РУБРИКИ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
№ 4/2005 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
архів номерів
|
Вплив президентських виборів на євроатлантичні уподобання громадян України (початок)Юрій СУРМІН, перший заступник директора Інституту проблем державного управління і місцевого самоврядування НАДУ, доктор соціологічних наук, професор Драматичні і напружені вибори Президента України вплинули на всі сторони життя українського суспільства. Насамперед варто звернути увагу на істотні ментальні зміни людей, зрушення в їхньому соціально-психологічному самопочутті, у вболіваннях за долю держави, її зовнішньополітичні орієнтири. У цій статті йдеться тільки про один аспект виборів: їхній вплив на євроатлантичні уподобання громадян України, що були виявлені під час загальноукраїнського соціологічного дослідження. Дослідження провів Центр соціологічних досліджень і моніторингу Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України за замовленням Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України під час найбільш драматичного етапу виборів, який назвали «Помаранчевою революцією». Дослідження — це масове опитування 1 тис. респондентів за репрезентативною вибіркою, проведене у п'яти регіонах країни, а також опитування 500 експертів — фахівців у галузі євроатлантичної інтеграції. Серед експертів у рівному співвідношенні були військові, державні службовці, політики, представники організацій «третього сектору». Це дослідження проводилося за відпрацьованою методикою і було другим туром моніторингу динаміки ставлення різних верств населення України до вступу країни в НАТО. Зауважимо, що попередній замір був зроблений майже півроку тому. Тоді Україна очікувала президентських виборів. Зовнішньополітична орієнтація Президента Л. Д. Кучми характеризувалася декларацією багатовекторності зовнішньої політики при безсумнівному домінуванні євразійського напрямку. Офіційні засоби масової інформації акцентували увагу на вигідності для України співробітництва з Росією, підкреслювали відсутність «сигналів» з боку ЄС і постійно акцентували увагу на провині НАТО у виникненні всіх можливих у світі конфліктів. Відношення населення до євроатлантичної інтеграції характеризувалося в цей час стриманістю. У процесі виборів Президента України утворилися два центри інформаційно-пропагандистських впливів на виборців. Перший центр здійснював підтримку прем'єр-міністра В. Ф. Януковича. Його виборчий штаб широко практикував використання адміністративного ресурсу і постійну підтримку російського вектора зовнішньої політики України. На цьому був зосереджений практично весь медіа-ресурс країни. Найбільш масований вплив здійснювався на Схід і Південний схід країни. Другий центр — виборчий штаб В. А. Ющенка, який активно використовував інформаційні технології й акцентував увагу виборців на європейській орієнтації команди свого кандидата. Інформаційний ресурс цього центру практично до середини кампанії був досить обмеженим. Під інформаційним впливом В. А. Ющенка виявилася значна частина населення Заходу і Центру України. Незважаючи на те, що обидва кандидати в Президенти України і представники їхніх команд постійно підкреслювали лояльність до ідеї багатовекторності зовнішньої політики України, цілі регіони України були під впливом протилежних пропагандистських доктрин. І стабільні упродовж декількох років відсотки прихильників і супротивників євроатлантичного курсу України зненацька «розморозилися» і повільно «потекли» на Захід і Центр, убік підтримки вступу в НАТО, а на Сході і Південно-сході — убік зниження. Викриття зловживань адміністративним ресурсом, які призвели до системної фальсифікації виборів, спричинило вибух обурення виборців В. А. Ющенка, що і визначило виникнення Помаранчевої революції, яка сприяла росту солідарності і волі до перемоги виборців, орієнтованих на Європу і європейські цінності, і привело до сум'яття у лавах прихильників В. Ф. Януковича. Третій етап виборчої боротьби характеризувався зміною співвідношення сил. Домінування в суспільній свідомості ідеї чесності одного кандидата і нечесності іншого, безсумнівно, позначалося на підтримці виборцями ціннісних систем і зовнішньополітичних орієнтацій. Це повинно було забезпечити незначне зростання підтримки євроатлантичного курсу України як її найближчої перспективи. Результати проведеного дослідження підтвердили висунуті нами три гіпотези:
Насамперед звернемо увагу на суттєві зміни соціально-психологічного самопочуття населення. Для обстеження пропонувалося питання: «Які ваші настрої останнім часом у зв'язку з євроатлантичною інтеграцією? (позначте не більше чотирьох пунктів)». Результати, зафіксовані в другому турі соціологічного опитування, виглядають так:
