому відсоток респондентів, які все ж підтримують такий політичний курс, залишив­ся, практично, незмінним (51,9% проти 52,1% у першому турі). Натомість помітно зменшилась чисельність респон­дентів, яким це не цікаво (на 5%), та зросла чисельність тих, які не підтримують (на 2,9%) або категорично не підтримують (на 1,7%) вступ України в НАТО.

Ставлення різних соціальних груп до вступу України в НАТО (масова частка від кількості осіб з певних соціальних груп)

Соціальні групи

Підтримую безумовно

Підтримую з побоюванням

Мені це не цікаво

Не підтримую

Категорично не підтримую

Відповіді немає

Усього, кількість осіб

Приватний підприємець

30,2% (29,2%)*

23,3% (25,0%)

20,9% (20,8%)

16,3% (18,8%)

7,0%
(6,3%)

2,3%
(–)

43
(48)

Керівник підприємства

48,3% (27,6%)

31,0% (37,9%)


(17,2%)

10,3% (17,2%)

6,9%
(–)

3,4%
(–)

29
(29)

Менеджер

39,0% (44,4%)

18,6% (30,6%)

16,9% (16,7%)

22,0% (8,3%)

1,7%
(–)

1,7%
(–)

59
(36)

Працівник торгівлі та послуг

23,3% (12,2%)

26,0% (29,7%)

27,4% (29,7%)

19,2% (25,7%)

4,1%
(2,7%)


(–)

73
(74)

Робітник промисловості

16,4% (13,2%)

31,1% (23,5%)

13,1% (20,6%)

26,2% (29,4%)

13,1% (11,8%)


(1,5%)

61
(68)

Селянин

23,5% (9,1%)

35,3% (18,2%)

11,8% (36,4%)

17,6% (9,1%)

11,8% (27,3%)


(–)

17
(11)

Фермер

25,0%
(–)

37,5% (25,0%)

25,0%
(–)

12,5% (25,0%)


(50,0%)


(–)

8
(4)

Студент

25,3% (17,8%)

38,0% (38,1%)

11,4% (15,3%)

22,8% (25,4%)

1,3%
(2,5%)

1,3% (0,8%)

158
(118)

Пенсіонер

16,8% (17,3%)

20,0% (27,0%)

11,9% (15,0%)

39,5% (32,7%)

10,3% (6,6%)

1,6% (1,3%)

185
(226)

Інженерно-технічний працівник

30,0% (12,8%)

16,7% (28,2%)

6,7% (16,7%)

33,3% (32,1%)

11,7% (7,7%)

1,7% (2,6%)

60
(78)

Військовослужбовець


(15,4%)


(30,8%)

20,0% (23,1%)

40,0% (30,8%)

20,0%
(–)

20,0%
(–)

5
(13)

Службовець силових структур

14,3% (15,4%)

14,3% (15,8%)

14,3%
(–)

14,3% (21,1%)

28,6% (5,3%)


(–)

7
(19)

Державний службовець

33,3% (29,4%)

32,2% (51,8%)

3,3% (9,4%)

24,4% (7,1%)

6,7%
(1,2%)


(1,2%)

90
(85)

Службовець місцевого самоврядування

20,0% (26,7%)

40,0% (53,3%)

6,7% (6,7%)

20,0% (6,7%)

13,3% (6,7%)


(–)

15
(15)

Науковець, викладач

22,6% (21,9%)

15,1% (31,3%)

13,2%
(–)

37,7% (34,4%)

9,4%
(9,4%)

1,9% (3,1%)

53
(32)

Вчитель, вихователь

27,9% (25,0%)

27,9% (25,0%)

9,3% (25,0%)

27,9% (20,0%)

4,7%
(5,0%)

2,3%
(–)

43
(40)

Працівник сфери культури

30,0% (26,1%)

15,0% (39,1%)


(21,7%)

35,0% (8,7%)

15,0% (4,3%)

5,0%
(–)

20
(23)

Безробітний

25,0% (23,4%)

25,0% (19,1%)

18,8% (25,5%)

25,0% (25,5%)

6,3%
(6,4%)


(–)

32
(47)

Медичний працівник

15,4% (40,0%)

53,8% (26,7%)


(6,7%)

23,1% (26,7%)

7,7%
(–)


(–)

13
(15)

Професія невизначена

12,5% (25,0%)

37,5% (25,0%)

6,3% (16,7%)

25,0% (25,0%)


(–)

18,8% (8,3%)

16
(12)

* У дужках наведені результати першого туру.

Більше третини експертів оцінюють підтримку населенням євроатлантичної інтеграції України на рівні 25%.

Ставлення до євроатлантичної інтеграції диференціюється належністю людей до різних соціальних груп. На основі статистичного аналізу даних масового опитування побудована табл. 1, яка характеризує ставлення різних соціальних груп до інтеграції.

На основі цих даних можна зробити висновки про розподіл соціальних груп за шкалою ставлення до вступу України в НАТО.

У першому турі дослідження, найбільш орієнтованими на євроатлантичну інтеграцію були менеджери (підтримую безумовно — 44,4%; підтримую з побоюванням — 30,6%); приватні підприємці (підтримую безумовно — 29,2%; підтримую з побоюванням — 25,0%); керівники підприємства

Експертна оцінка рівня підтримки курсу держави на євроатлантичну інтеграцію серед різних верств та груп населення України

Верстви та групи населення України

Дуже низький

Низький

Середній

Високий

Дуже високий

Відповіді немає

 

Депутати Верховної Ради України

5,6%*

18,0%

54,4%

18,4%

2,6%

1,0%

 

Керівники центральних органів виконавчої влади

5,8%

27,8%

48,0%

16,4%

1,0%

1,0%

 

Керівники органів місцевого самоврядування

7,4%

32,2%

46,8%

12,0%

0,8%

0,8%

 

Державні службовці

7,2%

30,0%

46,8%

14,6%

0,8%

0,6%

 

Посадові особи місцевого самоврядування

7,8%

32,6%

43,0%

13,4%

1,8%

1,4%

 

Рядовий та сержантський склад Збройних сил України строкової служби

11,2%

30,8%

37,4%

16,8%

2,8%

1,0%

 

Рядовий та сержантський склад Збройних сил України контрактної служби

9,8%

25,6%

36,2%

21,4%

5,8%

1,2%

 

Офіцерський корпус Збройних сил України

8,6%

24,2%

39,8%

22,6%

3,8%

1,0%

 

Працівники Служби безпеки України

9,2%

23,8%

41,4%

21,2%

3,4%

1,0%

 

Дипломатичний корпус України

4,2%

14,0%

41,4%

30,0%

9,4%

1,0%

 

Регіональні лідери Заходу України

4,8%

13,6%

34,6%

26,6%

19,0%

1,4%

 

Регіональні лідери Сходу України

16,0%

32,0%

37,0%

12,0%

2,0%

1,0%

 

Регіональні лідери Півдня України

11,6%

31,2%

43,0%

10,4%

2,4%

1,4%

 

Регіональні лідери Центру України

6,0%

22,4%

44,0%

22,6%

3,8%

1,2%

 

Робітники

16,2%

32,0%

39,8%

9,8%

1,6%

0,6%

 

Підприємці

10,0%

21,2%

44,6%

19,2%

3,8%

1,2%

 

Робітники ВПК

11,8%

23,4%

44,0%

16,0%

3,4%

1,4%

 

Селяни

35,2%

33,2%

26,2%

4,2%

0,6%

0,6%

 

Фермери

29,4%

27,6%

33,0%

8,0%

1,0%

1,0%

 

Гуманітарна інтелігенція

10,0%

25,6%

35,4%

22,0%

5,8%

1,2%

 

Інженерно-технічні працівники

11,0%

22,2%

41,8%

20,4%

3,4%

1,2%

 

Студенти

9,0%

19,4%

34,8%

25,4%

10,4%

1,0%

 

Науковці

7,4%

18,2%

41,6%

23,8%

8,0%

1,0%

 

Безробітні

30,4%

24,4%

31,0%

10,8%

2,4%

1,0%

 

Ветерани Другої світової війни

44,4%

27,6%

18,4%

7,0%

1,6%

1,0%

 

Ветерани ОУН-УПА

15,6%

20,6%

29,4%

20,6%

12,4%

1,4%

 

Молодь

8,6%

20,8%

38,4%

22,8%

8,6%

0,8%

 

Середнє покоління

10,0%

29,2%

46,8%

11,6%

1,4%

1,0%

 

Пенсіонери

35,4%

31,2%

25,0%

6,0%

1,0%

1,4%

 

Чоловіки

10,6%

22,2%

48,8%

16,0%

1,6%

0,8%

 

Жінки

15,8%

26,6%

44,4%

11,2%

1,2%

0,8%

 

Мешканці Західного регіону України

8,6%

15,6%

30,4%

27,4%

17,0%

1,0%

Мешканці Центру України

6,2%

24,4%

43,0%

21,2%

4,0%

1,2%

Мешканці Східного регіону України

16,8%

36,2%

35,6%

8,6%

1,8%

1,0%

Мешканці Південного регіону України

14,4%

33,6%

41,2%

8,6%

0,6%

1,6%

Віруючі Української Православної Церкви — Московського Патріархату

28,6%

34,4%

29,4%

6,2%

0,6%

0,8%

Віруючі Української Православної Церкви — Київського Патріархату

16,8%

29,4%

36,8%

13,2%

3,0%

0,8%

Віруючі Української Греко-Католицької Церкви

13,8%

22,2%

37,0%

18,4%

7,2%

1,4%

Віруючі Римо-Католицької Церкви в Україні

12,4%

22,2%

34,4%

19,6%

10,0%

1,4%

Працівники засобів масової інформації

5,2%

17,0%

48,6%

21,8%

6,2%

1,2%

Офіційна влада

7,0%

21,4%

50,2%

16,4%

3,6%

1,4%

Опозиція офіційній владі

5,4%

14,4%

36,6%

25,8%

16,6%

1,2%

Українські олігархи

9,8%

21,6%

45,2%

15,6%

5,6%

2,2%

Комуністи

40,8%

26,4%

24,4%

6,6%

1,0%

0,8%

Соціалісти

21,8%

30,8%

36,4%

8,2%

1,8%

1,0%

Народні демократи

8,6%

21,6%

45,4%

14,4%

2,4%

7,6%

Соціал-демократи

9,4%

27,4%

47,6%

12,4%

1,8%

1,4%

Націонал-патріоти

11,0%

22,8%

32,8%

24,0%

7,8%

1,6%

Українці

9,0%

23,4%

48,2%

14,6%

3,6%

1,2%

Росіяни, які живуть в Україні

23,8%

33,8%

31,2%

8,0%

2,2%

1,0%

Інші національності

12,8%

27,6%

46,8%

8,4%

2,2%

2,2%

* Відсотки таблиці означають відсотки експертів, які підтримували рівень оцінки.

(підтримую безумовно — 27,6%; підтримую з побоюванням — 37,9%); працівники торгівлі та послуг (підтримую безумовно — 12,2%; підтримую з побоюванням — 29,7%); студенти (підтримую безумовно — 17,8%; підтримую з побоюванням — 38,1%); державні службовці (підтримую безумовно — 29,4%; підтримую з побоюванням — 51,8%); службовці місцевого самоврядування (підтримую безумовно — 26,7%; підтримую з побоюванням — 53,3%).

Нейтральне ставлення (мені це не цікаво) характерне для працівників сфери торгівлі та послуг — 27,4%; приватних підприємців — 20,9; військовослужбовців — 23,1%; безробітних — 25,5%; менеджерів — 16,7%.

Негативне ставлення до євроатлантичної інтеграції висловлюють робітники промисловості (не підтримую — 29,4%; категорично не підтримую — 11,8%); пенсіонери (не підтримую — 32,7%; категорично не підтримую — 6,6%); інженерно-технічні працівники (не підтримую — 32,1%; категорично не підтримую — 7,7%).

У другому турі дослідження найбільш орієнтованими на євроатлантичну інтеграцію виявилися: керівники підприємств (підтримую безумовно — 48,3%; підтримую з побоюванням — 31,0%); менеджери (підтримую безумовно — 39,0%; підтримую з побоюванням — 18,6%); приватні підприємці (підтримую безумовно — 30,2%; підтримую з побоюванням — 23,3%); студенти (підтримую безумовно — 25,3%; підтримую з побоюванням — 38,0%); працівники торгівлі та послуг (підтримую безумовно — 23,3%, підтримую з побоюванням — 26,0%); державні службовці (підтримую безумовно — 33,3%; підтримую з побоюванням — 32,2%); службовці місцевого самоврядування (підтримую безумовно 20,0%; підтримую з побоюванням — 40,0%). Нейтральне ставлення (мені це не цікаво) характерне для працівників сфери торгівлі та послуг — 29,7%; приватних підприємців — 20,8%; військовослужбовців — 20,0%; безробітних — 18,8%; менеджерів — 16,9%.

Негативне ставлення до євроатлантичної інтеграції висловлюють робітники промисловості (не підтримую — 26,2%; категорично не підтримую — 13,1%); пенсіонери (не підтримую — 39,5%; категорично не підтримую — 10,3%); інженерно-технічні працівники (не підтримую — 33,3%; категорично не підтримую — 11,7%).

(Закінчення у наступному номері)



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту