головнаконтактна інформація
Персонал - журнал інтелектуальної еліти РУБРИКИ
№ 4/2005 
Персонал № 4/2005
архів номерів
рік: 2008   2007   2006   2005   
2004   2003   2002
Найти и заказать качественный утюг Bosch с автоматической регулировкой темпертуры
Аналітичний щотижневик Персонал-плюс







Інформаційний простір бібліотеки: нові технології - нові можливості

Олена ПОСВИСТАК,
заступник директора МБІЦ імені Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персоналом

Інформація нині є важливим економічним, політичним та соціальним ресур­сом людства, і ступінь розвитку та її доступність підносить рівень і якість ви­щої освіти. Зростання обсягів інформації вимагає її якісної переробки, но­вих форм роботи. Цей процес супроводжується значними змінами в усіх сферах людської діяльності і бібліотечна - не виняток.

Інформаційне забезпечення є важливою ланкою навчального процесу будь-якого вузу. Цю роль традиційно виконує бібліо­тека вищого навчального закла­ду. Наскільки її інформаційний простір відповідає запитам ко­ристувачів, настільки успішною стає навчальна та науково-дос­лідницька робота закладу. Саме від чіткої структури інформаційного простору бібліо­теки залежить створення необхідних для книгозбірні набору інструментів, використання яких дозволить за­безпечити кожному студенту та науковцю вузу опера­тивний доступ до матеріалів та документів бібліотеч­ного фонду, а бібліотекарям реалізувати нові форми роботи з користувачами. Надійність процесу обслуго­вування в бібліотеці визначається не кількістю послуг, що надаються, а тим, наскільки повно і якісно вони за­довольняють інформаційні потреби. Інакше кажучи, приступаючи до роботи, необхідно мати соціально ко­рисний за змістом і формою перелік бібліотечно-біблі­ографічних послуг.

Підвищення соціальної і інформаційної ролі бібліо­тек у сучасній освітній діяльності диктує необхідність формування нових методів організації інформаційно­го простору бібліотеки вузу, який реалізується на базі комп'ютерних технологій.

Знайомлячись із процесом автоматизації бібліотек Києва, робимо висновок про те, що вже закладено кон­цептуальні основи інформатизації на якісно новому рівні, і в цьому напрямку ведеться активна робота.

Аналіз бібліотечно-бібліографічних процесів, які відбуваються у вузівських бібліотеках, дає змогу від­значити, що під впливом технічного прогресу сутність процесів змінилася, але це позитивно впливає на ді­яльність бібліотек тільки тоді, коли рівень їх інформа­тизації достатньо високий.

Нова концепція побудови сучасної бібліотечної сис­теми базується не лише на автоматизації окремої біб­ліотеки. Її головна мета — створення єдиного всеукра­їнського інформаційного простору та інтеграція у сві­товий бібліотечний інформаційний простір. Для до­сягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

  • створення бібліотечно-бібліографічної інформації та публікаційних текстів в електронному вигляді;
  • забезпечення доступу через Інтернет до бібліогра­фічної інформації і повнотекстових баз даних (БД);
  • забезпечення електронних засобів пошуку і обслу­говування запитів на інформаційні ресурси бібліотеки.

Із розвитком комп'ютерних і телекомунікаційних технологій інформаційний простір бібліотеки буде розширюватися до міжбібліотечного, міжрегіонально­го, а з часом його межі стануть ще ширшими [1, с. 17].

Керівництво Міжнародного бібліотечного інформа­ційного центру імені Ярослава Мудрого Міжрегіональної Академії управління персо­налом розуміє, що від постійного зростання чисельності та різнома­нітності інформаційних ресурсів і послуг бібліотеки збільшується ви­бір спеціальностей та навчальних курсів Академії і що бібліотека є одним із головних наріжних каме­нів у фундаменті та основі вузу. То­му постійному оновленню навчаль­них фондів, технічній модернізації і оснащенню бібліотеки керівництво МАУП приділяє значну увагу. На шляху реалізації головної функції бібліотеки — інформаційної — ми обрали пріоритетний напрямок її розвитку — інформатизацію.

Інформатизація означає впро­вадження нових технологій, еле­ментів, які підвищують якість і ефективність праці бібліотекарів та якнайшвидший доступ і отримання інформації читачами [6, c. 2]. Одним із компонентів ін­форматизації є автоматизація, яка дозволяє поетапно позбавити фахівців бібліотеки рутинної праці, а ко­ристувачам — створити ефективний і комфортний сервіс у пошуку інформації. Ус і ці зміни привносять комп'ютери, локальні обчислювальні мережі комп'ю­терів і програмні системи, які працюють на них.

Відповідно до нових функцій, в МБІЦ Академії роз­почато впровадження проекту комп'ютеризації, яким передбачено поетапну автоматизацію всіх технологіч­них процесів.

За базове було обрано програмне забезпечення, створене на основі сучасних технологій і стандартів обробки та передачі інформації, що передбачає авто­матизацію основних виробничих циклів бібліотеки. Система «УФД-Бібліотека» призначена для автомати­зації роботи бібліотеки: комплектування бібліотечно­го фонду, обробку документів, обслуговування корис­тувачів. Система дає змогу працювати в мережі одно­часно великій кількості користувачів та передбачає за­хист від несанкціонованого доступу. Тому кожний ко­ристувач має свої власні ім'я, пароль та повноваження, встановлені програмою.

Автоматизація бібліотеки — складний процес, який впливає на всі сфери життєдіяльності бібліотеки, і то­му повинна проводитися дуже обережно. Це не тільки установка системи обробки даних, а і питання розвит­ку та адаптації робочого процесу з метою найбільшого використання переваг, які надають інформаційні сис­теми. Автоматизація бібліотеки проводиться поступо­во, і терміни застосування інформаційних технологій з метою організації міжбібліотечного співробітництва мають бути сплановані і визначені із самого початку [7, c. 23].

Система автоматизації бібліотеки складається, як правило, з низки етапів і вибір послідовності їх роз­робки, адаптації і реалізації залежить цілком від пот­реб МБІЦ.

Практика показала, що в процесі автоматизації ке­рівництву бібліотеки необхідно виділити такі аспекти:

  • прийняття рішення та розробка проекту автомати­зації;
  • створення функціонального підрозділу, відпові­дального за хід автоматизації;
  • вивчення досвіду автоматизації інших бібліотек;
  • здійснення поетапного навчання співробітників;
  • визначення технологічної і технічної бази;
  • створення локальної бібліотечної мережі;
  • можливість комп'ютерного обміну інформацією між бібліотеками;
  • формування власних БД.

Із створенням електронного каталогу в комп'ютери­зованих бібліотеках значно підвищується якість і швидкість пошуку, ефективність роботи бібліотекарів при мінімальних затратах на комплектування і оброб­ку. Електронний каталог (ЕК) — основна база даних бібліотеки, яка містить описи всіх видів документів. Таких як книги, брошури, методичні посібники, нав­чальні матеріали, періодичні видання, дисертації, ав­тореферати дисертацій тощо.

Комп'ютерні технології надають бібліотекам уні­кальний шанс розвитку нових напрямків в їх діяльнос­ті. Створення баз даних електронного каталогу, під­тримуючи усі класичні підходи до каталогізації доку­ментів, надає користувачам більш широкі можливості для пошуку, створює додаткові, нетрадиційні пошуко­ві елементи, дозволяє пошук за декількома елемента­ми одночасно.

При введенні в базу даних надається пріоритет пері­одичним виданням та аналітичним описам статей і ви­користання цих ресурсів бібліотекою та користувача­ми, бо саме періодичні видання найбільш оперативно повідомляють про новітні технології та передові до­сягнення в тій чи іншій сфері людської діяльності. Спільне використання інформації не лише підвищить поінформованість читачів, а й дозволить бібліотеці більш ефективно використовувати свої інтелектуальні ресурси.

Локальна комп'ютерна мережа МБІЦ МАУП налі­чує 48 комп'ютерів, окрім того, 5 принтерів, сканер і потужний сервер баз даних. Автоматизація процесів комплектування, обробки літератури, починаючи від оформлення замовлення, докорінно змінила традицій­ний підхід до основних бібліотечних процесів. ЕК при­пускає створення документа з певною глибиною ін­формації, надання максимально зручних засобів по­шуку літератури.

Автоматизація та впровадження нових інформацій­них технологій дозволили бібліотеці розширити сферу послуг. Разом із традиційними бібліотечними послуга­ми, наша бібліотека має можливість надавати сервісні послуги: відправ­лення або приймання повідомлень електронною поштою; користуван­ня послугами Інтернет; пошук ін­формації у всесвітній електронній мережі на замовлення; запис інфор­мації на дискету; друк на принтері; комп'ютерний переклад тексту; ска­нування; копіювання.

Насамперед це дало бібліотеці можливість розширити доступ фа­хівцям до науково-технічної ін­формації, використовуючи сторон­ні ресурси. У цілому, використання сучасних технологій в обслуговуван­ні користувачів не тільки підвищує ефективність використання ресурсів бібліотеки і полегшує шлях користу­вача до інформації, надає престиж, привабливість бібліотеці. Автомати­зація бібліотечних процесів вимагає змін не тільки в технології, але й у змістовних аспектах бібліотечної ро­боти. Змінюються позиція бібліотеки і її активність у взаєминах з читача­ми, переглядаються вимоги до біблі­отечного сервісу, індивідуальним формам інформаційного забезпечен­ня і, як наслідок, показникам якості професійної роботи.

Бібліотека нині стала важливим ресурсним центром інформації в Академії. Інформаційна підтримка наукової діяльності вузу і проведення семінарів-прак-тикумів, факультативних занять займають все біль­ший обсяг у роботі бібліотеки.

Сучасний студент краще володіє комп'ютером, ніж бібліографічними знаннями. Тому електронний ката­лог, вносячи елементи гри, більше спонукає студентів до творчого пошуку, на противагу традиційним папе­ровим каталогам, і сприяє підвищенню їх бібліогра­фічної грамотності. Ці БД можна використовувати не лише як довідково-пошуковий апарат. Вони дають змогу створювати списки рекомендованої літератури в автоматичному режимі, дозволяють робити висновки про книгозабезпечення дисциплін літературою, самі виступають цінними бібліографічними ресурсами.

Розвитку інформаційної культури студентів сприяє вивчення «Основ бібліотечних знань та бібліографії». В приміщенні залу каталогів Міжнародного бібліотеч­но-інформаційного центру МАУП проходять факуль­тативні заняття по основам роботи з бібліотечними електронними каталогами. Працівники МБІЦ в інди­відуальному порядку на практичних прикладах пока­зують студентам особливості роботи електронних каталогів. Навички роботи, які студенти здобувають на цих заняттях, допоможуть їм зорієнтуватися в тому розмаїтті інформації, яку вони можуть отримати в біб­ліотеці: від підручників до монографій та журнальних статей. Перші ж заняття показали зацікавленність сту­дентів в отриманні саме таких знань і змінило їх став­лення до бібліотеки в кращий бік.

На мій погляд, було б цікаво включити до курсу і ог­ляд інформаційних ресурсів Інтернет, навички корис­тування ним. Ресурси, що пропонує всесвітня елек­тронна мережа — значні та різноманітні. Знайомство з ними поглибить і розширить знання студентів і випус­кників, виробить потребу у молодих спеціалістів пос­тійно слідкувати за розвитком науки і фаховими но­винками в галузі, що сприятиме ефективності їх робо­ти. Бібліотеки вищих навчальних закладів, приймаю­чи участь у підготовці майбутніх керівних кадрів, ма­ють організовувати свою діяльність, спираючись на цей принцип.

