РУБРИКИ |
|
№ 3/2005 | |
архів номерів
|
Новій Україні — нову якість державного управлінняВіктор МОРОЗ, доктор технічних наук Представлення книги «Проблеми методологічного вдосконалення управління» Політологи виділяють три головні складові державного будівництва: політична, адміністративна та методологічна. Перші дві відомі всім. Так завданням політичної складової є визначення та впровадження в практику державного і суспільного життя головних принципів державного устрою та розподілу функцій між державою і суспільством. Завданням адміністративної складової є визначення та впровадження в життя найоп-тимальнішої системи органів державної влади відповідно до прийнятих принципів державного устрою. Нині ці дві складові потребують нового, перспективнішого змістовного наповнення. Це справа політиків та державних діячів, і є надія, що вони з цими завданнями впораються якнайкраще. Але внесок у вирішення цих проблем буде ефективним лише тоді, коли й третій, а саме — методологічній складовій, буде приділена відповідна державна увага. Саме цій складовій і присвячена монографія [1]. Завдання методології — підвищення управлінського потенціалу держави на основі вміння службовців аргументовано виробляти своєчасні рішення з активним залученням комп'ютерної техніки. На цьому необхідно зупинитися детальніше, оскільки відомо, що для підготовки управлінців є відповідні навчальні заклади, а для підвищення ефективності управління є державні програми з його інформатизації. Це так, проте навчальні програми, й програми з інформатизації управління здійснюються в умовах дуже застарілої методології інформаційного забезпечення управління. Вони й досі базуються на невизначеності головного управлінського поняття — поняття показника стану та розвитку контрольованих процесів. Слово «показник» і дотепер вживають у різних значеннях. Проте ще з часів появи перших обчислювальних машин, досвідчені управлінці спробували [2] дати точне визначення поняттю «показник», оскільки таке визначення може відіграти вирішальну роль у впорядкуванні управлінських знань та в ефективній взаємодії управлінця з комп'ютером. Але комп'ютерні системи й досі базуються на табличних «формах» звітності часів ручної та механізованої обробки інформації (тобто часів доком-п'ютерної епохи). Такі системи та автоматизовані робочі місця службовців складні, непрозорі та інерційні щодо їх використання у непередбачених управлінських обставинах. Тобто методологічна застарілість інформаційної стандартизації управління виявляється у тому, що сучасні прикладні системи та автоматизовані робочі місця управлінців змістовно немобільні щодо задоволення управлінських потреб, які досить швидко змінюються в часі та управлінському просторі. Щоб підвищити цю мобільність, світ спробував підвищити рівень та ефективність мов програмування. Були створені такі мови, як DSL- , SQUARE, SEQUEL-2 (SQL) та інші мови, які орієнтовані на створення та обробку баз даних. Ці мови дещо збільшили ефективність створення систем. Але всі вони теж орієнтовані на стару методологію інформаційної стандартизації управління, яка робить сам процес створення управлінських систем та автоматизованих робочих місць все ж складним та непрозорим. А якщо додати до цього ще й те, що ці мови досяжні лише комп'ютерним фахівцям, які не є фахівцями у тонкощах управлінських проблем, то результат створення систем є, як правило, таким, якого важко досягти, або неефективним. Отже, вихід один. Необхідно змінити стару методологію інформаційної стандартизації управління на нову, яка б, з одного боку, призвела до появи розвинутої мови обробки показників стану та розвитку контрольованих процесів, а з другого, — щоб ця мова була орієнтована на обробку баз показників, а не баз абстрактних даних (як у випадку згаданих мов), з третього, — щоб вона дала змогу пересічним службовцям самостійно обладнувати свої комп'ютеризовані робочі місця. Світ прямує до цього. Про це свідчать світові процеси комплексного розвитку поки що розрізнених засобів традиційної інформатизації управління. Але Україна випередила світ. Так в Україні знайдена фундаментальна математична основа точного визначення поняття показника [1]. На цій основі була складена така мова опису та обробки показників (Гермес-3), яка цілком задовольняє сучасні та майбутні управлінські вимоги. Нова мова таким чином «вмонтована» у спеціально створену операційну систему технологій аналізу процесів (ОСТАП), яка стає дійсно могутнім інструментом для створення та обладнання службовцями своїх автоматизованих робочих місць. Включити службовців у безпосереднє створення власних автоматизованих робочих місць стане добротною основою для підвищення загальної культури й ефективності управління. Процес, про який йдеться, можна характеризувати як процес заміни стандартизації окремих табличних форм на стандартизацію єдиної мови табличного представлення довільних показників. Синтаксис цієї мови повинен бути комп'ютеризований, семантика — керована службовцями відповідно до специфіки їх службової діяльності, а лексика — підконтрольна державному рівню (наприклад, тому ж Держкомстату України). Це надасть небачених можливостей у впорядкуванні управлінських знань через вдосконалення системи обліку та обробки фактів державного і суспільного життя, потрібних для вироблення локальних та глобальних управлінських рішень. Розвиток розглянутої теми [3] дасть вичерпну відповідь на питання: «Чи не настав час змінити діючий неефективний та недешевий підхід до інформатизації державного управління?». Для підтримки зазначеного процесу на основі монографії «Проблеми методологічного вдосконалення управління» вже створені навчальні програми для службовців усіх рівнів державного управління та студентів, які готуються до управлінської діяльності. На базі нової методології створене автоматизоване робоче місце всебічного аналізу та контролю виконання державного бюджету України. Воно є прикладом нової методології комп'ютерного відображення законодавчої, нормативної, планової, звітної та іншої інформації і може стати добротною основою для побудови розвинутої системи державного контролю усіх фінансових процесів в Україні. Отже, обсяг робіт досить великий. Ці роботи потребують особливої державної уваги, тому що стосуються одного з найважливіших напрямків державного будівництва, а саме — методологічного вдосконалення державного управління. Тому необхідно: 1. Прийняти спеціальну державну Програму з методологічного вдосконалення державного управління. 2. Ввести посаду помічника Прем'єр-міністра України з питань методологічного вдосконалення державного управління для організації виконання всіх зазначених робіт. 3. Розробницьку частину Програми доручити Національній академії наук України. 4. Для виконання Програми передбачити спеціальні кошти у Державному бюджеті України. Такі практичні заходи закладуть добротну основу для підвищення якості та ефективності масового використання значних інтелектуальних комп'ютерних можливостей з метою пожвавлення та впорядкування всіх сфер державного і суспільного життя. Література 1. Мороз В. В. Проблеми методологічного вдосконалення управління. — К.: Видавничий дім «Академперіо-дика» НАН України, 2003. 2. Королев М. А. Обработка экономической информации на электронных машиних. — М.: Статистика, 1977. 3. Мороз В., Скурихін В., Гриньов В. Чи не настала пора змінити підхід до інформатизації державного управління України? // Арсенал ХХІ століття. — 2000. — № 1. — С. 27–32. |
передплатний індекс 09881 | про видання | реклама у виданні | контакти | попередня версія сайту |