Характерними є скоріше оптимістично-очікувальні настрої, які ранжуються так: очікування змін — 33,4%; оптимізм — 29,3%; надія — 27,5%; настороженість — 20,3%; невпевненість — 19,0%; тривога — 18,6%. Розподіл свідчить, що очікування змін, оптимізм та надія характерні практично для кожного третього українця, а настороженість, невпевненість і тривога — для кожного п'ятого. Соціально-психологічний настрій у першому турі дослідження мав такі характеристики: «надія» — 33,6%; «настороженість» — 28,6%; «оптимізм» — 25,0%; «тривога» — 21,7%. Цю модель самопочуття можна охарактеризувати як тривожно-оптимістичну, насторожену надію. Порівняно з першим туром опитування можна констатувати суттєві зміни в соціально-психологічному самопочутті населення: перехід від тривожно-оптимістичної, настороженої надії до оптимістичного очікування змін. Ставлення населення до вступу України в НАТО вивчалось за допомогою питання: «Яке ваше ставлення до вступу України в НАТО?». Розподіл відповідей такий: 1. Підтримую безумовно — 25,2% (21,4%)*. 2. Підтримую з побоюванням — 26,7% (30,7%). 3. Мені це не цікаво — 12,0% (17,0%). 4. Не підтримую — 27,4% (24,5%). 5. Категорично не підтримую — 7,1% (5,4%). 6. Немає відповіді — (1,0%). Ситуація з підтримкою вступу України до НАТО така, що кожен четвертий українець підтримує цей курс безумовно, а кожен четвертий підтримує його з тими чи іншими застереженнями. Не підтримує євроатлантичну інтеграцію кожен третій громадянин України. Порівняно з першим туром опитування, спостерігається деяке зростання безумовної підтримки євроатлантичної інтеграції (на 3,8%) при зменшенні підтримки з побоюванням (на 4%), тому в цілому відсоток респондентів, які все ж підтримують такий політичний курс, залишився, практично, незмінним (51,9% проти 52,1% у першому турі). Натомість помітно зменшилась чисельність респондентів, яким це не цікаво (на 5%), та зросла чисельність тих, які не підтримують (на 2,9%) або категорично не підтримують (на 1,7%) вступ України в НАТО. Ставлення різних соціальних груп до вступу України в НАТО (масова частка від кількості осіб з певних соціальних груп)
* У дужках наведені результати першого туру.Більше третини експертів оцінюють підтримку населенням євроатлантичної інтеграції України на рівні 25%.Ставлення до євроатлантичної інтеграції диференціюється належністю людей до різних соціальних груп. На основі статистичного аналізу даних масового опитування побудована табл. 1, яка характеризує ставлення різних соціальних груп до інтеграції.На основі цих даних можна зробити висновки про розподіл соціальних груп за шкалою ставлення до вступу України в НАТО. У першому турі дослідження, найбільш орієнтованими на євроатлантичну інтеграцію були менеджери (підтримую безумовно — 44,4%; підтримую з побоюванням — 30,6%); приватні підприємці (підтримую безумовно — 29,2%; підтримую з побоюванням — 25,0%); керівники підприємства Експертна оцінка рівня підтримки курсу держави на євроатлантичну інтеграцію серед різних верств та груп населення України
* Відсотки таблиці означають відсотки експертів, які підтримували рівень оцінки. (підтримую безумовно — 27,6%; підтримую з побоюванням — 37,9%); працівники торгівлі та послуг (підтримую безумовно — 12,2%; підтримую з побоюванням — 29,7%); студенти (підтримую безумовно — 17,8%; підтримую з побоюванням — 38,1%); державні службовці (підтримую безумовно — 29,4%; підтримую з побоюванням — 51,8%); службовці місцевого самоврядування (підтримую безумовно — 26,7%; підтримую з побоюванням — 53,3%). Нейтральне ставлення (мені це не цікаво) характерне для працівників сфери торгівлі та послуг — 27,4%; приватних підприємців — 20,9; військовослужбовців — 23,1%; безробітних — 25,5%; менеджерів — 16,7%. Негативне ставлення до євроатлантичної інтеграції висловлюють робітники промисловості (не підтримую — 29,4%; категорично не підтримую — 11,8%); пенсіонери (не підтримую — 32,7%; категорично не підтримую — 6,6%); інженерно-технічні працівники (не підтримую — 32,1%; категорично не підтримую — 7,7%). У другому турі дослідження найбільш орієнтованими на євроатлантичну інтеграцію виявилися: керівники підприємств (підтримую безумовно — 48,3%; підтримую з побоюванням — 31,0%); менеджери (підтримую безумовно — 39,0%; підтримую з побоюванням — 18,6%); приватні підприємці (підтримую безумовно — 30,2%; підтримую з побоюванням — 23,3%); студенти (підтримую безумовно — 25,3%; підтримую з побоюванням — 38,0%); працівники торгівлі та послуг (підтримую безумовно — 23,3%, підтримую з побоюванням — 26,0%); державні службовці (підтримую безумовно — 33,3%; підтримую з побоюванням — 32,2%); службовці місцевого самоврядування (підтримую безумовно 20,0%; підтримую з побоюванням — 40,0%). Нейтральне ставлення (мені це не цікаво) характерне для працівників сфери торгівлі та послуг — 29,7%; приватних підприємців — 20,8%; військовослужбовців — 20,0%; безробітних — 18,8%; менеджерів — 16,9%. Негативне ставлення до євроатлантичної інтеграції висловлюють робітники промисловості (не підтримую — 26,2%; категорично не підтримую — 13,1%); пенсіонери (не підтримую — 39,5%; категорично не підтримую — 10,3%); інженерно-технічні працівники (не підтримую — 33,3%; категорично не підтримую — 11,7%). (Закінчення у наступному номері) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
передплатний індекс 09881 | про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту |