Серед політичних феноменів нашого часу чи найнебезпечнішою є поява «Партії Свободи» (Тнуат Хагерут) у новоствореній державі Ізраїль. Ця полі­тична партія дуже схожа своєю організацією, мето­дами, політичною філософією і соціальними закли­ками на нацистські і фашистські партії. Вона утво­рена членами і послідовниками Іргун Цвай Леумі — правої терористичної шовіністичної організації, яка займалася підривною діяльністю в Палестині.

Поточний візит у США Менахема Бегіна, ліде­ра цієї партії, явно розрахований на те, щоб ство­рити враження в Ізраїлю про американську під­тримку цієї партії на майбутніх виборах і зміцни­ти зв'язки з консервативними сіоністськими еле­ментами в Америці. Кілька відомих американців привселюдно вітали його візит. Незбагненно як ті, хто висловлюються проти тероризму в усьому світі, могли своїми іменами підтримати рух, що представляє пан Бегін, — напевно вони були не­правильно інформовані про його політичне ми­нуле і майбутні плани.

Американська громадськість мала бути проін­формованою про минулі і нинішні цілі пана Бегі­на і його руху перед тим як завдала непоправної шкоди, надаючи фінансову допомогу, зробивши публічні заяви на честь пана Бегіна та створивши враження, що величезна кількість американців підтримує фашистські елементи в Ізраїлі.

Визнання партії Бегіна допомагає приховати від  суспільства  правдиву інформацію  про її справжню сутність. Сьогодні вони говорять про свободу, демократію й антиімперіалізм, а ще вчо­ра вони відкрито проповідували доктрину фа­шистської держави. Але своїми діями терорис­тична партія розкриває свій істинний характер, а з їхніх дій ми можемо зробити висновки про їхню діяльність у майбутньому.

Напад на арабське село

Шокуючим прикладом їх поведінки було зни­щення арабів у селищі Дейр Ясін. Воно розта­шоване в глухомані й оточене землями євреїв. Жителі не брали участі у війні і навіть відбили­ся від арабських бойовиків, які хотіли викорис­товувати це місце як свою базу. 9 квітня («Нью-Йорк Таймс») банди терористів увірвалися в Дейр Ясін і убили більшість жителів — 240 чоловіків, жінок, дітей, і тільки декількох залишили живи­ми для маршу військовополонених вулицями Єрусалима. Багато євреїв були нажахані від та­кого вчинка, а Єврейське Агентство навіть на­діслало телеграму до Йорданії з вибаченнями королю Абдуллі. Але терористи, аж ніяк не со­ромилися вчиненого, а навіть пишалися убивс­твами, широко висвітлювали погром, і запроси­ли всіх іноземних журналістів, які перебували в їхній країні, подивитися на гори трупів і руйну­вання в Дейр Ясіні.

Цей випадок у селі Дейр Ясін розкриває істин­ний характер і терористичні дії Партії Свободи.

В середовищі євреїв вони проповідують гібрид ультранаціоналізму, релігійного містицизму і ра­сової переваги. Як і інші фашистські партії, вони використовують їх як силу для припинення страйків, і наполягають на руйнуванні вільних профспілок. Замість них вони запропонували корпоративні союзи за італійською фашистською моделлю.

В останні роки Національна військова організа­ція (IZL), відома як група Стерна, весь час підси­лює насильства по відношенню до англійців, ство­рила режим терору в Палестинській єврейській громаді — вчителів б'ють за виступи проти них, до­рослих розстрілюють за те, що не дозволяють сво­їм дітям приєднуватися до їхньої організації. Зас­тосовуючи бандитські методи: побої, руйнування житла, численні крадіжки і пограбування, терорис­ти залякали населення і збирають багату данину.

Партія Свободи, її члени не привнесли нічого державотворчого в Палестину. Вони не вимагали повернення земель, не заселили ніяких терито­рій, і тільки зменшили обороноздатність євреїв. Їх так широко рекламовані зусилля в імміграцій­ній політиці — незначні, і були спрямовані тільки для сприяння приїзду співвітчизників із фашист­ськими поглядами.

Помічені розбіжності

Несумісність між сміливими заявами, зробле­ними Бегіном і його партією, та їх минулою діяльністю в Палестині, без сумніву вказують на її замасковану сутність. Це — фашистська партія, для якої тероризм (проти євреїв, арабів і англійців) та зображення дійсності в спотвореному вигляді — є засобом, а «Головна Держава» — метою.

З огляду на вищесказане та викладених фактів необхідно, щоб правда про пана Бегіна і його рух стала відома країні. Але величезна трагедія в то­му, що керівництво Америки відмовилося вести кампанію проти згубної для Ізраїлю політики Бе­гіна, і навіть викрити його небезпеку своїм влас­ним виборцям.

Ми, що підписали це послання, хочемо розкри­ти громадськості деякі факти про Бегіна і його партію, що замовчувалися, і звертаємося до всіх небайдужих із проханням не підтримувати ці прояви фашизму.

Ізідора Абрамович, Хана Арендт, Авраам Брік, рабин Ієсурун Кардозо, Альберт Ейнштейн, Герман Ейсен, доктор медицини Хаїм Фінеман, М. Гален, доктор медицини Х. Х. Харіс, Зеліг С Харіс, Сідні Хук, Фред Каруш, Бруріа Кауфман, Ірма Л. Ліндхейм, Ніхман Майсел, Сеймур Мелман, Майєр Д. Мендельсон, доктор наук Харрі М. Ослінський, Самюел Пітлік, Фріц Рохлірш, Луїс П. Рокер, Рут Сагіс, Іцхак Санковський, І. Дж. Шленберг, Самюел Шуман, М. Сінгер, Ірма Волфе, Стефан Вольфе.

Нью-Йорк, 2 грудня 1948 року.