Ще одним напрямком моделювання інформаційно­го простору нашої бібліотеки є навчання бібліотечних працівників. Інформатизація бібліотечно-бібліогра­фічних процесів вимагає наявності кваліфікованого персоналу та користувачів, які володіють методами використання новітніх комп'ютерних технологій у біб­ліотечній практиці. Від компетентності, освіченості, професійної підготовки, творчого потенціалу кадрів безпосередньо залежить успіх усієї роботи [7, c. 34].

Відзначимо, що зміни у технологічному середовищі нашої бібліотеки, здійснені зусиллями її співробітни­ків та при підтримці Академії відбулися за досить ко­роткий проміжок часу. Як показала наша практика, для проведення комплексних змін технологічного се­редовища необхідні: сучасне програмне і технічне за­безпечення, підготовлений до змін персонал і, безу­мовно, заздалегідь спланована і ретельно обміркована організація роботи по створенню нової техноло­гії бібліотечних процесів. Варто навести слова професора Я. Л. Шрайберга, який сказав: «... ав­томатизація бібліотечно-інформаційної діяль­ності — це прояв не лише сучасного науково-тех­нічного розвитку, а й соціального прогресу: за­безпечується не лише своєчасний й швидкий доступ користувачів до інформації та першодже­рел, але в цілому створюються умови для реалі­зації одного з головних принципів відкритого суспільства — принципу загальної доступності інформації та публікацій» [8, c. 57].

Виходячи з набутого досвіду, підсумуємо, що впровадження автоматизації в бібліотеках має три рухомі сили:

  • Державна політика, спрямована на інформа­тизацію суспільства.
  • Користувачі, які вимагають більш повної та якісної інформації. Сучасна бібліотека, яка праг­не задовольнити ці потреби, не може існувати
  • лише за рахунок власного інформаційного потенціалу, тому виникає потреба взаємодії у створенні і викорис­танні загальних інформаційних ресурсів.
  • Внутрішні причини: збільшення інформаційного потоку, трудомісткість ручної обробки. Бібліотекам необхідне швидке забезпечення інформацією спожи­вача, тому що з часом велика кількість інформації втрачає свою актуальність.

Література

1. Бабич В. Роль бібліотек в інформатизації суспільс­тва і підвищенні інформаційної культури // Бібл. планета. — 1998. — № 1. — С. 17–20.

2. Бібліотеки вищих навчальних закладів України ( ін­формаційний каталог—довідник) / НБ ім. М. Максимо­вича Київ. ун-ту ім. Т. Шевченка. — К., 1998. — 198 с.

3. Крол Эд. Все об INTERNET: Руководство и каталог / Пер. с англ С. М. Тимачева. — К.: Торгово-издательское бюро BNV, 1995. — 592 с.

4. Кроуфорд Дж. Оцінка бібліотечних й інформацій­них послуг. — Брит. рада в Україні, 1996. — 68 с. — (Се­рія путівників «Асліб» із ноу-хау).

5. Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон Украї­ни від 27 січня 1995 р. №32/95-ВР // Закони України / Верховна Рада України. Ін-т законодавства. — К.,1997. — Т. 8 — С. 27–38.

6. Про національну програму інформатизації: Закон України, 4 лют. 1998 р. — К.: Кн. палата України, 1998. — С. 2.

7. Робін Т. Гарбор. Управління автоматизацією біблі­отеки. — К., 1997. — 56 с.

8. Шрайберг Я. Л. Основные положения и принципы разработки автоматизированных библиотечно-информационных систем и сетей: главные тенденции окружения, основные положения и предпосылки, базовые принципы. — М. : Либерея, 2001. — 100 с.



передплатний індекс 09881 про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту